Рішення № 51409241, 22.09.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.15р. Справа №914/2798/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі Білан О.Г., розглянувши матеріали справи за позовом: Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Підбірці Пустомитівського району Львівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство Львівський державний центр науки, інновацій та інформатизації, м.Львів

про стягнення заборгованості

За участю представників сторін:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т.- прокурор;

від позивача: Васильченко О.О. - представник;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутнього представники прокуратури та позивача в судових засіданнях не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 16820грн. 76коп., з яких 11124грн. 82коп. - заборгованості з орендної плати, 1112грн. 48коп. - штрафу та 4583грн. 46коп. - пені.

Ухвалою суду від 17.08.2015р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 31.08.2015р. З метою повного і всестороннього з'ясування всіх обставин спору, для забезпечення принципу змагальності, враховуючи неявку в судове засідання представників позивача, відповідача та третьої особи, невиконання учасниками судового процесу в повному обсязі вимог попередньої ухвали суду, а також враховуючи подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладався до 22.09.2015р.

В судовому засіданні 22.09.2015р. представники прокуратури та позивача явку забезпечили, позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві і просять суд позов задоволити.

В судове засідання 22.09.2015р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимоги попередніх ухвал суду не виконав. Причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №8112700297456. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача, станом на 22.09.2015р. не поступало.

В судове засідання 22.09.2015р. третя особа явки повноважного представника не забезпечила, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надала, вимоги попередніх ухвал суду не виконала. Причини неявки суду не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7902002204036. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду від третьої особи, станом на 22.09.2015р. не поступало.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 (із внесеними змінами і доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75ГПК України.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області,

в с т а н о в и в:

09.08.2012р. між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нерухомого державного майна НОМЕР_2 (далі за текстом - договір оренди НОМЕР_2 від 09.08.2012р.).

Відповідно до розділу 1 договору оренди НОМЕР_2 від 09.08.2012р. орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - частина нежитлового приміщення НОМЕР_3 (вестибюлю) площею 12,8кв.м., яке розміщене в будівлі Львівського державного центру науки, інновацій та інформатизації (літера А-9) за адресою: АДРЕСА_1 (далі - майно), що перебуває на балансі Державного підприємства Львівський державний центр науки, інновацій та інформатизації (далі - балансоутримувач). Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно із звітом про оцінку майна, станом на 31.03.2012р. і становить за незалежною оцінкою 74000грн. без ПДВ. Майно передається в оренду з метою розміщення торговельного об'єкта з продажу окулярів, лінз, скелець.

Згідно із п.2.1. договору оренди НОМЕР_2 від 09.08.2012р. орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання майна.

Сторонами було складено відповідний акт прийому-передачі нерухомого майна, що належить до державної власності згідно договору від 09.08.2012р. НОМЕР_2.

Відповідно до п.3.1. договору оренди НОМЕР_2 від 09.08.2012р. орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами) (далі - методика) становить без ПДВ за базовий місяць оренди червень 2012 року 1225грн. 94коп. Орендна плата за перший (повний) місяць оренди - серпень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди червень 2012 року на індекс інфляції за липень, серпень 2012 року.

Згідно п.п.3.3, 3.6. договору оренди НОМЕР_2 від 09.08.2012р. орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції звітного місяця. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні: 70% до державного бюджету на рахунок визначений Державною казначейською службою України, а саме: одержувач коштів - Держбюджет м.Львова, код ЄДРПОУ одержувача - 38008294, банк одержувача - ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, №рахунку - 31114092702002 (код 22080300); 30% на рахунок балансоутримувача.

За умовами п.5.3 договору оренди НОМЕР_2 від 09.08.2012р. орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.10.1 договору оренди НОМЕР_2 від 09.08.2012р. цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 09 серпня 2012 року по 07 серпня 2015 року включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при наявності погодження органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

У позовній заяві прокурор зазначає, що відповідач протягом періоду з березня по червень 2015 року не проводив оплат орендних платежів, внаслідок чого у відповідача за вказаний період виникла заборгованість в сумі 11124грн. 82коп. з врахуванням індексації, що підтверджується розрахунком позивача. Дані обставини не спростовані, доказів оплати боргу не представлено.

Крім цього, судом встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 22.06.2015р. у справі №914/1344/15 стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь Регіонального відділення ФДМ України по Львівській області 4941,73грн. боргу, 494,17грн. штрафу та 1059,79грн. пені, по лютий 2015 року. Проведення нарахування позивачем заборгованості з орендної плати, штрафу, пені та інфляційних втрат у даній справі з березня 2015р. не зачіпають попередніх періодів нарахування.

Станом на день прийняття рішення, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів сплати заборгованості по орендній платі не представлено.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. У статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п.2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, за період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.07.2012р. №01-06/908/2012 роз'яснено про наступне. У випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Таким чином, одночасне стягнення пені та штрафу не суперечить законодавству.

Пунктами 3.7, 3.8 договору оренди НОМЕР_2 від 09.08.2012р. передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості. Так, згідно із п.п.3.7, 3.8 договору оренди договору оренди НОМЕР_2 від 09.08.2012р., позивач за період з 01.03.2015р. по 30.06.2015р. нарахував відповідачу пеню у розмірі 4583грн. 46коп., а також штраф у розмірі 10% в сумі 1112грн. 48коп. (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач, на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні втрати у розмірі 5345грн. 55коп. за період з березня 2015 року по червень 2015 року (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Частиною 3 ст.49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Пунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор.

Враховуючи те, що спір виник з вини відповідача, судовий збір в розмірі 1827грн. 00коп., стягується з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 29, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м.Львів, вул.Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070) 11124грн. 82коп. - заборгованості з орендної плати, 1112грн. 48коп. - штрафу, 4583грн. 46коп. - пені та 5345грн. 55коп. - інфляційних втрат.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_1) в дохід державного бюджету України 1827грн. 00коп. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя Іванчук С.В.

Повне рішення складено 25.09.2015р.