Ухвала суду № 51418357, 20.08.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"20" серпня 2013 р.Справа № 922/2817/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс", 36004, Полтавська область, Семенівський район, с. Оболонь, вул. Степова, 40, код ЄДРПОУ 32364579; до товариства з обмеженою відповідальністю "Семагро", 61080, місто Харків, проспект Гагаріна, 201, код ЄДРПОУ 31635689; про стягнення 141635,67грн. за участю представників:

позивача - не зявився;

відповідача - не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріс" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Семагро" про стягнення 356500,00грн. основного боргу; 121300,00грн. штрафу, 20335,67грн. пені.

Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг в рослинництві, пов'язаних з вирощуванням насіння гібридів соняшника з давальницької сировини №01-04/РЛ/12-1 від 01.04.2012р., а саме щодо повної та своєчасної оплати послуг наданих позивачем, в звязку з чим, окрім суми основного боргу, позивачем, у відповідності до п.5.2. договору, нараховано відповідачу штраф та пеню. В якості правових підстав позову позивач посилається на приписи ст.ст. 20, 173, 174 ГК України та ст. ст. 526, 530, 610, 611, 629 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.07.2013р. за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні 22.07.2013р.

Ухвалою суду від 22.07.2013р. розгляд справи відкладено на 31.07.2013р.

Позивач 31.07.2013р. надав до суду клопотання №187 від 31.07.2013р. про долучення до матеріалів справи поданих ним, на виконання ухвали суду від 22.07.2013р., документів. Також позивач 31.07.2013р. надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог №189 від 31.07.2013р., в якій, в зв"язку з частковою оплатою відповідачем суми заборгованості - в сумі 356500,00грн., просить суд стягнути з відповідача 121300,00грн. штрафу та 20335,67грн. пені. Вказана заява була отримана представником відповідача в судовому засіданні 31.07.2013р.

Розглянувши подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог №189 від 31.07.2013р., враховуючи, що така подається в порядку ст. 22 ГПК України з додержанням правил подання відповідно до ст. 56 ГПК України, беручи до уваги, що позивачем надано докази вручення даної заяви та доданих до неї документів відповідачу, суд приймає вказану заяву до розгляду та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Відповідач в судовому засіданні 31.07.2013р. звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи (оголошення перерви в засіданні), для надання сторонам часу з метою позасудового врегулювання щодо решти позовних вимог.

В судовому засіданні 31.07.2013р. оголошено перерву до 11:00 години 20.08.2013р.

Представники сторін в судове засідання після перерви не зявилися, але від позивача до суду 19.08.2013р. надійшла заява про відмову від позову та припинення провадження по справі №208 від 12.08.2013р., в якій позивач просить суд прийняти його відмову від позову у даній справі та припинити провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Агріс" (господарство) та товариством з обмеженою відповідальністю "Семагро" (фірма) 01.04.2012р. укладено договір про надання послуг в рослинництві, пов'язаних з вирощуванням насіння гібридів соняшника з давальницької сировини №01-04/РЛ/12-1, згідно умов якого господарство за завданням фірми зобовязалося на умовах даного договору надати послуги, повязані з вирощуванням гібридного насіння соняшника із давальницької сировини, наданого фірмою на дільниці площею 38 гектарів, розташованій на полі №7 згідно карти полів господарства (далі - дільниця гібридизації) і до 01.12.2012 року передати фірмі врожай гібридного насіння соняшника в обсязі не меншому 8 центнерів з одного гектару, після первинної очистки насіння.

На виконання умов п.1.2, п. 2.2., 2.3. договору, відповідачем поставлено позивачу насіння соняшника в кількості 95,0кг. та мікродобриво в кількості 16 літрів (накладні на передачу давальницької сировини № ДаС-000059 від 12.06.2012р. та №ДаС-000027, а.с. 19-20).

Позивач, в свою чергу, виконав відповідні роботи за договором, та після збирання врожаю гібриду соняшника "Ясон" проведено очистку насіння, про що 07.10.2012р. складено акт №3, затверджений 08.10.2012р. (а.с. 21), та 09.10.2012р. передано продукцію відповідачу за довіреністю №47 від 09.10.2012р. (а.с.24), про що складено акт прийому-передачі продукції від 09.10.2013р. (а.с.25).

Відповідно до розділу 4 договору сторонами оформлено акт приймання-передачі продукції від 22.01.2013р. та акт виконаних робіт на суму 606500,00грн.(а.с.26-27), виписана податкова накладна №13/2 від 22.01.2013р. (а.с.22).

За змістом п.4.5. договору оплата здійснюється в наступному порядку : частина суми, розрахована згідно п.4.3. договору і складає 68400,00грн. (1800,00грн. за 1 га посіву, п.4.5.1. договору) виплачується господарству в строк до 31.12.2012р.; залишок суми виплачується господарству до 01.04.2013р.

Станом на момент звернення позивача із позовом до суду (01.07.2013р.), відповідачем в порушення умов договору оплачено 250000,00грн. (04.01.2013р. - 100000,00грн., 18.04.2013р. - 50000,00грн. та 25.06.2013р., після надсилання претензії позивачем ще 100000,00грн.), решта боргу в розмірі 356500,00грн. сплачено останнім 11.07.2013р. (а.с.102).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в звязку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами п. 5.2. договору, яким встановлено, що при несвоєчасній оплаті відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період несвоєчасної оплати від вартості простроченого платежу, що за період з 01.03.2013р. по 01.07.2013р. (окремо за кожним простроченим платежем) становить 20335,67грн., а також штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу, що становить 121300,00грн.

Разом з цим, 19.08.2013р., позивач звернувся до суду з заявою №208 від 12.08.2013р. про відмову від позову та припинення провадження у справі про стягнення заборгованості в сумі 498135,67грн.

Як вбачається із заяви позивача про відмову від позову, така подана на ціну позову, яка була предметом розгляду справи до подання останнім заяви про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду 31.07.2013р.

Враховуючи, що справа розглядається відповідно до зменшених позовних вимог про стягнення з відповідача 20335,67грн. пені та 121300,00грн. штрафу, заява позивача про відмову від позову розцінюється судом, як відмова від позову в сумі 141635,67грн. (з яких 121300,00грн. штрафу та 20335,67грн. пені), беручи до уваги, що дана відмова подана у відповідності до ст. 22 ГПК України, відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, не порушує чиї - не будь права та охоронювані законом інтереси і не суперечить чинному законодавству України, а тому приймається судом і провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Так, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі.

Аналізуючи приписи зазначеної статті, можна дійти висновку, що в числі підстав повернення судового збору не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (ст. 80 ГПК України). Водночас, суд зазначає, що закриття провадження у справі, про яке йдеться у п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України і ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються. Аналогічна правова позиція викладена у п. 5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених ст. 80 ГПК України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору, і відповідно судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 22, 33, ст. 78, п.4 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №922/2817/13 - припинити .

Суддя ОСОБА_1