Ухвала суду № 51421571, 01.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2015 року

справа № 808/3881/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запоріжбіосинтез"

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2014р. у справі №808/3881/14

за поданням Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до: Приватного акціонерного товариства "Запоріжбіосинтез"

про: стягнення коштів за податковим боргом ,

в с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту – заявник, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, податковий орган) звернулася до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів з рахунків платника податків Приватного акціонерного товариства “Запоріжбіосинтез” (далі по тексту – відповідач, ПрАТ “Запоріжбіосинтез”) у банках, обслуговуючих відповідача, за податковим боргом з плати за землю у розмірі 26692 грн. 69 коп.

На обґрунтування подання зазначалось, що ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості відносно Приватного акціонерного товариства "Запоріжбіосинтез" у відповідності до вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, проте застосовані заходи позитивного результату не дали.

Постановою суду першої інстанції подання задоволено. При цьому суд зазначив, що станом на 18.06.2014 новоутворений податковий борг зі плати за землю складає 26692 грн. 69 коп., у зв’язку з чим, вимоги ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя про стягнення коштів за податковим боргом у зазначеному розмірі з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, є обґрунтованими.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити заявнику у поданні. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права. Апелянт стверджує, що ПрАТ “Запоріжбіосинтез” не отримувало податкову вимогу ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя, а в самій вимозі зазначена менша сума ніж та, яку просить стягнути в своєму поданні позивач. Апелянт також зазначив, що сума податкового боргу є неузгодженою.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, Приватне акціонерне товариство “Запоріжбіосинтез” зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа 28.04.1994, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого державним реєстратором Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції та зареєстроване за юридичною адресою: Дніпропетровське шосе, буд. 17, м. Запоріжжя, 69069 (а.с. 12-13).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, платник податків зобов’язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з розрахунком суми боргу та наданою довідкою станом на 10.06.2014 відповідач має податковий борг з плати за землю у розмірі 26692 грн. 69 коп.

Зазначена заборгованість виникла у зв’язку з несплатою самостійно визначеної платником суми податкових зобов’язань відповідно до наданої до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 18.02.2014, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов’язання у сумі 160854 грн. 67 коп., щомісячний платіж з січня по листопад 2014 року становить 13404 грн. 56 коп. та за грудень 2014 року – 13404 грн. 51 коп. (а.с. 8-9). По строку сплати на 30.04.2014 та 30.05.2014 за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 26809 грн. 12 коп.

У зв’язку зі сплатою 363 грн. 65 коп. та нарахуванням пені у розмірі 247 грн. 22 коп. загальна сума заборгованості відповідача по земельному податку з юридичних осіб складає 26692 грн. 69 коп.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

За приписами пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 10.06.2014 відповідач має податковий борг з плати за землю у розмірі 26692 грн. 69 коп.

У відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Доводи відповідача про те, що сума податкового боргу є неузгодженою, - необґрунтовані, оскільки відповідач самостійно визначив суми податкових зобов’язань відповідно до наданої до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя податкової декларації з плати за землю.

За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як свідчать матеріали справи, сума податкового зобов’язання по земельному податку у розмірі 26692 грн. 69 коп., яка самостійно нарахована відповідачем згідно з поданою до податкового органу податкової декларації з плати за землю, відповідачем у встановлений строк не сплачена.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з пунктом 59.5 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя направила податкову вимогу форми “Ю” № 158-25 від 01.04.2014, яка відповідно до реєстру відправлених рекомендованих листів з повідомленням та квитанції від 15.04.2014 направлялась на юридичну адресу відповідача (а.с. 7). Тобто податкова вимога, направлена заявником відповідачу 15.04.2014 у розмірі 13040 грн. 91 коп. (з урахуванням сплати в сумі 363 грн. 65 коп.) вважається узгодженою.

Матеріали справи підтверджують, що зазначений борг сплачений не був та в наступному місяці збільшився, підстави для формування нової податкової вимоги у податкового органу відсутні.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п.95.1, 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, для стягнення коштів платника податків необхідне настання однієї з обставин – надіслання або вручення податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Матеріали справи свідчать, що ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя вжиті передбачені законом заходи щодо стягнення податкового боргу ПрАТ “Запоріжбіосинтез”, проте відповідач не сплатив податковому органу податковий борг у розмірі 26692 грн. 69 коп.

Таким чином, податковим органом доведено порушення з боку позивача норм податкового законодавства, тому подання підлягає задоволенню.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, підстав для скасування судового рішення не вбачається. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи та прийняв рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запоріжбіосинтез" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2014р. у справі №808/3881/14 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2014р. у справі №808/3881/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна