Рішення № 51436660, 25.10.2011, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

РІШЕННЯ

Іменем України

25.10.2011 року Справа № 2-409/11

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

при секретарі Носулі А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пенкомдо ОСОБА_1 та Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Пенкомзвернулося з позовом до ОСОБА_1 та Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 05.11.2006 року.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилався на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ПЕНКОМзареєстровано виконкомом ОСОБА_3 міської ради 06.11.02 року. Згідно п.3.2 статуту, засновниками товариства виступили громадяни України :

- ОСОБА_4 (частка в статутному фонді в сумі 2887,50 грн., що складає 17,50% його загального розміру);

- ОСОБА_5 (частка в статутному фонді в сумі 2887,50 грн., що складає 17,50% його загального розміру);

- ОСОБА_6 (частка в статутному фонді в сумі 3465,00 грн., що складає 21,0% його загального розміру);

- ОСОБА_2 (частка в статутному фонді 3960,00 грн., що складає 24,00% його загального розміру);

- ОСОБА_7 (частка в статутному фонді 3300,00 грн., що складає 20,00% його загального розміру).

Вказаний розподіл часток в статутному фонді ТОВ Транспортна компанія ПЕНКОМвизначений засновниками на основі їх вільного волевиявлення на взаємопогоджених умовах. Протягом роботи підприємства по теперішній час статутний фонд залишається незмінним (16500,00 грн. - п.3.1 статуту).

05.11.06 року учасник ТОВ Транспортна компанія ОСОБА_8 помер.

07.06.07 року до Товариства надійшла заява дружини померлого ОСОБА_1, в якій вона просила прийняти рішення про визначення частки активів підприємства, пропорційної 24,00% вкладу до статутного капіталу померлого ОСОБА_2 та виплату їй цієї частки. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зроблено посилання на свідоцтво про право на спадщину за законом від 31.05.07 року, видане їй державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_9, згідно з яким до складу майна, успадкованого ОСОБА_1, віднесена доля в уставному фонді ТОВ Транспортна компанія ПЕНКОМ, яка складає 24,00% статутного фонду, станом на 30.03.07 року в грошовому вираженні складає 66999 грн. 84 коп.

Вказане свідоцтво позивач вважає недійсним у зв'язку з припущенням в процесі його видачі істотних порушень чинного законодавства з посиланням на ст.ст. 4, 50 Закону України Про господарські товариства.

В силу вказаних норм кожний учасник товариства з обмеженою відповідальністю має визначену статутом частку в статутному капіталі підприємства, розмір якої є незмінним (за винятком збільшення розміру статутного капіталу, придбання часток інших учасників і т.д. та наступної державної реєстрації нової редакції статуту).

Пунктом 9 ст.10 Закону України Про господарські товариства, ч.І ст.147 Цивільного кодексу України передбачено право учасника господарського товариства на здійснення відчуження належної йому частки в статутному (складеному) капіталі товариства в порядку, встановленому законом. Згідно ч.5 ст.147 Цивільного кодексу України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є об'єктом спадкування і може переходити до спадкоємця фізичної особи, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Таким чином частка в статутному капіталі є об'єктом цивільних правовідносин та дійсно може бути об'єктом спадкування, але перехід права на частку до іншої особи (зокрема, внаслідок прийняття спадщини) не є підставою для зміни розміру частки.

Пунктом 3.1 статуту ТОВ Транспортна компанія ПЕНКОМ(який є установчим документом, що зареєстрований у визначеному законодавством порядку) передбачено, що розмір статутного капіталу підприємства складає 16500,00 грн., а ОСОБА_2 належала частка в розміру 3960,00 грн., що складає 24,00% статутного капіталу.

Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю можливе за рішенням загальних зборів учасників після внесення ними своїх вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства у визначеному законодавством порядку, у випадку збільшення розміру статутного капіталу товариства розмір належної учаснику частки може бути збільшений.

З урахуванням того, що згідно ст.1218 ЦК України внаслідок смерті фізичної особи - учасника товариства об'єктом спадкування є його права та обов'язки, що існували на момент відкриття спадщини, спадкуванню підлягає частка в статутному капіталі, а не в майні товариства. Розмір вартості майна, що підлягає виплаті спадкоємцю здійснюється вже після оформлення спадщини згідно норм чинного законодавства та положень статуту господарського товариства. За таких обставин вартість майна товариства не має значення для визначення розміру успадкованої частки і не може зазначатися в свідоцтві про право на спадщину за законом.

Дані висновки підтверджені судовою практикою Верховного Суду України, зокрема, ухвалою від 06.10.04 року, де зазначено, що внесені до статутного фонду кошти (майно) є власністю товариства, а відтак не підлягають поділу між подружжям і, відповідно, не можуть бути успадковані.

Приймаючи до уваги, що до даного часу розмір статутного капіталу ТОВ Транспортна компанія ПЕНКОМзалишається незмінним, ОСОБА_1 не могла успадкувати долю в статутному капіталі товариства, яка за сумою в декілька раз перевищує загальний розмір статутного капіталу. З урахуванням того, що померлому ОСОБА_2 належала частка в статутному капіталі ТОВ Транспортна компанія ПЕНКОМв сумі 3960,00 грн., що складає 24,00% статутного капіталу, ОСОБА_1 мала право успадкувати саме таку частку. Проте, в оформленому свідоцтві про право на спадщину від 31.05.07 року нотаріусом визначений інший розмір частки, що начебто належала померлому ОСОБА_2, а саме - 66999,84 грн., що вказує на його видачу з порушенням норм чинного законодавства і є підставою для визнанню недійсним в судовому порядку.

Згідно з ч.2 ст.55 Закону України Про господарські товариства при відмові

спадкоємця від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові

товариства у прийнятті до нього спадкоємця йому видається у грошовій або натуральній

формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті учасника. Отже, зміст вказаної статті імперативно вказує, що вартість успадкованої частки визначається на дату смерті учасника товариства.

В той же час, як стало відомо 01.12.10 року за результатами ознайомлення із спадковою справою №1536\2006, свідоцтво про спадщину за законом було видано з посиланням на довідку про розмір вартості 24,00% майна ТОВ Транспортна компанія ПЕНКОМстаном на 30.03.2001 року.

Наведене свідчить, що при видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусом використано неналежний документ - а саме довідку, що не містить даних про розмір частки померлого ОСОБА_2 на день його смерті і дане порушення призвело до видачі документа, який не відповідає чинному законодавству.

Відповідно до ч.І ст.68 Закону України Про нотаріатнотаріус при видачі

свідоцтва про право на спадщину за законом шляхом перевіряє факт смерті

спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до

спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. Перевірка вказаних даних відбувається шляхом витребування відповідної інформації згідно Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

В порушення вимог законодавства нотаріусом не було витребувано статут ТОВ Транспортна компанія ПЕНКОМабо відповідну довідку для встановлення дійсного розміру частки в статутному капіталі Товариства, що належала померлому ОСОБА_2.

Наведене свідчить, що при оформленні свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 від 31.05.07 року державним нотаріусом Четвертої державної нотаріальної контори м.Дніпропетровська ОСОБА_9 були суттєво порушені норми чинного законодавства України, що призвело до видачі документа, який містить неправильні відомості.

Посилаючись на те, що неправомірні дії нотаріуса при оформленні на ім'я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину від 31.05.07 року, і порушення законних прав ТОВ Транспортна компанія ПЕНКОМвідбулося саме внаслідок неправильного вчинення нотаріальних дій, позивачка просила суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1, видане 31.05.07 року державним нотаріусом Четвертої державної нотаріальної контори ОСОБА_3 ОСОБА_9 (зареєстровано в реєстрі за №4-407), на про спадкування долі в уставному фонді ТОВ Транспортна компанія ПЕНКОМ, яка складає 24,00% статутного фонду, станом на 30.03.07 року в грошовому вираженні складає 66999 грн. 84 коп.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_10 надала пояснення, аналогічні викладеним у позові та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_11 проти позову заперечував та суду пояснив, що при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус правомірно зазначив суму успадкованого майна, яка відповідно до процентного співвідношення долі спадкодавця у статутному фонді станом на 30.03.2007 року становить 66999 грн. 84 коп..

Дана сума зазначена Товариством у своїй довідці, виданій станом на 30.03.2007 року з урахуванням річного прибутку за 2006 рік на вимогу відповідачки ОСОБА_1. Свідоцтво про право на спадщину за законом видане в установленому законом порядку і підстав для визнання його недійсним нема.

Вступити до Товариства в якості співучасника відповідачка не бажає у зв'язку з наявністю спору між сторонами, дану суму позивач відмовляється виплачувати, у зв'язку з чим на даний час розглядається спір в Кіровському районному суді, тому просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник Четвертої державної нотаріальної контори в судове засідання для дачі пояснень не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, про причин неявки не повідомив.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи та спадкової справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ПЕНКОМзареєстровано виконкомом ОСОБА_3 міської ради 06.11.02р. (реєстраційна справа 04052092Ю0030606). Згідно п.3.2 статуту, засновниками товариства виступили громадяни України :

- ОСОБА_4 (частка в статутному фонді в сумі 2887,50 грн., що складає 17,50% його загального розміру);

- ОСОБА_5 (частка в статутному фонді в сумі 2887,50 грн., що складає 17,50% його загального розміру);

- ОСОБА_6 (частка в статутному фонді в сумі 3465,00 грн., що складає 21,0% його загального розміру);

- ОСОБА_2 (частка в статутному фонді 3960,00 грн., що складає 24,00% його загального розміру);

- ОСОБА_7 (частка в статутному фонді 3300,00 грн., що складає 20,00% його загального розміру).

Протягом роботи підприємства статутний фонд не змінювався та відповідно до п.3.1 Статуту становить 16500,00 грн..

05.11.06 року учасник ТОВ Транспортна компанія ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 14.11.06 року, виданим Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1, якій 31.05.2007 року нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, що складається з: Долі в Уставному фонді ТОВ Транспортна компанія ПЕНКОМ, яка складає 24% статутного фонду, станом на 30.03.2007 року в грошовому вираженні складає 66999 грн. 84 коп., яка належить спадкодавцю на підставі довідки, виданої ТОВ Транспортна компанія ПЕНКОМ15.05.2007 року.

Відповідно до ч.2 п.15 Статуту Товариства, при відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до Товариства або відмові Товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належить реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавець), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного фонду Товариства підлягає зменшенню.

Як вбачається з вищевказаного, ОСОБА_1 має право на частку у майні товариства, виходячи з розрахунку 24%, оскільки спадкодавцю ОСОБА_2 належало саме 24% у статутному фонді Товариства. Вартість його частки у майні Товариства може бути визначено тільки самим Товариством, у зв'язку з чим відповідачці і видавалися такі довідки із зазначенням суми вартості частки ОСОБА_2.

Таким чином, посилання представника позивача на те, що спадкоємець ОСОБА_1 має право тільки на вартість частки у статутному фонді, що відповідає 24% і складає 3960,00 грн., на думку суду є помилковим.

Даний висновок підтверджується і судовою практикою Верховного Суду України, на які посилається сам позивач, а саме, ухвалою від 06.10.04 року, де зазначено, що внесені до статутного фонду кошти (майно) є власністю товариства, а відтак не підлягають поділу між подружжям і, відповідно, не можуть бути успадковані. Із вищевказаного випливає, що якраз вартість 24% у статутному капіталі і не може бути успадкована ОСОБА_1, а лише частка у загальному майні Товариства, що пропорційна цим же 24 % у статутному фонді.

Представник позивача вважає, що ОСОБА_1 повинна була отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на частку у статутному фонді, після чого подати заяву про вступ до Товариства, і тільки після розгляду цієї заяви Товариством, у разі відмови спадкоємця від вступу до його учасників, вона має право звернутися із заявою до Товариства право виплату їй частки у майні Товариства.

З такою позицією суд не може погодитися, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існує спір з приводу об'єкту спадкування, який має свою вартість. І хоча позивач і зазначає, що предметом спору є не сума виплати, а свідоцтво про право на спадщину, суд вважає, що даний спір виник саме через розмір коштів, які просить виплатити відповідачка в порядку спадкування. Тому, на думку суду, у добровільному порядку і відповідно до запропонованої представником процедури спір вирішити неможливо.

Видача нотаріусом свідоцтва про право на спадщину із зазначенням вартості частки спадкодавця у майні Товариства, на думку суду відповідає вимогам чинного законодавства і п.15 Статуту Товариства. Довідка, видана Товариством, відображає саме цю суму і видавалася на вимогу ОСОБА_1. До посилань представника позивача на те, що Товариству не було відомо для чого саме відповідачці потрібна була ця довідка, суд ставиться критично, оскільки логічно спадкоємець, який вимагає надати документи щодо права чи власності спадкодавця, може звертатися з цими вимогами тільки у одному випадку - стосовно спадкування. Іншої будь-якої причини в природі бути не може.

Викладене не суперечить жодній із норм Закону України Про господарські товариства, що регулює дані правовідносини.

Аналізуючи спірне свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 31.05.2007 року Четвертою держнотконторою на ім'я ОСОБА_1 та дослівно надаючи оцінку викладеному, формально можливо нотаріус і двохзмістно виклала формулювання майна, на яке видано це свідоцтво, але розглядаючи його по суті та порівнюючи з підставою його видачі - довідкою, яка для цього видавалася самим Товариством, а також відповідно до п.15 Статуту Товариства, підстав для визнання його недійсним в цілому суд не вбачає. Що стосується розбіжності сум, вказаних в довідках Товариства станом на 05.11.2006 року та на 30.03.2007 року, то дані суми, як зазначив позивач та пояснила у судовому засіданні його представник, не є предметом спору, а тому розглядатися судом не можуть.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає Товариству з обмеженою відповідальністю Пенкомдо ОСОБА_1 та Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, - відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 144, 147, 1218 ЦК України, Законом України Про господарські товариства, ст.7 Закону України Про нотаріатсуд, -

В И Р І Ш И В:

Товариству з обмеженою відповідальністю Пенкомдо ОСОБА_1 та Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: