Ухвала суду № 51408062, 22.09.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/109/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.09.2015 Справа № 908/4242/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Бичківській О.О.

За участю представників: від позивача не зявився; від відповідача (заявника) ОСОБА_1, довіреність № 135 від 03.11.2014 р.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго про визнання наказу від 12.02.2015 р. таким, що не підлягає виконанню у справі № 908/4242/14,

за позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 6, скорочено ПАТ НАК Нафтогаз України);

до відповідача: Публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, скорочено ПАТ ДТЕК Дніпроенерго);

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

22.12.2014 р. рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 908/4242/14 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 152931,09 грн., штраф в сумі 154625,75 грн., 3% річних в сумі 62351,87 грн., інфляційні втрати в сумі 437504,71 грн., 56718,73 грн. судового збору.

12.02.2015 р. на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 22.12.2014 р. у справі № 908/4242/14, судом видано наказ про примусове стягнення.

03.09.2015 р. до господарського суду від Публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго надійшла заява про визнання судового наказу № 908/4242/14 від 12.02.2015 р. таким, що не підлягає виконанню, оскільки, як то зазначено у заяві, під час примусового виконання рішення зобов'язання Боржника, в частині оплати пені, штрафу, 3% річних та інфляційних, припинилось на підставах, встановлених законом.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.09.2015 р. заяву прийнято до розгляду та призначено її розгляд на 11.09.2015 р. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.09.15 р. продовжено строк розгляду заяви на 15 днів, відкладено її розгляд на 2109.15 р.

Обґрунтовуючи заяву, ПАТ ДТЕК Дніпроенерго посилається на наступне. 08.06.2015 р. набрав чинності Закон України № 423-УШ від 14 травня 2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (надалі - Закон). Цим законом внесено зміни до деяких законів України, у тому числі і до Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу». Зокрема, ст. 18 Закону доповнено частиною 13 такого змісту: «Заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості. Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини». Отже, згідно з Законом, за умови погашення заборгованості за природний газ, спожитий до 01 січня 2014 року, у ПАТ «ДТЕК ДНШРОЕНЕРГО» виникає право, а у НАК «Нафтогаз України» обов'язок списати нараховані пеню, штрафні та фінансові санкції, що підлягають стягненню на підставі судових рішень і є не сплаченими. На день набрання чинності Законом України від 14.05.2015 № 423-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» не мало непогашеної заборгованості перед ПАТ «НАК Нафтогаз України» за природний газ, спожитий до 01.01.2014 року за договорами 2013 року. 09.07.2015 р. на адресу стягувача було направлено вимогу про повернення коштів, згідно якої, на суму дебіторської заборгованості боржника 2014 р. за договором поставки природного газу № 26/170114-ПР від 17.01.2014 р., було проведено залік зустрічних однорідних вимог. Таким чином, у підприємства відсутня заборгованість перед ПАТ «НАК Нафтогаз України» за природний газ спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року. Отже, ПАТ ДТЕК Дніпроенерго виконано вимогу Закону № 423-VIII та п. 13 ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» щодо погашення заборгованості за природний газ, спожитий до 01 січня 2014 року та відсутності заборгованості за газ спожитий з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, у встановлений строк та у повному обсязі, що підтверджується, актами звіряння розрахунків. Таким чином, перешкод для припинення зобов'язань та списання нарахованих пені, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, як це передбачено законом, не має. У зв'язку з цим, протоколом комісії ПАТ ДТЕК Дніпроенерго від 31.07.2015 № 1, яка створена наказом по підприємству з метою реалізації положень Закону № 423-VIII, встановлено, що станом на 31.07.2015 року прийнято 1 судове рішення, яке вступило в законну силу, про стягнення з ПАТ ДТЕК Дніпроенерго на користь ПАТ НАК «Нафтогаз України» пені, штрафних та фінансових санкцій, і які не погашеніна 31.07.2015 року, на загальну суму 807 413,42 грн. грн., за рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 908/4242/14 від 24.12.2014 року про стягнення 807413, 42 грн. пені, штрафу, 3 відсотків річних та інфляційних нарахувань. Комісією встановлено, що у зв'язку з виконанням боржником вищезазначених вимог закону, зобов'язання ПАТ ДТЕК Дніпроенерго з оплати пені, штрафних та фінансових санкцій загальною сумою 807 413, 42 грн., які підлягали стягненню за судовим рішенням № 908/4242/14 від 24.12.2014 року, припинилися на підставах, встановлених законом, про що прийнято відповідне рішення про списання вказаних сум з обліку товариства. Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. З урахуванням викладеного, на підставах, встановлених Законом України «Про засади функціонування ринку природного газу», припинилися зобов'язання ПАТ ДТЕК Дніпроенерго перед ПАТ «НАК Нафтогаз України» з оплати пені та 3% річних, що підлягали стягненню на підставі рішення господарського суду м. Києва у справі № 908/4242/14 від 24.12.2014 року. ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» листом від 10.08.2015 року повідомило сягувача про припинення зобов'язань та списання стягнутих судом сум штрафних та фінансових санкцій, які припинилися та підлягають списанню на підставі Закону України № 423-УШ та п. 13 ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», за рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 908/4242/14 від 24.12.2014 року. Отже, відповідач вважає, що обов'язок боржника - ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», щодо сплати коштів згідно з наказом Господарського суду Запорізької області від 12.02.2015 року № № 908/4242/14 про стягнення коштів з ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» відсутній, а тому зазначений наказ не підлягає виконанню. Обґрунтовуючи заяву, відповідач посилається на ст. ст. 22, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням представника відповідача (заявника) судовий процес здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подану заяву, просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду заяви був повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

В запереченнях на заяву, які надійшли до суду електронною поштою, позивач вказує, що законом обмежено суб'єктний склад осіб, які можуть претендувати на списання пені, штрафних та фінансових санкцій - це теплогенеруючі та/або теплопостачальні організації. Із змісту ч. 13 ст. 18 Закону, передбачене нею списання пені, штрафних та фінансових санкцій, можливе тільки в тому випадку якщо заборгованості за природний газ, спожитий до 01.01.14 р., існувала станом на 06.06.15 р. (і не була погашена раніше, оскільки погашення такої заборгованості до 06.06.15 р. виводить відносини сторін за межі дії цього Закону). У своїй заяві боржник зазначає, що на день набрання чинності Законом останній не мав непогашеної заборгованості перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України». Як вбачається із змісту вищевказаної ч. 13 ст.18 Закону, передбачене нею списання пені, штрафних та фінансових санкцій слід розглядати як невід'ємну частину реструктуризації заборгованості теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, не погашеної на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості. Отже, списання зазначених сум пені, штрафних та фінансових санкцій є одним із елементів передбаченої цією частиною процедури реструктуризації заборгованості (на підставі відповідного типового договору про реструктуризацію заборгованості, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України), і не може розглядатися як самостійна підстава для списання поза вищевказаною процедурою, тобто у відриві від контексту всієї ч.13 ст.18 Закону. Таким чином іншого порядку списання сум пені, штрафних та фінансових санкцій на сьогодні чинним законодавством не передбачено. Отже, господарським судом Запорізької області, має бути досліджене питання наявності/відсутності у Відповідача такої заборгованості, її розміру, коли ця заборгованість виникла, коли вона була сплачена, і чи була, наявності/відсутності договору про реструктуризацію заборгованості. Також звертаємо увагу суду на ту обставину, що відповідач, прийняв рішення про списання самому собі своєї заборгованості перед позивачем в односторонньому порядку., що повністю суперечить вимогам ч. 13 ст.18 Закону. Крім цього, одностороннє списання відповідачем пені, 3% річних та інфляційних втрат, задоволених рішенням суду у даній справі, без дотримання положень Закону, є прямим втручанням в фінансову діяльність позивача, що в свою чергу заборонено законодавством України. Згідно з правовою позицією Верховного Суду України інфляційні витрати на суму боргу та 3% річних є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови від 06.06.12 у справі № 6-49цс12, від 24.10.11 у справі №6-38цс11). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17.10.2011 у справі № 6-42цс11). Також чинним законодавством не визначено їх як і фінансові санкції. Вважає, що заява про визнання наказу по справі № 908/4242/14 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є безпідставною та такою, що не відповідає нормам ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», та статті 117 Господарського процесуального кодексу України. Просить суд врахувати дані заперечення та відмовити відповідачеві у задоволені заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у повному обсязі.

Розглянувши заяву, вислухавши пояснення представника відповідача та оцінивши представлені в обґрунтування заяви докази, суд приходить до висновку, що у задоволені заяви Публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго про визнання наказу від 12.02.2015 р. у справі № 908/4242/14 таким, що не підлягає виконанню, слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Відповідно до пункту 3.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, ч. 4 ст. 117 ГПК України містить вичерпний перелік підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Основною підставою поданої заяви, ПАТ ДТЕК Дніпроенерго визначено прийняття Закону України від 14.05.2015 р. № 423-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», який набрав чинності 06.06.15 р.

Пунктом 3 частини 3 розділу 1 вказаного закону статтю 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" доповнено частинами дванадцятою та тринадцятою такого змісту:

"12. Право вимоги щодо заборгованості споживачів природного газу перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та/або перед її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, може бути продано (відчужено) на користь третіх осіб шляхом проведення аукціону за ціною, що може відрізнятися від первісної вартості, за умови проведення незалежного аудиту консолідованої фінансової звітності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за міжнародними стандартами фінансової звітності за 2014 рік та оприлюднення порядку і умов проведення аукціону.

Порядок продажу (відчуження) прав вимоги щодо заборгованості споживачів природного газу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Не може бути продано (відчужено) згідно з цією частиною право вимоги щодо заборгованості теплогенеруючих або теплопостачальних організацій в обсязі заборгованості державного та/або місцевих бюджетів з різниці в тарифах на теплову енергію перед таким підприємством, що виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, та залишилася непогашеною на дату прийняття рішення про продаж (відчуження) заборгованості. Обсяг заборгованості державного та/або місцевих бюджетів з різниці в тарифах на теплову енергію підтверджується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

13. Заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.

Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини.

У типовому договорі про реструктуризацію заборгованості визначаються, зокрема, порядок реструктуризації і погашення заборгованості, загальна сума реструктуризованої заборгованості, строк її погашення, розмір щомісячних платежів, права та обовязки сторін.

Форма типового договору про реструктуризацію заборгованості затверджується Кабінетом Міністрів України".

Виходячи із системного аналізу пункту 3 частини 3 розділу 1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" предметом його регулювання є заборгованість, що залишилась не погашеною на день набрання чинності цим законом - 06.06.15 р., за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року та за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду).

Як зазначає сам заявник, ПАТ ДТЕК Дніпроенерго, на день набрання чинності Законом України від 14.05.2015 № 423-УШ «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», ПАТ ДТЕК Дніпроенерго не мало непогашеної заборгованості перед ПАТ «НАК Нафтогаз України» за природний газ, спожитий до 01.01.2014 року за договорами 2013 року.

Наказ у даній справі стосується пені в сумі 152931,09 грн., штрафу в сумі 154625,75 грн., 3% річних в сумі 62351,87 грн., інфляційні втрати в сумі 437504,71 грн., 56718,73 грн. судового збору.

Слід звернути увагу, що вказані суми нараховані на заборгованість за договором № ДЕ2512-ПР за газ поставлений протягом: січня - жовтня 2013 р. (тобто за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року).

Як встановлено рішенням господарського суду Запорізької області по даній справі на виконання умов договору № ДЕ2512-ПР позивач протягом: січня - жовтня 2013 р. передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 137674536,88 грн., що підтверджується актами передачі - приймання природного газу: від 31.01.2013 р. на суму 36888578,01 грн., від 31.01.2013 р. на суму 15249582,68 грн., від 28.02.2013 р. на суму 28 130 094,44 грн., від 28.02.2013 р. на суму 12659634,05 грн., від 31.03.2013 р. на суму 8 390 113,20 грн., від 31.05.2013 р. на суму 12131538,60 грн., від 30.06.2013 р. на суму 4919348,19 грн., від 30.06.2013 р. на суму 5503 221,30 грн., від 31.10.2013 р. на суму 13 802426,41 грн.

ПАТ ДТЕК Дніпроенерго частково була погашена заборгованість за поставлений газ за договором № ДЕ2512-ПР у сумі 135465600,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 66-85) та не заперечується відповідачем.

Таким чином, на момент подання позову, неоплаченою залишалась заборгованість за поставлений у січень-жовтень 2013 р. природний газ у сумі 2208936,88 грн. З урахуванням погашення вказаного боргу 20.10.2014 р., 22.10.2014 р., 23.10.2014 р. (а.с. 86-88), позивач зменшив позовні вимоги на 2208936,88 грн.

Отже, заборгованість за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року була відповідачем погашена станом до 06.06.15 р., що виводить сторін за межі можливості списання штрафних санкцій.

З огляду на викладене, дія Закону України від 14.05.2015 р. № 423-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» не розповсюджується на спірні правовідносини в контексті визнання наказу від 12.02.2015 р. таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, які вірно вказує, позивач списання зазначених сум пені, штрафних та фінансових санкцій є одним із елементів передбаченої цією частиною процедури реструктуризації заборгованості (на підставі відповідного типового договору про реструктуризацію заборгованості, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України), і не може розглядатися як самостійна підстава для списання поза вищевказаною процедурою, тобто у відриві від контексту всієї ч.13 ст.18 Закону. Іншого порядку списання сум пені, штрафних та фінансових санкцій на сьогодні чинним законодавством не передбачено. Доказів укладення такого договору суду не надано.

Отже, у задоволенні заяви ПАТ ДТЕК Дніпроенерго суд відмовляє.

Керуючись ст. ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго про визнання наказу від 12.02.2015 р. у справі № 908/4242/14 таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Суддя А.О.Науменко