Постанова № 51490425, 28.09.2015, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 505/959/15-а

Провадження № 2-а/493/59/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2015 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суду Одеської області, у складі:

головуючого - судді ОСОБА_14.,

при секретарі ТИХОНОВІЙ Н.І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів ЧУПРИНИ О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта Одеської області, в режимі відео конференції, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1

до голови Котовської міської ради Одеської області, Котовської міської ради Одеської області про визнання дій незаконними, визнання незаконним рішення сесії Котовської міської ради Одеської області та скасування його, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Котовського міськрайонного суду Одеської області 10 березня 2015 року з адміністративним позовом до вищевказаних відповідачів про визнання дій незаконними, визнання незаконним рішення сесії Котовської міської ради Одеської області та скасування його, зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, 10.03.2015 року справу призначено головуючому судді Котовського міськрайонного суду Одеської області Вергопуло А.К.

Ухвалою цього судді від 11.03.2015 року вищевказаний адміністративний позов був залишений без руху і позивачу був наданий п'ятиденний строк для виправлення недоліків. Ухвалою від 26.03.2015 року тим же суддею було звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору і відкрито провадження по даній справі, а судове засідання призначено на 20.04.2015 року.

Ухвалою цього ж судді від 19.05.2015 року був задоволений самовідвід судді Вергопуло А.К. і згідно повторного автоматичного розподілу від 20.05.2015 року, справа призначена головуючому судді того ж суду ОСОБА_12., яка ухвалою від 21.05.2015 року відкрила провадження і призначила справу до розгляду на 09.06.2015 року, де було розглянуте клопотання позивача про виклик до суду і допит свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

03.06.2015 року, від ОСОБА_10 надійшло клопотання про залучення його до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Ухвалою судді ОСОБА_12. від 09.07.2015 року у задоволенні цього клопотання було відмовлено.

18.08.2015 року суддя ОСОБА_12. заявила самовідвід, який ухвалою від 18.08.2015 року було задоволено і справу, шляхом повторного розподілу справ, призначено суддю того ж суду ОСОБА_13., який ухвалою від 25.08.2015 року задовольнив самовідвід, після чого повторний автоматизований розподіл судової справи за позовом ОСОБА_1 не відбувся у зв'язку з тим, що не вистачило потрібної кількості суддів для розподілу справи, у зв'язку з чим 28 серпня 2015 року справа була направлена для розгляду в Балтський районний суд Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 28.08.2015 року, вона призначена головуючій судді ОСОБА_14., яка ухвалою від 10.09.2015 року задовольнила клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відео конференції і призначила справу до наступного судового розгляду на 17.09.2015 року, так як провадження у справі було вже відкрито і проводилося підготовче судове засідання іншим суддею. Перед судовим засіданням позивач ОСОБА_1 заявив судді відвід, у задоволенні якого ухвалою від 17.09.2015 року було відмовлено. В цьому ж судовому засіданні позивач ще чотири рази заявляв відводи судді, які не були задоволені.

Свої вимоги позивач ОСОБА_1 обгрутовує тим, що 25 лютого 2015 року відбулась сесія Котовської міської ради, на якій було прийнято рішення про встановлення надбавок голові міської ради та її заступникам з 01.01.2015 року, тобто «заднім числом», що суперечить законодавству держави та здоровому глузду і суперечить регламенту Котовської міської ради. Такі надбавки встановлені за виконання особливо важливої роботи на підставі п. п. 1.6 Постанови КМ України № 268 від 09.03. 2006 року. Однак, він вважає, що користі для міста за період керівництва голови міської ради ОСОБА_9 не було, крім шкоди і згідно Постанови, на яку посилається міська рада, на такі надбавки мають право лише ті керівники і спеціалісти, які безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів, чим а ні голова міської ради, а ні його заступники, не займалися. Голова міської ради, взагалі, на робочому місці перебував майже 50 відсотків робочого часу, ніякої особливо важливої роботи не виконував, не відремонтував жодного сантиметру доріг міста, в місті найвищі тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення. Крім того, відповідно до п.7 ч.1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», проекти рішень, які мають бути винесені на голосування, повинні бути оприлюднені не менш, як за 20 днів до чергової сесії, на якій вони мають бути розглянуті, чого не відбулося і це виключило можливість прийняти участь в управлінні територіальної громади, виключено контроль громадськості за діями органів місцевого самоврядування, тощо. У зв'язку з цим він вважає на необхідне визнати дії голови Котовської міської ради Одеської області незаконними та такими, що суттєво порушують права громадян, як членів громади та платників податків, з яких, насамперед, формується міський бюджет, за рахунок чого сплачуються не тільки надбавки, а власно, безпосередньо, посадові оклади «добродіям»; визнати рішення «Про встановлення доплат до посадових окладів на 2015 рік» незаконним та скасувати його; зобов'язати осіб, які отримали відповідно цього рішення грошові кошти, повернути їх до міського бюджету.

Представник відповідачів Чуприна О.В. вимоги адміністративного позову не визнала, вважає їх необгрунтованими, неправдивими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки рішення Котовської міської ради від 25 лютого 2015 року № 659-VI «Про встановлення розмірів виплат заробітної плати» було розроблено з дотриманням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов плати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» та у межах фонду заробітної плати. Щодо п. 7 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», на який посилається в своєму позові ОСОБА_1, то пунктом 7 вищезазначеного Закону зобов'язуються розпорядники інформації оприлюднювати плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань, а не оприлюднення проектів нормативно-правових актів та рішень органів місцевого самоврядування. Крім того, вимоги позивача в частині порушення розпорядником інформації ч.З ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не можуть також бути прийняті судом до уваги, оскільки проект рішення, що оскаржується, був оприлюднений в порядку та термін, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації», а саме 27 січня 2015 року на веб-системі доступу до публічної інформації (ууеЬзу5їет.коюу5К-сіїу.аоу.иа), а ствердження позивача "про порушення Конституційних прав громадян до доступу до відкритої інформації, виключення можливості прийняти участь в управлінні територіальною громадою, виключення контролю громадськості за діями органів місцевого самоврядування тощо", також не можуть бути задоволені, оскільки у відповідності до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, а не вирішувати кадрові питання з оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування, тому як рішення ради, що оскаржується, «Про встановлення розмірів виплат заробітної плати», є складовою частиною оплати праці, визначеною постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» та постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», з урахуванням вимог частини 5 ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (стосовно виплати допомоги на оздоровлення).

Заслухавши вимоги позивача ОСОБА_1, заперечення представника відповідача Чуприни О.В., вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, які представлені сторонами, суд дійшов наступного.

У відповідності до вимог пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов плати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» зі змінами та доповненнями (далі Постанови), умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і схем посадових окладів згідно з додатками 48-54 і 57.

Згідно ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(далі Закон), міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а підпунктом 1 «в» пункту 2 вищевказаної постанови, надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати

надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи; керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років; керівним працівникам і спеціалістам департаментів, управлінь, відділів, інших структурних підрозділів, які безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів (якщо положеннями про підрозділи передбачено виконання такої роботи); керівним працівникам і слідчим органів внутрішніх справ, посади яких віднесені до відповідних категорій посад державних службовців і які займаються розслідуванням кримінальних справ - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років. Відповідно до абзацу 2 пункту 6 цієї ж Постанови преміювання сільських, селищних і міських голів* голів районних і районних у містах рад, їх заступників, встановлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці, а рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.

Що стосується надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, встановлення якої, згідно пп.1 "в" п. 2 Постанови, передбачено для керівних працівників, які безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів (якщо положеннями про підрозділи передбачено виконання такої роботи)", то слід звернути увагу на те, що основним джерелом права є нормативно правовий акт. Нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави або іншого органу, який має відповідні державно-владні правотворчі повноваження, або самого народу, в якому закріплюються встановлені та забезпечувані державою формально обов'язкові правила поведінки суб'єктів суспільного життя. Нормативно-правові акти поділяються на дві великі групи : закони і підзаконні акти, до підзаконних нормативно-правових актів відносяться нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування - рішення відповідної ради та виконавчого комітету, розпорядження міського, сільського, селищного голови. Органи місцевого самоврядування при виконанні своїх функцій приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території, що передбачено ст. 144 Конституції України, міський, сільський, селищний голова видає розпорядження в межах повноважень, передбачених ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"(далі Закон України). Розпорядження міського голови є чинним правовим актом до його призупинення чи скасування, а відповідно до вимог пп. 9 п.4 ст. 42 Закону України, міський голова, в межах своїх повноважень , забезпечує підготовку на розгляд проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та іншого.

В посадових інструкція заступників міського голови, секретаря ради, керуючої справами, одним із завдань зазначено саме безпосереднє розроблення проектів нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування та проведення їх експертизи.

У зв'язку з тим, що міським головою, заступниками міського голови, секретарем ради та керуючою справами, у відповідності до їх повноважень, ними проводиться безпосереднє розроблення проектів нормативно-правових актів та їх експертиза, встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи, є законною, в межах норм діючого законодавства, зокрема надбавка встановлена, у відповідності до вимог Постанови.

Суд констатує, що фонд оплати праці був затверджений рішенням Котовської міської ради від 23.01.2015 р. «Про бюджет міста Котовська на 2015 рік», після затвердження бюджету, проект рішення, що оскаржується, був оприлюднений в порядку та термін передбачені Законом України і в послідуючому був затверджений на засіданні Котовської міської ради, зі встановленням терміну введення в дію нормативного акту, а саме з 1 січня 2015 року, що не суперечить Регламенту Котовської міської ради, затвердженному рішенням Котовської міської ради від 8.12.2010 р. № 4-VI, зокрема, п.4.1.3 яким зазначено, що рішення міської ради набирає чинності з моменту його прийняття міською радою, якщо міською радою не встановлений інший термін введення в дію, і діє протягом терміну, зазначеному у рішенні.

Щодо п. 7 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», на який посилається в своєму позові ОСОБА_1 , то

пунктом 7 вищезазначеного Закону - розпорядників інформації зобов'язано оприлюднювати - плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань, а не оприлюднення проектів нормативно-правових актів та рішень органів місцевого самоврядування.

Крім того, ствердження позивача в частині порушення розпорядником інформації вимог ч.З ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не підтверджуються, оскільки проект рішення, що оскаржується був оприлюднений в порядку та термін, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації», а саме 27 січня 2015 року на веб-системі доступу до публічної інформації (ууеЬзу5їет.коюу5К-сіїу.аоу.иа), а що стосується

стверджень позивача, що, нібито відповідачами порушені Конституційні права громадян до доступу до відкритої інформації, виключення можливості прийняти участь в управлінні територіальною громадою, виключення контролю громадськості за діями органів місцевого самоврядування тощо", то у відповідності до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, а не вирішувати кадрові питання з оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування, тому як рішення ради, що оскаржується, є складовою частиною оплати праці, визначеною вищевказаною постановою та постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», з урахуванням вимог частини 5 ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (стосовно виплати допомоги на оздоровлення).

У відповідності до вимог п. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України - право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Рішення Котовської міської ради від 25 лютого 2015 року № 659-УІ «Про встановлення розмірів виплат заробітної плати» поширюється лише на осіб, яких воно стосується, тобто є актом індивідуальної дії.

Суд також не вбачає за можливе задовольнити адміністративний позов щодо оскарження рішення Котовської міської ради від 25 лютого 2015 року № 659-УІ «Про встановлення розмірів виплат заробітної плати», оскільки він пред'явлений особою, якій не належить право вимоги, тобто позивач ОСОБА_1 не є належним позивачем, оскільки він не є суб'єктом вищевказаних спірних публічно-правових відносин, а також він не надав доказів про те, що у вказаних спірних правовідносинах порушені його права, свободи чи інтереси.

На підставі викладеного, керуючись ст. 144 Конституції України, ст.ст. 107, 110, 122, 122-1,123, 153, 154, 158, 159, 160, 163, 167 КАС України, Постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов плати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про доступ до публічної інформації», суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до голови Котовської міської ради Одеської області, Котовської міської ради Одеської області про визнання дій незаконними, визнання незаконним рішення сесії Котовської міської ради Одеської області та скасування його, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова може бути оскаржена сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, до адміністративного апеляційного суду Одеської області через Балтський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

С У Д Д Я