Ухвала суду № 51421644, 22.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2015 рокусправа № 811/282/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Кіровоградська ОДПІ звернулася з вищевказаним позовом до суду в якому, просила стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 804,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем існує податковий борг з податку на доходи з фізичних осіб в розмірі 804,32 грн., який відповідачем добровільно не сплачена.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 рок позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначає, що податковим органом не доведено існування податкового боргу.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно картки особового рахунку (КОР) по ОСОБА_1 код платника податків НОМЕР_1 станом на 19.02.2013 року рахується податковий борг по податку на доходи з фізичне осіб (11010500) в сумі 812,24 грн., який виник:

-31.07.2012 р. - нараховано платником самостійно Декларація N 173674 від 14.05.2012 - 1477,50 грн., погашено - 843,18 грн.;

- 06.02.2013 р. - нараховано пені КОР на борг минулих років (п.п.129.1.1ст.1 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ зі змінами та доповнення] (далі по тексту ПКУ) - 7,92 грн.;

15.02.2013 р. - Донараховані в поточному році штрафні санкції згідно ст.120 ГО відповідно до податкового повідомлення-рішення (форма «Р») № 0073081720 і 16.05.2012 р.- 170,00 грн.

Стосовно виникнення податкового боргу по податку на доходи з фізичних осіб, він вини 2001 році, а саме:

В 2001 році нараховано по авансовим платежам - 600,00 грн., штрафні санкції несвоєчасну сплату - 39,60 грн. та сума пені - 2,00 грн., сплати не було, на початок року рахувалі переплата в сумі - 9,66 грн. Так, на кінець року борг склав 631,94 грн.

У 2002 році подано декларацію на зменшення - на суму 600,00 грн. Нараховано всього рік - 120,00 грн., сплата - 149,94 грн., сума пені за несвоєчасну сплату - 100,31 грн. На кінець рс борг склав 100,31 грн., тобто платник не сплатив суму пені.

Протягом 2003 року були нарахування на податкові повідомлення - рішення в сумі 672 грн. з терміном сплати до 07.03.2003 р. та повідомлення - рішення на суму 225,00 грн. з термін сплати до 14.03.2003 р., але сплата 10.04.2003 р. - 313,80 грн. Також нараховано пеню за несвоєчасну сплату в сумі 23,68 грн.( всього нараховано за рік - 852,60 грн., залишок несплаченої пені -123,99 грн., сплата - 313,80 грн.) На кінець 2003 року борг вже складав 662,79 грн.

В 2004 році подано декларацію на зменшення - на суму 240,40 грн. Також була нарахована пеня за несвоєчасну сплату - 11,79 грн. На кінець року борг складав 434,18 грн.

У 2005 році сплата в сумі 52,00 грн. та нараховано пені - 6,30 грн. Борг на кінець року склав 388,48 грн.

За 2006 рік нараховано 214,50 грн. Сплати у 2006 році не було.

У квітні 2007 року позивач сплатив по декларації 162,50 грн. з терміном сплати до 03.05.2006 р. Всього сплачено за рік 656,50 грн., платником самостійно задекларовано 494,00 грн. За несвоєчасну сплату нараховано пені 117,78 грн. Борг на кінець року склав 558,26 грн.

За 2008 рік нараховано платником самостійно по декларації 532,50 грн. терміном сплати до 05.05.2008 р., а погашено 532,50 грн. 14.05.2008 р. За несвоєчасну сплату нараховано пені в сумі 73,30 грн. Борг на кінець року - 631,56 грн.

У 2009 році також присутня несвоєчасна сплата податкового зобов'язання в сумі 490,50 грн. з терміном сплати до 24.06.2009р., а погашено 03.07.09р. Також нараховано пені - 74,08 грн. Кінцеве сальдо по податковому боргу 705,64 грн.

За 2010 рік нараховано та сплачено 802,50 грн. Нараховано пені - 110,42 грн. Борг - 816,06

грн.

У 2011 році нараховано платником самостійно по Декларації - 612,00 грн. з терміном сплати до 28.05.2011 року, погашено 12.12.2011 року - 770,00 грн. За несвоєчасну сплату нараховано пені -83,46 грн., Борг-741,52 грн.

У 2012 році нараховано та погашено 1477,50 грн. по декларації. Нараховано пені - 62,80 грн. Борг - 804,32 грн.

Податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями ст. 59 ПК України 07.08.2012 р. відповідачу виставлена податкова вимога № 1488 на суму 804,32 грн., отримана позивачем 05.11.2012 р. однак заборгованість не сплачена.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- зазначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи ДПС зобов'язані зарахувати кошти, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом;

Згідно з п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;

Пунктом 129.4 ст. 129 ПК України передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.4. ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пп.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача перед бюджетом узгодженого податкового боргу у розмірі 804,32 грн., який виник в результаті несплати самостійно задекларованих відповідачем суми податкових зобов'язань, та суми пені, нарахованих податковим органом за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань, а тому судом першої інстанції зроблено вірний висновок про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення і доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують.

В той же час колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції в мотивувальній частині рішення на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року якою було відмовлено в задоволені позовних вимог особи-підприємця ОСОБА_1 щодо скасування вимоги № 1488 на суму 804,32 грн. та якою нібито встановлено правомірність вказаної вимоги, оскільки у вказаному рішенні йдеться лише про наявність позову податкового органу щодо стягнення з ОСОБА_1 зазначеної суми податкового боргу де і повинен доводитися факт його наявності або відсутності. Отже посилання суду першої інстанції на ст. 72 КАС України в даному випадку є помилковим та недоречним і зробленим без аналізу змісту постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський