Ухвала суду № 51420669, 21.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 р.Справа № 642/1320/15аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 20.05.2015р. по справі № 642/1320/15а

за позовом ОСОБА_1

до Начальника Ленінського РВ ГУДМС України в Харківській області у м.Харкові Нечипоренка Сергія Миколайовича треті особи ОСОБА_3 , Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики виконавчого комітету Харківської міської ради

про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

23.02.2015 року позивач, ОСОБА_1, звернулася до Ленінського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Начальника Ленінського РВ ГУДМС України в Харківській області у м.Харкові Нечипоренка Сергія Миколайовича, треті особи: ОСОБА_3, Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики виконавчого комітету Харківської міської ради в якому просила суд:

- визнати дії начальника Ленінського РВ ГУ ДМС в Харківській області неправомірними;

- зобов'язати начальника Ленінського РВ ГУ ДМС в Харківській області зареєструвати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1.

- встановити судовий контроль, зобов'язавши начальника Ленінського РВ ГУ ДМС в Харківській області надати звіт про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту, встановити новий строк для подання звіту з накладенням штрафу.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначала, що 31.10.2014 року нею було подано заяви до начальника Ленінського РВ ГУ ДМС в Харківській області про зняття та реєстрацію місця проживання, але 01.11.2014 року їй було надано письмову відповідь про відмову в задоволенні цих заяв, що на думку позивачки порушує її законні права та права її дітей, що стало причиною звернення до суду.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 20.05.2015 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника Ленінського РВ ГУДМС України в Харківській області у м. Харкові Нечипоренко Сергія Миколайовича, третя особа ОСОБА_3, Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов"язання вчинити певні дії - відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що за ордером № 148531 від 31.03.2011 року третій особі ОСОБА_3 та членам його родини - ОСОБА_1 (на той час дружини) та їх дітям ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на підставі рішення виконкому Харківської міської ради № 237 від 30.03.2011 року надана квартира АДРЕСА_1

Останні до вказаної квартири вселилися. 02.06.2011 року ОСОБА_1 та дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за заявою ОСОБА_1 з зазначеної адреси знято з реєстрації та вони переїхали проживати за іншою адресою, де і проживали весь цей час.

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано.

На даний час у квартирі АДРЕСА_1 проживає третя особа ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_6, з якою ним укладено шлюб 09.11.2012 року.

Як було зазначено третьою особою ОСОБА_3 у судовому засіданні суду першої інстанції, позивачка до нього перед подачею заяви до начальника Ленінського РВ ГУДМС України в Харківській області за отриманням погодження на реєстрацію її та дітей у квартирі, яка знаходиться у його користуванні, не зверталася, та він такої згоди не давав. Вказав, що ОСОБА_1 самостійно прийняла рішення про зняття з реєстрації та змінила місце проживання.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при подачі заяви начальнику Ленінського РВ ГУ ДМС України у м. Харкові про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1. не було додано документи, передбачені законодавством.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 13 82-1V (Закон № 1382-ІУ) передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Відповідно до ст. З Закону № 1382-ІУ вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, веде відповідні реєстраційні обліки здійснює ДМС України відповідно до покладених на неї завдань, що передбачено п.п.20 п. 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженим Указом Президента від 6 квітня 2011 року N405/2011.

Зі змісту п. 7 Положення вбачається, що ДМС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця у проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Перелік документів, на підставі яких здійснюється реєстрація місця проживання встановлений ч. 2 ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та розділом II п. 2.2. Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів затвердженого Наказом МВС України від 22.11.2012 року № 1077.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 подала начальнику Ленінського РВ ГУ ДМС України у м. Харкові заяву про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1. До заяви про реєстрацію місця проживання відповідачу не було подано документи, передбачені законодавством.

Той факт, що за ордером № 148531 від 31.03.2011 року позивачка разом із дітьми мала право на вселення у квартиру за адресою: АДРЕСА_1, на теперішній час не дають правові підстави на вселення їх та реєстрацію за вказаною адресою. Будь-яких інших правових підстав які б надавали право на проживання у зазначеній квартирі позивачкою не наведено ані у позові, ані в судовому засіданні, та не підтверджено, що такі документи нею були надані при подачі заяви на реєстрацію місця проживання за конкретною адресою, що в свою чергу не дає суду підстав вважати, що відмова у реєстрації за адресою АДРЕСА_1 порушує законні права позивачки та неповнолітніх дітей.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем при подачі заяви начальнику Ленінського РВ ГУ ДМС України у м. Харкові про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1. не було додано документи, передбачені законодавством.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Ленінського районного суду м. Харкова від 20.05.2015 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 20.05.2015р. по справі № 642/1320/15а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 25.09.2015 р.