Ухвала суду № 51420486, 23.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/522/15

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

при секретарі Кучмій І.В.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.04.2015 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, 3-тя особа управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області про визнання протиправним та скасування вимог, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, 3-тя особа управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області про визнання протиправним та скасування вимог від 11.02.2014 року №Ф-66-25-У, від 12.05.2014 року №Ф-570-25-У.

В обґрунтування позову зазначалося, що заборгованість, яка визначена зазначеними вимогами була сплачена позивачем в повному обсязі.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.04.2015 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано вимоги Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 11.02.2014 р. № Ф-66-25-У і від 12.05.2014 р. № Ф-570-25-У.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Вознесенська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

З матеріалів справи вбачається, 11.02.2014 р. відповідачем була винесена вимога про сплату боргу № Ф-66-25-У на суму 2412,70 грн.

12.05.2014 р. відповідачем була винесена вимога про сплату боргу № Ф-570-25-У на суму 1267,95 грн.

За ІІІ і IV квартали 2013 р. позивачу нараховано внесків у розмірі 1194,03 грн. і 1218,67 грн. відповідно. Дана сума зазначена у вимозі від 11.02.2014 р. № Ф-66-25-У.

За І квартал 2014 р. позивачу нараховано внесків у розмірі 1267,95 грн., що стало підставою для прийняття вимоги від 12.05.2014 р. № Ф-570-25-У.

Позивачем 14.10.2013 р. сплачено 1194.03 грн. єдиного внеску, 20.01.2014 р. - 1218,67 грн., 11.04.2014 р. - 1267,95 грн., що підтверджується копіями квитанцій, наданими позивачем. У квитанціях зазначено призначення платежу: єдиний внесок за ІІІ (від 11.10.2013 р.) і IV квартали 2013 р. (від 17.01.2014 р.) і за І квартал 2014 р. (від 09.07.2014 р.).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на рахунки органів Пенсійного фонду України відкриті в органах Державного казначейства у повному обсязі не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом для платників, зазначених в п.4 ч.1 ст. 4 Закону є календарний рік. Сума єдиного соціального внеску своєчасно не нарахована та/або не сплачена страхувальниками у вищезазначені строки вважається простроченою заборгованістю зі сплати єдиного соціального внеску (недоїмкою).

Частиною 6 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.01.2011 року по 01.10.2013 рок у ФОП ОСОБА_1 провадив підприємницьку діяльність та проводив розрахунки з управлінням по єдиному соціальному внеску.

Станом на 2013 року за ФОП ОСОБА_1 рахувалась заборгованість в сумі 3783,91 грн. в т.ч. недоїмка - 1194,03 грн., штрафні санкції - 746,46 грн., пеня - 1843,42 грн.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України від 4 липня 2013 року №406-УІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» дана заборгованість була передана до Вознесенської ОДПІ ДФС у Миколаївській області згідно акту передачі даних з карток особових рахунків платників єдиного внеску.

При цьому, виконавчі документи на стягнення даної суми боргу на користь управління, а саме вимога: № Ф-1146/У від 07.08.2013 на суму 1194,03 грн.; рішення № 1656 від 16.07.2013 на суму 2376,15 грн.; рішення № 1831 від 31.07.2013 на суму 213,73 грн. знаходилися на виконанні у відділі Державної виконавчої служби.

06 червня 2014 року від відділу Державної виконавчої служби на рахунок управління надійшли кошти в сумі 213,73 грн. - погашення боргу по рішенню № 1831 від 31.07.2013 року.

Відповідно до Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» з 11.08.2013 року адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування належить до компетенції Міністерства доходів і зборів України.

У зв'язку з цим на виконання рішення спільної протокольної наради щомісячно Вознесенською ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області надається підтвердження сплати боргу боржниками по єдиному внеску, який був станом на 01.10.2013 року.

ОСОБА_1 сплатив кошти на рахунки Вознесенської ОДПІ ГУ ДФС наступним чином 14.10.2013р. в сумі 1194,03 грн., 20.01.2014р. в сумі 1218,67 грн., 11.04.2014р. в сумі 1267,95 грн., тобто позивачем було сплачено борг до винесення вимог, а саме 11.02.2014 р. № Ф-66-25-У та 12.05.2014 р. № Ф-570-25-У.

В зв'язку з цим, на підставі п.6 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" 29.05.2014р. управління направило до відділу ДВС заяви про повернення вимоги № Ф-1146/У та рішення № 1656 від 16.07.2013 у зв'язку з їх сплатою боржником. На підставі цих заяв виконавчі провадження і були закриті.

Виходячи з вищезазначеного судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права та не відповідають фактичним обставинам справи.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.04.2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст постанови складено та підписано 25.09.2015 р.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик