Ухвала суду № 51456274, 22.09.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/5832/15 Головуючий 1 інст.- Мішуровська С.Т.

Справа № 629/4955/14-ц Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Зазулинської Т.П.,

Міненкової Н.О.

секретаря Красношапка К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення вкладу, 3% річних та інфляційних витрат, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути на його користь вклад у сумі 31 000 грн., проценти за період з 31.12.2013 року по 19.11.2014 року в сумі 6 604,27 грн., 3% річних - 593,67 грн., інфляційних витрат - 4 774 грн. та 1 000 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 лютого 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь позивача вклад в сумі 31 тис. грн., проценти за період з 31 грудня 2013 року до 19 листопада 2014 року в сумі 5 304 грн. 27 коп., 3 % річних у сумі 593 грн. 67 коп., інфляційні витрати в сумі 4 805 грн., витрати на правову допомогу в сумі 2 500 грн. та судовий збір у сумі 442 грн. 03 коп.

За апеляційною скаргою відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції було змінено та стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь позивача проценти за період з 31.12.2013 року до 30.03.2014 року у розмірі 591,16 грн., у задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів за договором банківського вкладу за період з 31.03.2014 року по 19.11.2014 року, стягнення 3% річних, інфляційних витрат та витрат на правову допомогу відмовлено, в частині стягнення суми вкладу та судового збору залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 червня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Апеляційного суду Харківської області скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з відповідача процентів понад визнаний сторонами строк дії договору та розмір процентів на вимогу вкладника та 3% річних, суми інфляційних нарахувань, оскільки підстав для застосування ст.625 ЦК України не було. Банк не допускав прострочення зобов"язання. Також просить скасувати рішення в частині витрат на правову допомогу , оскільки не надано розрахунок та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судова колегія, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що скарга не підлягає задоволенню .

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач вчасно, належним чином не виконав умови договору, тому з урахуванням положень чинного законодавства відповідач повинен повернути позивачу отриманий вклад, проценти 3% річних та інфляційні втрати.

З таким висновком суду, колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з п. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Статтею 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 грудня 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у м. Севастополь був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 300131/56002/3-13, згідно з умовами якого позивач передав банку грошову суму вкладу в сумі 31 тис. грн строком на 3 місяці, що підтверджується копією договору-заяви від 30 грудня 2013 року № 300131/56002/3-13 та копією квитанції від 30 грудня 2013 року № 54.

Банківський строковий вклад (депозит) позивачем був розміщений на 3 місяці і строк його дії закінчився 30 березня 2014 року.

25 липня 2014 року та 12 серпня 2014 року позивач звертався до відповідача із письмовими заявами про повернення вкладу та сплату процентів.

Щодо посилань апелянта на те, що у зв'язку з набуттям чинності постанови правління Національного банку України № 260, якою припинено діяльність відокремлених підрозділів, розташованих на території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, з 06 травня 2014 року банк не міг видати позивачу вклад через відділення № 7 у м. Севастополі, з яким укладено договір, і що банком не було допущено прострочення грошового зобов'язання, що правила ст. 625 ЦК України не можуть бути застосовані, то судова колегія зазначає на наступне.

Прийнятою постановою правління Національного банку України № 260 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» як юридичну особу не було звільнено від обов'язку щодо повернення депозитів. Банк був зобов'язаний повернути позивачу депозитні кошти з процентами, однак вказані кошти банк не повернув, чим допустив прострочення грошового зобов'язання, відповідальність за що передбачена в ст. 625 ЦК України. Направлення банком будь-яких роз'яснювальних листів не є належним виконанням умов договору.

Суд першої інстанції визначився належним чином з характером спірних правовідносин, надав належну оцінку наявним у справі доказам, встановив фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, а тому дійшов правильного висновку при розв'язанні позовних вимог .

Оскільки банком було допущено прострочення грошового зобов'язання, суд першої інстанції обгрунтовано стягнув проценти за договором банківського вкладу за період з 31.12.2013 року по 19.11.2014 року, застосував положення ст. 625 ЦК України, стягнувши з банка 3 % річних та інфляційні витрати.

Щодо тверджень відповідача про недоведеність позивачем понесених витрат на правову допомогу, то в рішенні суд першої інстанції вказав, що ці витрати підтверджуються копією договору від 14.11.2014 року про надання юридичних послуг, звітом про виконання договору про надання правової допомоги від 14.11.2014 року, договором № 01-12/2014 від 01.12.2014 року, звітом про надання позивачу послуг, пов'язаних з консультативно-технічним забезпеченням розгляду та квитанцією від 04.12.2014 року про оплату послуг в сумі 1500 грн.

Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення для вирішення справи по суті. Відповідач одночасно зазначає як підставу для несплати процентів за користування те, що вони передбачені лише в межах дії договору, а він сплинув, і як підставу для несплати 3% річних вказує, що договір пролонговано, оскільки позивач не звертався з вимогою про повернення вкладу. Судова колегія вважає ці доводи необгрунтованими .

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - відхилити.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - Судді -