Ухвала суду № 51479003, 24.03.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 1-кс/760/1375/14

760/4839/14-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 року м. Київ

Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Зінченко С.В., за участю старшого слідчого з особливо важливих справ Слідчого управління фінансових розслідувань МГУ Міндоходів - Центрального офісу з ОВП майора податкової міліції Кольцова О.П., розглянувши клопотання про накладення арешту на грошові кошти внесене ним в рамках кримінального провадження №32013110110000041 від 16.01.2013р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.209, ч. 2 ст.200, 219 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло зазначене клопотання, з якого вбачається, що в провадженні слідчого управління Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№32013110110000041 від 16.01.2013р, з приводу вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст.200, 219 КК України.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Українська гарантійна агенція» (ЄДРПОУ 37886109) з 04.12.2012 року по теперішній час, у період грудня 2012 року - червня 2013 року, діючи за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, повторно незаконно здійснив емісію та організував використання електронних грошей за допомогою апаратно-програмного комплексу WebMoney Tranfser, тобто вчинив злочин в сфері господарської діяльності, а також повторно, діючи за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, вчинив легалізацію доходів одержаних злочинним шляхом в особливо великих розмірах.

Також ОСОБА_2 за попередньою змовою із невстановленими слідством особами із використанням необхідного технічного обладнання та програмного забезпечення створив умови для користування електронними грошима в обмін на готівкові або безготівкові кошти та неодноразово, всупереч вимогам чинного законодавства, здійснював емісію електронних грошових коштів в Україні.

В період грудня 2012 року - червня 2013 року ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, забезпечував надходження грошових коштів отриманих під час злочинної емісії на поточні рахунки ТОВ «Українська гарантійна агенція».

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, злочинними діями ОСОБА_2 завдано шкоду державі в розмірі понад 10 млн. гривень.

Виходячи з цього, слідчий просив накласти арешт на речові докази, а саме: грошові кошти, що знаходяться на рахунку № 26152324520511 ТОВ «Українська гарантійна агенція» (ЄДРПОУ 37886109), заборонити розпоряджатися грошовими коштами що знаходяться на вказаному рахунку клієнта ПАТ «УПБ» МФО 300205 - ТОВ «Українська Гарантійна Агенція» (ЄДРПОУ 37886109), за винятком видаткових операцій по оплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету.

Також слідчий простить зупинити видаткові операції з грошовими коштами що надходять на адресу ТОВ «Українська Гарантійна Агенція» (ЄДРПОУ 37886109) відкритий в ПАТ «УПБ» МФО 300205 на банківський рахунок № 26152324520511 та зупинити видаткові операції з коштами, які надійшли на адресу ТОВ «Українська Гарантійна Агенція» (ЄДРПОУ 37886109) та вже знаходяться на рахунку № 26152324520511 за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів.

Слідчий клопотання підтримав та просив задовольнити.

Відповідно до правил, встановлених ч. 2 ст. 172 Кримінального процесуального кодексу України клопотання розглядалось без повідомлення власника майна.

Вивчивши матеріали клопотання та матеріали наданого провадження, дослідивши наявні в них докази, слідчий суддя приходить до висновків, які мотивує наступним чином.

Як встановлено в судовому засіданні, 21.02.2013 року винесено постанову слідчого про визнання коштів речовими доказами, які знаходяться на рахунках вищевказаних підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Разом з тим, другий абзац зазначеної норми передбачає можливість накладення арешту у вигляді заборони для іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Підстави для накладення такого виду арешту передбачені ч. 4 ст. 170 Кримінального кодексу України, яка зокрема зазначає, що заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Враховуючи те, що незастосування заборони розпорядження призведе до зникнення коштів, що були визнані речовими доказами і тим самим перешкодить кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання в частині накладення арешту.

Вирішуючи питання можливості надання слідчому довідки про залишок коштів на рахунку, слідчий суддя керувався положеннями листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 р. "Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження", відповідно до п. 16 якого, однорідні питання, які потрібно з'ясувати в рамках одного кримінального провадження шляхом застосування одного або різних видів заходів забезпечення, пов'язаних між собою (при цьому необхідність з'ясування таких питань обґрунтовується однаковими обставинами) … можуть вирішуватися слідчим суддею в одній ухвалі.

Відповідно до ч. 5 ст. 163 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до ч. 6 ст. 163 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Виходячи із змісту клопотання, метою доступу до документів є дослідження в ході досудового розслідування документів, що безпосередньо є доказами кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що такі дослідження документів та речей без їх вилучення неможливі, слідчий суддя вважає за доцільне дати розпорядження щодо вилучення необхідних документів та речей у відповідності із вимогами ч.7 ст.163 Кримінального процесуального кодексу України.

Отримати в інший спосіб дану інформацію неможливо.

Виходячи із зазначеного, клопотання підлягає в повному обсязі.

Керуючись нормами ст. ст. 131, 132, 159- 166, 170, 172, 173 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ Слідчого управління фінансових розслідувань МГУ Міндоходів - Центрального офісу з ОВП майора податкової міліції Кольцова О.П. - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку №26152324520511 ТОВ «Українська Гарантійна Агенція» (ЄДРПОУ 37886109) в ПАТ «УПБ» МФО 300205 за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 15.

Заборонити розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунку №26152324520511 ТОВ «Українська Гарантійна Агенція» (ЄДРПОУ 37886109) ) в ПАТ «УПБ» МФО 300205 за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 15 за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету, в тому числі: зупинити видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на банківський рахунок №26152324520511 ТОВ «Українська Гарантійна Агенція» (ЄДРПОУ 37886109) відкритий в ПАТ «УПБ» МФО 300205, зупинити видаткові операції з коштами, які надійшли на даний рахунок та вже знаходяться на рахунку за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів.

Надати слідчому Кольцову О.П. тимчасовий доступ до документів, а саме: довідки про залишок коштів на рахунку № 26152324520511 ТОВ «Українська Гарантійна Агенція» та вилучити її.

Ухвала слідчого судді в частині накладення арешту може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.В. Зінченко