Вирок № 51454855, 23.09.2015, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

23.09.2015

справа №642/7106/2014к

провадження № 1кп/642/50/2015

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Ольховського Є.Б.,

за участю секретаря - Пєтрєнко Т.В.,

сторін кримінального провадження: прокурорів Панасенко О.О., Кулеш А.А., Луценко І.В., потерпілого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого КП «Харківські теплові мережі» , депутата Червононивської селищної ради Богодухівського району Харківської області, який мешкає за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Червона Нива, вул. Леніна, буд.16

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

20.05.2011 близько 7:10, ОСОБА_3 керував, на підставі подорожнього листа, технічно справним автомобілем НОМЕР_1, та рухався по вул. Полтавський шлях м. Харкова зі сторони вул. Володарського в напрямку вул. Скорохода, зі швидкістю 30 км\год. На шляху прямування по вказаній вулиці, в районі перетину з вул. Кандаурова, при під'їзді до регульованого світлофорним об'єктом перехрестя з вул. Кандаурова, при включеному червоному сигналі світлофора для його напрямку, ОСОБА_3 продовжив рух з тією ж швидкістю через перехрестя, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 8.7.3 (е), «Правил дорожнього руху України», згідно з якими:

п. 1.3 - «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.»

п. 1.5: - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 8.7.3 - «Сигнали світлофора мають такі значення:

е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух..»;

та допустив зіткнення з автомобілем «Москвич 420», д.р.н. АХ 7024 СА, під керуванням ОСОБА_1, який рухався по вул. Кондаурова з лівим поворотом на вул. Полтавський шлях на зелений сигнал світлофора, що дозволяє рух.

Внаслідок зіткнення водієві автомобілю «Москвич 420» ОСОБА_1, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 968-А/11 від 09.06.2011 заподіяні наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, субдуральний крововилив, забита рана лівої скроневої області; закрита травма грудної клітини: множинні переломи ребер зліва, забій - розрив лівої легені, лівобічний гемопневмоторакс; закрита травма живота: розриви селезінки з подальшим її видаленням, гемоперитонеум 2 ст.; множинні переломи кісток тазу. Пошкодження, виявлені у ОСОБА_1, у своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Порушення п. 8.7.3 «е» Правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_3 згідно з авто технічною експертизою № 131/14 від 14.03.2014 знаходяться в причинному зв'язку з подією та її наслідками. А саме в тому, що він, керуючи транспортним засобом, при під'їзді до регульованого перехрестя, при включеному червоному сигналі світлофора для його напрямку, не зупинився перед проїжджою частиною, чим створив небезпеку для руху водієві автомобіля «Москвич» та допустив зіткнення з вказаним автомобілем, в результаті чого водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України не визнав повністю та пояснив, що 25.05.2011 року, погода була ясною, на перехресті вулиці Кандаурова та вулиці Полтавський Шлях, він рухався на автомобілі ГАЗ 33 у лівому ряді, на зелений сигнал світлофору та відбулось зіткнення з автомобілем «Москвич». Після чого, вийшов через ліві двері свого автомобіля, побачив, що удар прийшовся з лівого боку автомобіля потерпілого, та викликав швидку допомогу. Також пояснив, що коли він перетинав перехрестя, ряд автомобілів перебував у статичному положенні, руху транспорту не було.

Також зауважив, що автомобіль потерпілого він не бачив, та вважає, що у останнього було бажання проскочити на мигаючий сигнал світлофора. Заявлений цивільний позов потерпілого не визнає у повному обсязі, посилаючись на вищезазначені підстави.

Допитані в судовому засіданні за клопотанням сторін кримінального провадження свідки обвинувачення пояснили:

свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що в травні, біля 07:00 07:30 годині, він, їхав на роботу, яка починається з 07:30 години. Рухався в напрямок Південного вокзалу зі ст. метро ОСОБА_5, сидячі на передньому сидінні зліва біля дверей маршрутки № 244. На світлофорі, біля Холодногірської церкви та магазину «Дігма» його маршрутка, рухаючись в крайньому правому ряду, зупинилась та він почув звук зіткнення. Після того, як маршрутка почала рух, перетинаючи перехрестя вулиці Полтавський Шлях та вулиці Кандаурова, побачив автомобіль «Москвич», який належав його співробітнику, та який стояв поперек вулиці на трамвайних путях та автомобіль «ГАЗ», який також стояв на трамвайних путях. Також він бачив, що водій автомобіля «Москвич» сидів нахилений до пасажирського сидіння, а водій «ГАЗ» ходив біля автомобіля. Після чого, коли маршрутка проїхала нижче до перехрестя, він набрав за номером телефону заступнику начальника по виробництву ОСОБА_6 та повідомив про те, що побачив. Крім того пояснив, що перед маршруткою в момент зупинки стояло 3-4 автомобіля та після зупинки маршрутки до зіткнення автомобілів «Москвич» та «ГАЗ» пройшло пару хвилин;

свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що вранці він їхав на роботу в маршрутці, сидів біля водія, та коли маршрутка зупинилась, стоячи в потоку інших автомобілів, він став свідком дорожньо-транспортної пригоди автомобіля «Москвич» та автомобіля «ГАЗ», та бачив, як водій останнього підіймав іншого водія. Також пояснив, що він не бачив, який на момент зіткнення автомобілів був сигнал світлофору. Автомобіль «Москвич» рухався з провулка, а автомобіль «ГАЗ» по вулиці Полтавський Шлях;

представник цивільного відповідача КП «ХТМ» цивільний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_8 не визнав зазначивши що вони є неналежними відповідачами оскільки між КП «ХТМ» та Страховою компанією «Статус» було укладено договір № 002449-59-17-809-10 обовязкового страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.06.2010 року згідно до якого, застрахована цивільно-правова відповідальність власників автомобіля НОМЕР_2.

Відповідно до вимог ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

Згідно до положень ст. 92 КПК України обовязок доказування провини обвинуваченого покладається на слідчого та прокурора. На обґрунтування обвинувачення прокурором було суду надано кримінальне провадження і заявлено клопотання про огляд в судовому засіданні в якості доказів провини обвинуваченого протоколів слідчих дій, інших процесуальних документів зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування та висновків експертів, після дослідження яких, суд дійшов висновку, що незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 в інкримінованому злочині, його винуватість у скоєнні вищезазначеного діяння знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджується сукупністю наступних досліджених в судовому засіданні доказів:

- показаннями потерпілого ОСОБА_1, який у судовому засіданні пояснив, що 20.05.2011 року, о 07:00 годині, виїхав з дому. Рухаючись з вулиці Кандаурова, підїжджаючи до перехрестя Полтавський Шлях, він зупинився на червоний світ світлофору, та на зелений світ почав рух на перехресті, з лівого боку відчув зіткнення, після чого, пояснити нічого не зміг. Знаходячись в реанімації, про події, які сталися цього дня, йому розповіли родичі. Також пояснив, що коли рухався до перехрестя, він дивився прямо по руху свого автомобіля, не памятає, звертав чи він увагу на автомобілі, які рухались зліва від нього, не може вказати швидкість свого автомобіля та не може сказати, чи застосовував він гальмування. Пояснив що повністю підтримує свій цивільний позов згідно до якого прохав стягнути солідарно з КЕП «ХТМ» та ПАТ «Страхова компанія «Статус» витрати на лікування в розмірі 10780 грн; стягнути солідарно з КП «ХТМ» та ПАТ «СК «Статус» на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 6021.56 грн.; стягнути солідарно з КП «ХТМ» та ПАТ «СК «Статус» витрати на правову допомогу в сумі 4000 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 20000 грн. та стягнути солідарно з КП «ХТМ» та ПАТ «СК «Статус» судові витрати в сумі 545.84 грн.;

- вищезазначеними поясненнями в судовому засіданні свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_7

Оцінюючи зазначені свідчення з огляду на вимоги ст.ст.85,86,87 КПК України суд вважає їх належними та допустимими, оскільки зазначені свідки послідовно давали аналогічні свідчення і протягом досудового слідства;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.05.2011 року, згідно до якого 20.05.2011 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Москвич» під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «ГАЗ» 3307 під керуванням водія ОСОБА_3;

- схемою до протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 20.05.2011 року, де зафіксоване розташування автомобілів після дорожньо - транспортної пригоди;

- протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 21.06.2011 року, проведений за участю ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, в ході якого останні розповіли та проказали про обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 20.05.2011 року на перехресті вулиці Полтавський Шлях та вулиці Кандаурова.

- висновком судово-медичної експертизи №968-А/11 від 03.06.2011 року, згідно з яким у ОСОБА_1 на момент огляду мали місце наступні ушкодження: закрита черепно - мозкова травма: забиття головного мозку, субдуральний крововилив, забита рана лівої височної області; закрита травма грудної клітини: многочисленні переломи ребер зліва, забиття-разрив лівої легені, лівосторонній гемопневмоторакс; закрита травма живота: розриви селезінки з послідуючим її видаленням, гемоперитонеум 2 ст.; багато чисельні переломи кісток тазу. Наявні пошкодження утворились внаслідок впливу тупих твердих предметів, можливо, в умовах дорожньо-транспортної пригоди, на яке вказане в постанові. Пошкодження, виявлені у громадянина ОСОБА_1 у своїй сукупності, відносяться к категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпечності для життя. При госпіталізації в стаціонар, в крові громадянина ОСОБА_1, досліджуваної в лабораторії ГКБСМП газохроматографічним методом, алкоголь в крові не виявлений;

- висновком автотехнічної експертизи №131/14 від 14.03.2014 року, де містяться варіанти вихідних даних, вказаних ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_9, потерпілим ОСОБА_1, а також вказаних водієм автомобіля ГАЗ ОСОБА_3;

Суд критично відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_3 в частині невизнання вини щодо вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки вони спростовуються зібраними по справі допустимими доказами, що наведені вище, сукупність яких дозволяє зробити висновок про доведеність предявленого обвинувачення. Доводи обвинуваченого суд вважає такими, що мають за мету спосіб захисту, щоб уникнути покарання. При цьому судом було відхилено клопотання сторони захисту про допит в якості свідка громадянки ОСОБА_9 оскільки зазначена особа під час досудового слідства в якості свідка не допитувалась, під час попереднього судового засідання клопотання про її допит сторонами не заявлялось. Після спрямування останній судової повістки ОСОБА_9 письмово повідомила що про обставини справи, враховуючи дуже тривалий термін часу та стан здоровя нічого не памятає і прохає її не викликати. Судом, з урахуванням всіх розумних строків розгляду справи, береться до уваги що первічні пояснення ОСОБА_9 були враховані під час як проведення відтворення обстановки та обставин подій від 21.06.11 року так і під час складання висновку авто технічної експертизи № 131/14 від 14.03.14 року. З зазначеними доказами сторона захисту була заздалегідь ознайомлена і своєї незгоди з ними не заявляла. На думку суду наполягаючи на необхідності допиту зазначеної особи, яка не має наміру зявлятись до суду при цьому не будучи попередженою про кримінальну відповідальність за відповідні дії є намаганням затягти розгляд справи.

Таким чином, допитавши потерпілого, обвинуваченого, свідків, представника цивільного відповідача, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 порушив правила безпеки дорожнього руху керуючи транспортним засобом, що спричинило ОСОБА_1 тілесні ушкодження які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 968-А/11 від 09.06.11 року у своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, а тому ці його дії кваліфікує відповідно за ч.2 ст. 286 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше засуджений не був, одружений, з місця роботи та місця мешкання характеризується позитивно, має середню освіту, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно працює

Обставин, що помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі. Разом з тим, враховуючи данні про особу обвинуваченого, те що він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, його вік, суд вважає що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства з визначенням іспитового строку згідно до ст. 75 КК України.

Призначене судом покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Речових доказів по справі не має.

Розподілити процесуальні витрати відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Цивільний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_8 на суму 21347.40 грн. матеріальної шкоди, та 20000 грн. моральної шкоди підлягає задоволенню, оскільки він є законним та обґрунтованим та підтверджується доказами, вивченими в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку в 2 роки, забов*язавши в силу вимог ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Начало іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму спричиненої моральної шкоди у розмірі 20000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення автотехнічної експертизи №131/14 від 14.03.2014 року у розмірі 1173,6 (одна тисяча сто сімдесят три) грн. 6 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судово-медичної експертизи №968-А/11 від 03.06.2011 року у розмірі 1173,6 (одна тисяча сто сімдесят три) грн. 6 коп.

Стягнути з КП «Харківські теплові мережі» та ПАТ «Страхова компанія «Статус» солідарно на користь ОСОБА_11 та ОСОБА_8 суму матеріальної шкоди в розмірі 21347.40 грн.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Є.Б. Ольховський