Ухвала суду № 51404693, 25.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про роз'яснення судового рішення

25 вересня 2015 року м. Київ № 826/6064/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження заяву Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації про роз’яснення судового рішення в постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.08.2015 р. у справі

за позовом

Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації

до

третя особа:

Державної фінансової інспекції у Київській області

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС»

про

скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.08.2015 р. позов Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації задоволено частково. Скасовано пункт 4 вимоги Державної фінансової інспекції у Київській області, викладеної в листі №10-07-14-14/6777 від 01.08.2013, яку складено на підставі акту ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації №07-21/61 від 17.07.2013. В решті позовних вимог відмовлено.

Згідно відмітки служби діловодства, Окружний адміністративний суд м. Києва одержав від Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації заяву про роз’яснення постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.08.2015 р. по справі № 826/6064/15.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2015 р. призначено судовий розгляд заяви про роз’яснення судового рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав подану заяву. Обґрунтовуючи подану заяву зазначив, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.08.2015 р. є незрозумілою, зокрема, в частині позиції суду стосовно не скасування пунктів 2, 3 вимоги як такі, що є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки п. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік вимог, які має містити адміністративний позов, а саме: вимоги про скасування або визнання нечинними рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень повністю або його окремих положень. Позивач просив повного скасування вимоги. Трактування щодо додаткового звернення відповідача до суду проти позивача щодо збитків, які не підтверджені ставить під сумнів можливість подальшого захисту прав позивача та скасування вимоги в повному об’ємі.

Зважаючи на викладене представник заявника просить роз’яснити постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.08.2015 р. № 826/6064/15 та вказати про існування чи то відсутність збитків, які зазначені в п. 2, 3 вимоги Державної фінансової інспекції Київської області до моменту окремого рішення суду.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з’явилися, про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без їх участі або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили. Про причини неявки в судове засідання не повідомили.

Ознайомившись із заявою заявника (позивача) щодо роз’яснення судового рішення, суд дійшов висновку, що остання підлягає задоволенню, про що слід зазначити наступне.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі Положення про Держфінінспекцію), зазначена інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (п.п. 4 п. 4 Положення про Держфінінспекцію).

Згідно з п. 6 Положення про Держфінінспекцію Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред’являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов’язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням про Держфінінспекцію встановлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред’являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Процедура проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання регулюється Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550 (далі Порядок проведення інспектування).

Відповідно до п. 2 Порядку проведення інспектування, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктами 45, 46 Порядку проведення інспектування передбачено, що у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Згідно з п. 50 Порядку проведення інспектування за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред’являти обов’язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов’язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, органи державного фінансового контролю мають право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов’язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов’язки для позивача.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.

За таких обставин, дії органу Держфінінспекції щодо спонукання підконтрольної установи в судовому порядку виконати вимогу про зобов’язання до використання права на судовий захист для стягнення збитків не узгоджуються з вимогами законодавства.

У справі, що розглядалася, Департамент агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду, зокрема, про скасування пунктів 2 та 3 вимоги Інспекції, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та містить зобов’язання повернути чи відшкодувати кошти до бюджету.

Оскільки частина вимоги Держфінінспекції полягає у спонуканні Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації до стягнення збитків в судовому порядку, то в силу вищенаведених приписів законодавства, така вимога не породжує для позивача жодних обов’язків та прав, якщо він з нею не згодний.

Наявність чи відсутність збитків, їх розмір, правильність обчислення повинні встановлюватися в судовому порядку. За відсутності рішення суду, яке набрало законної сили щодо встановлення розміру таких збитків означає їх недоведеність.

Таким чином, оскільки п. 2, 3 вимоги Державної фінансової інспекції Київської області містять вимогу щодо стягнення збитків, відповідно питання щодо існування чи то відсутності збитків у відповідності до вищенаведених висновків, судом не розглядалося, оскільки, як вже зазначалось, вказане питання повинно розглядатися шляхом звернення Держфінінспекції до суду із позовом про стягнення збитків.

Зважаючи на викладене та керуючись ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації задовольнити.

2. Роз’яснити судове рішення в частині позиції суду стосовно не скасування пунктів 2, 3 вимоги як такі, що є безпідставними та не підлягають задоволенню, зазначивши, що питання щодо існування чи то відсутності збитків, судом у справі № 826/6064/15 не розглядалося, оскільки вказане питання повинно розглядатися шляхом звернення Держфінінспекції до суду із позовом про стягнення збитків.

До набрання чинності відповідного рішення суду про стягнення збитків останні вважаються недоведеними.

Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п’яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук