Постанова № 51449545, 28.08.2015, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/3106/15-а

Провадження № 2-а/553/111/2015

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28.08.2015м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Юхно С.П.,

при секретарі - Шпак Н.О.,

за участю адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він має більше 36 років стажу роботи на посадах у закладах державної та комунальної форми власності, але відповідач в порушення п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» відмовив йому в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій. Зважаючи на викладене, позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги.

В судовому засіданні позивач та його адвокат позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави в судове засідання не з'явився, але суду надано письмове заперечення на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовить у задоволенні позовних вимог та розглянути справу без його участі.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Суд, вислухавши пояснення позивача, його адвоката, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку , що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна доводити ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків , встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивач 10 травня 2015 року досяг віку 60 років, до цього не отримував будь-якої пенсії та з травня 2015 року він отримує пенсію за віком.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Записи у трудовій крижці позивача свідчать, що він станом на день досягнення 60 років мав стаж роботи на посадах:

- з 01 квітня 1974 року по 01 травня 1974 року на посаді фельдшера Оболонської районної лікарні Семенівського району 1 місяць 1 день;

- з 12 травня 1974 року по 12 травня 1976 року на посаді фельдшера при військовій частині № 662409 2 роки 1 день;

- з 04 січня 1981 року по 18 червня 1982 року на посаді медичної сестри Першої міської клінічної лікарні м. Полтави 1 рік 5 місяців 15 днів;

- з 01 серпня 1982 року по 01 серпня 1983 року на посаді лікаря-інтерна Полтавського пологового будинку 1 рік 1 день;

- з 01 серпня 1983 року по 31 липня 1989 року на посаді лікаря акушер-гінеколога Світлогорської районної лікарні 6 років;

- з 01 серпня 1989 року по 10 травня 2015 року послідовно обіймав посади лікаря акушер-гінеколога, завідуючого жіночою консультацією, лікаря акушер-гінеколога 3-ї міської клінічної поліклініки м. Полтави 25 років 8 місяців 10 днів.

Отже, у позивача станом на 10 травня 2015 року стаж роботи складає 36 років 2 місяці 28 днів, тому він має право на призначення пенсії за віком.

Згідно п. 7-1 розділу XV «Перехідні положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пункт «е» статті ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоровя та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, не менше 25 років.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Згідно Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909, робота на посаді лікаря та середнього медичного персоналу (незалежно від найменувань посад) лікарняних закладів, лікувально-профілактичних закладів особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби та територіальних органах Держсанепідслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), діагностичних центрів дає право на пенсію за вислугу років.

Згідно Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю, який є додатком № 1 до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 25 грудня 1992 року № 195 до посад середнього медичного персоналу віднесено посади фельдшера, медичних сестер всіх найменувань.

Відповідно до Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 вересня 1996 року N 291, спеціалізація (інтернатура) є обов'язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форми власності, Зарахування молодих спеціалістів в інтернатуру проводиться на посади лікарів (провізорів)-інтернів.

У довідках ВО військового комісара Полтавського обєднаного міського військового комісаріату від 22 травня 2015 року № 5/2648та від 23 червня 2015 року № 5/3291 вказано, що позивач проходив військову службу у лавах Збройних сил при військовій частині № 62409 на посаді фельдшера з 12 травня 1974 року по 12 травня 1976 року.

Згідно Переліку закладів охорони здоровя Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 18 грудня 2013 року № 871, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 14 січня 2014 року за № 47/24824, медичний пункт військової частини віднесений до амбулаторно-поліклінічних закладів охорони здоровя Збройних Сил України

Відповідно до п. 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, докази, надані сторонами, суд приходить до висновку, що подані позивачем ОСОБА_2 до УПФ України Ленінського району м. Полтави у травні 2015 року документи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах містять достатні дані наявності у нього спеціального страхового стажу роботи на посадах в закладах та установах державної або комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років і має страховий стаж 36 років 2 місяці 28 днів, а також вважає достатніми дані на підтвердження вказаного стажу, що містяться в трудовій книжці, та зайвими і безпідставними вимоги ОСОБА_3 ПФУ в Ленінському районі м. Полтави про подання уточнюючої довідки про спеціальний стаж.

Пункт 7 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року N 1191, передбачає, що виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Виходячи з вищенаведеного та враховуючи, що позивач раніше не отримував будь-якої пенсії, досяг пенсійного віку, а саме 60 років, перебував на момент досягнення пенсійного віку на посаді лікаря у закладі комунальної власності, мав страховий стаж 36 років 2 місяці 28 днів на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 про визнання дій УПФ України Ленінського району в м. Полтава щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги протиправною та зобовязання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову, у відповідності до положень ст. 94 КАС України, підлягає відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6-12, 94, 159-161 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві призначити одноразову грошову допомогу ОСОБА_2.

Зобовязати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві призначити та виплатити ОСОБА_2, 10 травня 1955 року, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразову грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій на підставі п. 7-1 розділу XV «Перехідні положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_2 в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп., відшкодувати за рахунок Державного бюджету України.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_4