Ухвала суду № 51421548, 17.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2015 року

справа № 808/1179/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Консат»

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Консат» у березні 2015 року звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області № 0000062213/636 від 22.01.2015.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняту нову постанову, якою у задоволені позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області у період з 02.12.2014 по 08.12.2014 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВП «Консат» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Вінт-РПБ» за період серпень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2014 року, за результатами якої складено Акт № 173/08-29-22-1308/30293810 від 15.12.2014.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 22 січня 2015 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000062213/636, яким ТОВ «НВП «Консат» збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 51050,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 25525,00 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими угоди, укладені ТОВ «НВП «Консат» з ТОВ «Вінт-РПБ», не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, в результаті чого підприємством за серпень 2014 року занижено податок на додану вартість на загальну суму 51050,00 грн.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «НВП «Консат» та ТОВ «Вінт-РПБ» було укладено договір поставки обладнання № 1/8 від 01.08.2014.

На виконання вказаного договору були виписані податкова та видаткова накладні, а також проведено оплату товару відповідно до виставленого рахунка-фактури, що підтверджується платіжним дорученням, копії яких містяться в матеріалах справи

Колегія суддів встановила, що вказані первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства, що також не спростовано апелянтом.

Вищезазначений договір не було визнано недійсними в судовому порядку.

Також судом встановлено, що придбаний товар позивачем було оприбутковано на складі та використано у власній господарській діяльності, а саме реалізовано ВАТ «Мотор Січ» за договором № 811/К-2011(УЗ) від 11.04.2011.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що ТОВ «НВП «Консат» не було надано до перевірки документів, які б підтверджували транспортування товару від контрагента-постачальника, що в свою чергу свідчить про безтоварність господарських операцій позивача.

Проте вказані доводи апелянта суд вважає такими, що не спростовують реальність здійснення господарських операцій, адже неподання ТТН в сукупності з іншими доказами може лягти в основу висновків про недоведеність поставки товару, тоді як відсутність останніх, за наявності належно складених первинних документів бухгалтерського обліку, не може слугувати єдиною підставою для визнання господарської операції безтоварною.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт здійснення ТОВ «НВП «Консат» господарських операцій з ТОВ «Вінт-РПБ» підтверджується належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку, що є підставою для віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні товару (послуг), до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року в адміністративній справі № 808/1179/15 – без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 22 вересня 2015 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова