Рішення № 51405886, 22.09.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.09.15р. Справа № 904/5760/14

За позовом Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської Ради, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 16 204,99 грн.

Головуючий колегії Мартинюк С.В.

Суддя Бєлік В.Г.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Костюченко В.П., дов. №8 від 25.08.2015 року, представник;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської Ради, м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ 13 845, 47 грн. заборгованості за теплову енергію отриману за період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року на підставі договору №393 від 01.04.09р. на відпуск теплової енергії для потреб опалення, 178, 01 грн. 3% річних, 1 283, 30 грн. інфляційних витрат, 898, 21 грн. пені за період з 21.11.13р. по 21.07.14р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №393 від 01.04.09р. на відпуск теплової енергії для потреб опалення в частині повного та своєчасного розрахунку.

Відповідач надав заперечення на позов, зазначає, що з 01.04.2013 року не має зобов'язань перед позивачем , оскільки з 01.04.2013 року договір є неукладеним та не може вважатись пролонгованим відповідно до приписів п. 10.6 договору.

Ухвалою господарського суду від 06.10.2014 року розгляд справи продовжено до 21.10.2014 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2014 року суд ухвалив призначити розгляд справи № 904/5760/14 у колегіальному складі суду.

На підставі п.п. 3.1.6, 3.1.7 розділу II Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.10р., протоколом зборів суддів господарського суду Дніпропетровської області № 3 від 21.01.11р., визначено склад колегії по розгляду справи № 904/5760/14 у складі трьох суддів: головуючий суддя Мартинюк С.В., суддя - Бєлік В.Г., суддя - Колісник І.І.

Ухвалою господарського суду від 21.10.2014 року справу прийнято до провадження в колегіальному склад: головуючий суддя Мартинюк С.В., суддя - Бєлік В.Г., суддя - Колісник І.І.

16.12.2014 року позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, з урахуванням якої просить стягнути з відповідача 15 201,42 грн. основного боргу, 1745,04 грн. пені, 3% річних в розмірі 379,94 грн. та інфляційні в розмірі 3079,90 грн.

Ухвалою господарського суду від 16.12.2014 року по справі призначено експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Цією ж ухвалою провадження по справі було зупинено.

27.01.2015 року до господарського суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи.

Ухвалою господарського суду від 05.02.2015 року клопотання експерта задоволено. Справу направлено до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення експертизи.

19.08.2015 року до господарського суду надійшла справа №904/5760/14 разом з висновком експерта.

Ухвалою господарського суду від 27.08.2015 року провадження по справі поновлено.

16.09.2015 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог з урахуванням якої останні просить 13 845, 47 грн. заборгованості за теплову енергію отриману за період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року на підставі договору №393 від 01.04.09р. на відпуск теплової енергії для потреб опалення, 178, 01 грн. 3% річних, 1 283, 30 грн. інфляційних витрат, 898, 21 грн. пені за період з 21.11.13р. по 21.07.14р.

У судових засіданнях оглушувались перерви з 26.11.2014 року до 11.12.2014 року, з 11.12.2014 року до 16.12.2014 року.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2009року між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (далі - позивач, постачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач, споживач) було укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 393 (далі-Договір), відповідно до умов п.1 якого, позивач здійснює відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення Споживачу, по його об'єктах, розміщених за адресами: АДРЕСА_1, прим. 35 а від джерела теплопостачання: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.2.1 Договору, позивач надає відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах згідно з додатком № 1 до цього Договору з дотриманням споживчих властивостей, якісних показників і режимів.

Кількість теплової енергії, яка передається відповідачу у відповідний період по даному Договору визначається розрахунковим методом згідно нормативних документів галузі з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря, фактичних днів надання послуг в поточному місяці (п.2.3 Договору).

Відповідно п. 3.2.1 Договору, відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Як зазначено в п. 5 Договору, ціна одиниці теплової енергії (1Гкал) згідно тарифів, затверджених Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 27.10.2008 року. №3363 складає (разом з ПДВ) - 497 грн.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що відповідач щомісячно здійснює оплату за теплову енергію у розмірі 80% від планового місячного нарахування.

Згідно з п. 6.2 Договору, відповідач зобов`язаний щомісячно, до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, отримати рахунок за фактично надані послуги. Кінцевий розрахунок відповідач здійснює до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим шляхом безготівкового перерахування або через касу постачальника.

Спори між сторонами розв`язуються шляхом переговорів, а в разі неможливості досягти згоди сторони мають право звернутись до суду для вирішення спірного питання (п.8.3 Договору).

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2011року (п.10.1 Договору).

Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію (п.10.4 Договору).

Відповідачем було подано позивачу листа від 05.07.2012 року №004 про розірвання спірного договору з посиланням на п. 10.3 договору.

Таким чином, враховуючи приписи п. 10.3 та 10.6 договору №393 від 01.04.2009 року його дія не була пролонгована на спірний період, а договір було припинено.

Позивачем в період з жовтня 2013 року по квітень 2014, відпущено відповідачу теплову енергію в обсязі 14,2012 ГКл, що підтверджується Актами здачі - приймання теплової енергії, які знаходяться в матеріалах справи. Дана поставка була здійснена за межами строку дії договору, що не звільняє відповідача від обов'язку сплатити за поставлену теплову енергію на підставі діючих тарифів.

Для оплати теплової енергії позивачем відповідачу виставлені рахунки, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим має заборгованість перед позивачем в розмірі 13 845,47 грн.

Доказів виконання зобов'язання на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку(ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на те, що строк оплати за позадоговірну поставку теплової енергії не встановлений, господарський суд вважає, що строк оплати настає через 7 днів після отримання рахунку на оплату.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Як зазначено в п. 7.3. Договору, за неналежне виконання грошового зобов'язання відповідач має сплатити пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання відповідачем, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 7.3 Договору, позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 898,21 грн. за загальний період нарахування з 21.11.2013 року по 21.07.2014 року (по кожному рахунку окремо).

Зважаючи на те, що постачання теплової енергії здійснювалось за межами дії договору у господарського суду відсутні підстави для стягнення пені, яка передбачена п. 7.3. договору, а відтак в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за період з 21.11.2013 року по 21.07.2014 року було нараховано до сплати відповідачу 3% річних у розмірі 178,01 грн. та інфляційні в розмірі 1283,30 грн.

Перевіривши розрахунок судом встановлено, що сума 3% річних складає 176,89 грн., яка і підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Колегія суддів не погоджується з твердженнями відповідача щодо завищення показників зовнішнього будівельного об'єму опалювального приміщення, оскільки в матеріалах справи міститься витяг з інвентарної справи по приміщенню №35 будинку 74-А по вул. Комсомольська та акт оцінки об'єму опалення (складений у 1997 році та наданий відповідачем позивачу), з якого вбачається, що показник 456 м2 є об'ємом об'єкту опалення, а площа об'єкту опалення складає 138 м2. При цьому зі змісту вищевказаного документу не вбачається, що до цієї площі включено мансарду або інші неопалювальні приміщення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сума заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується висновком експерта.

Враховуючи викладене, 13 845,47 грн. - основний борг, 3% річних - 176,89грн., та інфляційні в розмірі 1283,30грн. підтверджуються матеріалами справи і підлягають стягненню. В решті позовних вимог слід відмовити.

Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (4900, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 22 код ЄДРПОУ 32688148) 13 845,47 грн. - основного боргу, 3% річних - 176,89грн., інфляційних в розмірі 1283,30грн., 4162,32 грн. витрат за проведення експертизи та 1725,60грн. судового збору.

В решті позовних вимог -відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 21.09.2015 року

Головуючий колегії С.В. Мартинюк

Суддя В.Г. Бєлік

Суддя І.І.Колісник