Ухвала суду № 51421458, 16.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2015 року

справа № 804/4964/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у справі №804/4964/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОБУДИНВЕСТ» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

07 квітня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОБУДИНВЕСТ» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо невнесення показників податкової звітності з податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками, наданих товариством з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОБУБИНВЕСТ» за періоди: вересень, листопад, грудень 2014 р.; визнати звітні податкові декларації товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОБУДИНВЕСТ» з податку на додану вартість, за вересень, листопад , грудень 2014 року з додатками, такими, що подані в момент фактичного її отримання 20 жовтня 2014 року, 22 грудня 2014 року, 19 березня 2015 року; зобов’язати державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві відобразити показники податкових декларацій з ПДВ, додатків №5 до них – розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), реєстрів виданих та отриманих податкових накладних товариством з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОБУДИНВЕСТ» за періоди: вересень, листопад, грудень 2014 року, в картці особового рахунку; зобов’язати ДПІ у Печерському районі головного управління ДФС у м. Києві внести показники податкових декларацій з податку на додану вартість, додатків №5 до них – розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів (Д 5), реєстрів виданих та отриманих податкових накладних товариством з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОБУДИНВЕСТ» за період: вересень, листопад, грудень 2014 року, в тому числі зобов’язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», АІС «Податковий блок» та інших податкових базах суми податкового кредиту та податкових зобов’язань з ПДВ за вересень, листопад, грудень 2014 року, зобов’язати державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 267 КАС України податки звіт про виконання рішення та встановити строк для його виконання.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивачем було направлено електронною поштою відповідачу податкову звітність з податку на додану вартість із додатками за вересень, листопад, грудень 2014 року, та у відповідності до квитанції про прийняття електронного відправлення відповідачем прийнято пакет документів. Водночас, в порушення вимог Закону відповідачем не відображено в електронних системах на рівні ДПА показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість, що і стало підставою для звернення до суду з адміністративним позовом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо невнесення показників податкової звітності з податкових декларацій з податку на додану вартість з догадками, наданих товариством з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОБУДИНВЕСТ» за періоди: вересень, листопад, грудень 2014 р.; визнано звітні податкові декларації товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОБУДИНВЕСТ» з податку на додану вартість, за вересень, листопад , грудень 2014 року з додатками, такими, що подані в момент фактичного її отримання 20 жовтня 2014 року, 22 грудня 2014 року, 19 березня 2015 року; зобов’язано державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві відобразити показники податкових декларацій з ПДВ, додатків №5 до них – розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), реєстрів виданих та отриманих податкових накладних товариством з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОБУДИНВЕСТ» за періоди: вересень, листопад, грудень 2014 року, в картці особового рахунку; зобов’язано ДПІ у Печерському районі головного управління ДФС у м. Києві внести показники податкових декларацій з податку на додану вартість, додатків №5 до них – розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів (Д 5), реєстрів виданих та отриманих податкових накладних товариством з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОБУДИНВЕСТ» за період: вересень, листопад, грудень 2014 року, в тому числі зобов’язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», АІС «Податковий блок» та інших податкових базах суми податкового кредиту та податкових зобов’язань з ПДВ за вересень, листопад, грудень 2014 року, зобов’язано державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 267 КАС України подати звіт про виконання рішення та встановити строк для його виконання.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що відповідачем дійсно було отримано електронне відправлення позивача із додатками, а саме податкову звітність з податку на додану вартість за період: вересень, листопад, грудень 2014 року, проте вказані декларації не визнані податковими, оскільки у позивача скасовано свідоцтво платника ПДВ, яке на сьогодні є чинним. Відтак, відповідач зазначає, що в його діях відсутні ознаки протиправності, він діяв в порядку та в межах власних повноважень, а відтак підстави для задоволення позовних вимог – відсутні.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ЖИТЛОБУДИНВЕСТ» засобами електронного зв’язку в електронній формі та поштовим відправленням подано до ДПІ в Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві податкові декларації з ПДВ за вересень, листопад, грудень 2014 року.

Квитанції податкового органу №2, свідчать про те, що декларації з додатками подано позивачем: за вересень 2014 року – 20.10.2014 року, за листопад 2014 року – 20.10.2014 року, за грудень 2014 року – направлено поштою та вручено позивачу 19.03.2015 року. Всі електронні квитанції мають позначку щодо отримання відповідачем документів та додатків до них, також в матеріалах справи містить повідомлення про отримання поштового відправлення.

Однак, податковим органом не було вчинено жодних дій з приводу відображення показників податкової звітності та самих декларацій з податку на додану вартість в електронних базах даних на рівні ДПС.

Не погодившись із зазначеними діями відповідача позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що відповідач отримавши податкову звітність платника податків з ПДВ зобов’язаний був вчинити дії з відображення в системі показників звітності ТОВ «ЖИТЛОБУДИНВЕСТ» в силу закону. Відтак, бездіяльність податкового органу, щодо не відображення показників звітності позивача в електронній податковій системі є протиправною.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Порядок подання податкової звітності до органів державної податкової служби регулюється ст. 49 ПК України.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Згідно п. 10 розділу І Порядку № 1492 податкова звітність подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником ПДВ згідно з вимогами розділу V ПК України.

У відповідності до абзацу 1 п. 49.9 ст. 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті, посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПК України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Втановлені обставини справи свідчать, що податкові декларації з податку на додану вартість за вересень, листопад, грудень 2014 року містить всі необхідні реквізити передбачені п.48.3 та п.48.4 ст. 48 ПК України.

Відповідач зазначає, що отримавши декларації з податку на додану вартість позивача за період вересень, листопад, грудень 2014 року він сформував та направив на адресу позивача рішення у формі повідомлень про невизнання податковими означених декларацій. До матеріалів справи відповідачем додано копії рішень у формі повідомлень, а також копії конвертів і повідомлення про повернення поштових відправлень у зв’язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідач зазначає, що рішення про невизнання податковими декларацій позивача є чинними, а відтак зобов’язання податкового органу здійснити дії по відображенню в системі даних податкової звітності є незаконним.

Суд апеляційної інстанції вважає зазначені доводи відповідача необґрунтованими з огляду на наступне.

Як вбачається з рішень про відмову в прийнятті податкових декларацій №53098/10/26-55-15 від 24.10.2014 р., №64343/10 від 25.12.2014 р., в якості підстави для неприйняття податкової звітності платника податку поданих електронним зв’язку зазначено те, що податкові декларації невідповідно заповнені. Вказані рішення не містять зазначень в чому саме полягає невідповідність заповнення позивачем поданих декларацій, також не містить посилань на відповідні приписи податкового законодавства, якими передбачено порядок заповнення податкової декларації.

Отже зі згаданих рішень – письмових повідомлень про відмову в прийнятті податкових декларацій із догадками неможливо зрозуміти в чому саме полягає порушення позивачем чинного законодавства при заповненні податкової звітності з ПДВ та в чому полягає невідповідність податкової декларації вимогам законодавства, яка б унеможливлювала її прийняття.

В той же час, як вбачається з рішення про відмову в прийнятті податкової декларації від 23.08.2015 року №19904/10, підставою для неприйняття податкової звітності позивача послугувало рішення про анулювання свідоцтва ТОВ «ЖИТЛОБУДИНВЕСТ» як платника ПДВ.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 19.03.2015 року податковим органом прийнято рішення про анулювання свідоцтва ТОВ «ЖИТЛОБУДИНВЕСТ» як платника ПДВ у зв’язку з відсутністю позивача за місцем юридичної адреси.

Вказане на думку відповідача є достатньою підставою для неприйняття податкової звітності позивача з ПДВ та додатками до неї як податкової за звітний місяць грудень 2014 року.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що факт анулювання свідоцтва позивача як платника ПДВ в березні 2015 року не може слугувати підставою для неприйняття податкової звітності платника податку за звітний місяць, що мав місце до фактичного анулювання. Так, в грудні 2014 року, позивач мав статус платника ПДВ та здійснював господарську діяльність, тому у відповідності до Закону набув право на декларування податку на додану вартість за результатами грудня 2014 року.

У відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши наявні в матеріалах справи обставини судом апеляційної інстанції з’ясовано, що податковий орган діяв не на підставі та не в межах повноважень визначених чинним Законом при прийнятті податкових декларацій та не здійсненні без належних на те підстав дій щодо реєстрацій в електронній податковій системі показників звітності позивача.

Отже, суд першої інстанції, з урахуванням фактичних обставини справи, дійшов вірного висновку щодо достатності підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання податкових декларацій прийнятими в день їх надходження та реєстрації як вхідних документів, а також необхідності зобов’язання відповідача відобразити показники податкової звітності ТОВ «ЖИТЛОБУДИНВЕСТ» в податкових електронних базах у відповідності до вимог Закону.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про достатність підстав для зобов’язання відповідача в порядку визначеному ст. 267 КАС України подати суду звіт про виконання рішення суду, з огляду на те, що показники податкової звітності позивача тривалий час не були відображені в електронній системі ДПС, а відтак порушене право платника податку підлягає відновленню у визначений законом строк із контролем виконання судового рішення.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у справі №804/4964/15 – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим