Рішення № 51455996, 18.09.2015, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/10048/14-ц

Провадження №2/635/372/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

18 вересня 2015 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Березовської І.В.

за участю секретаря судового засідання - Михайлюченко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим,

у х в а л и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі за текстом ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 05 жовтня 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк" (далі за текстом Банк), та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ML 700/909/2007, за умовами якого остання отримала кредит в розмірі 54000,00 USD та сплатою процентів у розмірі 3,99% річних+FIDR.

В забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором 05 жовтня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № SR ML700/909/2007/1, за умовами якого останній взяв на себе зобов'язання відповідати в повному обсязі перед Банком за належне виконання ОСОБА_1 умов договору кредиту.

29 червня 2010 року за договором купівлі-продажу кредитного портфелю ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором № ML700/909/2007.

Відповідач ОСОБА_1 в період дії кредитного договору не дотримувалась його умов, внаслідок чого, станом на 13 березня 2015 року в неї перед позивачем виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 42681,67 USD, що за курсом НБУ складає 919 956 грн. 45 коп., заборгованість за пенею в розмірі 3 357 845 грн.65 коп.

Посилаючись на вказані обставини, позивач в остаточних вимогах просив стягнути з відповідачів заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 4 277 802 грн.10 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору в розмір 3654 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з вказаним позовом, відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1 про припинення договору поруки № SRML700/909/2007/1 від 05 жовтня 2007 року.

В обґрунтування вимог посилався на те, що в забезпечення виконання кредитних зобов'язань 05 жовтня 2007 року між ним та ЗАТ «ОТП Банк» укладено договір поруки № SRML700/909/2007/1, за умовами якого він взяв на себе зобов'язання відповідати в повному обсязі перед Банком за належне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору № ML700/909/2007 від 05 жовтня 2007 року.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, предметом якого була квартира АДРЕСА_1.

В 2014 році він дізнався, що квартира АДРЕСА_1, яка була предметом іпотеки в забезпечення виконань зобов'язань по кредитному договору № ML700/909/2007 від 05 жовтня 2007 року, була продана 22 травня 2012 року ОСОБА_1 ОСОБА_3 за суму еквівалентну 45 000 доларів США.

Саме за заявою ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про вилучення обтяження предмета іпотеки нерухомого майна у зв'язку з добровільною реалізацією предмета іпотеки, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Науменко О.М., було знято заборону відчуження з квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1

Відповідач зазначає, що він як поручитель не був повідомлений та згоду на продаж вказаної квартири не надавав, внаслідок чого на його думку збільшився обсяг його відповідальності, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 559 ЦК України порука має бути визнана такою, що припинена.

Крім того, останній платіж відповідачем ОСОБА_1 було здійснено 22 травня 2012 року, право на вимогу щодо погашення кредиту у позивача виникло з моменту прострочення позичальником чергового щомісячного платежу, проте з вимогою до нього позивач звернувся лише в 2014 році з пропуском встановленого законом шестимісячного строку, а тому порука є припиненою відповідно до вимог ч.4 ст. 559 ЦК України.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, проти зустрічного позову заперечував.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні просили зустрічний позов задовольнити та припинити договір поруки, в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором заперечували.

Відповідач ОСОБА_1, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила.

Суд, вислухавши пояснення, осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі обставини та відповідні до них правовідносини.

05 жовтня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ML700/909/2007, за умовами якого Банк надав позивальнику кредитні кошти у розмірі 54000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення 05 жовтня 2027 року та сплатою процентів у розмірі 3,99% річних+FIDR, де FIDR - це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк 366 днів, з виплатою відсотків після закінчення строку дії депозитного договору.

05 жовтня 2007 року в забезпечення виконання зобов'язань між ЗАТ «ОТП Банк» ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SRML700/909/2007/1, за умовами якого останній взяв на себе зобов'язання відповідати в повному обсязі перед Банком за належне виконання ОСОБА_1 умов договору кредиту.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № PML № 700/909/2007, предметом якого була квартира АДРЕСА_1. У зв'язку з посвідченням договору іпотеки на зазначену квартиру накладена заборона відчуження, що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер 5788369.

29 червня 2010 року за договором купівлі-продажу кредитного портфелю ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором № ML700/909/2007.

Таким чином, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перешли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржника за кредитним договором № ML700/909/2007 від 05 жовтня 2007 року, та поручителя.

ОСОБА_1 в період дії кредитного договору не дотримувалася його умов, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість за тілом кредиту, процентами.

22 травня 2012 року ТОВ «ОТП Факторинг» звернулося до приватного нотаріуса ХМНО Науменко О.М. з заявою, в якій просило зняти заборону відчуження відповідно до договору іпотеки № PML № 700/909/2007 від 05 жовтня 2007 року з квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 у зв'язку з добровільною реалізацією предмета іпотеки.

Як вбачається з Витягу про реєстрацію у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстрація вилучення запису) № 36138906 від 22 травня 2012 року за заявою ТОВ «ОТП Факторинг» на підставі листа від 22 травня 2015 року з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вилучено запис 5388369.

22 травня 2012 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_1 продала ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 за суму еквіваленту 45 000 доларів США.

Як вбачається з розрахунку заборгованості по клієнту ОСОБА_1 за кредитним договором № ML700/909/2007, 22 травня 2012 року ОСОБА_1 в рахунок заборгованості за кредитним договором сплачено за тілом кредиту 10 643,38 доларів США, за процентами 12 072,48 доларів США, всього на загальну суму 22 715,86 доларів США. Заборгованість, з урахуванням сплачених сум, станом на 13 травня2015 року за тілом кредиту складає 42681,67 USD, що за курсом НБУ становить 919956 грн. 45 коп., заборгованість за процентами - 0 гривень, пеня за несвоєчасне повернення суми кредиту - 3357845 грн. 65 коп.

В обґрунтування розміру заборгованості за кредитним договором позивач надав відповідний розрахунок.

Вказаний прорахунок не був спростований відповідачем ОСОБА_2 та її представником ОСОБА_5 Відповідно до вимог ч.4 ст. 10 ЦПК України судом відповідачу та його представнику було роз'яснено право заявити клопотання щодо призначення судової бухгалтерської експертизи для визначення розміру заборгованості, проте вони таким правом не скористались.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язаний надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.554 ЦК України закріплено, що уразі порушенні боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором утому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Разом з тим, ч. 4 ст. 559 ЦК України передбачено три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, установленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, зокрема й застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

При цьому зазначене положення не виключає можливості пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України, слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто упродовж шести місяців із моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або із дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі, якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року № 6-53цс14 , яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Як вбачається з матеріалів справи, строк виконання зобов'язання за кредитним договором від 05 жовтня 2007 року встановлено до 05 жовтня 2027 року, сума кредиту та нарахованих процентів щомісячно погашається рівними частинами протягом всього строку дії кредитного договору, останній платіж по кредиту було здійснено ОСОБА_1 22 травня 2012 року.

Банк звернувся у суд із позовом 14 лютого 2014 року, тобто з пропуском шестимісячного строку з моменту пред'явлення вимоги до поручителя.

За таких обставин договір поруки є припиненим, а тому підстав для стягнення з ОСОБА_2 як з поручителя заборгованості за кредитним договором немає.

Що стосується доводів відповідача про збільшення обсягу його відповідальності через реалізацію предмету іпотеки, то суд їх не приймає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Натомість, договір іпотеки є самостійним видом забезпечення виконання зобов'язання і його припинення не є безумовною підставою для припинення поруки.

Разом з тим, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань належним чином не виконує, суд знаходить позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг» в частині стягнення з неї заборгованості в розмірі 919 956 грн. 45 коп., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 549 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

За правилами ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тобто, виходячи із положень указаної норми суд може зменшити розмір неустойки (штрафу,пені), що підлягає стягненню, враховуючи при цьому занадто високий її розмір порівняно зі збитками споживача, ступінь виконання зобов'язання, майновий стан сторін, їх майнові та інші інтереси, що заслуговують на увагу, зокрема відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання. При цьому зменшення розміру неустойки є правом суду.

Суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки як за власною ініціативою, так і за клопотанням відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 заявила відповідне клопотання.

Як зазначалося вище, розмір заборгованості відповідача ОСОБА_6 за кредитним договором за тілом кредиту становить 919 956 гривень 45 копійок, тоді як розмір пені, яка нарахована позивачем становить 3 357 845 грн. 65 коп., що більше ніж в 3,5 рази перевищує суму заборгованості за кредитом.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи, що розмір неустойки значно перевищує розмір основної заборгованості, враховуючи принципи розумності і справедливості, суд вважає за можливе зменшити розмір пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитними договорами, що підлягає стягненню з ОСОБА_1, до розміру основного боргу, тобто до 919 956 гривень 45 копійок.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 919 956 грн. 45 коп. та пеня в розмірі 919 956 грн. 45 коп.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 81, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (адреса: 03618, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д, код ЄДРПОУ 36789421, р/р № 26507002333333 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528) заборгованість за кредитним договором № ML 700/909/2007 від 05 жовтня 2007 року в розмірі 1 839 912 (один мільйон вісімсот тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот дванадцять) гривень 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (адреса: 03618, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д, код ЄДРПОУ 36789421, р/р № 26507002333333 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири ) гривні 00 копійок.

В решті позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим - задовольнити.

Визнати договір поруки № ML 700/909/2007/1 від 05 жовтня 2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2, - припиненим.

Стягнути в рівних частках з Товариства з обмеженою відповідальністю « ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати за сплати судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок, а саме по 121 (сто двадцять одній) гривні 80 копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя - І.В. Березовська