Ухвала суду № 51420504, 21.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1715/15

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Коваля М.П.,

судді - Шеметенко Л.П.

при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 6 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини - польової пошти В2137 і Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини - польової пошти В2137 і Міністерства оборони України про визнання бездіяльності щодо залишення рапорту про звільнення з військової служби за пунктом «в» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» без задоволення протиправною, зобов'язання звільнення з військової служби за вищезазначеною нормою Закону.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував незаконністю спірної бездіяльності.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 6 липня 2015 року у задоволенні вищенаведеного позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оборону" з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) в Україні настає особливий період.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», граничний вік перебування на військовій службі встановлюється для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років.

Відповідно до ч. 9 ст. 23 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», у разі настання особливого періоду для військовослужбовців, у яких закінчився строк військової служби, встановлений цією статтею, військова служба, а для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених частиною восьмою статті 26 цього Закону.

Відповідно до п. «б» ч. 2 ст. 26 Закону звільнення зі служби військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, проводиться на підставах, передбачених частиною шостою з урахуванням випадків, визначених частиною восьмою цієї статті.

В той же час п.п. «а», «в» ч. 6 ст. 26 Закону визначає, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, у зв'язку із закінченням строку контракту, за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

При цьому, ч. 8 ст. 26 Закону України Про військовий обов'язок та військову службу встановлено особливості звільнення військовослужбовців за сімейними обставинами та їх вичерпний перелік під час дії особливого періоду: виховання матірю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері); утримання матірю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дитини віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи; необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років; наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

При цьому, військовослужбовці також можуть бути звільнені з військової служби з підстав, передбачених пунктами "в", "г", "е", "є", "и" частини шостої та пунктами "в", "г", "е", "є" частини сьомої цієї статті.

Позивач в звані старшого прапорщика проходить військову службу на посаді начальника телефонного відділення інформаційно-телекомунікаційного вузла батальйону звязку та радіотехнічного забезпечення ВЧ польова пошта В2137, на підставі контракту, укладеного 20.02.2009 р. строком на пять років.

17.03.2014 року Указом Президента України Про часткову мобілізацію оголошено про проведення часткової мобілізації протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Указом Президента України від 06.05.2014 року Про часткову мобілізацію оголошено про проведення часткової мобілізації протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом.

За пропозицією Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 21.07.2014 року Про часткову мобілізацію оголошено про проведення часткової мобілізації протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом.

З метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці держави, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 14.01.2015 року Про часткову мобілізацію оголошено про проведення часткової мобілізації у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Отже, з оголошенням часткової мобілізації 17.03.2014 року в Україні настав особливий період.

З закінченням терміну, на який укладався контракт, позивач звернувся з рапортом до командування ВЧ про звільнення його зі Збройних сил, який не було задоволено.

При цьому, з 17 березня 2014 року строк дії контракту був продовжений.

Таким чином, з оголошенням часткової мобілізації 17.03.2014 року в Україні настав особливий період, а тому у сторін відсутні підстави для припинення (розірвання) контракту та звільнення позивача з військової служби з підстав закінчення строку дії контракту.

Стосовно доводів позивача щодо досягнення граничного віку перебування на військовій службі суд зазначає наступне.

Граничний вік перебування на військовій службі встановлено статтею 22 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» (ч. 1), згідно приписів якої граничний вік перебування на військовій службі для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом встановлюється - до 45 років.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оборону з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) в Україні настає особливий період.

З 17 березня 2014 року, тобто з початку особливого періоду, граничний вік перебування на військовій службі для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду (замість 45 років у звичайних умовах), встановлено, до досягнення граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві - який дорівнює граничному віку перебування в запасі другого розряду та складає до 60 років (підстава - частина 5 статті 22, пункт 2 частини 2 та частина 4 статті 28 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу»).

Таким чином, спірна бездіяльність відповідача є правомірною.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість даного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 6 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини - польової пошти В2137 і Міністерства оборони України про визнання бездіяльності щодо залишення рапорту про звільнення з військової служби за пунктом «в» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» без задоволення протиправною, зобов'язання звільнення з військової служби за вищезазначеною нормою Закону - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 25 вересня 2015 року.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /М.П. Коваль/

/Л.П. Шеметенко/