Постанова № 51395733, 29.11.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/6131/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року

м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

ceкpeтap Чиженко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Фірми «Мірта»Приватного підприємства до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, Державної податкової служби в Одеській області ДПС про визнання неправомірними дії та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фірма «Мірта»(приватне підприємство) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, Державної податкової служби в Одеській області, в якому позивач просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.07.2012 року № НОМЕР_1 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобовязання за податком на прибуток на суму у розмірі 279507 грн. та визнати неправомірними дії Державної податкової служби в Одеській області при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки фірми «Мірта»ПП щодо взаємовідносин з ТОВ «Миракод»за весь період діяльності, за результатами якої було складено акт № 13/22-80/24769277 від 22.06.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що якщо грошове зобовязання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобовязаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобовязань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішення суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. За таких обставин позивач зазначає, що відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення за відсутності правових підстав. ОСОБА_1 того, позивач зазначає, що відповідачем фактично було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача, але з підстави, передбаченої п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, встановленої для проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Також позивач зазначає, що не погоджується з висновками акту перевірки стосовно нікчемності правочину, вчиненого позивачем з ТОВ «Миракод», оскільки у позивача наявні всі необхідні первинні бухгалтерські документи щодо придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Миракод»та вказані первинні документи оформлені відповідно до вимог п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і містять всі обовязкові реквізити, а тому вони є достатньою підставою для формування валових витрат Фірми «Мірта»ПП. На підставі викладеного, позивач звернувся до суду та просив задовольнити його позовні вимоги.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС ОСОБА_3 позов не визнав, та надав письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що фірма «Мірта»ПП до складу валових витрат та амортизаційних відрахувань віднесено витрати по придбанню товарно-матеріальних цінностей та нараховані амортизаційні відрахування по основним фондам у сумі 836669 грн. за видатковими накладними, що не мають юридичної сили та доказовості, так як відсутній підпис особи, відповідальної за здійснення господарських операцій і складання первинних документів, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 224669 грн.

Представник відповідача ДПС в Одеській області ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, та надав письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки встановлені п. 79.1. ст. 79 ПК України, де зазначається, що документальна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Таким чином твердження позивача, що положення п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України розповсюджуються тільки на документальні позапланові виїзні перевірки не відповідає дійсності та спростовується наведеними вище положеннями. З огляду на вищевикладене вбачається, що дії ДПС в Одеській області щодо проведення перевірки позивача є законними та правомірними. Що стосується порушення податкового законодавства в результаті чого позивачем був занижений податок на прибуток підприємств, то представник ДПС в Одеській області у своїх запереченнях зазначає, що в ході перевірки було встановлено, що у первинних документах, наданих до перевірки відсутні підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та крім того, вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 07.12.2011 року визнано виною директора ТОВ «Міракод», що був контрагентом ПП «Мірта»у скоєнні злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України та вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_5, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Міракод»фінансово-господарською діяльністю не займалась, банківські рахунки для підприємства не відкривала, бухгалтерські документи та податкову звітність не складала та не підписувала.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що працює водієм автомобіля Форд Транзит д/н НОМЕР_2 у ПП «Мірта»та перевозив зі складу в с. Малодолинське, де розташовано ТОВ «Міракод», миючі засоби, текстиль, запчастини. Свідок зазначив, що дійсно перевозив для ПП «Мірта»товари, необхідні для здійснення підприємством господарської діяльності, які ПП «Мірта»придбавало у ТОВ «Міракод»та коли він приїжджав до ТОВ «Міракод»за товаром, директор ПП «Мірта», який вже знаходився на складі ТОВ «Міракод», приймав товар від ТОВ «Міракод»та передавав його разом видатковими та податковими накладними на товар, свідку, які останній віз до ПП «Мірта».

Вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, свідка, вивчивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Державною податковою службою в Одеській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фірми «Мірта»з питань взаємовідносин з ТОВ «Миракод»за весь період діяльності.

За результатами вказаної перевірки складений акт від 22.06.2012 року № 13/22-80/24769277, яким встановлено, що позивач в порушення ст. 5 та ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 144 ПК України занизив податок на прибуток на загальну суму 224669 грн. (а.с.11-19).

Не погодившись із вказаним актом перевірки Фірма «Мірта»ПП надало до ДПС в Одеській області заперечення від 27.06.2012 року № 98 на акт перевірки ДПС в Одеській області від 22.08.2012 року № 13/22-80/24769277 (а.с.28-30), за результатами розгляду якого ДПС в Одеській області надало відповідь від 05.07.2012 року № 17155/10/22-80 згідно якої ДПС в Одеській області вважає висновки акта від 22.06.2012 року № 13/22-80/24769277 обґрунтованими (а.с.31-33).

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.07.2012 року № НОМЕР_1, яким позивачу визначено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток у сумі 279507 грн., з них за основним платежем 224669 грн. та за штрафними санкціями 54838 грн. (а.с.20).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до ДПС в Одеській області зі скаргою від 03.08.2012 року № 108 на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 07.07.2012 року № НОМЕР_1 (а.с.23-27) за результатами розгляду якої ДПС в Одеській області було прийнято рішення від 16.08.2012 року № 22048/10/10-2007 про залишення первинної скарги без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до податкового органу зі скаргою (а.с.21-22).

Судом встановлено, що одним із контрагентів позивача у перевіряємий період було ТОВ «Міракод», з питань взаємовідносин з яким ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області була здійснена позапланова перевірка.

Як встановлено судом між ПП «Мірта»та ТОВ «Миракод»був укладений договір поставки товару № ДГ-С-б/н від 01.09.2009 року, згідно умов якого постачальник (ТОВ «Міракод») приймає на себе зобовязання здійснити поставку товару (що надалі іменується як «обладнання»), а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього ціну у відповідності до умов цього договору (а.с.84).

На підтвердження виконання вказаного договору, надані видаткові накладні, з яких вбачається, що постачальником товару є ТОВ «Міракод», а одержувачем ПП «Мірта»(а.с.146, 148, 150, 152, 154, 156, 158, 160, 162, 165, 168, 170, 172), а також ПП «Мірта»були отримані від ТОВ «Міракод»податкові накладні від 01.06.2009 року № 010601, від 02.06.2009 № 020602, від 01.07.2009 року № 010714, від 01.08.2009 року № 010804, від 01.12.2009 року № 011213, від 01.12.2009 року № 011214, від 03.09.2009 року № 030903, від 30.09.2009 року № 300909, від 05.01.2010 року № 050102, від 05.01.2010 року № 050103, від 01.03.2010 року № 010317, від 01.03.2010 року № 010318, від 01.03.2010 року № 010316 (а.с.147, 149, 151, 153, 155, 157, 159, 161, 163-164, 166-167, 169, 171, 173).

Судом встановлено, що придбаний товар був повністю оплачений позивачем, про що свідчать банківські виписки (а.с.140-144).

Перевезення, придбаного у ТОВ «Міракод»товару до фірми «Мірта» ПП підтверджується подорожними листами (а.с.104-110), з яких вбачається, що товар перевозили водії фірми «Мірта»ПП - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на автомобілях Форд Транзит д/н НОМЕР_2 та д/н НОМЕР_3, якими користується фірма «Мірта»ПП на підставі договорів оренди № б/н, укладених з власником вказаних автомобілів - ТОВ «Каспер» від 02.06.2009 року, 24.01.2010 року, та 18.01.2010 року (а.с.85-94).

Судом встановлено, що вартість придбаного товару, зазначена у видаткових та податкових накладних включена до складу валових витрат підприємства у 2 -4 кварталах 2009 року, 1 кварталі 2010 року та до складу амортизаційних відрахувань у 2010, 2011 та 1 кварталі 2012 року.

В судовому засіданні та в наданих на адресу суду письмових запереченнях представники відповідачів посилалися на той факт, що угоди на постачання обладнання, укладені позивачем з ТОВ «Міракод»є недійсними на підставі того, що вони не були спрямовані на настання правових наслідків.

Суд вважає, помилковим твердження представників відповідачів з огляду на наступне.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено поняття господарської діяльності, відповідно до якої під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Стаття 215 ЦК України встановлює підстави недійсності правочину. Так, згідно ч. 2 даної статті недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правові наслідки недійсності правочину передбачені ст. 216 ЦК України. Зокрема, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки ОСОБА_1, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як зазначено в ч. 2 ст.215 цього Кодексу, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

В даному випадку вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 07.12.2011 року, встановлено, що особа, яка була директором ТОВ «Міракод», а саме ОСОБА_5 насправді фінансово-господарською діяльністю не займалася, а ТОВ «Міракод»зареєструвала на своє імя на прохання невідомої їй особи на імя Олександр за грошову винагороду. Згідно вказаному вироку, ОСОБА_5 своїми навмисними діями, що виразилися у створенні фіктивного субєкта підприємницької діяльності з метою покриття незаконної діяльності, скоїла злочин, передбачений ч.2 ст.. 205 КК України.

В ч. 4 ст. 72 КАС України зазначено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 1.32 вищезазначеного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

ПП. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 даного Закону встановлює, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.2.10 п. 5.2. ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону.

Відповідно до п.п. 8.7.1 п. 8.7. Закону визначено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Датою виникнення валових витрат відповідно до пп.. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, розділ ІІІ якого регулює питання оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Представником відповідача не надано суду доказів того, що позивач знав або повинен був знати, що директор ТОВ «Міракод»був номінальним керівником, наявності узгодженості дій позивача та його контрагента, спрямованих виключно на штучне створення умов для виникнення податкової вигоди, також не надано.

Судом встановлено, що придбання товару позивачем було вчинено з метою використання у господарської діяльності для отримання прибутку та фактично товар був отриманий від ТОВ «Міракод»та реалізований, про що свідчать копії первинних документів: видаткових накладних (а.с.174-225), тобто операція купівлі-продажу мала реальний характер.

Згідно до п.п. 2.4. п. 2 Наказу міністерства фінансів України «Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати серед інших такі обов'язкові реквізити: посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 18 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Як вбачається з видаткових та податкових накладних виписаних ТОВ «Міракод»вони оформлені належним чином.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на віднесення витрат на придбання товару для використання його у господарській діяльності до складу валових є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Факт підписання первинних документів від імені постачальника невстановленою особою, сам по собі за відсутності інших обставин не може розглядатися як підстава для визнання податкової вигоди необґрунтованою, та крім того, свідок ОСОБА_8, який є водієм ПП «Мірта»підтвердив реальне перевезення ним товару з с. Малодолинське, придбаного у ТОВ «Міракод»до м. Одеси.

Встановлені у вироку Іллічівського міського суду Одеської області від 07.12.2011 року у справі №1-325/2011 обставини не спростовують реальність спірних операцій, позаяк фінансово-господарські правовідносини між позивачем та ТОВ «Мірта»не досліджувались у кримінальній справі.

При цьому, чинне законодавство не вимагало від платника податків перевіряти законність державної реєстрації, ведення бухгалтерського та податкового обліку свого контрагента (контрагентів контрагента тощо), а також здійснювати перевірку повноважень керівників підприємств-партнерів на підпис первинних документів та ідентифікацію їх підписів.

Зазначена правова позиція щодо аналогічних правовідносин викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08 листопада 2011 року по справі № К/9991/37163/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства Ізмаїльський завод товаропакувальних виробів «Дунай-Пак»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області, третя особа -Державна податкова адміністрація в Одеській області, за участю Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Жодних доказів про самостійне дослідження податковим органом обставин укладання договору між Фірмою «Мірта»ПП та ТОВ «Міракод», предмету даного правочину, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали цей правочин, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочину, акт перевірки не містить.

При цьому, актом перевірки від 22.06.2012 року не встановлено жодного фактичного порушення вимог норм законодавства, яке б позбавляло фірму «Мірта»ПП права на віднесення витрат по придбанню товару, необхідного для здійснення нею господарської діяльності, до складу валових.

Вирішуючи даний спір, суд враховує, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»платник податків та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а тому фірма «Мірта»ПП та його контрагент ТОВ «Міракод»є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання зазнавати певних негативних наслідків.

Таким чином, враховуючи вищезазначене у відповідача відсутні підстави для нарахування податкових зобовязань позивачу за наслідками перевірки його правовідносин з ТОВ «Міракод».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 07.07.2012 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 279507 грн. з яких 224669 грн. основного платежу та 54838 грн. штрафних санкцій є неправомірним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині задоволенню.

Що стосується вимоги позивача визнати неправомірними дії Державної податкової служби в Одеській області при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки фірми «Мірта»ПП щодо взаємовідносин з ТОВ «Міракод»за весь період діяльності за результатами якої було складено акт № 13/22-80/24769277 від 22.06.2012 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В адміністративному позові позивач, обґрунтовуючи незаконність проведення ДПС в Одеській області документальної позапланової невиїзної перевірки фірми «Мірта»ПП щодо взаємовідносин з ТОВ «Міракод»зазначає, що відповідачем фактично було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача, але з підстави, передбаченої п.п. 78.1.11 п. 78.1.ст. 78 ПК України, встановленої для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Проте суд не погоджується з даним твердженням позивача, оскільки особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені ст. 79 ПК України.

Відповідно до п. 79.1 та 79.2 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що постановою старшого слідчого по особливо важливим справам СВ ПМ ДПС в Одеській області від 06.06.2011 року призначено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «Мірта»з питань взаємовідносин з ТОВ «Міракод»за весь період діяльності та проведення позапланової документальної перевірки доручено співробітникам ДПС в Одеській області. (а.с.71-72).

На підставі вказаної постанови ДПС в Одеській області видано наказ № 645 від 16.05.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (а.с.73), у якому зазначено, що перевірка проводиться на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Наказ про проведення перевірки та повідомлення від 22.05.2012 року № 5 про проведення перевірки отримала бухгалтер фірми «Мірта»ПП - ОСОБА_1 22.05.2012 року, що вбачається з її розписки (а.с.74).

Таким чином, твердження позивача відносно того, що положення п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України розповсюджуються тільки на документальні позапланові виїзні перевірки не відповідає дійсності та спростовується наведеними вище положеннями.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії ДПС в Одеській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача є правомірними, та вимога щодо визнання дій ДПС в Одеській області по проведення перевірки неправомірними задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені обставини, докази, що їх підтверджують та нормативно-правові акти, що регулюють дані відносини, суд робить висновок про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись, ст. ст. 2, 71, 158, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Фірми «Мірта»Приватного підприємства до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС, Державної податкової служби в Одеській області ДПС задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 07.07.2012 №0001342200.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 29 листопада 2012 року.

Суддя Е.А.Іванов

29 листопада 2012 року

.