Постанова № 514216, 13.03.2007, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

"13" березня 2007 р. Справа № 6/84

10 год., м. Чернігів

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Блохіної Ж.В.

при секретарі Кузьмін М.М.

за участю представників

позивача: Дзюба Л.М., довіреність №30822/10/10-010 від 28.12.06р.,

відповідача: Омельченко В.М., довіреність № 7 від 15.01.07р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові

м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28

до Комунального підприємства „Чернігівський обласний

академічний український музично-драматичний театр

ім. Т.Г. Шевченка”, м. Чернігів, проспект Миру, 23

про стягнення 75 022,37 грн. за рахунок активів

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з Комунального підприємства „Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка” 75 022,37 грн. податкового боргу за рахунок активів, з них: 74 852,37 грн. по податку на додану вартість, 170,00 грн. по податку на прибуток. Податковий борг виник станом на 01.02.2007р.

Представник відповідача позовні вимоги визнає та просить розстрочити виконання судового рішення. Представник позивача стосовно клопотання заперечує.

Розглянувши матеріали справи та надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Комунальне підприємство „Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка” зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 21.06.1994р. № 136-р та знаходиться на обліку в ДПІ у м. Чернігові як платник податків з 30.01.1995р.

Відповідно до ст.4, п.3 ст. 9 Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про систему оподаткування” платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов’язкові платежі) у встановлені законодавством строки.

Відповідно до ст.11 Закону України “Про систему оподаткування” платник податків несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та дотримання вимог чинного законодавства.

Станом на 01.02.2007р. відповідач має податковий борг в сумі 75 022,37 грн., з них: 74 852,37 грн. по податку на додану вартість, 170,00 грн. по податку на прибуток.

Заборгованість відповідача по податку на додану вартість в сумі 74 852,37 грн. в тому числі 73 381,79 грн. основного платежу та 1 470,58 грн. пені, виникла на підставі прийнятого позивачем податкового повідомлення-рішення № 0002522320/2 від 07.07.2005р. Постановою господарського суду Чернігівської області від 28.11.2005р. 6/273а визнано частково недійсним вищевказане повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов”язання з ПДВ в сумі 7182 грн., в т.ч. 4788 грн. основного платежу та 2394 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Тобто, сума податкового зобов”язання, визначена в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні становить 82938грн.–7182 грн. = 75756 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2006р. постанову господарського суду Чернігівської області залишено без змін, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.11.2006р. рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Також відповідач подавав податкові декларації з ПДВ за лютий-травень, липень-серпень, жовтень-грудень 2006 року та частково здійснював сплату визначеного в них податкового зобов”язання; також у відповідача обліковувалась переплата по даному податку, а тому сума податкового зобов”язання становить 73381,79 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу.

Крім того, відповідно до ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р. за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов”язань підприємству була нарахована пеня в розмірі 1470,58 грн.

Таким чином, загальна сума боргу по ПДВ складає 73381,79 грн.+1470,58 грн.=74 852,37 грн.

Заборгованість відповідача по податку на прибуток виникла 22.05.2006р. у зв”язку з несплатою податкового зобов”язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 13.02.20006р. № 0001371511/0 в сумі 170,00 грн. Дане повідомлення-рішення отримано відповідачем 11.05.2006р.

Згідно п.п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р. податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 вищевказаного Закону процедура адміністративного оскарження закінчується останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі, коли така заява була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання платника податків.

Нараховану суму податкового зобов’язання відповідач не оскаржив, таким чином вона є узгодженою.

Відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 вищевказаного Закону у випадках адміністративного узгодження суми податкового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не сплатив узгоджену суму податкового зобов’язання в строки передбачені п.5.3 ст.5 зазначеного Закону, отже вона у відповідності з п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є сумою податкового боргу платника податків. Отже, податковий борг - це в будь-якому випадку узгоджене податкове зобов’язання, яке не сплачене у встановлений строк.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р. Позивачем на узгоджену суму податкового зобов’язання були направлені перша податкова вимога №1/705 від 23.03.2006р. (отримана відповідачем 03.05.2006р.) та друга податкова вимога № 2/1177 від 02.06.2007р. (отримана відповідачем 09.06.2006р.), які залишені відповідачем без задоволення

Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р., активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення не відповідає нормативним та процесуальним нормам, оскільки згідно ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження –із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Отже питання розстрочки може вирішуватись тільки на стадії виконання судового рішення.

Тому суд вважає що клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю в сумі 75 022,37 грн.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка” (м. Чернігів, проспект Миру, 23, код 02225967, р/р 26006935049570 в ЧОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 353014) до державного бюджету (р/р 31118009700002 в УДК в Чернігівській області, код 22825965) 170,00 грн. податкового боргу за рахунок активів.

3. Стягнути з Комунального підприємства „Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка” (м. Чернігів, проспект Миру, 23, код 02225967, р/р 26006935049570 в ЧОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 353014) до державного бюджету (р/р 311130029700002 в УДК в Чернігівській області, код 22825965) 74 852,37 грн. податкового боргу за рахунок активів.

4.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

5. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Ж.В. Блохіна