Рішення № 51408132, 25.09.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 11/171/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2015 Справа № 908/4351/15

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр-АВВ» (вул. Правди, буд. 39, кім. 63/4, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035, код ЄДРПОУ 33795427)

до відповідача: Публічне акціонерне товариство «Мотор-Банк» (пр.Моторобудівників, буд. 54«Б», м.Запоріжжя, Запорізька область, 69068, код ЄДРПОУ 35345213),

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №б/н від 18.08.2015;

від відповідача: ОСОБА_2 дов. №204/15 від 11.09.2015;

про: визнання недійсним іпотечного договору та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

В господарський суд надійшла позовна заява ТОВ «Центр-АВВ» до ПАТ «Мотор-Банк» про визнання недійсним іпотечного договору № Z- 131/11 від 15.12.2011, а також про зобовязання приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 виключити з державного реєстру іпотек запис про обтяження нерухомого майна нежилого приміщення літ.А-5 загальною площею 248,9кв. м, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул..Правди, буд.39, прим.62, а також нежитлового приміщення літ.А-5, загальною площею 52,9кв.м, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул..Правди, буд.39, прим.63, власником яких являється ТОВ «Центр-АВВ».

29.07.2015 порушено провадження у справі і справа призначена до розгляду.

З ціллю надання витребуваних матеріалів розгляд справи відкладався, а також в засіданні оголошувались перерви.

Позивач подав заяву про зміну предмету позову.

Просить визнати недійсним іпотечний договір № Z- 131/11 від 15.12.2011, а також скасувати запис про обтяження нерухомого майна нежилого приміщення літ.А-5 загальною площею 248,9кв. м, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул..Правди, буд.39, прим.62, а також запис про обтяження нерухомого майна - нежитлового приміщення літ.А-5, загальною площею 52,9кв.м, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул..Правди, буд.39, прим.63, власником яких являється ТОВ «Центр-АВВ».

Зміна позовних вимог заявлена до початку розгляду господарським судом справи по суті відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, а тому прийнята судом до розгляду.

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається, зокрема, на наступне:

15 грудня 2011 року договір іпотеки, укладений між ПАТ «Мотор-Банк» та ТОВ «Центр-АВВ» було підписано «Виконуючий обовязки Голови правління ПАТ «Мотор-Банк» - ОСОБА_4С.» та директором ТОВ «Центр-АВВ» - ОСОБА_5

Відповідно до розд.5 Статуту ТОВ «Центр-АВВ» (п.5.2.1) до виключної компетенції Загальних зборів учасників товариства належить, зокрема, наступне: прийняття рішення про отримання Товариством кредитів і позик у кредитно-фінансових установах, а також порядок їх використання; прийняття рішень щодо надання позик фізичним та юридичним особам; відчуження майна товариства на суму, що становить пятдесят і більше відсотків майна товариства. Питання, віднесені до виключної компетенції Зборів учасників, не можуть бути передані для вирішення Виконавчому органу Товариства.

Згідно з умовами іпотечного договору загальна вартість предмета іпотеки становила 2708688,00 грн., предметом договору було два нежитлових приміщення, які належали ТОВ «Центр-АВВ» на праві власності та становили більш ніж 50 відсотків майна товариства.

В іпотечному договорі зазначено, що від імені ТОВ «Центр-АВВ» договір підписує директор ОСОБА_5, який діє на підставі Статуту, а Статутом прямо передбачено, що вирішення питання стосовно відчуження майна товариства на суму, що становить пятдесят і більше відсотків майна товариства належить до виключної компетенції загальних зборів товариства.

Даний іпотечний договір підписаний без згоди загальних зборів товариства.

З огляду на викладене, директор ТОВ «Центр-АВВ» без попереднього погодження даного правочину з Загальними зборами учасників Товариства не мав права підписувати іпотечний договір.

В договорі наявне застереження, зокрема в п.5.3 зазначено: «Укладанням цього договору Іпотекодавець беззастережно засвідчує, що він надає Іпотекодержателю згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до Іпотекодержателя… Цей договір та письмове повідомлення Іпотекодержателя про реєстрацію права власності на предмет іпотеки мають силу правовстановлюючого документу на предмет іпотеки та акта приймання-передачі Предмету іпотеки від Іпотекодержателя до Іпотекодавця…», то це беззаперечно свідчить про те, що іпотечний договір, укладений між ТОВ «Центр-АВВ» та ПАТ «Мотор-Банк» містить в собі елементи договору відчуження майна, повноваження на укладення якого директору ТОВ «Центр-АВВ» надано не було, оскільки Загальні збори ТОВ «Центр-АВВ» не проводились та питання про передачу нежилих приміщень в іпотеку не вирішувалось.

Позивач вважає, що договір повинен бути визнаний недійсним, так як не відповідає вимогам ч.1 ст.241, ч.1 ст.215 ЦК України, ч.1 ст.6 Закону України «Про іпотеку» тощо.

Крім того, як вказує позивач, йому стало відомо, що від ТОВ «Ферро-ВВ» (боржник, позичальник) з вересня 2014 року збільшено відсоткову ставку за кредитним договором, поручителем по яким виступає ТОВ «Центр-АВВ».

Після всебічного аналізу норм актів цивільного законодавства (ст.ст.512, 523, ч.1 ст.583 тощо), як вважає позивач, до Іпотечного договору №Z-131/11 необхідно застосовувати правила, якими регулюються відносини поруки (ст.ст.553-559 ЦК України).

А відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

З огляду на те, що в результаті одностороннього збільшення відсоткової ставки за кредитним договором, без повідомлення Іпотекодавця (майнового поручителя), суттєво збільшився розмір відповідальності останнього, зобовязання за іпотечним договором слід вважати припиненими.

Відповідач проти позову заперечує, вказує на наступне:

Відповідно до абз.20 п.п.5.2.1 пункту 5.2 розділу 5 Статуту ТОВ «Центр-АВВ» прийняття рішення щодо відчуження майна Товариства на суму, що становить пятдесят і більше відсотків майна Товариства, віднесено до виключної компетенції загальних Зборів.

Для укладення іпотечного договору позивачем було надано відповідачу ОСОБА_6 Зборів учасників ТОВ «Центр-АВВ» №14 від 15.12.2011, згідно якому Збори учасників товариства одноголосно вирішили виступити майновим поручителем перед ПАТ «Мотор-Банк» по зобовязанням ТОВ «Ферро-ВВ» за Генеральною угодою №GEN-3/11 від 31.05.2011 та передати в заставу приміщення №62 літ.А-5 та №63 літ.А-5, розташованих за адресою: м.Запоріжжя, вул..Правди, буд.39.

Крім того, збільшення відсоткової ставки за кредитним договором, на яке посилається позивач у своєму позові, не є підвищенням процентної ставки в односторонньому порядку та без погодження з майновим поручителем, а є лише штрафною санкцією.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Між ПАТ «Мотор - Банк» та ТОВ «Ферро-ВВ» 31.05.2011 було укладено Генеральну угоду №GEN-3/11, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо фінансування (надання кредитів) позичальника в межах Генеральної угоди з загальним лімітом, еквівалентним 2500000,00 грн., на умовах визначених Кредитним договорами, що будуть укладатися та складати невідємну частину зазначеної Генеральної угоди.

В межах Генеральної угоди, між ПАТ «Мотор-Банк» та ТОВ «Ферро-ВВ» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №04/К/22/13 22.05.2013, згідно якому Позичальник отримав від кредитора кредит в сумі 2500000,00 (два мільйони пятсот тисяч) гривень терміном користування до 21.05.2014. Підписанням Додаткової угоди №1 від 21.03.2014 ліміт кредитної лінії було зменшено до 1900000,00 (один мільйон девятсот тисяч) гривень.

Згідно п.1.2. Кредитного договору, Позичальник зобов'язується повернути наданий Кредит, сплатити нараховані проценти, а також виконати інші зобовязання, викладені нижче в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п.3.1. Кредитного договору, за користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитору проценти в розмірі 21% (двадцять один) процентів річних.

В якості забезпечення виконання зобовязань за вказаною Генеральною угодою 15.12.2011 між ПАТ «Мотор-Банк» та ТОВ «Центр-АВВ» (Іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір № Z-131/11, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №4197, згідно якому ТОВ «Центр-АВВ» надав ПАТ «Мотор-Банк» в іпотеку наступне нерухоме майно:

- нежиле приміщення, літ. «А-5» загальною площею 248,9 кв.м. (Двісті сорок вісім цілих девять десятих квадратних метрів), що знаходиться за адресою: Запорізька область місто Запоріжжя вулиця Правди будинок 39 (тридцять девять) приміщення 62 (шістдесят два).

- нежиле приміщення, літ. «А-5» загальною площею 52,9 кв.м. (Пятдесят дві цілих девять десятих квадратних метрів), що знаходиться за адресою: Запорізька область місто Запоріжжя вулиця Правди будинок 39 (тридцять девять) приміщення 63 (шістдесят три).

Відповідно до п.1.1. Іпотечного договору, Іпотекою за цим Договором забезпечуються всі вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Генеральної угоди №GEN-3/11 від 31.05.2015 р. (з усіма чинними додатками та додатковими угодами до неї, у тому числі які будуть укладені в майбутньому, які є невідємними її частинами).

Згідно ст. 97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

А частиною першою статті 143 ЦК України передбачено, що установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Відповідно до п.5.1 Статуту ТОВ «Центр-АВВ» органами Товариства є:

-Вищий орган загальні збори учасників Товариства;

-Виконавчий орган Директор Товариства.

Відповідно до абз.20 п.п.5.2.1 п.5.2 розділу 5 Статуту ТОВ «Центр-АВВ» прийняття рішення щодо відчуження майна Товариства на суму, що становить пятдесят і більше відсотків майна Товариства, віднесено до виключної компетенції загальних Зборів.

Для укладення Іпотечного договору № Z-131/11 від 15.12.2011 позивачем було надано відповідачу ОСОБА_6 Зборів учасників ТОВ «ЦЕНТР-АВВ» № 14 від 15.12.2011.

Згідно цьому протоколу Збори учасників товариства, одноголосно вирішили виступити майновим поручителем перед ПАТ «Мотор-Банк» по зобовязаннях ТОВ «Ферро-ВВ» за Генеральною угодою №GEN-3/11від 31.05.2011р. та передати в заставу приміщення № 62 літ. А-5 та № 63 літ. А-5, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 39, а також делегували директору ТОВ «Центр-АВВ» повноваження на узгодження умов та підписання вказаного договору застави.

Відповідачем наданий суду для огляду оригінал вказаного протоколу (завірена копія міститься в матеріалах справи).

Господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління господарського товариства, тобто відповідні рішення вважаються такими, що відповідають законові, якщо судом не буде встановлено інше (п.2.3. Рекомендацій ВГС України від 28.12.2007 №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» зі змінами і доповненнями).

Рішення загальних зборів учасників ТОВ «Центр-АВВ», оформленого протоколом №14 від 15.12.2011 не оскаржено і не скасовано в установленому законом порядку.

Так чином, Іпотечний договір № Z-131/11 від 15.12.2011 було укладено на підставі всіх необхідних повноважень та з додержанням вимог законодавства, а доводи позивача щодо підписання іпотечного договору директором ТОВ «Центр-АВВ» без попереднього погодження даного правочину з Загальними зборами учасників Товариства, не приймаються до уваги.

Крім того, позивач посилається на те, що від ТОВ «Ферро-ВВ» (боржник, позичальник) з вересня 2014 року збільшено відсоткову ставку за кредитним договором, поручителем по яким виступає ТОВ «Центр-АВВ», внаслідок чого в результаті одностороннього збільшення відсоткової ставки за кредитним договором без повідомлення Іпотекодавця (майнового поручителя), суттєво збільшився розмір відповідальності останнього, і зобовязання за іпотечним договором слід вважати припиненими.

Ці доводи позивача також не приймаються до уваги у звязку з наступним:

Збільшення відсоткової ставки за кредитним договором, на яке посилається Позивач у своєму позові не є підвищенням процентної ставки в односторонньому порядку та без погодження із майновим поручителем, а є штрафною санкцією за невиконання Позичальником умов Кредитного договору.

Так, згідно п.8.2.20. Кредитного договору, зобовязанням Позичальника є переведення на рахунки в ПАТ «Мотор-Банк» грошових потоків у розмірі не менше 100% від загальних надходжень підприємства, починаючи з першого місяця дії кредитного договору. В разі невиконання даної умови в строк, ПАТ «Мотор-Банк» залишає за собою право застосувати штрафні санкції, а саме підвищити процентну ставку по кредитному договору на 3% річних з 1-го числа місяця, наступного за місяцем невиконання зобовязань, до моменту виконання даної умови.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, в даному випадку вказаний пункт договору передбачає не односторонню зміну процентної ставки, а застосування санкції, що передбачена умовами кредитного договору, з якими позичальник ознайомлений в повному обсязі про що свідчить п.13.8 Кредитного договору, відповідно до якого, підписавши даний договір Сторони підтверджують, що всі умови даного Договору (включаючи відповідальність Сторін) є справедливими, всі права та обовязки за даним Договором Сторонами приймаються добровільно на весь період його дії..

Крім того, така санкція, як підвищення процентної ставки на 3% річних, згідно п. 8.2.20 Кредитного договору до позичальника не застосовувалась.

Як вказує ПАТ «Мотор-Банк», направлений ним лист № 04/01/1491 від 29.08.2014 не є повідомленням про підвищення процентної ставки. В зазначеному листі зазначено, що ПАТ «Мотор-Банк» змушений підвищити процентну ставку по Кредитному договору № 04/К/22/13 від 22.05.2013 до рівня 24 (двадцять чотири) процента річних, починаючи з 01.08.2014, до моменту виконання умови, але у зазначеному листі, не зазначено, що банк підвищив процентну ставку.

Слід зазначити, що твердження позивача про те, що на майнового поручителя розповсюджуються норми ст.ст.553-559 ЦК України (порука), які поширіються на фінансового поручителя, є помилковими.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника за основним зобов'язанням, яке виникає за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобовязання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Отже, правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. На відносини з права застави не поширюються норми статті 559 ЦК України щодо припинення поруки, оскільки іпотека за правовою природою є заставою, та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572-593) глави 49 ЦК України та спеціальним законом.

Статтею 575 ЦК України іпотека прямо визначена окремим видом застави.

Підстави припинення права застави визначені статтею 593 ЦК України, а щодо іпотеки, як її окремого виду, також і статтею 17 Закону України «Про іпотеку», серед яких не наведено посилань на зміну зобовязання, що призводило б до збільшення обсягу відповідальності іпотекодавця.

Оскільки підстави припинення іпотеки, як окремого виду забезпечення виконання зобовязання, безпосередньо врегульовані окремими нормами цивільного закону, суд не може вдаватися до аналогії закону і застосовувати норми, які регулюють підстави припинення інших видів забезпечення виконання зобовязання незалежно від ступеня їх подібності в суті відносин чи найменуванні сторін.

Оцінивши зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вказана позовна заява позивача є небгрунтованою та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити.

В засіданні 25.09.2015 оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписано 25.09.2015.

Суддя С.А. Гончаренко