Ухвала суду № 51420422, 17.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2а/1570/9134/2011

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Вербицької Н.В., Кравця О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року по справі за адміністративним позовом Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до відкритого акціонерного товариства Ізмаїльського заводу таропакувальних виробів «Дунай-Пак» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств, шляхом стягнення коштів з рахунків відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Ізмаїльська об'єднана Державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Постановою від 31 серпня 2012 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволення позовних вимог Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про стягнення з відкритого акціонерного товариства Ізмаїльського заводу таропакувальних виробів «Дунай-Пак» податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 304 328,82 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 691 050,18 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків відповідача, а у разі недостатності коштів надання дозволу на стягнення за рахунок продажу майна відповідача, що перебуває у заставі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки податкові повідомлення-рішення, на підставі яких податковим органом заявлені позовні вимоги, були прийняті з метою спонукання відповідача до сплати податків в повному обсязі. Для забезпечення державних інтересів, в межах повноважень, наданих органам податкової служби, і на підставі норм чинного законодавства, що регулює ц питання.

Порушенням норм процесуального права апелянт вважає те, що суд першої інстанції допустив порушення приписів ст. 159 КАС України, відповідно до якої судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим (прийнятим на підставі повного і всебічного з'ясування обставин).

ВАТ Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-Пак» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що ВАТ Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-Пак» зареєстроване Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області 17.01.1996р., що підтверджено копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №576904, та зареєстроване в Ізмаїльській ОДПІ Одеської області як платник податків за №102 від 15.02.1996р., що підтверджено копією Довідки Ізмаїльської ОДПІ Одеської області №1822 від 18.11.2010р. про взяття на облік платника податків.

В період з 30 вересня по 07 жовтня 2009 року, на виконання постанови старшого слідчого в ОВС ПМ ДПА в Одеській області Балахтіна І.М. від 06 серпня 2009 р., посадовими особами ДПА в Одеській області проведена документальна невиїзна перевірка ВАТ Ізмаїльський завод товаропакувальних виробів «Дунай-Пак» з питань правових відносин з ТОВ «Прокс-М» та ТОВ «Континент-АВС» за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року, за наслідками якої складений акт №253/35-0112/00383716 від 07 жовтня 2009 року «Про результати невиїзної документальної ВАТ Ізмаїльський завод товаропакувальних виробів «Дунай-Пак» з питань правових відносин з ТОВ «Прокс-М» та ТОВ «Континент-АВС» за період з 01.04.2008р. по 31.03.2009р.»

В акті перевірки встановлено порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за період, який перевірявся, на загальну суму 460766,00грн.,; порушення п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачу донараховано суму ПДВ, що підлягає сплаті, в загальному розмірі 143318,00грн. та зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2008 р. в розмірі 15254,00грн.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 25 лютого 2010 року №0001282301/2 про зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 43985,00 грн., №000126/2301/2 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 691149,00 грн., №001272301/2 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 303423,00 грн., №0001532301/1 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 44326,00 грн.

Також суд першої інстанції встановив, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 листопада 2011 року, задоволена касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-Пак», скасована постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011 року, та залишена в силі постанова Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року по справі №2-а-2797/10/1570, якою задоволений адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-Пак» про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту №253/35-0112/00383716 від 07 жовтня 2009 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ВАТ Ізмаїльський завод товаропакувальних виробів «Дунай-Пак» з питань правових відносин з ТОВ «Прокс-М» та ТОВ «Континент-АВС» за період з 01.04.2008р. по 31.03.2009р.»

Оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили - постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року по справі № 2-а-2797/10/1570, встановлена протиправність винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень від 25 лютого 2010 року №0001282301/2 щодо зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 43985,00грн., №000126/2301/2 щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 691149,00грн., №001272301/2 щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 303423,00грн., №0000192301/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 43672,50грн., №0001532301/1 щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 44326,00грн., суд першої інстанції з урахуванням приписів ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 9, ч.ч. 2, 3 ст. 14, ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 72, ст. 86, ст. 255, КАС України, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову податкового органу.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

07 листопада 2011 року Ізмаїльська об'єднана Державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства Ізмаїльського заводу таропакувальних виробів «Дунай-Пак», в якому просила суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 304 328,82 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 691 050,18 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків відповідача, а у разі недостатності коштів надати дозвіл на стягнення за рахунок продажу майна відповідача, що перебуває у заставі.

Підставою для звернення до суду з такими вимогами податковий орган зазначив наявність узгодженого податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 304 328,82 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 691 050,18 грн., який визначений податковими повідомленнями-рішеннями від 25 лютого 2010 року №0001282301/2, №000126/2301/2, №001272301/2, №0000192301/0, №0001532301/1, у скасуванні яких було відмовлено постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011 року по справі № 2-а-2797/10/1570.

Апеляційний суд зазначає, що податковий орган з дотриманням приписів п. 95.2 ст. 95 ПК України, звернувся до адміністративного суду 07 листопада 2011 року. Проте 08 листопада 2011 року Вищий адміністративний суд України постановив ухвалу (а.с. 57-62), якою задовольнив касаційну скаргу ВАТ Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-Пак», скасував постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011 року та залишив без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року по справі № 2-а-2797/10/1570, якою, окрім інших, скасовані податкові повідомлення-рішення від 25 лютого 2010 року №0001282301/2, №000126/2301/2, №001272301/2, №0000192301/0, №0001532301/1, які зазначені податковим органом як підстава для стягнення податкового боргу.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а в разі їх недостатності - продаж майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, здійснюється на підставі рішення суду, за наявності у платника податків податкового боргу, який не сплачений платником податків у встановлений законом строк.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки на час ухвалення оскарженої постанови була відсутня обов'язкова умова для задоволення вимог податкового органу - наявність несплаченого у встановлений строк податкового боргу, внаслідок скасування, судовим рішенням, яке набрало законної сили, податкових повідомлень-рішень про збільшення податкових зобов'язань, які апелянт помилкового вважає узгодженими.

Апеляційний суд не приймає доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального права з посиланням на правомірність податкових повідомлень-рішень від 25 лютого 2010 року №0001282301/2, №000126/2301/2, №001272301/2, №0000192301/0, №0001532301/1, оскільки ці доводи є надуманими, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовані постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року по справі № 2-а-2797/10/1570 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 листопада 2011 року (а.с. 57-62). Не знайшли свого підтвердження і доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме приписів ст. 159 КАС України, оскільки оскаржена постанова ухвалена на підставі повного і всебічного з'ясування обставин, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 2, 11, 69-72, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя Н.В.Вербицька

суддя О.О.Кравець