Ухвала суду № 51395417, 25.09.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 вересня 2015 року №813/5592/15

м.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Укрпол» до Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Укрпол» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, в якій просить «визнати протиправними дії Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області щодо складання та направлення Запиту вих. №3471/22-02 від 21.05.2015 року про витребування в ТОВ «Видавничий дім «Укрпол» пояснень та їх документального підтвердження».

Відповідно до вимог ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що таку подано без додержання вимог, визначених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до пункту четвертого частини першої та частини другої статті 106 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог, згідно з частинами четвертою і п’ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом частини 2 статті 69, частини 4 статті 79, пункту 6 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

У контексті наведених норм вбачається, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, що викладені у позовній заяві, а також не зазначено причин неможливості їх надання разом із позовною заявою.

Більш того, слід зауважити, що справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції, це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.1 ч.1 ст.17 цього Кодексу, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цих норм предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов’язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Таким чином, вирішуючи питання про те, чи поширюється компетенція адміністративного суду на даний спір, суд має врахувати правовий характер рішення, дій або бездіяльності, що оскаржуються позивачем.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що ТзОВ «Видавничий дім «Укрпол» просить суд визнати протиправними дії відповідача по складанню та направленню на його адресу письмового запиту контролюючого органу від 21.05.2015 року №3471/22-02 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження», а саме: надання документів по фінансово-господарських взаємовідносинах позивача із ПП «Трейдинг Стандарт».

При цьому, в позовній заяві відсутні посилання на проведення документальних перевірок працівниками Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області з питань дотримання ТзОВ «Видавничий дім «Укрпол» норм податкового законодавства України по фінансово-господарських взаємовідносинах із ПП «Трейдинг Стандарт» та, відповідно, на винесення відповідачем будь-яких податкових повідомлень-рішень за результатами проведеної перевірки, або вчинення інших дій, які негативно вплинули на майновий стан Товариства, за результатами проведення перевірки.

Відповідно до п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі –ПК України), контролюючі органи мають право, зокрема: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (п.п.20.1.2); запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п.п.20.1.6); у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів (п.п.20.1.14).

Згідно з п.73.3 ст.73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1)за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2)для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3)виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4)щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5)у разі проведення зустрічної звірки; 6)в інших випадках, визначених цим Кодексом.

В свою чергу, важливим є роз’яснити, що запит про надання інформації, є лише збиранням доказової інформації податковим органом, що фіксується в подальшому в акті перевірки, який виступає носієм цієї доказової інформації.

Отже, запит про надання інформації, не породжує певних правових наслідків.

Водночас, у п.73.3 ст.73 ПК України вказано, що платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Таким чином, вищевказаними нормами чинного податкового законодавства України передбачено безпосереднє право платника податків залишити без відповіді письмовий запит контролюючого органу, що складений без дотримання встановленого законодавством порядку його оформлення, без застосування до нього за це жодних санкцій.

Тож, враховуючи відсутність фактів проведення контролюючим органом перевірки позивача з питань дотримання ним норм податкового законодавства України по фінансово-господарських взаємовідносинах із контрагентом та подальшого прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення за результатами проведення такої перевірки, дії щодо направлення відповідачем письмового запиту щодо надання документів та пояснень по фінансово-господарських взаємовідносинах із ПП «Трейдинг Стандарт» мають по суті похідний характер, та фактично не спричиняють жодних правових наслідків, зокрема, не створюють для позивача як платника податків несприятливих правових обов’язків.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Тож, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин.

Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Таким чином, проаналізувавши зміст позовних вимог суддею не встановлено наявності спірних правовідносин між позивачем та відповідачем, що, у протилежному випадку, потребує додаткових уточнень та обґрунтувань позивача.

У відповідності до положень ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вважаю, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

При усуненні недоліків позовної заяви позивачу необхідно врахувати вимоги глави 4 «Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України №1149 від 12.12.2007 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 року за №1383/14650.

Керуючись ст.ст.106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Укрпол» до Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій.

Позивачу усунути у строк включно до 06 жовтня 2015 року недоліки позовної заяви, що зазначені у мотивувальній частині даної ухвали.

Роз’яснити позивачу, що у разі неусунення вказаних недоліків у строк до 06 жовтня 2015 року включно, позовна заява, яку залишено без руху, підлягає поверненню.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Суддя Сасевич О.М.