Ухвала суду № 51395425, 25.09.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 вересня 2015 року №813/5590/15

м.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви «керівника ТзОВ «Західний будівельний холдинг» ОСОБА_1» до Городоцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, за участю третьої особи - Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій та відмови у наданні свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява «керівника ТзОВ «Західний будівельний холдинг» ОСОБА_1» до Городоцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, за участю третьої особи - Головного управління ДФС у Львівській області із вимогами про:

-«зобов'язання Городоцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області зареєструвати заяву платника податків на додану вартість»;

-«зобов'язання Городоцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області видати свідоцтво платника податків на додану вартість».

Згідно вимог ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що таку подано без додержання вимог, визначених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, у відповідності до частини 1 статті 105 КАС України, адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви.

Статтею 47 Кодексу адміністративного судочинства України прямо визначений склад осіб, які беруть участь у справі, а саме: сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Згідно з ч.1 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

В силу ст.53 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.

Загалом, постановою Кабінету Міністрів України №311 постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1, а також реорганізувати територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.

Із переліку додатка 1 постанови КМУ №311 вбачається, що утворено Городоцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС, до якої, в свою чергу, за переліком згідно із додатком 2 приєднується Городоцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів, яка реорганізувалась.

Однак, у позовній заяві позивачем вказаний відповідач - Городоцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, в той час, як належним є Городоцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області.

За таких обставин, позивачу слід визначити належного відповідача у справі.

Більш того, у позовній заяві в якості позивача зазначено «керівника ТзОВ «Західний будівельний холдинг» ОСОБА_1», в якості відповідача - Городоцьку ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, а в якості третьої особи зазначено - Головне управління ДФС у Львівській області, тому доцільним є наголосити, що позивач зобов'язаний чітко вказати повне найменування юридичної особи та суб'єктів владних повноважень (а саме: як сторін у справі, так і третьої особи), тобто, визначити склад осіб, які беруть участь у справі та їх процесуальний статус у відповідності до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, а також надати додаткові письмові обґрунтування щодо доцільності залучення до участі у справі третьої особи і чітко вказати суб'єкт звернення до суду із даним позовом (чи із позовом звернувся керівник підприємства з метою захисту власних інтересів, чи він є лише представником юридичної особи, права якої порушені).

Також важливим є зауважити, що суперечливим та незрозумілим суду є те, що у вступній частині позовної заяви позивач зазначив, що предметом даного позову є вимоги «про визнання протиправними дій та відмови у наданні свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість», однак, у прохальній її частині він просить суд: «зобов'язати Городоцьку ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області зареєструвати заяву платника податків на додану вартість та видати свідоцтво платника податків на додану вартість», а тому останньому слід визначитись щодо позовних вимог.

Відповідно до пункту четвертого частини першої та частини другої статті 106 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом частини 2 статті 69, частини 4 статті 79, пункту 6 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

У контексті наведених норм також встановлено, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, що викладені у позовній заяві, а також не зазначено причин неможливості їх надання разом із позовною заявою.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви також додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із відповідними змінами і доповненнями).

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору - 1 розмір мінімальної заробітної плати, а у випадку подання позову фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

У свою чергу, відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі станом на січень 2015 року на рівні 1 218,00 грн.

Тож, за подання адміністративного позову немайнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір за кожну окрему вимогу, у відповідності до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Проте, як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем надано документи - квитанції від 21.08.2015 року та від 23.09.2015 року, що лише підтверджують сплату судового збору в загальній сумі 1 223,10 грн., тобто за одну із позовних вимог.

Таким чином, за подання адміністративного позову, який містить дві вимоги немайнового характеру, позивачу необхідно доплатити судовий збір за одну із позовних вимог немайнового характеру за наступними реквізитами: код банку отримувача - 825014; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38007594; отримувач коштів - УДКСУ у Залізничному районі міста Львова; рахунок отримувача 31217206784003; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу: за розгляд адміністративної справи за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Дані реквізити рахунку розміщені на офіційному веб-сайті Львівського окружного адміністративного суду та на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

Щодо самої процедури сплати судового збору, то слід зазначити, що судовий збір може сплачуватися як у безготівковій, так і в готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку та справляється за місцем розгляду справи. Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку. При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Відповідно до частини 7 статті 56 КАС України, законним представником органу, підприємства, установи, організації у суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Як вбачається, позовна заява підписана «керівником ТзОВ «Західний будівельний холдинг» ОСОБА_1», проте оформлених належним чином документів, які би підтверджували його повноваження (на момент звернення із даним позовом до суду) і що саме ця особа займає відповідну посаду, суду не надано.

У відповідності до положень ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вважаю, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

При усуненні недоліків позовної заяви позивачу необхідно врахувати вимоги глави 4 «Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 року за №1383/14650.

Керуючись ст.ст.106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву «керівника ТзОВ «Західний будівельний холдинг» ОСОБА_1» до Городоцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, за участю третьої особи - Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій та відмови у наданні свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Позивачу усунути у строк включно до 06 жовтня 2015 року недоліки позовної заяви, що зазначені у мотивувальній частині даної ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення вказаних недоліків у строк до 06 жовтня 2015 року включно, позовна заява, яку залишено без руху, підлягає поверненню.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Суддя Сасевич О.М.