Ухвала суду № 51456420, 22.09.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 629/2663/15-к Головуючий суддя І інстанції

Провадження № 11-кп/790/1812/15 Суддя доповідач Мозговий О.Д.

Категорія: Злочини проти власності

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

- головуючого судді Мозгового О.Д.

- суддів: Плетньова В.В., Очеретний С.С.

- при секретарі Дригайло С.М.

- за участю прокурора Золочевського С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області Безбородова М.Є. на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20 липня 2015 року, матеріали кримінального провадження №629/2663/15-к за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Лозова Харківської області, громадянин України, українець, з середньою спеціальною освітою, неодружений, непрацюючий, військовозобов'язаний, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000(однієї тисячі)грн.

Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого органом досудового слідства та прокурором не обиралась.

Стягнуто з обвинуваченого судові витрати по справі за проведення судово-товарознавчої експертизи № 2402 від 17.06.2015 року у розмірі 646 грн. 31 коп. на користь держави.

Питання про речові докази вирішене.

Згідно вироку, ОСОБА_1 27 травня 2015 року близько 13год. 00хв. прослідував в цех, де працював та який розміщений на території ТОВ «ЛКМЗ» за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Свободи, 24.

Перебуваючи в приміщенні цеху, а саме, на своєму робочому місці, у ОСОБА_1 виник умисел направлений на таємне викрадення інструментів підприємства. Скориставшись відсутністю поруч з ним сторонніх осіб, впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, виражених в таємному викраденні чужого майна, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу, таємно викрав металеві інструменти підприємства, а саме: фрези дискової трьохсторонні (Ф80х10 Р6М5 з прямими зуб'ями одна штука вартістю 130 грн. 50 коп., Ф 100х10Р6М5 - одна штука з прямими зуб'ями вартістю 247 грн. 50 коп., Ф130х10 - одна штука вартістю 483 грн. 00 коп., Ф130х8 - одна штука вартістю 433 грн.00 коп., всього 4 одиниці; розвертки конічні Ф12х15 - 5 одиниць вартістю 150 грн. 00 коп. за 1 шт., загальною вартістю 750 грн. 00 коп., Ф 15х20 - 7 одиниць вартістю 170 грн. 00 коп. за 1 шт., загальною вартістю 1190 грн.00 коп.), всього 12 одиниць; розвертки машинні насадні Ф45 - 4 одиниці вартістю 409 грн. 60 коп., Ф38 - 1 одиниця вартістю 63 грн. 00 коп., всього 5 одиниць; розвертки насадні конічні Ф50 - 3 одиниці вартістю 160 грн. 00 коп. за 1 шт., загальною вартістю 480 грн. 00 коп., які належать ТОВ «ЛКМЗ», а всього загальною вартістю 4186 грн.60 коп.

Однак свій злочинний намір та умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, він не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий охоронцем заводу.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції заступник прокурора Харківської області подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність.

Прокурор просить постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1003 грн., тобто у розмірі 59 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Не оспорюючи обставини кримінального провадження, прокурор вказує, що суд першої інстанції, в порушення вимог ст.ст.65, 53 КК України, при поставленні обвинувального вироку призначив ОСОБА_1 покарання у твердій грошовій сумі замість визначеної кримінальним законом кількості неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме, у виді штрафу у розмірі 1000грн., тобто, в розмірі 58,8235 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який не є кратним вищезазначеному критерію.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не заперечував проти призначення ОСОБА_1 покарання у виду штрафу в розміні 58 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто, в 986 грн., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судові рішення згідно із ст.370 КПК України повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Дане рішення суду першої інстанції колегія суддів переглядає відповідно до ст.404 КПК України, тобто, в межах апеляційної скарги.

Фактичні обставини правопорушення та порушення норм КПК України ніхто із учасників судового засідання не оскаржує, то в цьому об'ємі вирок суду не перевіряється.

Як вбачається із вироку суду першої інстанції, кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 розглянуте у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про призначення йому покарання у виді штрафу, що передбачено санкцією ч.1 ст.185 КК України, врахувавши ступінь тяжкості скоєного, особи винного, обставин, що пом'якшують покарання, та відношення обвинуваченого до скоєного.

Колегія суддів також вважає таке призначення покарання у виді штрафу обгрунтовано ще і тим, що ОСОБА_1 не довів до кінці крадіжку, оскільки був затриманий охороною заводу, та повернув вкрадений інструмент.

Що ж стосується розміру призначеного штрафу, то, на думку колегії суддів, суд першої інстанції не дотримався вимог ч.2 ст.53 КК України про кратність сумі штрафу неоподаткованому мінімуму доходів громадян, а призначив покарання, яке кратне 58,8235 неоподаткованих мінімумів, що само по собі є неправильно.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок суду першої інстанції в частині розміру призначеного ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, з призначення йому покарання у виді штрафу в розмірі 58 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто, до 986 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404,405,407,409,413,418,419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.07.2015 року відносно ОСОБА_1 змінити, і призначити йому покарання за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі 58 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 986 гривень.

В іншій частині цей вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженим - у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Судді

-------------------- --------------------- ---------------------