Ухвала суду № 51421726, 17.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2015 рокусправа № 804/5999/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Щербака А.А. Олефіренко Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

Позивача ОСОБА_1,

Представника третьої особи ОСОБА_2,

Третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 р.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 07 травня 2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 22.12.014 року, номер запису про право власності 8248637, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 540220812214 про реєстрацію права власності на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на травень 2015 року зазначена будівля не прийнята в експлуатацію. Обов'язкове прийняття цього майна до експлуатації передбачене статтею 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тому державний реєстратор при реєстрації права власності на Ѕ частку житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 порушив вимоги частини 2 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно".

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що реєстрація права власності відбулася на підставі документів, передбачених законодавством України.

Не погодившись з постановою суду, позивачем (ОСОБА_1) подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуванну постанову та ухвалити нову постанову, якою задовольнити в повному обсязі його позовні вимоги до державної Реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції, про визнання неправомірним та скасування рішення відповідача від 22.12.2014 року, про реєстрацію права власності на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3.

В запереченнях на апеляційну скаргу третя особа без самостійних вимог ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що між нею та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу Ѕ частки житлового будинку, який і був зареєстрований реєстраційною службою.

Позивач у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, та винести нову. Надав пояснення аналогічні, викладені в апеляційній скарзі.

Представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_2, у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечила, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Надала пояснення аналогічні, викладеним в запереченнях проти апеляційної скарги.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечила, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Суду пояснила, що є договір купівлі-продажу Ѕ частини житлового будинку, який і був зареєстрований державною службою.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.11.2005 року рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по справі № 2-377 виділено в натурі ОСОБА_3 46/100 частин будинку АДРЕСА_1 В описовій частині зазначеного судового рішення встановлено, що відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1048 від 21.12.2000 року будинок має готовність 83 відсотки (а.с.15-16).

З метою реєстрації права власності 22.12.2014 року ОСОБА_3 звернулась до Реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції із заявою щодо державної реєстрації права власності на 1/2 частки житлового будинку готовністю 83 відсотки з господарськими будівлями та спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.11.2005 року по справі № 2-377.

25.12.2014 року Реєстраційною службою Дніпропетровського районного управління юстиції проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 1/2 частини зазначеної будівлі про що внесено запис № 8248637(а.с.50).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору правильно застосовані норми КАС України, норми Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При прийнятті рішення Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області були досліджені всі обставини справи які встановлюють право власності ОСОБА_3 на 1/2 частини будівлі, та не потребують повторного дослідження при розгляді даної справи. При цьому, обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно пункту 5 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868. Відповідно до підпункту 10 пункту 37 цього Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається із матеріалів справи вказане рішення набрало законної сили 23.03.2007 року.

Пунктом 81 Порядку встановлено, що державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва проводиться у порядку, встановленому для державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно до пункту 83 Порядку для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заявник також подає:

документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку;

документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт;

технічний паспорт на об'єкт незавершеного будівництва.

Якщо відповідно до законодавства право на виконання будівельних робіт виникає з моменту повідомлення уповноважених органів, заявник також подає копію документа, що відповідно до законодавства підтверджує факт повідомлення.

Тобто, виходячи з вищезазначених норм колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції щодо висновку, що ОСОБА_3 надала органам реєстрації права власності документи передбачені чинним законодавством України.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, треті особи без самостійних вимог - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.А. Олефіренко