Постанова № 51420639, 15.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 р. Справа № 816/1291/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: П'янової Я.В. , Зеленського В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського районного центру зайнятості на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2015р. по справі № 816/1291/15 за позовом Полтавського районного центру зайнятості до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"; третя особа - ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

21 квітня 2015 року Полтавський районний центр зайнятості (надалі по тексту - позивач, Полтавський РЦЗ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі - відповідач, ДП "Полтавський облавтодор"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 (надалі по тексту - третя особа, ОСОБА_1) про стягнення коштів у розмірі 37354,96 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2015р. було відмовлено у задоволенні позову Полтавського районного центру зайнятості до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"; третя особа - ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2015р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На адресу суду повернувся конверт з судовою повісткою направленою на адресу ОСОБА_1, який не є вручений адресату з незалежних від суду причин, в зв'язку з чим відповідно до ст. 35 КАС України вважається, що вказана повістка є врученою.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, надали заяви про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 березня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Полтавського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, в якій зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником (а.с. 13).

Наказом від 26 березня 2014 року № НТ140326 третій особі надано статус безробітної.

05 березня 2015 року до позивача надійшло судове рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 15 вересня 2014 року у справі № 545/1258/14-ц провадження № 2/545/817/14 за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна компанія «Автомобільні дороги України» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вказаним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на посаді техніка Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна компанія «Автомобільні дороги України». Стягнуто з Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 17383 грн.80 коп. (сімнадцять тисяч триста вісімдесят три гривні 80 коп.). Стягнуто з Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна компанія «Автомобільні дороги України» на користь держави судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп). Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання (а.с. 15-17).

Вказане рішення суду набрало законної сили 16 жовтня 2014 року.

Посилаючись на положення абз.2 ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» 12 березня 2015 року Полтавським РЦЗ прийнято наказ № 20 "Про повернення допомоги по безробіттю", відповідно до якого відповідача зобов'язано повернути кошти у розмірі 37354,96 грн. Листом-повідомленням повідомлено відповідача про необхідність відшкодування ним коштів, виплачених як допомога по безробіттю. Вказані вище наказ та лист-повідомлення відповідачу направлені рекомендованим листом (а.с. 18-20).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивач не довів з посиланням на належні і допустимі докази існування обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не надав необхідні докази в підтвердження своїх позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Статтею 2 цього ж Закону встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

У п.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон) зазначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до п.п.1 п.1 ст. 31 Закону виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Також, відповідно до ч.2 ст.34 Закону Фонд зобов'язаний вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду.

Відповідно пп.18 п. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» завданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є, зокрема, проведення розслідувань страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Згідно п. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що судовим рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 15.09.2014 року по справі № 545/1258/14-ц, позовні вимоги гр. ОСОБА_1 було задоволено, а саме: поновити на роботі на посаді техніка Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна компанія «Автомобільні дороги України» та стягнуто на її користь з даного підприємства середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішення в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Тобто, судові рішення є обов'язковими для всіх без винятку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій, установ, посадових осіб, окремих громадян та їх об'єднань і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до частини п'ятої статті 235 КЗпП та згідно ст. 367 ЦПК України негайно виконуються судові рішення у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Негайному виконанню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 367 ЦПК України також підлягає рішення про присудження працівникові виплати заробітної плати. Тобто, керуючись статтею 14 Цивільного процесуального кодексу України, якою встановлено обов'язковість судових рішень, роботодавець повинен не пізніше наступного дня після винесення рішення видати наказ по особовому складу про поновлення працівника на попередній роботі і таким чином формально добровільно виконати рішення суду.

Колегія судів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави для стягнення з ДП «Полтавський облавтодор» коштів у розмірі 37354,96 грн. у Полтавського районного центру зайнятості відсутні, у зв'язку з тим, що поновлення на роботі гр. ОСОБА_1 не відбулося, та зазначає.

Відшкодування повинно відбуватись відповідно до ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно якої із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Відтак, підставою відшкодування згідно Закону є не наказ про поновлення на роботі, а рішення суду.

Також, частиною першою статті 235 КЗпП передбачено, що в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник має бути поновлений на попередній роботі, тобто на тій самій посаді, з якої його звільнено, з тим самим посадовим окладом (навіть якщо цю посаду виключено зі штатного розпису).

Поновленого на роботі працівника в подальшому може бути звільнено за скороченням чисельності працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП) в порядку, встановленому статтею 49-2 КЗпП. За наявності іншої вакантної посади цього працівника за його згодою можна перевести на таку посаду.

Питання, пов'язане з фактом поновлення на роботі, вирішується відповідно до рішення суду: видається наказ про поновлення працівника на роботі та вносяться зміни до трудової книжки працівника відповідно до пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.93 р. №58, зокрема, визнається недійсним запис, зроблений відповідно до наказу, визнаного судом незаконним.

Відповідно, поновлення працівника відбувається не з дати винесення судом рішення про таке поновлення, а з дати звільнення працівника , яка відповідно до цього рішення визнається недійсною.

Тобто, кошти в розмірі 37354,96 грн. підлягають поверненню за рахунок роботодавця, в зв'язку з тим, що за рішенням суду ОСОБА_1 було поновлено на роботі.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового закріпленні в ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, дав неналежну оцінку доказам, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, колегія судів вважає за необхідне, відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського районного центру зайнятості задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2015р. по справі № 816/1291/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Полтавського районного центру зайнятості до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"; третя особа - ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (36024, м. Полтава, вул. Куйбишева, 22-А, код ЄДРПОУ 320117621) на користь Полтавського районного центру зайнятості (36020, м. Полатва, вул. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 21061448) грошові кошти в розмірі 37354,96 грн. (тридцять сім тисяч триста п'ятдесят чотири гривні 96 коп.).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Пянова Я.В. Зеленський В.В.