Постанова № 51394597, 03.04.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/2119/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю:

від позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4

від відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 2а/0470/2119/12 за позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до Житлового комунального підприємства «Північне»про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ЖКП «Північне», в якому, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог, просила стягнути кошти з рахунків у банках обслуговуючих відповідача у сумі 1076695,85 грн. на користь держави в рахунок погашення боргу по податку на додану вартість.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що заборгованість у відповідача виникла внаслідок несвоєчасної та неповної сплати ним самостійно узгоджених податкових зобов`язань визначених у поданих податкових деклараціях.

У судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали, та просили його задовольнити.

Відповідач проти позову частково заперечував, посилаючись на те, що сума боргу в частині 114610 грн. була ним сплачена, а тому в цій частині позовні вимоги податкового органу задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закон України «Про систему оподаткування» та Закон України «Про податок на додану вартість» втрачають чинність.

У звязку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податків юридичної особи стосуються податкових періодів, які були до набрання чинності Податкового Кодексу України та після цього, суд приходить до висновку, що в даному випадку, при розгляді справи слід застосовувати норми раніше діючого законодавства та норми Податкового кодексу України.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ЖКП «Північне» зареєстроване Виконкомом Дніпропетровської міської ради 21.03.2003 року та перебуває на податковому обліку у позивача як платник податків та загальнобо`язкових платежів з 17.06.2008 за №6781.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 1076695,85 грн., який складається з штрафних санкцій у сумі 46592,53 грн., податкового зобовязання у сумі 973359 грн. та пені у сумі 56744,32 грн.

Даний податковий борг відповідача виник на підставі наступного.

Так, ЖКП «Північне»було самостійно подано до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська наступні податкові декларації з податку на додану вартість: за травень 2010р. №39580 від 16.06.10р. із сумою податкових зобов'язань 33645,00грн. (термін сплати 30.06.10р.), за червень 2010р. №52225 від 16.07.10р. із сумою податкових зобов'язань 43508,00грн.(термін сплати 30.07.10р.), за липень 2010р. №66115 від 16.08.10р. із сумою податкових зобов'язань 44447,00грн.(термін сплати 30.08.10р.), за серпень 2010р. №71281 від 15.09.10р. із сумою податкових зобов'язань 47965,00грн.(термін сплати 30.09.10р.), за вересень 2010р. №82792 від 14.10.10р. із сумою податкових зобов'язань 50995,00грн.(термін сплати 01.11.10р.), за жовтень 2010р. №97011 від 12.11.10р. із сумою податкових зобов'язань 29125.00грн.(термін сплати 30.11.10р.), за листопад 2010р. №104351 від 17.12.10р. із сумою податкових зобов'язань 44943,00грн.(термін сплати 30.12.10р.), за грудень 2010р. №9006165775 від 18.01.11р. із сумою податкових зобов'язань 49546,00грн.(термін сплати 30.01.11р.), за січень 2011р. №9000531202 від 18.02.11р. із сумою податкових зобов'язань 49886,00грн.(термін сплати 02.03.11р.), за лютий 2011р. №9001013494 від 16.03.11р. із сумою податкових зобов'язань 44222,00грн.(термін сплати 30.03.11р.), за березень 2011р. №9001845088 від 13.04.11р. із сумою податкових зобов'язань 69557,00грн.(термін сплати 30.04.11р.), за квітень 2011р. №9003256179 від 17.05.11р. із сумою податкових зобов'язань 44776,00грн.(термін сплати 30.05.11р.), за травень 2011р. №9004318198 від 20.06.11р. із сумою податкових зобов'язань 47693,00грн.(термін сплати 30.06.11р.), за червень 2011р. №9004729936 від 15.07.11р. із сумою податкових зобов'язань 44716,00грн.(термін сплати 30.07.11р.), за липень 2011р. №9006668779 від 16.08.11р. із сумою податкових зобов'язань 37833,00грн.(термін сплати 30.08.11р.), за серпень 2011р. №9007596976 від 16.09.11р. із сумою податкових зобов'язань 41539,00грн.(термін сплати 30.09.11р.), за вересень 2011р. №9008550561 від 14.10.11р. із сумою податкових зобов'язань 44072,00грн.(термін сплати 31.10.11р.), за жовтень 2011р. .№9011247300 від 17.11.11р. із сумою податкових зобов'язань 41167,00грн.(термін сплати 30.11.11р.), за листопад 2011р. №9012399859 від 16.12.11р. із сумою податкових зобов'язань 57942,00грн.(термін сплати 30.12.11р.), за грудень 2011р. №9013494731 від 17.01.12р. із сумою податкових зобов'язань (термін сплати 30.01.12р.)

Відповідно до ст.4 Закону України «Про систему оподаткування»платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно зі ст. 9 Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-Ш (чинного до 01.01.2011р.) передбачено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податку в адміністративному або судовому порядку.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 цієї ж статті Закону України № 2181-Ш, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Аналогічні положення містяться у п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (який набрав чинності 01.01.2011р.), відповідно до якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що вищенаведені самостійно узгоджені податкові зобовязання з податку на додану вартість відповідачем у встановлений законом строк та на час розгляду справи не сплачені, у звязку з цим у відповідача наявний податковий борг з податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 973359 грн.

Також, податковим органом були проведені документальні перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість, з а результатами якої складено акт №6430/15-2/32350042 від 29.07.2010 та №9744/15-2/32350042 від 17.11.2010.

Вищенаведеними актами перевірки встановлено, що в порушення ЗУ «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР, зі змінами та доповненнями, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зі змінами та доповненнями, відповідачем несвоєчасно сплачено податок на додану вартість, а саме по деклараціям з ПДВ за січень 2009 року №3348, лютий 2009 року №8048 та березень 2009 року №18283.

На підставі актів перевірки №6430/15-2/32350042 від 29.07.2010 та №9744/15-2/32350042 від 17.11.2010 позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0006871501/0 від 30.07.10 та №0011791501/0 від 18.11.10 відповідно, якими визначено штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобовязань з ПДВ на загальну 46592,53 грн.

Відповідно до п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 5.2.1 п.5.2. пп. 5.3.1 п. 5.3 п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5, п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181 якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

Податкові повідомлення-рішення №0006871501/0 від 30.07.10 та №0011791501/0 від 18.11.10 отримані відповідачем 30.07.10 та 18.11.2010 відповідно, проте останнім у визначений законом строк та на час розгляду справи не сплачені, та ні адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувались, тобто є узгодженими.

Таким чином, у відповідача наявний податковий борг зі сплати штрафних санкцій по податковим повідомленням-рішенням №0006871501/0 від 30.07.10 та №0011791501/0 від 18.11.10 у сумі 46592,53 грн.

Крім того, податковим органом була нарахована пеня за несплату податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 56744,32 грн., про що представник відповідача у судовому засіданні не заперечував.

Разом з тим, суд не приймає заперечення відповідача проти позову з огляду на наступне.

У своїх запереченнях відповідач посилався на те, що податковий борг з податку на додану вартість за період жовтень грудень 2011 року був сплачений у сумі 114610 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №859 від 30.11.2011, №960 від 29.12.2011, №51 від 30.01.2012, №62 від 31.01.2012, №119 від 22.02.2012, №131 від 28.02.2012.

Зі слів представника позивача судом встановлено, що сума 114610 грн., сплачена за вищенаведеними платіжними дорученнями, зарахована податковим органом в рахунок погашення податкового боргу за попередні періоди, а саме за травень 2010 року.

Згідно п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Отже, податковим органом правомірно було зараховано сплачену відповідачем суму у розмірі 114610 грн. в рахунок погашення податкового боргу за попередні періоді.

Статтею 1 Закону України № 2181-Ш визначено, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України зазначають, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках передбачених законом.

Згідно з п.п. 20.1.18, 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку, на суму податкового боргу або його частини, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявний у ЖКП «Північне» податковий борг з податку на додану вартість у сумі 1076695,85 грн., а тому позовні вимоги Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до Житлового комунального підприємства «Північне» про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках обслуговуючих платника податків Житлове комунальне підприємство «Північне»(ЄДРПОУ 32350042, р/р 26001010036116, 26002020036116 у ПАТ «ВТБ Банк» МФО 321767; р/р 26005103843801, 26006103843800, 26040103843800 у АТ «УкрСиббанк» МФО 351005; р/р 35430001007603, 35435002011154, 35449003007603 у ГУДКУ у Д/о МФО 805012) на користь держави(р/р 31116029700006, код платежу 14010100, отримувач УДКСУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, банк одержувач ГУДКСУ у Д\о, МФО 805012) кошти у сумі 1076695,85 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст складено 12.03.2012.

Суддя ОСОБА_1