Ухвала суду № 51446405, 17.09.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/1342/15 Головуючий у І інстанції Дубас Т.В. Провадження № 22-ц/780/4429/15 Доповідач у 2 інстанції Кулішенко Ю. М.Категорія 19 17.09.2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кулішенка Ю.М.,

суддів: Поліщука М.А.,Сушко Л.П.

при секретарі: Бобку О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал», ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, свої вимоги мотивував тим, що 20 листопада 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який діяв в інтересах ТОВ «Петрівський квартал», було укладено попередній договір купівлі продажу квартири. За умовами договору ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зобов'язувалися у термін до 20 листопада 2013 року укласти Основний договір купівлі - продажу квартири проектною площею 75.57 кв.м. № АДРЕСА_1. 12 лютого 2014 року позивач здійснив повний розрахунок. Фактично було сплачено суму у розмірі 54410 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста десять) доларів США, з яких 32000 (тридцять дві тисячі) доларів США було зараховано в рахунок придбання іншої квартири - АДРЕСА_2 загальною площею 97,6м. кв., житловою площею - 45,9 кв. м. Різницю, яка складає 22410 (двадцять дві тисячі чотириста десять) доларів США, позивачеві до цього часу не повернуто

Позивач просив стягнути з відповідача ТОВ «Петрівський квартал» суму 22410 тис. долара США, що згідно офіційного курсу НБУ на момент звернення до суду становило 353 405,70 грн.

В подальшому згідно заяви про зменшення позовних вимог просив стягнути з ТОВ «Петрівський квартал» суму у розмірі 375 815,70 грн, а з ОСОБА_3 суму у розмірі 375 815,70 грн. Стягнути з відповідачів солідарно сплачений ним судовий збір.

Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 17 червня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 суму коштів в розмірі 20 499,13 грн. (двадцять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять гривень та тринадцять копійок). Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 243,60 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, та ухвалити нове яким позов задовольнити в повному обсязі, стягнути солідарно з ТОВ «Петрівський квартал» та з ОСОБА_3 суму в розмірі 375815,70 грн., та сплачений ним судовий збір.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 листопада 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, за яким сторони зобов'язались в майбутньому, у термін до 20 листопада 2013 року укласти договір купівлі-продажу квартири загальною проектною площею 75,57 кв.м. під АДРЕСА_1 на умовах визначених цим договором.

Відповідно до умов зазначеного попереднього договору ціна продажу вказаної квартири визначається сторонами у розмірі 434 899,13 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становить 54 410 доларів США.

Відповідно до п. 4. договору ОСОБА_2 передав грошову суму у розмірі 130 469,73 грн. що за курсом НБУ на дату укладення цього договору становить 16 323 дол. США в рахунок майбутніх платежів, а ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 вказану суму до підписання цього договору.

27 червня 2013 р. відповідно до акту прийому-передачі грошових коштів № 00000001833 за попереднім договором ВТА № 472471 від 20 листопада 2012 р. ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 48 780 грн., що є еквівалентом 6 000 дол. США.

14 серпня 2013 р. відповідно до акту прийому-передачі грошових коштів № 00000002265 за попереднім договором ВТА № 472471 від 20 листопада 2012 р. ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 48 600 грн., що є еквівалентом 6 000 дол. США.

12 лютого 2014 р. відповідно до акту прийому-передачі грошових коштів № 00000000394 за попереднім договором ВТА № 472471 від 20 листопада 2012 р. ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 85 235,15 грн., що є еквівалентом 10 087 дол. США.

Загальна сума коштів переданих позивачем ОСОБА_2 на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу ОСОБА_3 становить 434 899 грн.

В подальшому позивачем 01 жовтня 2014 року направлено заяву про розірвання попереднього договору купівлі-продажу квартири.

Згідно розписки від 14.10.2014 р. ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 суму в розмірі 32 000 доларів США, передані ним раніше за попереднім договором купівлі продажу квартири АДРЕСА_1, згідно попереднього договору № 5249 від 20 листопада 2012 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що засобом погашення грошового зобов'язання за попереднім договором є гривня, а згідно розписки від 14.10.2014 р. ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 суму в розмірі 32 000 доларів США що станом на 14.10.2014 р. згідно офіційного курсу НБУ становить 414 400 грн. Пунктом 2.3. зазначеного попереднього договору визначено що ціна продажу вказаної квартири визначається сторонами у розмірі 434 899,13 грн. Таким чином, залишок не повернутих коштів становив 20 499,13 грн..

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що грунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Разом із тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.

За положеннями ч.1 ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобовязуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі встановленій для основного договору.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позовні вимоги про стягнення коштів з ТОВ «Петрівський квартал» не підлягають до задоволення, оскільки договірні забов»язання між ними та позивачем не виникали. Наведене підтверджується попереднім договором.

Оцінивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов вірного висновку, що оскільки зобов'язання за попереднім договором відповідачем перед позивачем виконанні не в повному обсязі, тому позов підлягає частковому задоволенню, залишок неповернутих коштів становить 20499,13.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд не встановив усі обставини, які мають значення для вирішення справи, не надав належної правової оцінки доказам безпідставні та висновків суду не спростовують.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права і повинно залишатися без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: