Ухвала суду № 51444932, 21.09.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/445/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1739/2015

Категорія 25

Головуючий у 1 інстанції Лошак О. О.

Суддя-доповідач Проскурніцький П.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Проскурніцького П.І.

Суддів: Горейко М.Д., Ясеновенко Л.В.

за участю секретаря: Петріва Д.Б., Драганчук У.М.

сторін: відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (далі - ПАТ "СК "Універсальна") до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рогатинського районного суду від 25 червня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

31.03.2015 року представник ПАТ "СК "Універсальна" звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 22 лютого 2014 року на дорозі М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знамянка сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу "ВАЗ 21013" під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу "Шкода Октавія А5", що належить ОСОБА_5, під керуванням ОСОБА_6 Причиною ДТП стало те, що відповідач не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки "Шкода Актавія А5", завдавши матеріальну шкоду транспортним засобам. Постановою Рогатинського районного суду від 18 березня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована в ПрАТ "СК "Арсенал Страхування", то останні звернулися із претензією до ПАТ "СК "Універсальна" про сплату суми страхового відшкодування у розмірі 15 315 грн. 60 коп. Позивачем було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплатило потерпілому на підставі страхового акту та розрахунку до нього страхове відшкодування у розмірі 14 805 грн. 60 коп., за мінусом франшизи у розмірі 510 грн. Отже, до ПАТ "СК "Універсальна" перейшло право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи, відповідача ОСОБА_2

Просив задовольнити позов, стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ "СК "Універсальна" в порядку регресу суму виплаченого відшкодування в розмірі 14 805 грн. 60 коп. та судовий збір.

Рішенням Рогатинського районного суду від 25.06.2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "СК "Універсальна" 14 805 грн. 60 коп. відшкодування матеріальної шкоди та судовий збір.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що воно є незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначив, що його батьком був укладений договір із позивачем, про що свідчить поліс № АС/2536752. Відразу після ДТП він неодноразово дзвонив у присутності свідків в ПАТ "СК "Універсальна", однак ніхто не відповідав. Крім цього, він відправив письмове повідомлення 25 лютого 2014 року через Рогатинське поштове відділення у м.Рогатині в страхову компанію.

У підтвердження того, що відповідачем було повідомлено позивача про страховий випадок, він в судовому засіданні заявляв клопотання про витребування у ПрАТ "Київстар" інформації про те, що ОСОБА_2 дзвонив в страхову компанію. Судом було задоволено клопотання, але на даний запит прийшла відповідь, що немає даних про здійснення жодних дій в мережі "Київстар" за вказаний період. Причиною такої відповіді є те, що судом були вказана неправильна і помилкова інформація номеру телефона позивача, тобто, були пропущені дві цифри. Судом ця помилка не була усунута. Таким чином відповідач був позбавлений права надати вагомий, об'єктивний доказ про звернення в страхову компанію після ДТП. Також судом не були допитані свідки, які могли підтвердити дану інформацію.

Просив ухвалити рішення про повне скасування рішення суду першої.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, відповідача та його представника, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 22.02.2014 року біля 14.00 год. на 74 км. автодороги М-12 Стрий-Тернопіль ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21013, номерний знак НОМЕР_1, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, чим порушив вимоги п.13.1 Правил Дорожнього руху, допустив зіткнення з транспортним засобом марки "Шкода Октавія", державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Постановою Рогатинського районного суду від 18.03.2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. Постанова набула законної сили 28.03.2014 року.

Відповідно до поліса №АС/2536752 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ОСОБА_8 застрахував транспортний засіб марки "ВАЗ 21013" строком на один рік з 31.05.2013 року по 30.05.2014 року за шкоду, заподіяну майну на суму 50 000 грн., яка зажди зменшується на суму франшизи - 500 грн.

23.09.2013 року мід ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" та ОСОБА_5 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №213/13-Т/ЛВ. Відповідно до укладеного договору дана страхова компанія взяла на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження автомобіля.

ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" 15.05.2014 року пред'явило позивачу претензію щодо відшкодування заподіяних ОСОБА_5 збитків.

Згідно платіжного доручення № 63115 від 14.08.2014 року ПАТ "СК "Універсальна" перераховано ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" 14 805 грн. 60 коп. страхового відшкодування згідно претензії № 150514-7728/к від 15.05.2015 року, відповідно до страхового акту № 7579/1 від 26.06.2014 року.

Згідно з ч.4 ст.61 ЦПК України, постанова суду в справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє, зокрема, транспортним засобом.

За ч. 22.1 ст. 22 Закону від 1 липня 2004 р. N 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.3 Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Тобто, виходячи із суті такого страхування, Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.

Судом першої інстанції встановлено, та не оспорюється сторонами, що ДТП виникла з вини ОСОБА_2, та що згідно з полісом від 23.09.2013 року цивільна відповідальність ОСОБА_5 на час ДТП була застрахована ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування".

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. п. 33.1.4 ст. 33 «обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Таким чином, на момент ДТП відповідач мав письмово повідомити позивача про ДТП.

Ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що він письмово повідомляв позивача про скоєне ДТП.

Відповідно до п. п. г п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Цивільно-правова відповідальність, страховим полісом, на який він посилається застрахована ОСОБА_8, який є стороною в договорі страхування, а відповідач керував транспортним засобом, порушив правила дорожнього руху і заподіяв матеріальну шкоду, яка за нього відшкодована потерпілому і відповідно до вимог ч. 1, ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 26 Постанови № 4 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував і сплатив страхове відшкодування ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" в сумі 14 805 грн. 60 коп.

Таким чином, до позивача переходить право вимоги по відшкодуванню страхового відшкодування і він має право на його відшкодування з винної особи, тобто з ОСОБА_2

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.2, ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.

Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах позовної заяви та в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з

додержанням вимог матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Рогатинського районного суду від 25 червня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з

розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: П.І. Проскурніцький

Судді: М.Д. Горейко

Л.В. Ясеновенко