Вирок № 51473766, 28.09.2015, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/699/15-к

Номер провадження № 1-кп/315/96/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2015 рокум. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області в складі:

головуючої судді - Романько О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Притули Я.В.,

прокурора - Рули І.О.,

захисника: адвоката - Оніщенко О.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

потерпілої (цивільного позивача) - ОСОБА_3,

представника потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080220000748 від 18.09.2014 року, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, розлученого, не працюючого, знятого з військового обліку в Гуляйпільському РВК за ст. 37 п. 5 пп. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», маючого середню-спеціальну освіту, не депутата, маючого малолітню дитину, раніше судимого:

1) 21.01.2013 року Пологівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 11.06.2014 року на підставі Закону України «Про амністію в 2014 році» з невідбутим строком 1 рік, 8 місяців, 26 днів,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 395 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 06.09.2014 року, близько 00.00 години, в м. Гуляйполе Запорізької області, керуючись корисливими мотивами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2, звідки таємно викрав телевізор «ROLSEN» вартістю 1918,84 грн., який належить потерпілій ОСОБА_5, чим спричинив потерпілій матеріальний збиток на вказану суму. З викраденим зник.

09.11.2014 року, близько 00.00 години, в м. Гуляйполе Запорізької області, ОСОБА_2, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проник в приміщення кабінету № 16, який розташований на території КУ «Гуляйпільська ЦРЛ» по вул. Леніна, 105, звідки таємно викрав комп'ютер марки «FTSA 100 Office» вартістю 4105,00 грн., монітор марки «PHILIPS 20» вартістю 985,00 грн. та пристрій (джерело) безперебійного живлення вартістю 475,00 грн., чим спричинив КУ «Гуляйпільська ЦРЛ» майнову шкоду на загальну суму 5565,00 грн..

Окрім цього, приблизно в середині листопада 2014 року, близько 00.00 години, в м. Гуляйполе Запорізької області, ОСОБА_2, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проник у приміщення будинку домоволодіння АДРЕСА_3, звідки таємно викрав двоспальне дерев'яне ліжко вартістю 2950, 00 грн., дві дерев'яні кухонні шафи загальною вартістю 200,00 грн., телевізор марки «Daewoo», модель «СА-21D31КЕ» вартістю 463,33 грн., телевізор марки «LG» моделі «CF 21D31KE» вартістю 586,67 грн., супутникову антену марки Triax 0,78 модель Triax TD78 вартістю 473,51 грн., три універсальні конвектори Ku-діапазону Q-SAT Single (1) загальною вартістю 103,05 грн., два тюнери марки Самсунг, модель DSB D350V загальною вартістю 366,66 грн., антену марки «Восьмерка-5» вартістю 126,68 грн., музичний центр марки «LG» моделі СМ4345 вартістю 3267,20 грн., що належали ОСОБА_3, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на загальну суму 8537,10 грн..

01.03.2015 року, близько 00.00 години, в м. Гуляйполе Запорізької області, ОСОБА_2, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проник у приміщення квартири АДРЕСА_4 звідки таємно викрав наступне: системний блок марки «НР» вартістю 3500,00 грн., монітор марки «LG Flatron L 1952 HQ» вартістю 828,57 грн., музичний центр марки «Samsung MM-KT 10» у комплекті з колонками «Samsung PS-FKT10» та пультом дистанційного керування вартістю 1474,26 грн., клавіатуру марки «Logitech Y-BA9» вартістю 189,20 грн., клавіатуру марки «Genius Wireless Twin Touch» вартістю 367,46 грн., які належать ОСОБА_5, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 6359,49 грн..

31.05.2015 року, близько 23.00 години, в м. Гуляйполе Запорізької області, ОСОБА_2, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна,через паркан проник на територію домоволодіння ОСОБА_5, що розташоване по АДРЕСА_5. Знаходячись на території вказаного домоволодіння, ОСОБА_2 шляхом пошкодження замка на вхідних дверях, проник до житлового будинку, звідки таємно викрав наступне: електричний чайник «Eurogold Germani EG 17111» вартістю 133,23 грн., праску «Elenberg SI 3018» вартістю 256,20 грн., пару капців (шльопанців) полімерних «Віолета» 40 розміру вартістю 60,50 грн., набір косметики фірми «Ейвон» вартістю 250,00 грн., металеву банку з чаєм «1001 night 200 gr» вартістю 60,00 грн., металеву коробку з пакетованим чаєм (100 пакетів) «Ліптон» вартістю 45,00 грн., пачку чорного чаю «Теа» розсипного крупно-листового масою 100 грн. вартістю 25,00 грн., пачку зеленого розсипного чаю «Монастирський» вартістю 27,00 грн., пачку крупно-листового зеленого чаю «Цейлонський» масою 100 гр. вартістю 29,00 грн., пачку пакетованого чаю (100 пакетів) «Ахмад» вартістю 30,00 грн., банку кави розчинної «Якобз мелікано» масою 100 гр. вартістю 43,00 грн., які належать ОСОБА_5, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на загальну суму 958,93 грн..

23.06.2015 року ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_2 встановлено адміністративний нагляд терміном на 1 рік, обчислюючи цей строк з 23.06.2014 року, і застосувавши при цьому наступні обмеження: заборона виходу з дому/квартири з 21.00 години вечора до 05.00 години ранку; заборона виїзду за межі міста, району за місцем проживання на строк більше ніж 2 доби; реєстрація в органах внутрішніх справ 2 рази на місяць. ОСОБА_2, будучи ознайомлений з обов'язками та обмеженнями піднаглядного, самовільно, без поважних причин та без дозволу Гуляйпільського РВ ГУМВС України у Запорізькій області, з метою ухилення від адміністративного нагляду, з 10.04.2015 року по 02.06.2015 року залишив місце свого проживання у АДРЕСА_1. На реєстрацію у визначені дні до Гуляйпільського РВ ГУМВС України у Запорізькій області не з'являвся. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 395 КК України, яке полягає у самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих правопорушеннях визнав за всіма епізодами, але виказав незгоду щодо кількості майна, яке вказано в обвинувальному акті за епізодом крадіжки з домоволодіння по АДРЕСА_3 Загалом же обвинувачем були підтверджені ті обставини, які викладені у обвинувальному акті. Цивільний позов КУ «Гуляйпільська ЦРЛ» визнав повністю, а цивільний позов ОСОБА_3 визнав частково.

Обвинувачений ОСОБА_2 суду пояснив, що у вересні 2014 року він викрав із будинку АДРЕСА_5 телевізор «ROLSEN», який потім продав мешканцю м. Гуляйполе на прізвище «ОСОБА_9». В листопаді того ж року він вночі прийшов на територію Гуляйпільської ЦРЛ по вул. Леніна в м. Гуляйполе. Потім з боку відділення швидкої допомоги, де були відчинені двері, пройшов далі коридором до кабінету № 16. Ривком відчинив двері зазначеного кабінету, від чого врізний замок пошкодився і вони відчинилися. Зайшов всередину приміщення звідки взяв комп'ютер, монітор та безперебійник. Викрадене з лікарні потім відвіз до м. Пологи Запорізької області, де продав раніше йому незнайомому чоловіку. Також, в листопаді 2014 року, вночі він прийшов до домоволодіння АДРЕСА_3. Зазначив, що вказане домоволодіння складається з двох окремих будинків, які знаходяться на одному подвір'ї. Так, в одному з них він взяв телевізор «Daewoo» та музичний центр, в іншому ж він взяв двоспальне дерев'яне ліжко, яке було в розібраному вигляді та запаковане, а також два тюнери. Двоспальне ліжко він відніс до будинку АДРЕСА_6, де деякий час проживав, а техніку продав у м. Пологах. При цьому вказав, що до одного з будинків він зайшов через двері, відкинувши гачок, який дістав через отвір вікна, на якому не було скла, до іншого ж будинку він, також зайшов через двері. На вказаних дверях був врізний замок. Після того як обвинувачений їх сильно смикнув до себе, то в тому місці, де знаходився замок відпала дерев'яна трісочка і двері відчинилися. В судовому засіданні обвинувачений не заперечуючи самої події крадіжки майна з домоволодіння АДРЕСА_3, не визнавав кількості майна, яке зазначене в обвинувальному акті як викрадене з цього місця. Так він вказав, що він не брав дві дерев'яні кухонні шафи, телевізор марки «LG», супутникову антену марки Triax, три універсальні конвектори та антену марки «Восьмерка-5».

Далі обвинувачений пояснив, що в березні 2015 року пізно вночі він проник через пластикове вікно, яке було в режимі «провітрювання» до квартири в багатоповерховому будинку АДРЕСА_4. Зазначена квартира знаходиться на першому поверсі. З вказаної квартири він викрав комп'ютер, музичний цент з колонками та пультом управління і дві клавіатури. З викраденим зник з місця події, а потім продав мешканцю м. Гуляйполе на прізвище «ОСОБА_9». В травні 2015 року вночі він прийшов до домоволодіння своєї сусідки ОСОБА_5, а саме до будинку АДРЕСА_5. Знаходячись на подвір'ї вказаного домоволодіння він шляхом пошкодження замка на дверях будинку зайшов всередину та викрав майно. Взяв звідти електричний чайник, праску, пару шльопанців, набір косметики, який був вже вживаний, різний чай та каву. Обвинувачений вказав, що зазначені крадіжки він скоював лише із-за нестачі коштів на його лікування, так як він має захворювання на туберкульоз. З вказаним захворюванням його не приймали на роботу і в нього не було змоги придбавати необхідні ліки.

Щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України обвинувачений вказав, що дійсно згідно з рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.06.2014 року відносно нього був встановлений адміністративний нагляд, як за особою, що звільнилася по амністії з місця позбавлення волі. Умови відбування вказаного нагляду йому були доведені. Коли він прибув за місцем свого проживання, тоді він став на облік в Гуляйпільському РВ ГУМВС України в Запорізькій області. Ходив у призначені дні на реєстрацію. У зв'язку з його захворюванням на туберкульоз, десь у травні 2015 року він поїхав до м. Запоріжжя в протитуберкульозний диспансер. В зазначеному диспансері йому надали відповідь про необхідність стаціонарного лікування. Після цього він залишився в м. Запоріжжі щоб знайти якусь роботу та паралельно проходити лікування. Але відповідного лікування та його госпіталізації до вказаної установи так і не відбулося. Про свої наміри він нікого не повідомляв, в тому числі і співробітників Гуляйпільського РВ ГУМВС України в Запорізькій області, хоча усвідомлював той факт, що він перебуває під адміністративним наглядом.

У скоєному щиро розкаюється і прохає суд суворо його не карати.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості в скоєнні чотирьох епізодів крадіжок, порушенні правил адміністративного нагляду та частковому визнані вини за епізодом крадіжки по АДРЕСА_3, його вина повністю доведена наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом доказами:

- поясненнями потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_3, яка була допитана в судовому засіданні та пояснила, що восени 2014 року їй зателефонували сусіди її колишнього чоловіка ОСОБА_6, який мешкає по АДРЕСА_3 і сказали, що вказане домоволодіння обікрали. За адресою АДРЕСА_3 знаходить в одному дворі два житлових будинки. Один з вказаних будинків належав її свекрам, а інший вона з чоловіком за спільного проживання побудували для себе. Коли вона прийшла на подвір'я вказаного домоволодіння, то побачила, що в обох житлових будинках, які там знаходяться відчинені двері. Вона відразу ж викликала міліцію. По приїзду співробітників міліції останні з її слів стали описувати майно, яке зникло. Потерпіла вказала, що вона не часто була в помешканні свого чоловіка, з яким розлучилася 10 років тому, але знає, що саме в нього там було. Ключів від житлових будинків в неї не було, але так як двері були пошкоджені, то доступ до приміщень вона мала. Після виявлення крадіжки майна її син став проживати за вказаною адресою з метою збереження того, що ще залишилося в житлових будинках. В той момент її чоловік ОСОБА_6 знаходився на заробітках в Російській Федерації. Після розлучення з ним потерпіла приходила іноді обробляти город біля вказаного домоволодіння. З чоловіком вона спілкувалася не часто, частіше з ним спілкувалися їх спільні діти. Потерпілою за вказаним кримінальним провадженням її визнали, так як вона звернулася з заявою про вчинення кримінального правопорушення. Все майно, яке зазначено в обвинувальному акті як викрадене є власністю її колишнього чоловіка ОСОБА_6, яке він особисто придбавав і не є їх спільною власністю як подружжя. При цьому, вона вказала, що достеменно знала про наявність цього майна на території вказаного домоволодіння, тому і вказала на те, що воно зникло. Дерев'яне двоспальне ліжко їм було повернуто, вона його забрала з сином з будинку, який знаходиться за адресою: пров. Селянський, м. Гуляйполе. На теперішній час, її колишній чоловік знаходиться в м. Гуляйполе і чому він не з'явився до суду вона не знає, так як з ним не спілкується і у неї немає його телефонного номера.

Далі потерпіла ОСОБА_3 зазначила, що вона наполягає на задоволенні її уточненого цивільного позову в повному обсязі, за тих підстав, які в ньому викладені, а саме стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 5587,10 грн. в рахунок матеріальної шкоди та 200000 грн. в рахунок моральної шкоди.

- поясненнями представника потерпілого (цивільного позивача) КУ «Гуляйпільська ЦРЛ» ОСОБА_4, яка була допитана в судовому засіданні та пояснила, що вона працює в Гуляйпільській ЦРЛ. В листопада 2014 року вночі з кабінету фтизіатра за № 16 був викрадений комп'ютер, монітор та пристрій безперебійного живлення, чим Гуляйпільській ЦРЛ був спричинена матеріальна шкода на загальну суму 5565,00 грн.. Вказані обставини послугували тому, що установою в рамках вказаного кримінального провадження був заявлений цивільний позов до ОСОБА_2. Просила задовольнити позов саме на суму 5565,00 грн. вказавши при цьому, що в уточненому цивільному позові, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження є наявною технічна описка щодо суми шкоди, а саме зазначено 5587,10 грн., яка не відповідає дійсності;

- поясненнями свідка ОСОБА_6, який пояснив, що він є власником домоволодіння АДРЕСА_3. Потерпіла ОСОБА_3 є його колишньою дружиною, з якою він ніяких стосунків не підтримує. Свідок зазначив, що він є єдиним власником викраденого майна, яке він придбавав вже після розлучення. На час скоєння кримінальних правопорушень він знаходився в Російській Федерації. Коли від'їжав, то самостійно зачинив будинок та інші господарські споруди, і перевірив майно, яке було в наявності. Потім йому повідомили сусіди, що його домоволодіння обікрали. Повернувся він до України лише в травні 2015 року. Повернувшись виявив, що більша частина цінних речей зникла. Двері на будинку та літній кухні мали пошкодження. За час його відсутності потерпіла ОСОБА_3 написала заяву про вчинення кримінального правопорушення, на що він її не уповноважував. Нагляд за своїм домоволодінням ОСОБА_3 не доручав, ключі від вхідних дверей будинку та інших споруд не передавав. Далі, свідок зазначив, що на теперішній час він зі своєю колишньою дружиною зовсім не спілкується і не може назвати її своїм близьким родичем. Вона з його синами іноді приходила до його помешкання у справах, тому могла знати про наявність у нього вказаного в обвинувальному акті майна. На теперішній час, він не розуміє з яких саме підстав вона є потерпілою за вказаним кримінальним провадженням, так як шкода матеріального і морального характеру була завдана саме йому, а не їй. Щодо кількості майна, то свідок зазначив, що супутникові антени у нього вкрали ще до від'їзду, але він з заявою не звертався, так як порахував це дрібницею. Також, він не заперечував того, що йому повернули дерев'яне двоспальне ліжко, яке мало пошкодження. Стверджувати того, що все майно викрав саме обвинувачений він не може.

- витягами з кримінальних проваджень (а.с.110-115);

- висновком експерта № 707 від 07.04.2015 року, згідно якого ринкова вартість телевізора «ROLSEN» на момент скоєння злочину, тобто станом на 18.09.2014 року може складати: 1918,84 грн. ( а.с.130-133);

- висновком експерта № 727 від 20.04.2015 року, згідно якого ринкова вартість викрадених: монітора марки «LG Flatron L 1952 HQ», музичного центру марки «Samsung», двох акустичних колонок, клавіатури марки «LOGITECH», клавіатури марки «Genius» на момент скоєння злочину, тобто на 28.02.2015 року в середньому може складати: 2859,49 грн. ( а.с.135-145);

- висновком експерта № 715 від 06.06.2015 року, згідно якого ринкова вартість речей (телевізору «Daewoo d14q-2075Txt», телевізору «LG CF-21D31KE», супутникової антени «Triax TD78» 0,78 m, супутникових конвекторів «Q-SAT Single QK-11», тюнерів супутникових «Samsung DSB B350V», антени «Восьмерка-5», музикального центру «LG CM4345»), з врахуванням зносу, станом на момент вчинення правопорушення, тобто на серпень місяць 2014 року в середньому може складати: 5387,10 грн.. Визначити вартість речей (ліжка, кухонних шаф), з врахуванням зносу, станом на момент вчинення правопорушення, тобто на серпень місяць 2014 року не виявилося за можливе, оскільки недостатньо товарних характеристик ( а.с.117-128);

- висновком експерта № 1404 від 24.06.2015 року, згідно якого ринкова вартість викраденого: електричного чайника «Eurogold Germani», праски електричної «Elenberg», пари капців полімерних «Віолета» червоного кольору, 40 розміру, на момент скоєння злочину, тобто на 31.05.2015 року в середньому може складати: 449,93 грн. ( а.с.147-154);

- протоколом огляду місця події від 24.01.2015 року, згідно якого була оглянута територія домоволодіння АДРЕСА_3 разом з приміщенням житлових будинків, які там знаходяться. В ході огляду були виявлені пошкодження на вхідних дверях одного з будинків та відсутність майна ( а.с.189);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.06.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_2 вказав, де і при яких обставинах він скоїв крадіжки, а також зазначив, яке майно ним було викрадене ( а.с.206-218);

- відтвореним у судовому засіданні відеозаписом, який міститься на DVD-диску щодо проведення слідчого експерименту від 05.06.2015 року за участі обвинуваченого ОСОБА_2;

- договором відповідального зберігання з правом користування № 28/05 від 28.05.2014 року, згідно якого в користування КУ «Гуляйпільська ЦРЛ» в особі головного лікаря ОСОБА_7 було передано комп'ютер «FTSA 100 Office» вартістю 4105,00 грн.; монітор 20 «PHILIPS» вартістю 985,00 грн. та джерело безперебійного живлення вартістю 475,00 грн. - всього на загальну вартість 5565,00 грн.. Актом приймання-передачі від 28.05.2014 року та накладною № 56 від 29.05.2014 року (а.с. 156-158);

- розписками про передачу на зберігання, складеними потерпілою ОСОБА_5 (а.с.164,167,169);

- розпискою про передачу на зберігання дерев'яного двоспального ліжка ОСОБА_3 (а.с.165);

- постановами про визнання речовими доказами по справі та передачу їх на зберігання і відповідними квитанціями ( а.с.162-163, 166,172,220-221);

- довідками вартості (а.с.232-242);

- копією ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.06.2014 року про встановлення відносно обвинуваченого адміністративного нагляду строком на 1 рік обчислюючи його з 23.06.2014 року.

- довідкою КУ «Гуляйпільська ЦРЛ» від 28.09.2015 року за № 1767 про перебування на лікуванні ОСОБА_2 в зазначеній установі.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Ці докази свідчать про те, що ОСОБА_2, керуючись корисливими мотивами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, викрав майно: з території домоволодіння АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_5, чим спричинив останній майнову шкоду на суму 2877,87 грн.; з приміщення кабінету № 16 у КУ «Гуляйпільська ЦРЛ» за адресою вул. Леніна, 105 в м. Гуляйполе Запорізької області, чим спричинив КУ «Гуляйпільська ЦРЛ» майнову шкоду на загальну суму 5565,00 грн.; з домоволодіння АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_6, який доводиться колишнім чоловіком потерпілій ОСОБА_3, чим спричинив йому майнову шкоду на загальну суму 7047,19 грн.; з приміщення квартири АДРЕСА_4 що належить ОСОБА_5, чим спричинив останній майнову шкоду на загальну суму 6359,49 грн., тому суд прийшов до висновку про правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України, а саме як викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Проте, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 121 Конституції України, обов'язок по підтриманню обвинувачення в суді, доведення вини особи та обставин вчиненого, згідно висунутого звинувачення, покладається на прокурора.

Проте жоден із наданих обвинуваченням доказів, що були безпосередньо досліджені в ході з'ясування обставин та перевірки їх доказами, не містить в собі тієї чи іншої достовірної інформації про те, що обвинувачений дійсно викрав з домоволодіння АДРЕСА_3 наступне майно: дві дерев'яні кухонні шафи, телевізор марки «LG», супутникову антену марки Triax, три універсальні конвектори та антену марки «Восьмерка-5», що було включено в обставини вчиненого злочину виключно з пояснень потерпілої ОСОБА_3 даних під час досудового розслідування, які обвинувачений заперечив в суді. Також, ці обставини не знайшли свого підтвердження і іншими доказами здобутими в рамках вказаного кримінального провадження, такими як протоколом проведення слідчого експерименту від 05.06.2015 року, який не містить вказаного переліку майна та відеозаписом цієї процесуальної дії. З пояснень потерпілої ОСОБА_3 в судовому засіданні встановлено, що вона постійно за вказаною адресою не проживала і майно, яке там знаходилося було власністю її колишнього чоловіка ОСОБА_6. З пояснень свідка ОСОБА_6 встановлено, що супутникові антени були викрадені ще до його від'їзду за межі України. Точно стверджувати про те, що саме обвинувачений викрав визначене майно він не може. Також, суд зазначає, що згідно протоколу проведення огляду місця події, а саме домоволодіння АДРЕСА_3, така процесуальна дія була проведена лише 24.01.2015 року, тобто за час, який пройшов з моменту скоєння злочину ОСОБА_2 і до проведення огляду до вказаного домоволодіння могли мати доступ і інші особи. Тобто ця обставина залишилась тільки припущенням і підлягає виключенню з числа обставин вчиненого злочину, оскільки звинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви тлумачаться в користь обвинуваченого.

За вказаних обставин, суд вважає, що таку фактичну обставину вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, як викрадення майна, а саме: двох дерев'яних кухонних шаф, телевізора марки «LG», супутникової антену марки Triax, трьох універсальних конвекторів та антени марки «Восьмерка-5», слід виключити, як таку, що не доведено в суді, при цьому правова кваліфікації протиправних дій обвинуваченого не підлягає зміненню.

Крім того, ОСОБА_2, знаходячись під дією адміністративного нагляду, встановленого ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.06.2014 року, в порушення правил адміністративного нагляду, самовільно залишив місце свого проживання у АДРЕСА_1, та не з'являвся на реєстрацію до Гуляйпільського РВ ГУМВС України у Запорізькій області, тому суд прийшов до висновку про правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 395 КК України, а саме як самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду. При цьому, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення відносно ОСОБА_2 посилання на неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання, як зайво вмінене, оскільки це з об'єктивної сторони є самостійною формою вчинення злочину. Обставини ж вчинення обвинуваченням саме такого злочину в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження. Натомість з пояснень ОСОБА_2 було встановлено, що він прибув до м. Гуляйполе за місцем своєї реєстрації по АДРЕСА_1 і став на відповідний облік в Гуляйпільському РВ ГУМВС України в Запорізькій області, де йому були встановлені відповідні дні для реєстрації. Не було це спростовано і стороною обвинувачення під час судового засідання.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, що ним вчинено злочин невеликої тяжкості та тяжкі злочини, повторно, з урахуванням того, що обвинувачений звільнений 11.06.2014 року на підставі Закону України «Про амністію в 2014 році» з невідбутим строком 1 рік, 8 місяців, 26 днів і знаходився під адміністративним наглядом з 23.06.2014 року.

З даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 вбачається, що він має постійне місце проживання, за яким характеризується негативно, за місцем попереднього ув'язнення характеризується як злісний порушник вимог режиму відбування покарання, не працевлаштований, має діагноз МРТБ (намультирезистентний туберкульоз) верхньої частки лівої легені (інфільтративний), потребує довготривалого лікування в умовах стаціонару за схемою згідно діагнозу (від 6 до 18 місяців) та нагляду медичного персоналу, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, на обліку в кримінально-виконавчій інспекції не значиться, знятий з військового обліку як засуджений, має одну малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше неодноразово судимий.

Також, судом враховується те, що шкода потерпілій ОСОБА_5 частково відшкодована шляхом повернення викраденого майна, цивільний позов нею не заявлявся. ОСОБА_3 було повернуто дерев'яне двоспальне ліжко. Шкода, завдана КУ «Гуляйпільська ЦРЛ» не відшкодована.

В силу ст. 66 КК України суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 в суді вину у скоєному злочині визнав частково, щиросердно розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочинів і розцінює вказані обставини як такі, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України є рецидив злочинів.

З урахуванням викладеного та кількості епізодів злочинної діяльності суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді реального позбавлення волі з застосуваннями положень ст.ст.70, 72 КК України.

Підстав для застосування у відношенні ОСОБА_2 ст. 75 КК України суд не вбачає, виходячи з наступного.

Судом враховується те, що за матеріалами справи ОСОБА_2 раніше судимий, звільнений на підставі акта про амністію з невідбутим строком покарання 1 рік 8 місяців 26 днів, покарання, які були призначені йому за попередніми вироками, не досягли передбаченої ст. 50 КК України мети по виправленню засудженого та запобіганню вчинення ним нових злочинів, і вважає, що його виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів можливе лише в ізоляції від суспільства.

Цивільний позов представника потерпілого КУ «Гуляйпільська ЦРЛ» про стягнення майнової шкоди в сумі 5587,10 грн., повністю визнаний обвинуваченим, підлягає частковому задоволенню, а саме в межах підтверджених матеріалами кримінального провадження на суму 5565,00 грн..

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди в сумі 5587,10 грн. частково визнаний обвинуваченим та про стягнення 200 000 грн. моральної шкоди в цій частині не визнаний обвинуваченим повністю, підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

У ч.1 ст. 128 КПК України, передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частина 1 ст. 129 КПК України передбачає, що ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода може відшкодовуватись грішми.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З врахуванням викладеного суд вважає заявлений потерпілою ОСОБА_3 цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди не обґрунтованим, оскільки в ході судового слідства було встановлено, що власником домоволодіння АДРЕСА_3 та майна, яке було викрадене з вказано місця є колишній чоловік потерпілої ОСОБА_6. Тому, ОСОБА_3 є неналежним позивачем в даному кримінальному провадженні, суд вважає за необхідне залишити заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди без задоволення з правом звернення належного позивача ОСОБА_6 до суду в порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи питання про право потерпілої ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди та її розмір, яка була їй заподіяна від протиправних дій ОСОБА_2, пов'язаних із вчиненням таємного викрадення майна її колишнього чоловіка, близькість родинних відносин з яким нею не підтверджена, з урахуванням цього, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що потерпілій ОСОБА_3 не було заподіяно моральної шкоди. Тому позов і в цій частині підлягає залишенню без задоволення.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати (а.с.116,129,134,146,155) на загальну суму 1902,78 грн. не підлягають стягненню з обвинуваченого, так як суду не надано відповідно до ч. 4 ст. 122 КПК України доказів того, що виконані експертами експертизи не є їх службовим обов'язком. Так, за змістом Закону України «Про судову експертизу», проведення вищевказаних експертиз є обов'язком експертів відповідного НДЕКЦ та які відповідно до статті 15 вказаного Закону здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим направленням виділяються відповідним експертним установам з Державного бюджету України. З довідок, які надані в підтвердження сум витрат на проведення відповідних експертиз встановлено, що їх розрахунок проведений відповідно до визначеної вартості однієї експертогодини в гривнях без ПДВ. Тому, суд зробив висновок про те, що це є службовими обов'язками експертів.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити тримання під вартою, яка була відносно нього обрана 04.06.2015 року.

В судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 має захворювання на тяжку форму туберкульозу, що становить небезпеку для інших осіб.

Згідно ст. 96 КК України примусове лікування може бути застосоване судом незалежно від призначеного покарання до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб. У разі призначення покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі примусове лікування здійснюється за місцем відбування покарання.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним за ч. 3 ст. 185 та ст. 395 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ст. 395 КК України у виді 1 (одного) місяця арешту.

На підставі ч.1 ст. 70, 72 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_2 шляхом повного складання призначених покарань із розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Відповідно до ст. 96 КК України застосувати відносно ОСОБА_2 примусове лікування його захворювання за місцем відбування покарання.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з дня фактичного затримання 02.06.2015 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без задоволення. При цьому роз'яснити право належного позивача ОСОБА_6 на звернення з позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов комунальної установи «Гуляйпільська центральна районна лікарня» Гуляйпільської районної ради Запорізької області про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунальної установи «Гуляйпільська центральна районна лікарня» Гуляйпільської районної ради Запорізької області (р/р 35413001145808 ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код 01992937) 5565 (п'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) гривень, 00 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Витрати за проведення експертиз, віднести на рахунок держави.

Речові докази:

-слід тканинної поверхні та слід знаряддя взлому в двох паперових конвертах, які знаходяться на зберіганні в камері схову Гуляйпільського РВ ГУМВС України в Запорізькій області - знищити;

-електричний чайник «Eurogold Germani», праска електрична «Elenberg», пара капців полімерних «Віолета» червоного кольору, 40 розміру, набір косметики фірми «Avon», які поміщені до однієї сумки синього кольору з червоними ручками, яка знаходиться на зберіганні в Гуляйпільському РВ ГУМВС України Запорізької області - повернути потерпілій ОСОБА_5 за належністю;

-телевізор «ROLSEN» сірого кольору переданий під розписку потерпілій ОСОБА_5 залишити у її власності;

-банку з чаєм «1001 ніч» - 200 гр., чай в металевій банці - 100гр. (19 пакетів чаю «Ліптон») та 2 пакета чаю «Грінфілд», які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 залишити в її власності;

-монітор марки «LG Flatron L 1952 HQ», музичний центр марки «Samsung», дві акустичні колонки, клавіатура марки «LOGITECH», клавіатура марки «Genius» та системний блок Х10-60270, передані під розписку на зберігання потерпілій ОСОБА_5 залишити у її власності;

-дерев'яне двоспальне ліжко, пердане під розписку на зберігання потерпілій ОСОБА_3 передати належному власнику ОСОБА_8;

-DVD-R диск «PATRON 4.7 Gb», що містить відеограми з відеозаписом проведення слідчого експерименту від 05.06.2015 року, який долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах справи.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Гуляйпільський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: підпис: Копія вірно: Суддя: О. О. Романько