Рішення № 51407720, 29.09.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" вересня 2011 р. Справа № 5/5007/44/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Ляхевич А.А.

при секретарі Маринченко І.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 11.03.2011 р.,

від відповідача: не з"явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Хімресурс" (м.Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль-Пак" (с.Станишівка Житомирського району)

про стягнення 57000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Хімресурс" (м.Дніпропетровськ) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль-Пак" 57000,00 грн. заборгованості за договором поставки №19/07 від 19.07.2010 р.

В засіданні суду представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в засідання суду свого представника не направив, про причини неявки в суд не повідомив; вимоги ухвали суд від 19.08.2011 р. не виконав. При цьому, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що вбачається з поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції суду - ухвали господарського суду про порушення провадження у справі (а.с.29).

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте, своїм правом на участь в судовому засіданні та подання письмового відзиву на позов не скористався; зважаючи на те, що явка представників сторін в засідання суду обов"язковою не визнавалася, а також, з урахуванням приписів ст.75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.07.2010 р. між сторонами у справі - ТОВ "Торгівельний дім "Хімресурс" (постачальник) та ТОВ "Стиль-Пак" (покупець) укладено договір поставки №19/07 (а.с.10-13), у відповідності до п.1.1. якого постачальник зобов"язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, іменовану надалі товар, в асортименті, кількості, одиницях виміру та за ціною, зазначених у погоджених сторонами спеціифікаціях, доданих до даного договору, які є його невід"ємною частиною.

Відповідно до п.2.1., п.3.1. договору, найменування товару, його асортимент, кількість і одиниці виміру товару зазначаються в специфікаціях, підписаних сторонами щодо кожної партії товару, які додаються до даного договору та є його невід"ємною частиною; постачання товару здійснюється на умовах, визначених в специфікаціях до даного договору.

Згідно п.3.3. договору, постачальник зобов"язаний поставити товар покупцю протягом 3 робочих днів з моменту підписання сторонами кожної із специфікацій, або протягом строку, зазначеного в специфікаціях.

Датою поставки товару є дата підписання сторонами видаткової накладної на кожну партію товару (п.3.4. договору).

Відповідно до п.6.1. договору ціна кожної одиниці товару визначається сторонами у специфікації на кожну партію товару.

Загальна сума цього договору на момент його укладення складає 5000000,00 грн., у т.ч. 20% ПДВ та може змінюватись в залежності від загальної суми всіх підписаних сторонами специфікацій (п.6.2. договору).

У відповідності до п.7.1. договору, оплата товару здйснюється покупцем в порядку, передбаченому в специфікаціях до даного договору, що є його невід"ємними частинами.

Згідно п.11.1. договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2010 року. У випадку, коли жодна із сторін за 10 календарних днів до закінчення строку дії цього договору письмово не повідомить іншу сторону про свій намір розірвати цей договір, договір вважається пролонгованим на такий самий строк, на який він був укладений.

На виконання даного договору, відповідно до підписаної сторонами 17.09.2010 р. специфікації №3 на товар, що постачається (а.с.14), за видатковою накладною №170901 від 17.09.2010 р. (а.с.15) та на підставі виданої ТОВ "Стиль-Пак" довіреності №169 від 17.09.2010 р. на отримання передбачених специфікацією матеріальних цінностей (а.с.16), позивач поставив, а відповідач прийняв товар - поліпропілен TIPPLEN К 295 А, на загальну суму 219285,05 грн.

Тобто, свої зобов"язання за договором поставки №19/07 від 19.07.2010 р. та відповідно до специфікації від 17.09.2010 р. позивач виконав у повному обсязі.

В свою чергу, відповідач оплатив отриманий товар лише частково (довідка, а.с.32; акт-розрахунок, а.с.18), у зв"язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 57000,00 грн.

Про сплату 57000,00 грн. заборгованості позивач звертався з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль-Пак" від 11.03.2011 р. (докази направлення від 17.03.2011 р., а.с.20).

Проте, вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення, що й стало підставою для звернення ТОВ "ТД "Хімресурс" з позовом у даній справі.

Розглядаючи питання про обгрунтованість позовних вимог, господарський суд враховує наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст.1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Підставою виникнення зобов"язань між сторонами є договір поставки №19/07.

У відповідності до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст.538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобовязання сторони повинні виконувати свої обовязки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обовязку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обовязку, друга сторона повинна виконати свій обовязок.

Статтями 526, 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не оплатив отриману від позивача продукцію своєчасно та у повному обсязі, у зв"язку з чим заборгованість становить 57000,00 грн.

Враховуючи викладене, позов щодо стягнення з відповідача суми основного боргу є обгрунтованим та підлягає задоволенню господарським судом.

У позовній заяві позивач також просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2000,00 грн. Розглядаючи питання щодо підставності зазначеної вимоги господарський суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Зі змісту п.5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.07.2004 р. за №01-8/1270 вбачається, що судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Статтею 44 ГПК України передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.

Позивачем подано до матеріалів справи засвідчені належним чином копії договору про надання юридичних (адвокатських) послуг від 03.03.2011 р. (а.с.21-24), укладений з адвокатом ОСОБА_2; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1743 від 03.03.2009 р. (а.с.25); довіреності на представництво інтересів позивача адвокатом ОСОБА_2 від 11.03.2011 р. (а.с.26); платіжних доручень №56 від 10.03.2011 р., №101 від 12.04.2011 р., а також виписку з банківського рахунку, які свідчать про оплату ТОВ "Хімресурс" адвокату ОСОБА_2 за договором від 03.03.2011 р. про надання юридичних (адвокатських) послуг грошових коштів на загальну суму 2000,00 грн. (а.с.33-35).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивачем дійсно понесені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката з представництва інтересів відповідача розміру гонорару, господарський суд дійшов висновку про обгрунтованість суми, яка підлягає сплаті за послуги адвоката, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи.

Згідно з ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вищезазначеного, та зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати на оплату послуг адвоката, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль-Пак" (12430, Житомирська область, Житомирський район, с.Станишівка, Сквирське шосе, 6-й км., ідентифікаційний код 30503020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Хімресурс" (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул.Фрунзе, буд.4):

- 57000,00 грн. заборгованості,

- 2000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката,

- 570,00 грн. витрат з державного мита,

- 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ляхевич А.А.

Повний текст рішення підписано 04.10.2011 р.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (прост.)

3 - відповідачу (реком.з пов.)