Постанова № 514183, 20.03.2007, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

"20" березня 2007 р. Справа № 6/78

12 год. 35 хв., м. Чернігів

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Блохіної Ж.В.

при секретарі Кузьмін М.М.,

за участю представників

позивача: Довгаль С.М., довіреність №53/9/10-010 від 11.01.2007р.,

відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові,

м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28

до Товариства з обмеженою відповідальністю

„Виробничо-комерційна фірма „ПІКСІЛ”,

м. Чернігів, пр. Миру, 12

про стягнення 339,90 грн. за рахунок активів

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „ПІКСІЛ” 339,90 грн. податкового боргу по податку на прибуток за рахунок активів. Податковий борг виник станом на 31.01.2007р.

Відповідач у судові засідання представника не направив, заперечення на позов не надав.

Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 07.02.2007р., судова повістка та копія позовної заяви з додатком були направлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, що вказана у позовній заяві, проте, поштове відправлення повернуто відділенням зв’язку до суду з відміткою „за зазначеною адресою не значиться”.

27.02.2007р. розгляд справи було відкладено в зв’язку з неявкою відповідача та на адресу вказану в позовній заяві вдруге направлено судову повістку та копію позовної заяви з додатком про призначення судового засідання на 20.03.2007р., проте поштове відправлення вдруге повернуто відділенням зв’язку до суду з відміткою „за зазначеною адресою не значиться”.

Суд вирішує справу на основі наявних доказів на підставі ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи та надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „ПІКСІЛ” зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради за № 346 від 21.12.1992р. та знаходиться на обліку у ДПІ у м. Чернігові як платник податків.

Відповідно до ст.4, п.3 ст. 9 Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про систему оподаткування” платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов’язкові платежі) у встановлені законодавством строки.

Відповідно до ст.11 Закону України “Про систему оподаткування” платник податків несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та дотримання вимог чинного законодавства.

Станом на 31.01.2007р. відповідач має податковий борг по податку на прибуток в сумі 339,9 грн., яка виникла внаслідок несплати відповідачем податкового зобов”язання, визначеного ДПІ у м. Чернігові податковими повідомленнями–рішеннями № 0016961511/0 від 13.07.2006р., № 0022011511/0 від 06.09.2006р. (повернуті в зв”язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою та розміщені на дошці податкових оголошень 21.07.2006р. та 05.10.2006р. відповідно).

Так станом на 31.07.2006р. відповідно повідомлення-рішення № 0016961511/9 від 13.07.2006р. нарахований борг у розмірі 170,00 грн. відповідачем була здійснена самостійна сплата 28.09.2006р. в сумі 0,10 грн. Станом на 16.10.2006р. відповідно повідомлення-рішення № 0022011511/0 від 06.09.2006р. нарахований борг у розмірі 170,00 грн.

Таким чином загальна сума податкового боргу по податку на прибуток становить 339,90 грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені у встановленому законом порядку.

Згідно п.п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р. податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 вищевказаного Закону процедура адміністративного оскарження закінчується останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі, коли така заява була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання платника податків.

Нараховану суму податкового зобов’язання відповідач не оскаржив, таким чином вона є узгодженою.

Відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 вищевказаного Закону у випадках адміністративного узгодження суми податкового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не сплатив узгоджену суму податкового зобов’язання в строки передбачені п.5.3 ст.5 зазначеного Закону, отже вона у відповідності з п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є сумою податкового боргу платника податків. Отже, податковий борг - це в будь-якому випадку узгоджене податкове зобов’язання, яке не сплачене у встановлений строк.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р. ДПІ у м. Чернігові на узгоджену суму податкового зобов’язання були направлені перша податкова вимога №1/1607 від 03.08.2006р. та друга податкова вимога №2/1882 від 11.09.2006р., які залишені відповідачем без задоволення.

Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р., активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю в сумі 339,90 грн.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „ПІКСІЛ” (м. Чернігів, пр. Миру, 12, код 14230070, р/р 2600621 Чернігівська Ф ВАТ „Мегабанк”, МФО 353616) до державного бюджету (р/р 31111009600002 УДК в Чернігівській області, код 22825965) 339,90 грн. податкового боргу за рахунок активів.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

4. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Ж.В.Блохіна