Ухвала суду № 51408397, 18.04.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.04.2014 р. Справа№ 914/733/14

За позовом: Приватного підприємства “Сонак”, с. Солянуватка, Старосамбірський район, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрітон”, м. Жовква, Львівська область

про стягнення заборгованості у розмірі 209 045,71 грн.

Представники сторін не викликались.

14.04.2014 року позивачем подано заяву (вх..№16232/14) про забезпечення позову (уточнена) і цього ж числа клопотання (вх..№16223/14) про прискорений розгляд заяви про забезпечення позову та вирішення питання про забезпечення позову без проведення окремого судового засідання якнайшвидше.

Суд зазначає, що згідно п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом без проведення окремого судового засідання.

Щодо суті самої заяви про забезпечення позову.

Позивачем як основну підставу забезпечення позову вказує те, що йому стало відомо з відомостей ЄДРЮО та ФОП, що «з 27.03.2014 року відповідач знаходиться в стані припинення його як юридичної особи, що має завершитися до 03.06.2014 року. У сукупності з клопотанням відповідача від 07.04.2014 року про відкладення розгляду справи нібито у зв»язку з бажанням укладення мирової угоди за якої він бажає відстрочити виконання погашення боргу до 10.06.2014 року, це є вагомими доказами його наміру умисно ухилитися від виконання зобов»язань та унеможливити виконання судового рішення».

Судом з наявної інформації, що міститься у поданих позивачем витягів з ЄДРЮО та ФОП встановлено таке.

У витязі з ЄДРЮО та ФОП на відповідача, наданого на вимогу суду позивачем (заява від 24.03.2014 року вх..№12492/14) вбачається, що станом на 17.03.2014 року у графі «Дані про перебування юридичної особи в процесі припинення» зазначено «відомості відсутні».

У витязі з ЄДРЮО та ФОП на відповідача, наданого позивачем (клопотання від 14.04.2014 року вх..№16223/14) вбачається, що станом на 11.04.2014 року у графі «Відомості про перебування юридичної особи в процесі припинення» зазначено « 27.03.2014, в стані припинення, за рішенням засновників». У графі «Відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для задоволення кредиторами своїх вимог – 03.06.2014 року».

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Відповідно до статті 105 Цивільного кодексу України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до статті 111 Цивільного кодексу України встановлено порядок ліквідації юридичної особи. Так, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана повідомити учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, про її участь в інших юридичних особах та/або надати відомості про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства.

Під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів. Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Таким чином, з врахуванням вимог цивільного законодавства, перебування відповідача у стані припинення з 27.03.2014 року до 03.06.2014 – граничний строк для задоволення кредиторами своїх вимог - , як слідує з витягу ЄДРЮО та ФОП, не означає неможливість виконання рішення суду, а означає необхідність позивача звернутися до уповноваженої особи відповідача у зазначені вище строки з кредиторською вимогою.

А тому суд, з врахуванням правової позиції, висловленої у п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначає, що позивач у заяві про забезпечення позову посилається лише на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання свого обов»язку за договором і, відповідно, можливого виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, що не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Посилання у заяві про можливість укладення між сторонами мирової угоди, за умовами якої відповідач бажає відстрочити виконання погашення боргу до 10.06.2014 року, то суд з цього приводу зазначає, що відповідно до п.3.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК).

Отже, умови мирової угоди повинні бути підписані як позивачем, так і відповідачем, що не зобов`язує позивача встановлювати невигідні для себе умови.

З врахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову (уточнена).

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 104,105,110-112 Цивільного кодексу України, ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні заяви (уточненої) ПП «Сонак» про забезпечення позову.

Суддя Коссак С.М.