Рішення № 51407705, 04.04.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" квітня 2013 р. Справа № 906/116/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність за вих.№08/16441-009101 від 26.12.12р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - приватний підприємець;

ОСОБА_3 - довіреність від 14.01.13р. № в реєстрі 31;

взяв участь: ОСОБА_4 - начальник сектору наглядово-профілактичної діяльності

Ємільчинського РВ УМНС в Житомирській області.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)

до Приватного підприємця ОСОБА_2 (смт. Ємільчино, Житомирська область)

про визнання недійсним договору №73 від 01.06.2009р.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії споживачам №73 від 01.06.09р., укладений між Ємільчинським РЕМ ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" та Приватним підприємцем ОСОБА_2

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.06.09р. що між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії споживачам №73. Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №910 від 17.10.05р. про внесення змін до Правил користування електричною енергією №28 зобовязано субєктів господарювання, на яких поширюється дія правил, протягом трьох років від дати набрання чинності цією постановою привести свої взаємовідносини у відповідності до вимог правил. З метою приведення договору №73 від 01.06.09р. у відповідність до вимог законодавства України позивач направив відповідачу листи від 20.08.12р. за вих.№984 та 28.11.12р. за вих.№1948 з вимогою про надання документів, передбачених п.5.4. Правил користування електричною енергією, який позивачем залишено поза увагою.

На підтвердження відсутності документів, посвідчуючих право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа , що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку, позивач посилається на припис Ємільчинського РВ УМНС в Житомирській області від 04.05.11р. (а.с. 27-28), акт перевірки додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки №76 від 05.05.11р. (29-30), постанову №37 про застосування запобіжних заходів від 05.05.11р. (а.с. 31), лист Середівської сільської ради Ємільчинського району від 19.07.12р. (а.с. 32), рішення 15 сесії 6 скликання Середівської сільської ради Ємільчинського району від 18.04.12р. (а.с. 33), лист Середівської сільської ради Ємільчинського району №65 від 19.07.12р. (а.с. 34), лист Ємільчинської селищної ради №534 від 25.07.12р. (а.с. 35).

За таких обставин позивач, посилаючись на норми ч. 1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, просить суд визнати недійсним договір про постачання електричної енергії споживачам.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові та правовому обґрунтуванні позовних вимог (а.с. 65-66).

Представники відповідача в судовому засідання вимоги позову не визнав з підстав, зазначених у відзиві, просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.09р. між Ємільчинським РЕМ, який є виробничим підрозділом ПАТ ЕК Житомиробленерго (постачальник/позивач) та підприємцем ОСОБА_2 (споживач/відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії №73, у відповідності з яким постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (а.с. 12-26).

Цей договір укладений на строк до 31.12.09р., набрав чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п.10.1 договору).

Згідно п.п. 10.2. при виникнення в будь-якої із сторін пропозицій щодо дострокового розірвання договору, вона повідомляє про це іншу сторону за 30 днів до запланованої дати розірвання, та забезпечує виконання умов цього договору в повному обсязі.

Договір про постачання електричної енергії споживачам №73 від 01.06.09р. у відповідності до п. 10.1 вважається таким, що продовжувався до 31.12.10р., 31.12.11р., 31.12.12р.

Згідно додатку №3.1 "Перелік обєктів, що живляться електроенергією від мереж енергосистеми" до договору про постачання електричної енергії №73 від 01.06.09р. таким являється і магазин в с. Середи.

Відповідно до п.5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р. (далі - правила), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

На виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI від 17.09.2008 р. та відповідно до Рішення Загальних зборів акціонерів від 11.03.11р., Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна Компанія "Житомиробленерго" перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна Компанія "Житомиробленерго".

20.08.12р. позивачем направлено на адресу відповідача листа з вимогою про надання Ємільчинському РЕМ наступних документів, а саме:

1) заяви щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківські реквізити заявника;

2) актів про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів , які вводяться в експлуатацію вперше);

3) однолінійної схеми електропостачання об'єкта (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів . які вводяться в експлуатацію вперше);

4) відомостей щодо розрахункових засобів обліку (тип, марка, технічні характеристики тощо) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів які вводяться в експлуатацію вперше);

5) заявки на очікуваний обсяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідністю), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів;

6) актів екологічної, аварійної та технологічної броні споживача (за наявності);

7) копії свідоцтва про державну реєстрацію та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (для юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців);

8) копії документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа , що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку;

9) копії належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори;

10) копії акту допуску про підключення електроустановки.

В подальшому 28.11.12р. позивачем було направлено лист про припинення дії договору №73 від 01.06.09р. на підставі п.п. 10.1., 10.2. останнього.

Як зазначалося раніше, позивач витребовував вищезазначені документи, посилаючись на постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.05р. №910 "Про внесення змін до Правил користування електричною енергією", відповідно до якої субєктам господарювання, на яких поширюється дія правил, протягом трьох років від дати набрання чинності цією постановою мають привести взаємовідносини між собою у відповідність до вимог правил. ОСОБА_1 пропозиція позивача була залишена відповідачем поза увагою.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії (ч. 1,2 ст. 277 ЦК України).

Станом на час укладення між сторонами договору про постачання електричної енергії №73 від 01.06.09р. діяли Правила користування електричною енергією затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.96р. у редакції постанови НКРЕ №910 від 17.10.05р.

Відповідно до п.5.2. Правил при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3). Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

Пунктом 5.4 Правил передбачено, що для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання або договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача заявник має надати відповідній організації такі документи:

1) заяву щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківських реквізитів заявника;

2) акти про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;

3) однолінійну схему електропостачання об'єкта;

4) відомості щодо розрахункових засобів обліку;

5) заявку на очікуваний обсяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідності), довідку про укладені державні контракти (за наявності), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів;

6) акти екологічної, аварійної та технологічної броні споживача (за наявності);

7) копію свідоцтва про державну реєстрацію для фізичних осіб - підприємців;

8) копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України для юридичних осіб;

9) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) та/або земельну ділянку споживача;

10) копію належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори;

11) копію установчих документів (статут, положення тощо);

12) копію акта підтвердження готовності до роботи (подачі напруги) електроустановок або акт допуску подачі електричної енергії на електроустановки (для нових та реконструйованих електроустановок);

13) довідку про перелік територіально відокремлених площадок вимірювання (об'єктів споживача) із зазначенням величин приєднаної потужності електроустановок на цих об'єктах;

14) паспортні дані силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі електричної енергії (для споживачів, у яких розрахункові засоби обліку встановлені не на межі балансової належності);

15) довідку про перелік субспоживачів (у разі їх наявності), дані розрахункових засобів обліку субспоживачів.

Згідно п. 1 Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.05р. N910 суб'єктам господарювання, на яких поширюється дія Правил, протягом трьох років від дати набрання чинності цією постановою привести взаємовідносини між собою у відповідність до вимог Правил. Дана редакція Правил користування електричною енергією діє з 29.11.05р.

Договір про постачання електричної енергії споживачам №73, укладений між ПАТ ЕК Житомиробленерго та підприємцем ОСОБА_2 01.06.09р., тобто після спливу трьох років з моменту набрання чинності змінами до Правил користування електричною енергією.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що витребовувані у відповідача документи в серпні 2012р. позивачу слід було вимагати на стадії переукладення договору від 01.06.09р., а не під час його дії.

Остання сторінка укладеного між сторонами договору від 01.06.09р. містить підписи посадових осіб позивача, а саме: директора Ємільчинського РЕМ ОСОБА_5, головного інженера Ємільчинського РЕМ ОСОБА_6, заступника директора Ємільчинського РЕМ ОСОБА_7, інспектора Ємільчинського РЕМ ОСОБА_8Є, юрисконсульта Ємільчинського РЕМ ОСОБА_1, що свідчить про перевірку фахівцями позивача, у тому числі юрисконсультом відповідності укладеного договору вимогами діючого на той час законодавства та документів, необхідних для його укладення. Будь-яких зауважень та претензій до відповідача при укладенні договору позивач не мав.

Також судом враховується та обставина, що відповідно до п.п. 5.2. Правил КЕЕ укладений договір №73 від 01.06.09р. відповідає типовому договору та сторонами досягнуто всіх істотних умов.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в м о м е н т в ч и н е н н я п р а в о ч и н у стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Одночасно з цим, суд звертає увагу на одну з загальних засад цивільного законодавства, як свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України), зміст якої розкрито у ст.627 ЦК України, сторони є вільними у визначенні умов договору. Конкретизуючи наведене положення ст. 6 ЦК України передбачає, що сторони пойменованого договору мають право не тільки врегулювати свої відносини, які не врегульовані цими актами (ч.2 ст.6 ЦК України), але відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ч. 3 ст. 6 ЦК України).

Отже обовязковим для визнання договору (правочину) недійсним є пряма заборона у самих актах цивільного законодавства, щоб такий відступ був прямо заборонений актами цивільного законодавству, або обовязковість (імперативність) актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Виходячи з цього, таким що суперечить чинному цивільному законодавству є договір (правочин), укладений всупереч абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК.

За вказаних обставин, суд розцінює укладення договору про постачання електричної енергії споживачам №73 від 01.06.09р. без витребування документів, передбачених п.п. 5.4. Правил КЕЕ, як реалізацію принципу свободи договору, оскільки вимоги, викладені в останньому не носять імперативний характер.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

ОСОБА_1, всупереч наведеним нормам позивачем не подано до суду достатніх доказів на підтвердження позовних вимог.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 09.04.13

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек.)