Ухвала суду № 51420490, 23.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 р.

м.Одеса

Справа № 821/1399/15-а

Категорія: 8.2.3

Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження м. Одесі апеляційну скаргу приватного підприємства ім. Т.Г. Шевченка на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 року по справі за позовом Новокаховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до приватного підприємства ім. Т.Г. Шевченка про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2015 року Новокаховська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області звернулась до суду з позовом до приватного підприємства ім. Т.Г. Шевченка про стягнення податкового боргу у сумі 130354,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що заборгованість у загальній сумі 130354,32 грн. виникла за рахунок несплати приватним підприємством ім. Т.Г. Шевченка грошового зобов'язання, визначеного згідно податкових повідомлень-рішень №0000352200 від 24.04.2013 р. та №0000342109 від 24.04.2014 р.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 року позов Новокаховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області задоволено. Стягнуто з приватного підприємства ім. Т.Г. Шевченка до державного бюджету кошти у загальній сумі 130354,32 грн. в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 54052,97 грн. та по податку на доходи фізичних осіб у сумі 76301,35 грн.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, приватне підприємство ім. Т.Г. Шевченка в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв’язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з’явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Приватне підприємство ім. Т.Г. Шевченка зареєстроване як юридична особа.

24.04.2013 року на підставі акту перевірки від 10.04.2013 року №19-22/34087979 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000352200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 54132,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 43306,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 10826,50 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0000342109 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 76301,35 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 61041,08 грн. та за штрафними санкціями у сумі 15260,27 грн. Вказані податкові повідомлення - рішення були вручені платнику податків 29.04.2013 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення.

Заборгованість у загальній сумі 130354,32 грн. виникла за рахунок несплати грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 54052,97 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 43226,47 грн. та за штрафними санкціями у сумі 10826,50 грн., визначеного згідно податкового повідомлення - рішення від 24.04.2013 року №0000352200, з урахуванням наявної переплати у сумі 79,53 грн. та податку на доходи фізичних осіб у сумі 76301,35 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 61041,08 грн. та за штрафними санкціями у сумі 15260,27 грн., визначеного згідно податкового повідомлення - рішення від 24.04.2013 року №0000342109.

Також, 06.02.2014 року по справі №821/1982/13-а, яка набрала законної сили 06.02.2014 року, відмовлено ПП ім. Т.Г. Шевченка у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.04.2013 року №0000352200 та №0000342109.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог позивача виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

В силу п. 95.3 та п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

З матеріалів справи вбачається, 15.05.2013 року була вручена податкова вимога від 13.05.2013 року №15-15 на суму 130433,34 грн., що підтверджується рекомендованим повідомленням.

Також, згідно зворотного боку інтегрованої картки платника податків за платежами "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" та "податок на доходи фізичних осіб" станом на 02.06.2015 року податковий борг у загальній сумі 130354,32 грн. залишається не погашеним.

З огляду на зазначене судова колегія суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що податковий орган діяв в межах своїх повноважень, передбачених законодавством України, а тому позовні вимоги обгрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи приватного підприємства ім. Т.Г. Шевченка викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства ім. Т.Г. Шевченка залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик