Ухвала суду № 51453015, 25.09.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В., суддів: Буцяка З.І., Гордійчук С.О.

секретар судового засідання Демчук Ю.Ю.,

з участю ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корецького районного суду від 31 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Невірковської сільської ради Корецького району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Корецького районного суду від 31 грудня 2014 року позов ОСОБА_2 до Невірковської сільської ради Корецького району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно задоволено повністю. Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 71,1 м.кв., житловою - 34,6 м. кв., допоміжна - 36,5 м. кв.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вона покликалася на його незаконність та необгрунтованість через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказувала, що вона є дочкою спадкодавця - ОСОБА_3 та вчасно прийняла спадщину після смерті її матері подавши у визначений законом строк заяву про прийняття спадщини та фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

Стверджувала, що суд визнав за позивачкою право власності на спадкове майно після смерті матері як спадкоємця по заповіту не взявши до уваги, що даний заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (не вказано місце його складання, а також він не зареєстрований в спадковому реєстрі в порядку затвердженому кабінетом Міністрів України, що згідно ч.1 ст. 1257 ЦК України свідчить про його нікчемність.

Зазначила також, що в матеріалах справи відсутні докази того, що будинок введений в експлуатацію і не є самочинно збудованим.

Просить скасувати рішення Корецького районного суду від 31 грудня 2014 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_2 та представник Невірківської сільської ради завчасно були повідомлені про час і місце розгляду справи, однак до суду не з'явились та причин неявки не повідомили, тому колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи позов та визнаючи право власності ОСОБА_2 на спадкове майно - будинок з надвірними будівлями, суд першої інстанції виходив з волевиявлення спадкодавця

_____________________

Справа № 569/1371/14-ц Головуючий у 1-й інст. - Загородько Н.А.

Провадження №22-ц/787/1893/2015р. Доповідач - Боймиструк С.В.

викладеного в складеному ним заповіті та належності їй цього майна.

Такий висновок місцевого суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення ОСОБА_2 до суду, слугувала відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок.

Спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 71,1 м.кв., житловою - 34,6 м. кв., допоміжна - 36,5 м. кв., був збудований в 1973-1980 роках.

Забудовник ОСОБА_4 свідоцтво право власності на будинок за життя не оформляв, а після його смерті в 1998 році, і до своєї смерті в 2013 році його дружина ОСОБА_3 постійно проживала в цьому будинку, однак також не оформляла та не провела його державну реєстрацію (а.с.8,918,14,27).

ОСОБА_3 17 квітня 2013 року склала заповіт посвідчений в Невірківській сільській раді та зареєстрований в Спадковому реєстрі, що спростовує твердження апеляційної скарги про зворотне, та яким заповіла все належне їй на час смерті майно своїй доньці ОСОБА_2 (а.с.10,13).

Після смерті ОСОБА_3, яка мала місце 20 червня 2013 року, ОСОБА_2, як спадкоємець за заповітом, 13 листопада 2013 року звернулась до Корецької держнотконтори з заявою про прийняття спадщини де була заведена спадкова справа, а 4 грудня 2013 року також надійшли заяви про прийняття спадщини від ОСОБА_5 та ОСОБА_1. як спадкоємців за законом. (а.с.11,12).

Відповідно до ст.1217 та 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 від спадщини не відмовлялась. Як пояснила апелянт ОСОБА_1 заповіт ні вона, ні ОСОБА_5 в судовому порядку не оскаржували, хоч про його існування знали ще за життя матері. З мамою в спадковому будинку не проживали, оскільки мають свої сім'ї та проживали окремо, не являються інвалідами, тобто особами, що мають право на обов'язкову частку в спадковому майні.

Таким чином, оскільки заповіт складений на ім'я ОСОБА_2, не скасований заповідачем та не визнаний судовим рішенням недійсним, то саме вона має право на спадкування житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В її сестер ОСОБА_1 та ОСОБА_5, які хоч і подали заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 в нотконтору, такого права не виникло внаслідок волевиявлення спадкодавця, яка їх не включила в заповіт.

Отже, оскаржуваним рішенням місцевого суду права апелянта порушені не могли бути.

Оскільки рішення місцевого суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених у ньому, то колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313-315, 317, 324-325 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Корецького районного суду від 31 грудня 2014 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: