Постанова № 51419327, 24.09.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2015 р. Справа № 922/872/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Пуль О.А. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Курченко В.А.,

за участю представників:

ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" - Колосов Ю.В. (довіреність №068 від 15.07.15),

ліквідатор МП "Райдуга" - Татіщев О.Є. (свідоцтво №935, видане 27.05.13),

ДПІ у Московському районі м.Харкова - Данканич М.Д. (довіреність від 21.07.15 №21/9/20-34-10-21),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС", (вх. №4383 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.07.15 у справі № 922/872/13-г

за заявою Основ'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, м.Харків, ДПІ у Московському районі м.Харкова Харківської області ДПС, м.Харків,

до МП "Райдуга", м.Харків,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.07.15 (суддя Усатий В.О.) задоволено клопотання ліквідатора з урахуванням уточнень (вх. № 30091 від 28.07.15). Надано згоду на реалізацію заставного майна МП "Райдуга" загальною площею 2466,7 кв.м., яке знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Гордієнківська, 23, а саме: літ. А-1 загальною площею 180,9 кв.м., літ. Б-1 загальною площею 76,9 кв.м., літ. В-1 загальною площею 86,6 кв.м., літ. Г-1 загальною площею 95,6 кв.м., літ. Д-1 загальною площею 445,8 кв.м., літ. Ж-2 загальною площею 82,7 кв.м., літ. З-1 загальною площею 260,4 кв.м., літ. И-1 загальною площею 60,9 кв.м., літ. К-1 загальною площею 101,6 кв.м., літ. Л-1 загальною площею 547,2 кв.м., літ. М-1 загальною площею 34,4 кв.м., літ. Н-1 загальною площею 192,0 кв.м. (далі - заставне майно МП "Райдуга").

Витребувано у ТОВ "АРІЄС": оригінали технічних паспортів на заставне майно та оригінали документів, що підтверджують право власності на заставне майно, а саме, реєстраційне посвідчення, видане на підставі наказу №21-а від 18.05.93, акт прийому-передачі від 07.05.92, акт прийому-передачі від 07.05.92, зареєстрований у Державному комунальному підприємстві Харківське міське бюро технічної інвентаризації 09.07.97 реєстраційний номер 2223.

В іншій частині клопотання ліквідатора провадження припинено.

ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" із ухвалою не погодилося, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову ухвалу, якою відмовити ліквідатору в задоволенні його клопотання повністю.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.15 вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження, запропоновано учасникам процесу надати суду апеляційної інстанції: ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі; іншим учасникам процесу - відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.

Ліквідатор МП "Райдуга", арбітражний керуючий Татіщев О.Є. 14.09.15 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність доводів апелянта, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.15 розгляд справи відкладено на 24.09.15, запропоновано учасникам процесу не пізніше, ніж за три дні до судового засідання, надати суду мотивовані пояснення щодо правової позиції в даній справі; ДПІ у Московському районі м.Харкова - пояснення з урахуванням питань, що були предметом розгляду в судовому засіданні 15.09.15; ліквідатору МП "Райдуга", арбітражному керуючому Татіщеву О.Є. - пояснення з урахуванням питань, що були предметом розгляду в судовому засіданні 15.09.15; правове обґрунтування вимог в частині витребування у ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" документів, перелічених в оскаржуваній ухвалі (із зазначенням відповідних норм чинного законодавства, на яких ґрунтуються дані вимоги), а також докази на підтвердження факту передання вказаних документів від МП "Райдуга" до ПАТ "Земельний банк" згідно з додатковим договором від 22.01.10 до договору іпотеки від 26.06.08; ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" - пояснення з урахуванням питань, що були предметом розгляду в судовому засіданні 15.09.15, докази передання від ТОВ "ЮК "Амстердам" до ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" документів у відповідності до п.2.1 договору № 42-Л про передавання в управління непроданих активів від 09.02.15.

23.09.15 ліквідатор МП "Райдуга" арбітражний керуючий Татіщев О.Є. надав пояснення в обґрунтування своєї позиції у справі із посиланням на практику Вищого господарського суду України.

24.09.15 ініціюючий кредитор, ДПІ у Московському районі м.Харкова, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" не надало згоди ліквідатору на продаж заставного майна, у зв'язку з чим ліквідатор був змушений звернутися до суду з клопотанням про надання відповідного дозволу. ДПІ у Московському районі м.Харкова вважає, що оскаржувана ухвала винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Апелянт, ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС", 24.09.15 надав пояснення, в яких зазначає, що кредитний договір №46-08/К та договір іпотеки №565 разом з іншими документами було передано в управління ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" як актив (право вимоги) згідно з п.30 Акту приймання-передачі документації від 27.03.15 до договору №42-Л від 09.02.15 про передавання в управління непроданих активів (копію вказаного акту додано апелянтом до пояснень). Також ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" зазначено, що в матеріалах кредитної справи за договором №46-08/К від 25.06.08 знаходяться тільки оригінали технічних паспортів на заставне майно, тоді як оригінали документів, що підтверджують право власності на заставне майно - реєстраційне посвідчення, видане на підставі наказу №21-а від 18.05.93, акт прийому-передачі від 07.05.92, акт прийому-передачі від 07.05.92, зареєстрований у Державному комунальному підприємстві Харківське міське бюро технічної інвентаризації 09.07.97 реєстраційний номер 2223 - відсутні у зв'язку з тим, що не були передані від попереднього управителя разом з іншими документами на право вимоги.

У судовому засіданні 24.09.15 ліквідатор МП "Райдуга" арбітражний керуючий Татіщев О.Є. надав клопотання (вх.№13460) про долучення до матеріалів справи копії листа ліквідатора від 11.02.15 до ТОВ "Юридична компанія "Амстердам" щодо погодження суми реалізації заставного майна МП "Райдуга", на який посилається місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі.

Присутні в судовому засіданні представник апелянта, ліквідатор та представник ДПІ у Московському районі м.Харкова підтримали викладену ними письмово правову позицію.

Іншими учасниками процесу відзивів на апеляційну скаргу та письмових пояснень суду не надано, не направлено представників у судові засідання в даній справі та не повідомлено про причини їх неявки. Отже, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності представників зазначених учасників процесу, які не скористалися своїм диспозитивним правом на участь у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.13, у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній з 19.01.13 (далі - Закон про банкрутство), прийнято заяву про порушення справи про банкрутство МП "Райдуга", ухвалою від 19.03.13 порушено провадження у справі про банкрутство. Постановою суду від 06.08.13 МП "Райдуга" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора арбітражного керуючого Панаріна М.М.

Ухвалою суду від 11.12.14 задоволено заяву арбітражного керуючого Панаріна М.М. про припинення виконання його обов`язків ліквідатора МП "Райдуга", припинено виконання арбітражним керуючим Панаріним М.М. обов`язків ліквідатора МП "Райдуга", призначено ліквідатором МП "Райдуга" арбітражного керуючого Татіщева О.Є.

Вищезазначені процесуальні документи станом на час розгляду апеляційної скарги є чинними.

21.05.15 ліквідатором подано клопотання (т.8, а.с.123), в якому він просив суд: надати згоду на реалізацію заставного майна МП "Райдуга" та уточнити суму реалізації вартості зазначеного заставного майна на підставі наданих документів та існуючої заборгованості; зобов'язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Галіщеву О.А. надати завірені належним чином копії Договору іпотеки (майнова порука) від 26.06.08, за реєстровим номером 565, та Додаткового Договору від 22.01.10, підписаного між ПАТ "Земельний банк" та МП "Райдуга" до Договору іпотеки (майнова порука) від 26.06.08, за реєстровим номером 565; зобов'язати ТОВ "АРІЄС" передати ліквідатору всі оригінали документів МП "Райдуга", пов'язаних з виконанням ліквідаційної процедури.

В подальшому ліквідатор надав уточнення до свого клопотання (вх.№30091 від 28.07.15, т.9, а.с.26) та просив суд: надати згоду на реалізацію заставного майна МП "Райдуга"; витребувати у ТОВ "АРІЄС" оригінали технічних паспортів на заставне майно МП "Райдуга", оригінали документів, що підтверджують право власності на заставне майно, а саме, реєстраційне посвідчення, видане на підставі наказу №21-а від 18.05.93, акт прийому-передачі від 07.05.92, акт прийому-передачі від 07.05.92, зареєстрований у Державному комунальному підприємстві Харківське міське бюро технічної інвентаризації 09.07.97 реєстраційний номер 2223.

Пункт 2 поданого 21.05.15 клопотання, а саме: "Зобов'язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Галіщеву О.А. надати завірені належним чином копії Договору іпотеки (майнова порука) від 26.06.08, за реєстровим номером 565, та Додаткового Договору від 22.01.10, підписаного між ПАТ "Земельний банк" та МП "Райдуга" до Договору іпотеки (майнова порука) від 26.06.08, за реєстровим номером 565" - заявник просив залишити без розгляду, оскільки нотаріус надав до господарського суду Харківської області належним чином завірені документи і на даний час дана вимога втратила свою актуальність.

Оскаржуваною ухвалою суду від 28.07.15 клопотання ліквідатора з урахуванням уточнень (вх. № 30091 від 28.07.15) задоволено. Надано згоду на реалізацію заставного майна МП "Райдуга". Витребувано у ТОВ "АРІЄС": оригінали технічних паспортів на заставне майно; оригінали документів, що підтверджують право власності на заставне майно, а саме реєстраційне посвідчення, видане на підставі наказу №21-а від 18.05.93, акт прийому-передачі від 07.05.92, акт прийому-передачі від 07.05.92, зареєстрований у Державному комунальному підприємстві Харківське міське бюро технічної інвентаризації 09.07.97 реєстраційний номер 2223.

В іншій частині клопотання ліквідатора - у зв'язку з тим, що від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Галіщевої О.А. 10.07.15 надійшли копії договору іпотеки (майнова порука) від 26.06.08, за реєстровим номером 565 та додаткового договору від 22.01.10, укладеного між ПАТ "Земельний банк" та МП "Райдуга" до договору іпотеки (майнова порука) від 26.06.08, за реєстровим номером 565 (т.9, а.с.13) - провадження у справі припинено на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору, оскільки спір вирішено сторонами в процесі розгляду даного клопотання.

Як вбачається з апеляційної скарги та пояснень представника ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" у судових засіданнях, апелянт не згоден із вказаною ухвалою в частині задоволення клопотання ліквідатора, оскільки вважає, що ліквідатор безпідставно, не отримавши згоди ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" (як управителя заставного майна МП "Райдуга"), а також Національного банку України, без проведення оцінки та визначення початкової вартості зазначеного майна звернувся до суду за отриманням дозволу на реалізацію майна, а місцевий господарський суд, на думку апелянта, не надав вказаним обставинам належної оцінки. Крім того, ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" вважає, що судом першої інстанції безпідставно було витребувано в порядку ст.38 ГПК України оригінали відповідних документів, оскільки, на думку апелянта, вказані документи не є доказами в розумінні ст.32 ГПК України.

Надаючи оцінку наявним у справі матеріалам та доводам ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до договору іпотеки (майнова порука) від 26.06.08 (т.9, а.с.15), МП "Райдуга" (іпотекодавець) передало Харківському акціонерному комерційному Земельному банку (іпотекодержатель) заставне майно МП "Райдуга", що належить йому на праві приватної власності (предмет іпотеки), з метою забезпечення зобов'язання ЗАТ "Верифікаційні проекти" (боржник) за укладеним ним з іпотекодержателем кредитним договором №46-08/К від 25.06.08 (т.8, а.с.135). Вартість предмета іпотеки сторонами визначено в розмірі 5997000,00 грн.

Правом іпотеки відповідно до даного Договору є безумовне та безспірне право Іпотекодержателя у випадку невиконання забезпеченого іпотекою зобов'язання або його частини, одержати задоволення своїх вимог з вартості предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

24.02.09 між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком, ЗАТ "Верифікаційні проекти" та ТОВ "Арабатська нафтогазова корпорація" було підписано договір про переведення боргу по кредитному договору №46-08/К від 25.06.08, відповідно до якого первісний боржник ЗАТ "Верифікаційні проекти" переводить борг на нового боржника ТОВ "Арабатська нафтогазова корпорація" (т.8, а.с.141).

Вказані зміни було відображено у додатковому договорі від 22.01.10, укладеному між ПАТ "Земельний банк" та МП "Райдуга" до договору іпотеки (майнова порука) від 26.06.08, в якому іпотекодержатель та іпотекодавець визначили, що боржником є ВАТ "Арабатська нафтогазова корпорація". Сторони даного договору також погодили нову вартість предмета іпотеки - 2564000,00 грн.

У договорі №34-Л від 30.01.14 (т.7, а.с. 73), укладеному між ПАТ "Земельний банк" в особі ліквідатора даного товариства (установник управління), ТОВ "Юридична компанія "Амстердам" (управитель) та Національним банком України, сторонами визначено, що управителеві передаються активи, наявні на балансі установника управління згідно з переліком, наведеним у додатку 1 до вказаного договору - в тому числі, майнові права за кредитним договором №46-08/К від 25.06.08 (т.7, а.с.78).

Згідно з договором №42-Л від 09.02.15 (т.8, а.с.128), укладеним між ТОВ "Юридична компанія "Амстердам", ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" (управитель) та Національним банком України, ТОВ "Юридична компанія "Амстердам" зобов'язалося передати вищевказані активи ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС". Відповідно до п.9.1 вказаного договору, він є укладеним з моменту підписання строком на три роки. Відомості про його дострокове розірвання (припинення) в матеріалах справи відсутні.

Отже, з 09.02.15 на час винесення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали та її апеляційного перегляду управителем непроданих активів ПАТ "Земельний банк" (у тому числі - майнових прав на заставне майно МП "Райдуга") є ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС".

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону про банкрутство, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно із ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство, майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході провадження в суді першої інстанції ліквідаторами МП "Райдуга" (Панаріним М.М. і Татіщевим О.Є.) вживалися заходи з метою отримання згоди від управителів непроданих активів ПАТ "Земельний банк" на продаж заставного майна МП "Райдуга".

Зокрема, арбітражний керуючий Панарін М.М. направив лист від 10.10.14 до ТОВ "Юридична компанія "Амстердам" (т.7, а.с.114), яким просив надати згоду забезпеченого кредитора на реалізацію заставного майна МП "Райдуга" за початковою вартістю 3211822,36 грн. та отримав згоду ТОВ "Юридична компанія "Амстердам" (т.8, а.с.4) на реалізацію майна за вказаною вартістю. Як вбачається з листа арбітражного керуючого, зазначену початкову вартість ним було визначено виходячи з загальної суми вимог всіх кредиторів у даній справі (3211822,36 грн.), визнаних ухвалою господарського суду від 09.09.14.

Учасниками даної справи було з'ясовано правову позицію Національного банку України як сторони договору №34-Л від 30.01.14.

А саме, листом від 14.07.14 (т.7, а.с.36) Національний банк України повідомив арбітражного керуючого Панаріна М.М. про те, що з питань, пов'язаних із непроданими активами ПАТ "Земельний банк", слід звертатися до управителя цих активів (на той час - ТОВ "Юридична компанія "Амстердам"). Крім того, ТОВ "Юридична компанія "Амстердам" отримано лист Національного банку України від 03.12.14 (т.8, а.с.6), в якому зазначається, що Положенням про застосування заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.08.01 №369, а також договором №34-Л від 30.01.14 не передбачено погодження Національним банком України продажу майна, переданого в заставу за наданими ПАТ "Земельний банк" кредитами.

Матеріали справи свідчать про те, що арбітражним керуючим Панаріним М.М. під час виконання ним обов'язків ліквідатора МП "Райдуга" реалізація заставного майна МП "Райдуга" не була здійснена.

Арбітражний керуючий Татіщев О.Є., якого ухвалою суду від 11.12.14 призначено ліквідатором МП "Райдуга", також звертався до управителів непроданих активів ПАТ "Земельний банк" щодо отримання згоди на реалізацію заставного майна МП "Райдуга" та погодження суми його реалізації виходячи з заставної вартості даного майна - 2564000,00 грн.

Так, 11.02.15 Татіщевим О.Є. було направлено відповідного листа до ТОВ "Юридична компанія "Амстердам" (копію вказаного листа надано ліквідатором у судовому засіданні 24.09.15), однак відповіді не отримано.

31.03.15 ліквідатор Татіщев О.Є. звернувся з листом до нового управителя активів непроданих активів ПАТ "Земельний банк" - ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" (т.9, а.с.28). У відповідь листом від 15.05.15 №150 (т.8, а.с.120) ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" було поставлено ліквідатору низку запитань, пов'язаних із процедурою продажу майна, розподілом витрат від його продажу тощо, а також зазначено, що ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" просить не вважати даний лист згодою на продаж заставного майна.

10.07.15 ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" надало господарському суду пояснення (т.9, а.с.6), в яких зазначає, що для визначення початкової ціни продажу, на його думку, ліквідатору слід провести переоцінку для встановлення фактичної ринкової вартості заставного майна станом на день отримання згоди від управителя, а також наполягає на тому, що будь-яку згоду щодо вартості заставного майна ТОВ "АРІЄС" повинно погоджувати з Національним банком України.

Таким чином, на момент винесення судом оскаржуваної ухвали згоди управителя непроданих активів ПАТ "Земельний банк" на продаж заставного майна МП "Райдуга" ліквідатором отримано не було.

В апеляційній скарзі ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" пояснює відсутність згоди, зокрема, тією обставиною, що запропоновані йому арбітражним керуючим Татіщевим О.Є. умови (початкова вартість продажу, не вища від 2564000,00 грн.) є гіршими, ніж ті, що пропонувалися попередньому управителю, ТОВ "Юридична компанія "Амстердам" (3211822,36 грн.). Стосовно даного твердження колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 1, 2 статті 43 Закону про банкрутство визначено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Разом з тим, згідно із ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство, майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Таким чином, посилання апелянта на те, що ліквідатор не запропонував йому як новому управителю початкової вартості 3211822,36 грн. (тобто у розмірі вимог усіх кредиторів у даній справі), колегія суддів вважає такими, що не узгоджуються з приписами Закону про банкрутство - враховуючи також, що у зверненнях ліквідатора йдеться про реалізацію не цілісного майнового комплексу, а окремого заставного майна, при визначенні вартості якого, згідно з ч.6 ст.5 Закону України "Про іпотеку", має братися до уваги оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки). Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в ч.3 п.21 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.13 N 01-06/606/2013.

Тому визначені ліквідатором Татіщевим О.Є. умови щодо встановлення початкової вартості продажу майна виходячи з суми 2564000,00 грн., визначеної у додатковому договорі від 22.01.10, укладеному між ПАТ "Земельний банк" та МП "Райдуга" до договору іпотеки (майнова порука) від 26.06.08, на думку суду апеляційної інстанції, не суперечать чинному законодавству та за своїм характером є конкретною пропозицією, тому твердження апелянта про те, що ліквідатором взагалі не було визначено початкову вартість продажу майна, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Колегія суддів також зазначає, що місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі не було встановлено початкову вартість реалізації заставного майна МП "Райдуга" (оскільки відповідне не вимагається нормами чинного законодавства про банкрутство), а лише надано згоду на здійснення такої реалізації, тому посилання апелянта на те, що він не згоден із запропонованою ліквідатором початковою вартістю, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду, яким у постанові від 03.03.15 у справі №4/5025/1228/12 вказано, що спір про початкову вартість майна банкрута, що підлягає реалізації на аукціоні, може виникнути в процедурі організації такого аукціону та після зазначення початкової ціни у договорі на проведення аукціону, однак не є предметом розгляду у справі про банкрутство під час надання судом згоди на продаж майна банкрута, що перебуває в заставі (іпотеці).

Відповідно до ч.3 ст.57 Закону про банкрутство, початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим та підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Проте, як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується апелянтом, ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" не зверталося до суду з клопотанням про призначення незалежної оцінки заставного майна. Зазначення ним у наданих суду першої інстанції поясненнях про те, що, на його думку, ліквідатору слід провести переоцінку для встановлення фактичної ринкової вартості заставного майна станом на день отримання згоди від управителя - таким клопотанням не є. Водночас колегія суддів зазначає, що ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" не позбавлене права подати до суду відповідне клопотання в ході подальшого провадження в даній справі про банкрутство.

Твердження апелянта про те, що виникнення у нього обґрунтованого сумніву неможливе, оскільки, на його думку, ліквідатором не визначено початкову вартість майна, колегія суддів вважає оціночними і такими, що ґрунтуються на довільних припущеннях, а тому не можуть бути підставою для задоволення апеляційних вимог.

В обґрунтування твердження про обов'язковість проведення ліквідатором оцінки майна з метою визначення його початкової вартості представник ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" посилався на ч.2 ст.41, ч.1, 2 ст.43, ч.1 ст.44, які наводить також місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі і які містять загальні приписи про те, що майно банкрута оцінюється ліквідатором.

Водночас апелянтом не наведено посилань на жодну норму чинного законодавства, яка б зобов'язувала ліквідатора здійснювати незалежну оцінку ринкової вартості майна, складати проект договору на проведення аукціону, а також здійснювати інші заходи, перелічені у листі ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" від 15.05.15 №150, виключно до отримання відповідної згоди на його продаж від кредитора, вимоги якого забезпечені даним майном. Представником ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" не обґрунтовано підстав, з яких він вважає неможливим погодження з ліквідатором умов продажу майна після надання кредитором відповідної згоди - беручи до уваги, що, як неодноразово зазначав представник апелянта в судових засіданнях апеляційного господарського суду, ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" в цілому не заперечує проти продажу заставного майна МП "Райдуга", оскільки дане товариство зацікавлене у задоволенні своїх кредиторських вимог.

Щодо посилань апелянта на п.п "б" п.2.5 договору №42-Л від 09.02.15 (т.8, а.с.128), укладеного між ТОВ "Юридична компанія "Амстердам", ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" (управитель) та Національним банком України - колегія суддів зазначає, що вказаним пунктом договору на Національний банк України покладено зобов'язання приймати рішення щодо погодження продажу управителем активів у двотижневий термін з дня надходження до Національного банку України відповідного звернення управителя. Тобто умовою надання Національним банком України згоди на продаж активів у визначений термін є звернення саме управителя (а не ліквідатора). При цьому апелянтом не наведено обставин, які перешкодили б йому після узгодження з ліквідатором початкової вартості звернутися до Національного банку України на виконання вищенаведених положень договору №42-Л від 09.02.15.

Окрім того, як уже зазначалося, листом від 03.12.14 Національний банк України, із посиланням на Положення про застосування заходів впливу за порушення банківського законодавства, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.08.01 №369, а також на умови відповідного тристороннього договору, зазначив про те, що ними не передбачено погодження Національним банком України продажу майна, переданого в заставу за наданими ПАТ "Земельний банк" кредитами.

Таким чином, на думку колегії суддів, посилання ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" на невизначеність початкової ціни, на необхідність отримання згоди Національного банку України, тощо свідчать про небажання даного кредитора надавати згоду на продаж заставного майна МП "Райдуга" - у зв'язку з чим місцевим господарським судом правомірно, у відповідності до повноважень суду, наданих йому згідно з ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство, з метою недопущення затягування ліквідаційної процедури, надано таку згоду.

Отже, на думку суду апеляційної інстанції, в частині надання господарським судом згоди на реалізацію заставного майна МП "Райдуга" оскаржувану ухвалу має бути залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" - без задоволення.

Щодо тверджень апелянта про неправомірність витребування у нього ухвалою суду оригіналів технічних паспортів на заставне майно та оригіналів документів, що підтверджують право власності на заставне майно, а саме, реєстраційного посвідчення, виданого на підставі наказу №21-а від 18.05.93, акту прийому-передачі від 07.05.92, акту прийому-передачі від 07.05.92, зареєстрованого у Державному комунальному підприємстві Харківське міське бюро технічної інвентаризації 09.07.97 реєстраційний номер 2223, колегія суддів зазначає наступне.

Апелянт із посиланням на ст.106 ГПК України стверджує, що ухвала господарського суду Харківської області від 28.07.15 підлягає оскарженню в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що зазначеною нормою дійсно встановлено можливість оскарження в апеляційному порядку ухвал місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Проте, як вбачається з оскаржуваної ухвали, вищенаведені документи витребувано у ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" не з посиланням на норми Закону про банкрутство, а в порядку ст.38 ГПК України, якою суду надано відповідне право на витребування доказів. При цьому ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині в ухвали від 28.07.15 не зазначено, що документи будуть передані судом ліквідатору або використані будь-яким іншим чином окрім як для огляду оригіналів у судовому засіданні у справі про банкрутство, розгляд якої триває.

Тому посилання суду на те, що документи витребовуються, враховуючи необхідність реалізації заставного майна банкрута, колегія суддів вважає такими, що узгоджуються з приписами ст.43 ГПК України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

А відтак, посилання апелянта на те, що витребувані судом документи не є доказами в розумінні ст.32 ГПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими і зазначає, що витребування доказів у справі є правом суду та питанням суддівського розсуду, зазначене процесуальна дія не порушує нічиїх охоронюваних законом прав та інтересів і не перешкоджає подальшому розгляду справи. Окрім того, з системного аналізу процесуальних норм ГПК України та Закону про банкрутство не вбачається, що ухвали господарського суду про витребування доказів в порядку ст.38 ГПК України підлягають оскарженню в апеляційному порядку. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що у вищевказаній частині ухвала місцевого господарського суду від 28.07.15 в даній справі апеляційному оскарженню не підлягає.

Наслідки подання апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, визначено частиною другою статті 106 ГПК. У разі помилкового прийняття апеляційним господарським судом до провадження скарги на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, таке провадження підлягає припиненню на підставі статті 80 та частин першої і другої статті 106 ГПК. Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.10 постанови пленуму від 17.05.11 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України".

З огляду на викладене, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" на ухвалу господарського суду від 28.07.15 в частині витребування документів підлягає припиненню.

Стосовно припинення місцевим господарським судом провадження у справі в частині п.2 поданого 21.05.15 клопотання ліквідатора, а саме: "Зобов'язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Галіщеву О.А. надати завірені належним чином копії Договору іпотеки (майнова порука) від 26.06.08, за реєстровим номером 565, та Додаткового Договору від 22.01.10, підписаного між ПАТ "Земельний банк" та МП "Райдуга" до Договору іпотеки (майнова порука) від 26.06.08, за реєстровим номером 565" - колегія суддів зазначає, що вказану процесуальну дію судом першої інстанції здійснено обґрунтовано, у відповідності до приписів п.1.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з тим, що від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Галіщевої О.А. 10.07.15 надійшли копії відповідних документів, тобто за відсутністю предмету спору.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу від 28.07.15 повністю, однак жодних обгрунтувань щодо неправомірності даної ухвали в частині припинення місцевим господарським судом провадження у справі апелянтом не наведено.

За таких обставин, керуючись статтями 33, 43, 80, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.07.15 у справі № 922/872/13-г в частині надання згоди на реалізацію заставного майна МП "Райдуга" загальною площею 2466,7 кв.м., яке знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Гордієнківська, 23, а саме: літ. А-1 загальною площею 180,9 кв.м., літ. Б-1 загальною площею 76,9 кв.м., літ. В-1 загальною площею 86,6 кв.м., літ. Г-1 загальною площею 95,6 кв.м., літ. Д-1 загальною площею 445,8 кв.м., літ. Ж-2 загальною площею 82,7 кв.м., літ. З-1 загальною площею 260,4 кв.м., літ. И-1 загальною площею 60,9 кв.м., літ. К-1 загальною площею 101,6 кв.м., літ. Л-1 загальною площею 547,2 кв.м., літ. М-1 загальною площею 34,4 кв.м., літ. Н-1 загальною площею 192,0 кв.м. та в частині припинення господарським судом Харківської області провадження у справі - залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду в цій частині залишити без змін.

В іншій частині апеляційної скарги - припинити апеляційне провадження.

Повний текст постанови складено 25.09.15

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Шевель О. В.