Ухвала суду № 51421529, 24.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2015 року

справа № 808/3137/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2014р. у справі №808/3137/14

за позовом Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт"

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

встановив:

Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт" (далі по тексту – позивач, ДП "Бердянський морський торговельний порт") звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 30.12.2013 року №0001412211, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість (ПДВ) в сумі 480597 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 240298,50 грн.

На обґрунтування позову зазначалось, що висновок Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області про порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме - неправомірне віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість - є необґрунтованим, оскільки при проведенні перевірки ним надавались копії податкових накладних, які підтверджують його право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Постановою суду першої інстанції в задоволені позову відмовлено. При цьому суд зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення №0001412211 від 30.12.2013 року є таким, що прийнято на підставі чинного законодавства.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, з 30.10.2013 року по 10.12.2013 року податковим органом проведено виїзну планову перевірку ДП “Бердянський морський торгівельний порт” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року

За результатами перевірки складено акт від 18.12.2012 року №084/08-22-22-01-06/01125761, в якому зазначається про порушення позивачем положень п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі матеріалів перевірки відповідачем 30.12.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення форми “Р” №0001412211, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість (ПДВ): за основним платежем - в сумі 480597 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 240298,50 грн.

В адміністративному порядку зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем не оскаржувалось.

Із змісту акту перевірки вбачається, що порушеня п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України полягає у завищенні податкового кредиту на суми податку на додану вартість при придбанні товарно-матеріальних цінностей у ПП “Коал Маркет” в розмірі 480597 грн., у т.ч.: за жовтень 2012 року - на суму 70868 грн., за листопад 2012 року - на суму 251185 грн., за грудень 2012 року - на суму 158544 грн., що не підтверджено оригіналами податкових накладних.

Висновки податкового органу пов’язані з наступними обставинами. В перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ПП “Коал Маркет”. Так, між ДП “Бердянський морський торгівельний порт” та ПП “Коал Маркет” був укладений договір по придбанню товарно-матеріальних цінностей (дизельне паливо) №169/12 від 15.10.2013р.

Відповідно до умов вказаного договору протягом жовтня — грудня 2012 року Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт" отримало від ПП “Коал Маркет” дизельне пальне.

Як свідчать матеріали справи, поставка товару здійснювалась за накладними № 8 від 10.10.2012 року на суму 425 207,10 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 70867,85 грн., №1 від 01.11.2012 року на суму 384674 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 64112,33 грн. № 7 від 07.11.2012р. на суму 425060 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 70843,33 грн., № 11 від 20.11.2012р. на суму 219388,20 грн., в т.ч. ПДВ 36564,70 грн., № 12 від 21.11.2012р. на суму 205671,80 грн. в т.ч. ПДВ 34278,63 грн., № 17 від 26.11.2012 р. на суму 272324 грн., №2 від 04.12.2012 р. на суму 260983,16 грн. в т.ч. 43495,53 грн., № 8 від 19.02.2012 р. на суму 364268,26 грн. в т.ч. ПДВ 60711,38 грн., № 14 від 26.12.2012р. на суму 326025 грн. в т.ч. ПДВ на суму 54337,50 грн.

Оплата за поставлене дизельне пальне здійснена ДП "БМТП" платіжними дорученнями № 4440 від 17.10.2012р., №4643 від 02.11.2012 р., №4972 від 21.11.2012 р., №4777 від 07.11.2012р., №5030 від 26.11.2012 р., №5343 від 11.12.2012 р., №5488 від 20.12.2012р., №5507 від 24.12.2012р., №123 від 04.01.2013 р., №145 від 08:01.2013р., №241 від 17.01.2013 р., №287 від 21.01.2013 р., №315 від 23.01.2013 р., №316 від 23.01.2013 р., №405 від 01.02.2013р., №414 від 04.02.2013 р., №501 від 06.02.2013 р.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

У відповідності до положень п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За приписами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявністю) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов’язковим.

Із змісту пункту 201.4. ст.204 Податкового кодексу України вбачається, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Положеннями п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Сторони у справі не сперечаються щодо реального вчинення господарських операцій, виконання сторонами умов договору поставки та здійснення розрахунків.

З метою встановлення достовірності формування показників податкової звітності з податку на додану вартість за перевіряємий період відповідачем на адресу ДП “Бердянський морський торгівельний порт” направлено запит від №8741/10/08-22-22-01-18 від 03.12.13 про необхідність надання оригіналів податкових накладних за період жовтня - грудень 2012 року по взаємовідносинам з контрагентом суб’єктом господарювання ПП “Коал Маркет”.

Судом також встановлено, що позивач на адресу податкового органу направив листа від 06.12.13 №4/126 “Про надання документів”, із змісту якого вбачається, що ДП “Бердянський морський торгівельний порт” повідомляє Бердянську ОДПІ, що на підприємстві відсутні оригінали податкових накладних по взаємовідносинам з контрагентом ПП “Коал Маркет” за період жовтень – грудень 2012 року.

Згідно з поясненнями представника позивача при проведенні перевірки з метою підтвердження законного формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП “Коал Маркет” відповідачу надавались копії податкових накладних по ПП “Коал Маркет”, у зв’язку з чим позивач стверджує, що висновки податкового органу є помилковими.

З наданих позивачем додаткових пояснень від 11.06.2014 №126/40-юр вбачається, що неможливість надання оригіналів податкових накладних позивач пояснює реорганізацією підприємства у зв’язку із змінами в законодавстві. Прицьому реальність вчиненої господарської операції з ПП “Коал Маркет” підтверджується іншими первинними документами (договіром, видатковими накладними, приходними ордерами, документами складського обліку та звітності).

Проте, матеріали справи підтверджують, що ані під час перевірки, ані при розгляді заперечень на акт перевірки позивачем не надавались докази звернення до продавця з вимогою надання оригіналів податкових накладних. Доказів отримання підприємством податкових накладних від ПП “Коал Маркет” в електронній формі до суду також не надано.

Норми п.44.6. ст.46 Податкового кодексу України визначають, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Обставини справи свідчать, що при проведені перевірки суми податку на додану вартість, які були віднесені позивачем до складу податкового кредиту по придбаним у ПП “Коал Маркет” товарно-матеріальним цінностям на суму 480 597 грн., у т. ч. за жовтень 2012 року в сумі 70868 грн., листопад 2012 року на сумі 251185 грн., грудень 2012 року в сумі 158544 грн., залишились не підтверджені податковими накладними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо доведеності факту порушення ДП “Бердянський морський торгівельний порт” п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв’язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення №0001412211 від 30.12.2013 року є правомірним та законним.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, підстав для скасування судового рішення не вбачається. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи та прийняв рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2014р. у справі №808/3137/14 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2014р. у справі №808/3137/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна