Рішення № 51405902, 22.09.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.09.15р. Справа № 904/4707/15

За позовом Прокурора Заводського району міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м.Дніпродзержинськ

про стягнення 56 869,83 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Найдьонова Я.О.

Представники:

прокурор: Каюк М.С., посвідчення № 001456 від 27.08.12р.

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 11 від 01.09.15р.

від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № 13 від 06.02.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Заводського району міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (далі-позивач) до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (далі-відповідач) про стягнення 56 869,83 грн.

Ухвалою господарського суду від 02.06.15р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 09.07.15р.

Ухвалою господарського суду від 09.07.15р. зупинено провадження у справі № 904/4707/15 до розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на постанову Дніпропетровського адміністративного суду від 26.03.15р. по справі № 804/3855/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" до Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії.

Ухвалою господарського суду від 12.08.15р. поновлено провадження у справі № 904/4707/15, починаючи з 22.09.15р.; справу призначено до розгляду в засіданні на 22.09.15р.

22.09.15р. у судовому засіданні прокурор та повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судовому засіданні усно заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити прокурору в їх задоволенні у повному обсязі, але витребуваний відзив на позовну заяву не надав.

У судовому засіданні 22.09.15р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення прокурора та повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

До прокуратури Заводського району м. Дніпродзержинська надійшов лист Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області за № 3-1358-2-3 віл 20.04.15р. з матеріалами проведеної позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України у діяльності ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» за результатом вивчення якої встановлено наступне.

У 2014 році спеціалістами Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області згідно наказу № 197-А від 05.02.2014 проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України Публічним акціонерним товариством «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль», у ході якої виявлено факт самовільного використання водних ресурсів у відсутності дозвільних документів на спеціальне водокористування, що є порушенням статей 44, 48, 49 Водного кодексу України.

За результатами проведеної перевірки, спеціалістами Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з заходами та небезпечними хімічними речовинами, який був вручений голові правління ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» та підписаний ними та 27.02.14р. головою правління ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» подано заперечення на Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами проведеної в ПАТ Дніпродзержинська ТЕЦ» з 06.02.14р. по 18.02.14р.

Згідно вищевказаного Акту, за організацією водогосподарської діяльності ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» є первинним водокористувачем. Джерелом постачання води технічної якості є поверхневий водозабір з р. Дніпро, вода питної якості постачається із мереж КП ДМР «Міськводоканал». В наявності дозвіл на спеціальне водокористування від 03.09.13р. № 00031. Терміном дії до 01.03.14р. Слід зазначити, що термін дії попереднього дозволу на СВК № 02439 скінчився 01.07.13р., тобто у період з 02.07.13р. по 02.09.13р. дозвіл на спеціальне водокористування проммайданчика був відсутній, що є порушенням вимог ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України. Згідно статистичної звітності 2-ТП (водгосп) та акту витрат води на проведення гідравлічних випробувань № 9/2 встановлено, що в період відсутності дозволу на СВК з р. Дніпро було забрано 1821 м3 води.

Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області внесено припис № 4-1743-11-3 від 25.02.14р. на ім'я голови правління ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» про усунення виявлених порушень.

Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області направлено претензію №5-11/14 від 20.02.14р. до ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» про відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів в період із 02.07.13р по 02.09.13р., які розраховані на підставі «Методики розрахунку відшкодованих збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.09р. № 389 зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.11р. № 220 та складають 56 869, 83 грн.

Крім цього, ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» звернулось із адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області у вигляді проведення позапланової перевірки на підставі вимоги Дніпропетровської міжрайонної екологічної прокуратури від 27.01.14р. № 52-177 вих. 14 та за наказом Державної екологічною інспекції у Дніпропетровській області від 05.02.14р. № 197-А; про визнання протиправними дії Державної екологічною інспекції у Дніпропетровській області щодо складання претензії від 20.02.14р. №5-11/14, розрахунків розміру відшкодування збитків до акту від 18.02.14р.

14.04.14р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» до Державної екологічною інспекції у Дніпропетровській області.

ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.14р. подано апеляційну скаргу, яка 26.03.15р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом залишена без задоволення, судове рішення по справі набрало законної сили.

Станом на теперішній час, як зазначає прокурор та позивач, збитки відповідачем у добровільному порядку не сплачені.

Посилаючись на ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України прокурор зазначає про те, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до матеріалів позапланової перевірки проведеної на підставі вимоги Дніпропетровської міжрайонної екологічної прокуратури від 27.01.14р. № 52-177 вих. 14 та наказу Державної екологічною інспекції у Дніпропетровській області від 05.02.14р. №197-А та заперечення на Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами проведеної в ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» з 06.02.14р. по 18.02.14р., встановлено, що підприємство в період часу з 02.07.13р. по 02.09.13р. здійснювало спеціальне водокористування без відповідних дозвільних документів.

В період з 01.07.13р. по 02.09.13р. підприємством неодноразово зверталось до Центру дозвільних процедур «Єдиний офіс» Дніпропетровської міської ради (далі - Центр) з проханням розглянути пакет документів для отримання нового дозволу на спеціальне водокористування. За результатом розгляду якого підприємству було відмовлено у видачі дозволу на спеціальне водокористування у зв'язку із поданням неповного пакету документів отримання відповідного дозволу.

Згідно з ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Відповідно до п. 1.9 Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища», перебіг строку позовної давності у спорах, пов'язаних із стягненням завданої шкоди, починається з дня складання акта про відповідне порушення.

За приписами ст.ст. 110, 111 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Положеннями ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Враховуючи вищевикладене, прокурор та позивач зазначають про те, що підприємство ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» в період із 02.07.13р. по 02.09.13р. здійснювало спеціальне водокористування без дозвільних документів, тим самим порушуючи вимоги ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України в наслідок чого державі заподіяно збитки внаслідок самовільного використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів у сумі 56 869, 83 грн., у зв'язку з чим прокуратура звертається до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

Відповідач доказів відшкодування збитків на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач наведених прокурором та позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також розроблюваним відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

У вирішенні спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, слід керуватися нормами природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, а з питань, не врегульованих цим законодавством, - відповідними правилами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Як зазначено у п. 1.3 Роз'яснень Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 27.06.2001р. № 02-5/744 (із змінами і доповненнями) розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача. До позовної заяви повинен бути доданий обґрунтований розрахунок суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди.

Пунктом 1.6. Роз'яснень Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 27.06.2001р. № 02-5/744 (із змінами і доповненнями) визначено, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу). Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Використання природних ресурсів без відповідного дозволу є самовільним. За змістом статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" заподіяні державі внаслідок такого використання збитки підлягають відшкодуванню незалежно від сплати збору за спеціальне використання природних ресурсів. Розмір цих збитків обчислюється на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що припинення права спеціального використання природних ресурсів не звільняє від виконання обов'язку відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, порядок погодження та видачі якого встановлено Кабінетом Міністрів України. Водночас Водним кодексом України встановлено випадки (статті 52, 53, 69), коли водокористування здійснюється без оформлення такого дозволу.

Як зазначено у п. 7.3 Роз'яснень Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 27.06.2001р. № 02-5/744 (із змінами і доповненнями) у справах про відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням вод та іншими порушеннями законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, слід керуватися приписами статей 440, 453 Цивільного кодексу, статті 111 Водного кодексу та статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Розмір шкоди у таких випадках визначається відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінекобезпеки від 18.05.95 N 37 (з подальшими змінами), як правило, у повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, обставини справи та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 30.07.15р. № К/800/25211/15 (ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", ст. 20 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 44, 48, 49, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 20, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Методикою розрахунку відшкодованих збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.09р. № 389 ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Радянська, буд. 2, код ЄДРПОУ 00130820) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, м. Дніпропетровськ, вул.Лабораторна, буд. 69, код ЄДРПОУ 37988899) 56 869,83 грн. (п'ятдесят шість тисяч вісімсот шістдесят дев'ять грн. 83 коп.) збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування - забору і використання води без дозволу на спеціальне водокористування на наступні реквізити: р/р 33118331700013, МФО 805012, банк - УДКСУ в м. Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, код класифікації 24062100).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Радянська, буд. 2, код ЄДРПОУ 00130820) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, буд. 7; код ЄДРПОУ 37989269, р/р 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, призначення платежу "Судовий збір, код 03499891, Пункт 2.1") судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.09.15р.

Суддя ОСОБА_3