Ухвала суду № 51393470, 21.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 вересня 2015 року 804/12648/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Ломідзе Д.Г.

за участю:

представника позивача Мосіної М.І.,

представника відповідача Прищепи С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську клопотання представника відповідача про закриття провадження по адміністративній справі за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до ТОВ фірма «Форлит Т» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

31.08.2015 року ДФІ у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ фірма «Форлит Т» про стягнення коштів.

Ухвалою суду від 2 вересня 2015 року у вказаній справі відкрито провадження.

У судовому засіданні представником відповідача заявлене клопотання про закриття провадження по адміністративній справі яке вмотивоване відсутністю публічно-правових відносин. На думку представника відповідача, вимоги про стягнення коштів пайової участі виникли з господарсько-правових відносин, їх правова природа не носить характеру здійснення владних управлінських функцій, а тому зазначений спір повинен розглядатись в порядку господарського судочинства.

Представник позивача заперечувала проти задоволення заявленого клопотання та закриття провадження з огляду на правомірність звернення із вимогою про стягнення коштів саме до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в рамках повноважень ДФІ, визначених Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Вислухавши заявлене клопотання, думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.

Пункт 1 частини 1 ст. 3 КАС України визначає, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідно до п. 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 року № 499/2011, Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Тобто, виявлені фінансовою інспекцією в ході ревізії збитки, завдані державі, чи об'єкту контролю, відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що звернення до суду контролюючого органу із позовом про відшкодування збитків як до підконтрольної організації так і до іншого суб'єкта господарювання, узгоджується з компетенцією фінансової інспекції, визначеної Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та свідчить про наявність публічно-правових відносин в сфері реалізації наданих контролюючому органу повноважень при здійсненні владних управлінських функцій.

За таких обставин, суд вважає твердження відповідача про наявність у даному спорі господарсько-правових відносин безпідставними та не знаходить підстав для задоволення клопотання про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі

якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням того, що справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства,суд вважає, що підстави для закриття провадження у справі - відсутні.

Керуючись ст.ст. 17, 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження по адміністративній справі за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до ТОВ фірма «Форлит Т» про стягнення коштів - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п»яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено в письмовому проваджені або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає чинності відповідно до вимог ст. 254 КАС України.

Суддя І.В. Тулянцева