Ухвала суду № 51456309, 17.09.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 11-кп/790/1476/15 Головуючий 1 інстанції - Федюшин М.В.

Справа № 639/12648/14-к Доповідач: Савенко М.Є.

Категорія: ч.2 ст.186 КК України

УХВАЛА

Іменем України

17 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Савенка М.Є.,

суддів - Плетньова В.В., Каплієнка І.І.,

при секретарі - Корецькій М.І.,

за участю прокурора - Мазепіної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.05.2015р. стосовно ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., м. Харкова, громадянин України, українець, з середньою-спеціальною освітою, не працюючий, холостий, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимий останній раз

-31.03.2015р. Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі,

засуджений за ч.2 ст.186 КК України до 5(п'яти) років 2(двох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання знову призначеного покарання з покаранням призначеним за вироком Московського районного суду м. Харкова від 31.03.2015 року, остаточно призначено покарання у 5(п'ять) років і 3(три) місяці позбавлення волі.

Крім того, цим же вироком вирішені питання щодо речових доказів у порядку передбаченому ст.100 КПК України та задоволений цивільний позов потерпілої.

Згідно вироку, ОСОБА_1, будучи раніше судимим за вчинення корисних злочинів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став і знову вчинив нові умисні корисливі злочини за наступних обставин.

В кінці липня - на початку серпня 2014р., точна дата та час в ході досудового та судового слідства не встановлені, ОСОБА_1, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_2, маючи злочинний умисел на відкрите заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, діючи умисно, повторно, підійшов до раніше невідомій йому ОСОБА_2, яка йшла у напрямку магазину «Економ клас», розташованого в будівлі будинку АДРЕСА_2, та ривком лівої руки спробував зірвати з її шиї ланцюжок із металу жовтого кольору, вагою близько 10гр., вартістю 2870грн. 90коп., внаслідок чого вищевказаний ланцюжок розірвався на дві частки, одна з яких, вагою 4,14гр., вартістю 1188грн. 55коп., залишилася в руці ОСОБА_1, а інша частина залишилась у потерпілої, після чого ОСОБА_1, з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальний збиток на суму 1188грн. 55коп.

Крім того, 13.08.2014р., о 14год. 00хв., ОСОБА_1, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_3, маючи злочинний умисел на відкрите заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, підійшов до раніше невідомій йому ОСОБА_3, яка сиділа на лавці поблизу вказаного домоволодіння, та діючи навмисно, повторно, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, наніс ОСОБА_3 один удар долонею правої руки в ліве плече спричинивши їй фізичну біль, та ривком лівої руки зірвав з її шиї ланцюжок із жовтого металу, вагою 14гр. з кулоном із жовтого металу, вагою 5гр., загальною вартістю 6033грн. 26коп., після чого з місця вчинення злочину зник, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальний збиток на вказану вище суму.

В апеляційній скарзі, обвинувачений, не оскаржуючи висновків суду щодо доведеності його вини в інкримінованих йому злочинах за встановленими фактичними обставинами, вважає, що вирок в частині призначення покарання є занадто суворим, а тому просить пом'якшити призначене покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора - який вважав, що суд першої інстанції призначив справедливе покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається, з вироку обвинувачений повністю визнав свою вину, а вказані фактичні обставини вчинення злочину встановлені судом першої інстанції у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, що відповідно до тієї ж норми позбавляє учасників процесу права їх оскаржувати.

Дії ОСОБА_1, що виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежу), вчиненому повторно, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої вірно кваліфіковані районним судом за ч.2 ст.186 КК України.

Звідси, апеляційна інстанція перевіряє вирок суду лише в частині призначеного обвинуваченому покарання.

Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, ст.70 КК України встановлює порядок призначення покарання за сукупністю злочинів.

Так, згідно вищевказаної норми, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами призначення покарання за сукупністю злочинів.

Як вбачається з вироку суду (т.1 а.с.80), ОСОБА_1 на момент винесення вироку вже був засуджений вироком Московського районного суду м. Харкова від 31.03.2015р. за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі.

Таким чином, призначивши остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання знову призначеного покарання з покаранням призначеним за вироком Московського районного суду м. Харкова від 31.03.2015р. у розмірі 5(п'ять) років і 3(три) місяці позбавлення волі районний суд фактично призначив майже найменше покарання.

Отже, наведене переконує колегію суддів у безпідставності вимог апелянта, оскільки районний суд достатньо мотивував своє рішення в частині вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому.

Таким чином, апеляційною інстанцією, не встановлені порушення кримінального закону та не виявлені істотні порушення кримінального процесуального закону, які б були підставою для безумовного скасування судового рішення, а тому апеляція обвинуваченого не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.05.2015р. стосовно ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала апеляційного суду Харківської області набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, в тай самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий

Судді