Вирок № 51392300, 06.02.2014, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 1-461/12

Провадження № 1/727/7/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року. Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Богдана С.І.

при секретарі Руснак І.Д.

з участю прокурора Слюсарюк Р.І.

адвокатів: Бондарєва Ю.М., Івасюка І.Г.,

Алієва Г.З.О., Хоміцького Б.В.

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу по обвинуваченню:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого 29.05.2009 року Першотравневим районним судом м. Чернівці за ст. 358 ч.3, 75, 27 ч. 5 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік, гр. України,

за ст.ст. 289 ч. 3, 187 ч. 2, 357 ч. 3, 309 ч. 1, 263 ч. 1 КК України, -

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Тулун Іркутської області, Російської Федерації, мешканця АДРЕСА_2, українця, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, гр. України,

за ст.ст. 289 ч. 3, 187 ч. 2, 357 ч. 3 КК України, -

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, зареєстрованого АДРЕСА_4, українця, освіта вища, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого, гр. України,

за ст. 289 ч. 3 КК України,

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця та мешканця АДРЕСА_5, росіянина, освіта вища, працюючого робітником логістичної фірми ПП « ОСОБА_43 », одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, раніше не судимого, гр. України,

за ст.ст. 15, 289 ч. 3 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2009 року підсудний ОСОБА_7 вступив у злочинну змову з невстановленою слідством особою, та з підсудним ОСОБА_9 щодо незаконного заволодіння автомобілем марки «BMW X6» номерний знак «НОМЕР_22», який фактично належав ОСОБА_4, але був зареєстрований в республіці Молдова на ім'я ОСОБА_12, для подальшої його реалізації і незаконного збагачення.

Готуючись до вчинення запланованого злочину ОСОБА_7, невстановлена особа, та ОСОБА_9 домовилися слідкувати за обраним автомобілем і в зручний для них момент, коли власник автомобіля вийде з машини, напасти на нього, заволодіти ключем від автомобіля і безпосередньо автомобілем. ОСОБА_9, в свою чергу, також повинен був ще знайти й покупця на викрадений автомобіль та організувати його продаж.

Для слідкування за обраним автомобілем ОСОБА_7 та ОСОБА_9 використали можливості Інтернету та мобільного зв'язку, тобто непомітно для власника вони помістили на його автомобіль мобільний телефон, потім використовуючи Інтернет, який надає можливість слідкувати за місцем знаходження певного абонента мобільного зв'язку, за допомогою портативного комп'ютера почали слідкувати за зазначеним автомобілем.

Для незаконного заволодіння зазначеним автомобілем ОСОБА_9 приїхав в м. Чернівці.

В ніч з 18 на 19 вересня 2009 року ОСОБА_9, маючи навики користування комп'ютером та Інтернетом за допомогою портативного комп'ютера та доступу до Інтернету слідкував за місцезнаходженням мобільного телефону, поміщеного на автомобіль потерпілого ОСОБА_4 і повідомляв про це ОСОБА_7.

В той же час, ОСОБА_7, невстановлена слідством особа, слідкуючи безпосередньо за автомобілем «BMW X6» та отримуючи від ОСОБА_9 відомості про місцезнаходження вказаного автомобіля прибули на АДРЕСА_6 де проживав потерпілий ОСОБА_4 і коли той під'їхав до воріт будинку та вийшов з автомобіля, напали на нього. Діючи умисно та узгоджено ОСОБА_7, невстановлена слідством особа, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, тобто наносячи удари руками та ногами по різних частинах тіла ОСОБА_4, незаконно заволоділи ключем від його автомобіля, самим автомобілем ОСОБА_4 марки «BMW X6» номерний знак «НОМЕР_22». Затягнувши у зазначений автомобіль самого ОСОБА_4, вони виїхали на викраденому автомобілі за межі Чернівецької області де потерпілого відпустили, а автомобілем розпорядилися на власний розсуд, продавши його невстановленим слідством особам, яких підшукав ОСОБА_9.

В результаті таких умисних злочинних дій ОСОБА_7, невстановлена слідством особа та ОСОБА_9 незаконно заволоділи автомобілем марки «BMW X6» номерний знак «НОМЕР_22» вартістю 53000 ЄВРО, що відповідно до офіційного курсу валют встановленого НБУ на час вчинення злочину складало 623810 грн. і більше ніж у двісті п'ятдесят разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на вказану суму та заподіяли йому легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров'я у вигляді струсу головного мозку, множинних саден, забоїв м'яких тканин голови, тіла та кінцівок.

Крім цього, в листопаді 2009 року ОСОБА_7 вступив у злочинну змову з ОСОБА_8 щодо незаконного заволодіння автомобілем марки «Miтсубісі аутлендер », д/н НОМЕР_3, для подальшої його реалізації і незаконного збагачення, власником якого є ОСОБА_13, але фактично використовувала ОСОБА_14, яка як приватний підприємець здавала його у прокат.

В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залучили до участі у цьому злочині й підсудного ОСОБА_10

Знаючи, що автомобіль марки « Мітсубісі аутлендер », д/н НОМЕР_3 надається у прокат, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вирішили взяти на певний час цей автомобіль в прокат для того щоб отримати доступ до ключа, виготовити з нього дублікат, повернути автомобіль власнику і тільки після цього незаконно заволодіти ним.

Відповідно до попередньої домовленості ОСОБА_8, діючи з метою приховати свою причетність до майбутнього викрадення автомобіля, не повідомляючи свої істинні наміри, переконав свого знайомого ОСОБА_15 взяти для нього у прокат автомобіль марки

« Мітсубісі аутлендер », д/н НОМЕР_3, мотивуючи це відсутністю документів необхідних для оформлення на себе договору прокату.

Отримавши в користування зазначений автомобіль та доступ до ключа від цього автомобіля ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у невстановленому слідством місці, виготовили дублікат ключа від цього автомобіля та повернули автомобіль власнику.

Для виконання свого злочинного умислу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою слідкування за переміщенням автомобіля, використали можливості Інтернету та мобільного зв'язку, поміщаючи на автомобіль мобільний телефон та за допомогою портативного комп'ютера слідкуючи за його місцезнаходженням.

Залучивши до участі у вчиненні цього злочину ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 доручили йому знайти особу, яка б була згідною придбати викрадений ними автомобіль, що той і зробив.

04.02.2010 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 внаслідок слідкування за вказаним автомобілем дізналися, що він перебуває в Київській області і також виїхали туди з метою незаконного заволодіння цим автомобілем. На шляху до м. Києва, ОСОБА_7 зв'язався по телефону з ОСОБА_10 і запропонував через свій комп'ютер встановити точне місце знаходження автомобіля, яким вони збиралися незаконно заволодіти, що той і зробив.

05.02.2010 року ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 продовжували слідкувати за переміщенням вказаного автомобіля, однак, незважаючи на всі вжиті ними злочинні заходи не змогли здійснити свої злочинні наміри через втрату зв'язку з мобільним телефоном, встановленим ними на вказаному автомобілі, тобто злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

Крім цього, у січні 2010 року ОСОБА_8 випадково познайомився з мешканцем м. Ужгород ОСОБА_16, від якого дізнався, що знайомий ОСОБА_16 - ОСОБА_17 продає автомобіль марки « Шкода супер Б », який належить на праві власності ОСОБА_18. Про це ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_7 і вони вирішили незаконно заволодіти зазначеним автомобілем.

ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вирішили під виглядом покупців зустрітися з ОСОБА_17 для огляду стану автомобіля, під час огляду отримати доступ до керування автомобілем і несподівано для власника заволодіти його автомобілем та втекти на ньому.

Використовуючи своє знайомством з ОСОБА_16, який повідомив ОСОБА_17 про те, що він знайшов покупців на автомобіль, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 домовилися з ОСОБА_17 зустрітися для огляду автомобіля та його придбання.

11 січня 2010 року близько 15 год., ОСОБА_7 та ОСОБА_8, на об'їзній дорозі м. Ужгород, біля ресторану «Шервуд», зустрілися з ОСОБА_17 і під виглядом покупців почали оглядати його автомобіль.

Під час огляду, ОСОБА_7 сів за кермо автомобіля ОСОБА_17, а ОСОБА_8 зробив вигляд, що оглядає двигун. Використовуючи ту обставину, що власник автомобіля ОСОБА_17 в цей час стояв поруч з автомобілем, ОСОБА_7 несподівано для ОСОБА_17 зрушив з місця, через кілька метрів підібрав ОСОБА_8 та на великий швидкості поїхали від ОСОБА_17, тобто незаконно заволоділи автомобілем та розпорядилися ним на власний розсуд.

В результаті таких умисних злочинних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незаконно заволоділи автомобілем марки « Шкода супер Б », н/з НОМЕР_4, що належить ОСОБА_18 вартістю 64000 грн., що більше ніж у сто разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, чим заподіяли громадянину ОСОБА_17, який був фактичним власником автомобіля, значну майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, наприкінці лютого 2010 року ОСОБА_7 вступив у злочинну змову з ОСОБА_8 щодо незаконного заволодіння автомобілем марки «BMW 740», н/з НОМЕР_15, який належав ТОВ «Владар», а фактично користувався ним ОСОБА_19, для подальшої його реалізації і незаконного збагачення.

Готуючись до вчинення запланованого злочину, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 домовилися слідкувати за обраним автомобілем, і в зручний для них момент, коли власник автомобіля вийде з машини, напасти на нього, заволодіти ключем від автомобіля і безпосередньо автомобілем.

Для слідкування за обраним автомобілем ОСОБА_7 та ОСОБА_8 використали можливості Інтернету та мобільного зв'язку, тобто непомітно для ОСОБА_19 вони помістили на автомобіль мобільний телефон, потім використовуючи Інтернет, який надає можливість слідкування за місцем знаходження певного абонента мобільного зв'язку, за допомогою портативного комп'ютера почали слідкувати за зазначеним автомобілем.

01 березня 2010 року ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8, діючи з метою незаконного заволодіння автомобілем марки «BMW 740», н/з НОМЕР_15, слідкуючи за вказаним автомобілем, приблизно о 22 год. 30 хв. прибули на вул. Заставнянську м. Чернівці де ОСОБА_19, керуючи вказаним автомобілем, разом з своїм знайомим ОСОБА_20, зупинився біля будинку № 74.

В той момент, коли ОСОБА_20 почав виходив з автомобіля, щоб відчинити ворота, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підбігли до автомобіля ОСОБА_19 з наміром витягнути водія з салону та заволодіти ключем і автомобілем, але через активний опір ОСОБА_20 та ОСОБА_19 довести свій злочинний умисел до кінця вони не змогли.

Продовжуючи слідкувати за автомобілем «BMW 740», н/з НОМЕР_15, з метою незаконного заволодіння ним, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, того ж дня приблизно о 23 год. 30 хв. прибули на вулицю Південно-Кільцеву, 1 м. Чернівці, де розташована охоронювана автомобільна стоянка та на якій знаходився вказаний автомобіль.

В цей же час, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, побачивши ОСОБА_19, який йшов від автомобіля, вирішили, що ОСОБА_7 з метою заволодіння ключем на автомобіль нападе на ОСОБА_19, а ОСОБА_8 в цей час буде відвертати увагу охоронника автостоянки та у випадку необхідності надасть допомогу ОСОБА_7

Виконуючи свою роль, ОСОБА_7 підбіг до ОСОБА_19 та вчинив на нього напад, під час якого застосував насильство, яке не є небезпечне для життя і здоров'я потерпілого, і яке виразилося в нанесенні ударів руками та ногами по різних частинах його тіла та застосуванні відносно нього електрошокера. Подолавши опір ОСОБА_19, ОСОБА_7 заволодів ключами від автомобіля і попрямував на територію стоянки, де знаходився автомобіль.

Отямившись від нападу ОСОБА_19 намагався наздогнати ОСОБА_7, однак в цей момент ОСОБА_8, який знаходився поруч, виконуючи свою роль, ударив ОСОБА_19 в голову, від чого той знепритомнів.

Тим часом, ОСОБА_7 продовжуючи дії спрямовані на заволодіння автомобілем, за допомогою здобутого ключа відчинив дверцята автомобіля, завів двигун та виїхав зі стоянки і зник з місця злочину.

В результаті дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незаконно заволоділи автомобілем марки «BMW 740», н/з НОМЕР_15, вартістю 150 000 грн., та заподіяли ОСОБА_19 легкі тілесні ушкодження.

Під час вчинення цього злочину підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шукаючи в сумці потерпілого ОСОБА_19 ключі від автомобіля і не знаючи, що знаходиться в ній, забрали сумку вартістю 800 грн., в якій знаходилися ключ від автомобіля, телефон «Нокіа Е-51» вартістю 1600 грн., з стартовим пакетом МТС вартістю 25 грн., на рахунку були гроші в сумі 10 грн., шкіряне портмоне вартістю 400 грн., а всього майна ОСОБА_19 на загальну суму 2835 грн. Враховуючи цілеспрямовані дії підсудних на заволодіння автомобілем суд вважає, що їх умисел був направлений саме на це, а не на відкрите викрадення вищезазначеного майна потерпілого.

Підсудний ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину у інкримінуємих йому злочинах не визнав і пояснив суду, що будь-яких заволодінь транспортними засобами він не вчиняв, все у чому його обвинувачують є надуманим з боку міліції. Під час його затримання працівники міліції умисно поклали йому в автомобіль наркотики та боєприпаси, які потім в присутності понятих, які під'їхали пізніше, були вийняті звідти.

Підсудний ОСОБА_8 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину не визнав і пояснив суду, що він злочини не вчиняв, працівники міліції застосовували до нього фізичний та психологічний тиск примушуючи зізнатись у вчиненні злочинів. ОСОБА_10 та ОСОБА_9 раніше він не знав. По суті пред'явленого йому обвинувачення нічого не пояснив.

Підсудний ОСОБА_9 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину не визнав і пояснив суду, що він злочин не вчиняв, про угони автомобілів йому нічого не було відомо, змушений був оговорити себе внаслідок фізичного та психологічного тиску зі сторони працівників міліції. По суті пред'явленого йому обвинувачення нічого не пояснив.

Підсудний ОСОБА_10 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину не визнав і пояснив суду, що він злочин не вчиняв, про угони автомобілів йому нічого не було відомо, змушений був оговорити себе внаслідок психологічного тиску зі сторони працівників міліції та прокуратури в ході досудового розслідування.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 своєї вини у вчиненні інкримінуємих їм злочинів, їх винність у вчиненому повністю підтверджується дослідженими по кримінальній справі наступними доказами.

По факту незаконного заволодіння автомобілем марки «BMW X6» д/н «НОМЕР_22».

- заявою ОСОБА_21, в якій вона повідомила, що ОСОБА_4 19.09.2009 року не повернувся додому а.с. 5, Т.2 ;

- Заявою потерпілого ОСОБА_4 від 21.09.2009 року, в якій він повідомив, що 19.09.2009 року приблизно о 05 год. 30 хв. невідомі особи застосувавши до нього фізичне насильство заволоділи його автомобілем марки «БМВ Х6» а.с. 34, Т.2 ;

Показами потерпілого ОСОБА_4 які дані ним в ході досудового слідства та в судовому засіданні, які оголошені в ході судового засідання у зв'язку з поважною причиною його неявки в судове засідання, так як є громадянином іншої держави. З показів вбачається, що в даний час його прізвище ОСОБА_4, оскільки після розірвання шлюбу він прізвище ОСОБА_4 поміняв на прізвище ОСОБА_4, а після ще одного одруження його прізвище стало ОСОБА_4. В липні 2009 року його кум ОСОБА_23, в Німеччині придбав для нього автомобіль марки БМВ Х6, який той зареєстрував на своє ім'я.

19.09.2009 року приблизно о 05 год. 30 хв. він на своєму автомобілі марки БМВ Х6 приїхав до воріт будинку, в якому тимчасово проживав, за адресою АДРЕСА_6. Коли він почав відчиняти ворота то до нього із-за рогу підбіг чоловік в масці і наніс удар кулаком в голову. В цей же час, ззаду підбіг інший чоловік і вони разом почали зривати з нього одяг та наносити удари від чого він втратив свідомість. Прийшов до тями вже в автомобілі на задньому сидінні. Через деякий час нападники перетягнули його в багажник автомобіля. За час руху автомобіль зупинявся декілька разів. Пізніше автомобіль з'їхав з асфальтового покриття і деякий час їхав по ґрунтовій дорозі. Коли автомобіль зупинився, то двоє чоловіків в масках витягнули його з багажника, дали йому пляшку з водою, а самі сіли в автомобіль. Його висадили в лісі, а коли він вийшов на дорогу, то зупинився автомобіль, водій якого викликав міліцію та швидку медичну допомогу. Через деякий час приїхали його рідні і забрали його в Чернівці.

Цивільний позов щодо матеріальної шкоди за викрадений автомобіль не підтримує оскільки за нього отримано страхове відшкодування.

Показами свідка ОСОБА_23, які дані ним в ході досудового слідства та в ході судового засідання, які оголошені судом в ході судового засідання.

Показами свідка ОСОБА_24, які нею дані в судовому засіданні та оголошені в теперішньому судовому засіданні, яка пояснила суду, що вона перебувала в цивільному шлюбі з ОСОБА_4, проживала разом в будинку, який орендували. У ОСОБА_4 був автомобіль БМВ, чорного кольору, який він придбав в Німеччині у власника по причині дешевшого розмитнення.

Ввечері 18 вересня 2009р. ОСОБА_4 поїхав у справах та не повернувся. Вранці його брат повідомив, що в дворі знаходяться закривавлені речі ОСОБА_4, а також вона побачила сліди крові на паркані та на тротуарі біля воріт. Ні машини, ні ОСОБА_4 не було вдома. Вона викликала працівників міліції і повідомила про зникнення ОСОБА_4. Через деякий час зателефонували з лікарні м. Житомира та повідомили, що ОСОБА_4 знаходиться там. Вона разом із його братом та працівником міліції поїхали в м. Житомир. В лікарні їм пояснили, що ОСОБА_4 знайшли на трасі під Житомиром сильно побитою головою та чисельними саднами по всьому тілу. Зі слів ОСОБА_4 вона знає, що коли він відкривав ворота, щоб заїхати в двір автомобілем, на нього напала людина в масці та нанесла удар зліва, а також хтось наніс йому удар ззаду по голові, від чого він втратив свідомість. В такому стані його спочатку кинули на заднє сидіння автомобіля, а коли він отямився, то побачив, що перебуває в багажнику автомобіля. Після тривалої їзди нападники його викинули з автомобіля в лісі, а самі уїхали. Він вийшов на трасу, де зупинив автомобіль, водій якого викликав швидку допомогу та працівників міліції. З червня 2010 р. вона з ОСОБА_4 не спілкувалася і не знає де він знаходиться.

- протоколом огляду місця події від 19.09.2009 року, відповідно до якого біля воріт будинку АДРЕСА_6 виявлено плями крові людини, чоловічий одяг, чоловічі туфлі та хрестик з металу жовтого кольору а.с. 7-15, Т.2 ;

- протоколом обшуку помешкання ОСОБА_7, відповідно до якого в помешканні виявлено та вилучено свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки « BMW X6 » номерний знак «НОМЕР_22» «CERTIFICAT DE REGISTRATION 02МТН 948680» а.с. 99-100, Т.2 ;

- висновком судово-медичної експертизи №835, відповідно до якого у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, множинних саден, забоїв м'яких тканин голови, тіла та кінцівок і які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я. Виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження виникли в результаті дії твердих тупих предметів, можливо від ударів руками та ногами по строку можуть відповідати викладеному в обставинах, тобто 19.09.2009 року а.с.210-211, Т.2 ;

- роздруківками телефонних дзвінків ОСОБА_9 та ОСОБА_7 (з прив'язкою до місця знаходження), відповідно до який в ніч 18.09.2010 року на 19.09.2010 року ОСОБА_9 та ОСОБА_7 постійно підтримували між собою телефонний зв'язок і з 05 години 30 хвилин почали переміщатися з м. Чернівці через м. Хотин в Хмельницьку область і до Житомирської області, що повністю відповідає показанням ОСОБА_9 та матеріалам справи а.с.16-21, 35-39, 139-143, Т.6 ;

- легалізованими матеріалами ОТЗ, а саме телефонними розмовами (дослівними роздруківками розмов) між ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, відповідно до яких вказані особи обговорюють питання підшукання, слідкування та заволодіння автомобілями а.с.6-294, Т.7 ;

- протоколом особистого обшуку ОСОБА_9 відповідно до якого у нього виявлено та вилучено картку мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_23 з номером абонента - НОМЕР_24 а.с. 110-112, Т.2 ;

Показаннями ОСОБА_9, під час проведення відтворення обстановки і обставин події, які були досліджені в судовому засіданні, який повідомив, що ОСОБА_7 запропонував йому прийняти участь в незаконному заволодінні автомобілем марки БМВ Х6, а також повідомив, що йому необхідно буде лише за допомогою портативного комп'ютера та Інтернету слідкувати за місцезнаходженням цього автомобіля у якому вже був встановлений «жучок» у вигляді мобільного телефону. 18.09.2009 року ОСОБА_7 відвіз його до нічного клубу «Егоїст» в м. Чернівці і показав йому автомобіль марки БМВ Х6 чорного кольору з іноземними номерами та повідомив, що саме цим автомобілем вони планують заволодіти.

Після цього ОСОБА_7 відвіз його до торгівельного комплексу Майдан в м. Чернівці де він за допомогою ноутбука ОСОБА_7 «Тошиба» та модему, намагався встановити місцезнаходження вказаного автомобіля, однак не зміг достовірно встановити де він знаходиться. Тоді ОСОБА_7 сказав, що буде чекати вказаний автомобіль біля будинку власника і відвіз його у якийсь двір та залишив його в автомобілі чекати на нього, а сам пішов до будинку власника БМВ.

Під ранок ОСОБА_7 зателефонував і повідомив, що дуже сильно побив власника автомобіля БМВ Х6 та виїжджає на викраденому автомобілі з міста в напрямку Києва. ОСОБА_7 сказав йому їхати на його автомобілі за ним.

Отримуючи по телефону інструкції як виїхати з міста він наздогнав ОСОБА_7, який їхав на викраденому автомобілі. Рухаючись по трасі вони постійно спілкувалися по телефону. Декілька разів ОСОБА_9 купляв паливо для викраденого автомобіля. На Житомирській трасі ОСОБА_7 на викраденому автомобілі звернув з дороги в сторону лісу. Пізніше він заїхав в с. Озірщина Київської області, куди також під'їхав ОСОБА_7 на викраденому автомобілі. Він побачив у викраденому автомобілі крім ОСОБА_7 ще одного чоловіка на ім'я ОСОБА_9. На дискові і задньому сидінні викраденого автомобіля він побачив плями речовини бурого кольору і запитав у ОСОБА_7 що це таке. Останній повідомив, що вони сильно побили власника автомобіля і залишили його на Житомирській трасі. ОСОБА_7 запитав його чи може він знайти покупця на цей автомобіль і він відповів, що спробує.

Через деякий час він знайшов покупців на викрадений автомобіль та продав його за 22 тисячі доларів США з яких 7500 доларів США залишив собі, а решту віддав ОСОБА_7

а.с. 169-172, Т.8 ;

- протоколом відтворенням обстановки та обставин події за участю ОСОБА_9, під час якого він показав де саме за допомогою ноутбука він намагався встановити місцезнаходження автомобіля марки БМВ Х6 та де саме чекав поки ОСОБА_7 безпосередньо заволодіє вказаним автомобілем а.с. 169-172 Т.8 ;

По факту замаху на незаконне заволодіння автомобілем марки «Mitsubishi outlander» д/н НОМЕР_3.

Показами потерпілої ОСОБА_14, які дані нею в ході досудового слідства та в судовому засіданні, які оголошені в теперішньому судовому засіданні, яка пояснила, що вона як приватний підприємець надає в прокат автомобілі, в тому числі й автомобіль марки «Мітсубісі Аутлендер», д/н НОМЕР_3 чорного кольору. Власником автомобіля є ОСОБА_13, а вона орендувала його.

16.02.2010 року вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_25 приблизно о 22 годині залишили свій автомобіль марки «Мітсубісі Аутлендер» д/н НОМЕР_3 чорного кольору на охоронюваній автомобільній стоянці по вул. Л.Українки 7-Б в м. Чернівці.

Близько 04 години 17.02.2010 року їй на мобільний телефон зателефонував охоронець з стоянки та повідомив, що її автомобіль зник.

Також пояснила, що 13 листопада 2009 року вказаний автомобіль брали в прокат ОСОБА_15 та ОСОБА_8. Оскільки у ОСОБА_8, не було з собою необхідних документів в договорі прокату вказали тільки ОСОБА_15.

17 листопада 2009 року ОСОБА_15 та ОСОБА_8 знову взяли зазначений автомобіль в прокат.

Хоча вказаний автомобіль відповідно до договору прокату надавався тільки ОСОБА_15 без права керування цим автомобілем іншими особами, вона разом зі своїм чоловіком за кермом цього автомобіля бачили саме ОСОБА_8, в автомобілі більше нікого не було.

Показами свідка ОСОБА_13, які дані ним в судовому засіданні і які оголошені в теперішньому судовому засіданні, який пояснив, що в 2009 році він придбав автомобіль марки „ Міцубісі Аутлендер", взявши кредит у банку та надавши у заставу банку цей автомобіль. Через деякий час через матеріальний стан він не зміг погашати кредит, а тому за домовленістю з ОСОБА_25 передав цей автомобіль і ключі від нього їй в користування за дорученням, а ОСОБА_25 взяла на себе кредитні зобов'язання по погашенню кредиту за нього в банку. Автомобілем він більше не користувався. Знає, що даний автомобіль ОСОБА_25 здавала на прокат, гроші за це він не отримував . В подальшому він дізнався, що автомобіль був викрадений. Фактичним власником автомобіля на даний час є він.

Представник цивільного позивача ОСОБА_13 підтримав заявлений цивільний позов тільки в частині стягнення моральної шкоди.

Показами свідка ОСОБА_25, які дані ним в судовому засіданні і які оголошенні в теперішньому судовому засіданні, який пояснив, що його дружина як приватний підприємець надає в прокат автомобілі, в тому числі й автомобіль марки «Мітсубісі Аутлендер» д/н НОМЕР_3 чорного кольору. Власником автомобіля є ОСОБА_13, а дружина орендувала його.

16.02.2010 року він разом з своєю дружиною ОСОБА_14 приблизно о 22 годині залишили свій автомобіль марки «Мітсубісі Аутлендер» д/н НОМЕР_3 чорного кольору на охоронюваній автомобільній стоянці по вул. Л.Українки 7-Б в м. Чернівці.

Близько 04 години 17.02.2010 року на мобільний телефон ОСОБА_14 зателефонував охоронець з стоянки та повідомив, що зазначений автомобіль зник.

13 листопада 2009 року автомобіль марки «Мітсубісі Аутлендер» д/н НОМЕР_3 чорного кольору брали в прокат ОСОБА_15 та ОСОБА_8. Оскільки у ОСОБА_8, не було з собою необхідних документів в договорі прокату вказали тільки ОСОБА_15.

17 листопада 2009 року ОСОБА_15 та ОСОБА_8 знову взяли зазначений автомобіль в прокат.

Хоча вказаний автомобіль відповідно до договору прокату надавався тільки ОСОБА_15 без права керування цим автомобілем іншими особами ОСОБА_25 разом зі своєю дружиною за кермом цього автомобіля бачили саме ОСОБА_8, в автомобілі більше нікого не було.

Показами свідка ОСОБА_15, який в судовому засіданні пояснив суду, що на початку листопада 2009 року він з ОСОБА_8 разом поїхали на фірму і він оформив на себе в прокат автомобіль «Мітсубісі аутленедер» чорного кольору. У ОСОБА_8 не було з собою документів і на нього оформити цей автомобіль чи вписати його як другого водія було неможливо.

Ще через декілька днів товариш ОСОБА_8 запросив ОСОБА_15 та ОСОБА_8, на весілля. ОСОБА_8 необхідно було їхати за своєю дівчиною в село, а також за іншими гостями і вони вирішили знову взяти вказаний вище позашляховик у прокат. ОСОБА_15 знаходився у себе вдома, а ОСОБА_8 взяв автомобіль, який ОСОБА_15 орендували і повідомив, що їде в село за своєю дівчиною.

ОСОБА_8 поїхав на орендованому автомобілі і його не було декілька годин. Після чого ОСОБА_8 повернувся і далі вони їздили разом.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив суду, що він разом зі своїм братом ОСОБА_26 працюють охоронцями господарського двору Чернівецького драматичного театру по вул. Л.Українки 7-Б в м. Чернівці.

На території цього двору сусіди залишають на ніч свої автомобілі.

16.02.2010 року він разом з своїм братом охороняли територію і приблизно о 22 годині сусід на ім'я ОСОБА_26 залишив автомобіль марки «Мітсубісі Аутлендер» д/н НОМЕР_3 чорного кольору.

Ввечері та вночі з 16.0210 на 17.02.10 на територію господарчого двору двічі заходив невідомий чоловік і шукав місце щоб залишити свій автомобіль, і, отримуючи відмову, знову уходив.

Він зачинив ворота двору на ланцюг та замок і дивлячись телевізор задрімав.

Приблизно о 03 год. 20 хв. він прокинувся і з братом, який до того спав, виявили, що ланцюг на воротах пошкоджений, ворота відчинені, а автомобіль «Мітсубісі Аутлендер» д/н НОМЕР_3 чорного кольору зник.

- протоколом огляду місця події від 17.02.2010 року, відповідно до якого 17.02.2010 року о 05 год. на території господарчого двору Чернівецького драматичного театру по вул. Л.Українки 7-Б в м. Чернівці встановлено, що відсутній автомобіль марки «Мітсубісі Аутленедер» чорного кольору, а біля воріт виявлено ланцюг з замкнутим на ньому замком та перекушеним фрагментом ланцюга;

- легалізованими матеріалами ОТЗ, а саме телефонними розмовами (дослівними роздруківками розмов) між ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, відповідно до яких вказані особи обговорюють питання підшукання, слідкування та заволодіння автомобілями, зокрема відповідно до розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 від 04.02.2010 року ОСОБА_7 повідомляє, що він на комп'ютері побачив, що «цей за 2,5» (тобто відповідно до показань ОСОБА_10 це саме автомобіль Мітсубісі Аутлендер, яким хотів заволодіти ОСОБА_7) знаходиться в Києві. Це свідчить про слідкування ОСОБА_7 за вказаним автомобілем .

Відповідно до розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 від 04.02.2010 року ОСОБА_7 повідомляє, що в нього є ключі і сигналізація, він виїжджає, щоб ОСОБА_10 подивився чи дійсно він (автомобіль) є і ОСОБА_7 «заведе його та й все». Це свідчить про змову ОСОБА_7 з ОСОБА_10 та їх намагання заволодіти автомобілем .

Відповідно до розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 від 05.02.2010 року ОСОБА_7 повідомляє, що в нього немає зв'язку на картці «УТЕЛ» і просить ОСОБА_10 за допомогою комп'ютера та Інтернету відслідкувати місцезнаходження маячка та дає інструкції ОСОБА_10 як це зробити. Це свідчить про змову ОСОБА_7 з ОСОБА_10 та їх намагання заволодіти автомобілем та в свою чергу повністю підтверджує показання ОСОБА_10 під час досудового слідства .

Іншими матеріалами ОТЗ а.с.73, 74, 83, 6-294, Т.7.

- показаннями ОСОБА_10 під час проведення досудового слідства, які були досліджені в судовому засіданні під час перегляду відеозапису допиту, який повідомив, що 22 листопада 2009 року він через ОСОБА_27 познайомився з ОСОБА_7 коли вони приїжджали в гості до м. Київ. ОСОБА_7 запитав чи немає у нього знайомих, які б могли купити автомобіль. Він відповів, що може запитати знайомих чи ніхто не хоче купити автомобілі. Але тоді ще мова не йшла ні за який автомобіль конкретно. Через деякий час ОСОБА_7 передзвонив йому і сказав, що в нього є «Outlander» за який він хоче отримати 5500. На той час він не казав яким шляхом він хоче його отримати. ОСОБА_10 сказав, що запитає знайомих чи потрібна їм така машина. ОСОБА_10 запитав однак всі відмовились і один тільки сказав, що може купити автомобіль, але за 2500. ОСОБА_7 сказав що автомобіль буде або «не розмитнений », або «угнаний».

ОСОБА_7 телефонував ще декілька разів казав, що вже виїжджає, що вже цей автомобіль у нього, але передзвонював потім і казав, що він не їде, що в нього нічого не виходить. Також ОСОБА_7 з своїм знайомим ОСОБА_8 передзвонили і сказали, що поставили на даний автомобіль «маячок».

Вони ще повідомили ОСОБА_10, що на даний автомобіль вони мають другий комплект ключів разом з сигналізацією, який дав їм якийсь знайомий, хто саме вони не пояснювали. І ще вони встановили на даному автомобілі радіо маячок, як вони пояснили це якийсь мобільний телефон, який зареєстрований в системі і по системі GPS мабуть, можна відслідковувати його місце знаходження. Потім десь ще через тиждень приблизно в середині лютого 2010 року вони сказали, що їдуть до Києва тому що цей «Outlander» прямує сюди. Коли вони приїхали в Київ ОСОБА_10 з ними не зустрічався спочатку, потім вони сказали що цей автомобіль « Мітсубісі Аутлендер » їде до Київської області. Коли були в Київській області попросили його щоб він зайшов на Інтернет сторінку з комп'ютера і за їхнім логіном і паролем подивився чи знаходиться цей автомобіль в Київській області

ОСОБА_10 зайшов з власного ноутбуку за доступом 3G в Інтернет.

Далі вони зателефонували ОСОБА_10 ввечері і сказали, що не можуть знайти там даний автомобіль. Попросили його ще раз подивитись через Інтернет де знаходиться автомобіль, але зв'язку вже не було. Вони сказали що мабуть сіла батарейка і вони поїхали в Чернівці чекати на даний автомобіль. Потім було ще декілька дзвінків, вони не могли знайти його в даному місті. Через пару днів вони сказали, що знайшли його і будуть по ньому працювати. Тобто хочуть його «угнати». Потім пройшло ще приблизно дні чотири, вони зателефонували йому десь біля сьомої початку восьмої години ранку, сказали, що знаходяться у місті Києві і попросили його під'їхати і зустрітись з ними. Коли зустрілись, вони сказали що даний автомобіль їм не вдалося «угнати», а вони просто перепродали ключі від даного автомобіля а.с.224-229, Т.8. .

По факту незаконного заволодіння автомобілем марки «Skoda Superb» н/з НОМЕР_4.

Показами потерпілого ОСОБА_17, які дані ним в ході досудового слідства та в судовому засіданні, як були оголошені в теперішньому судовому засіданні, який пояснив, що в липні 2007 року він в м. Луцьк придбав по генеральному дорученню у громадянина ОСОБА_18 автомобіль марки « Шкода Супер Б » д/н НОМЕР_4.

Наприкінці 2009 року він вирішив продати цей автомобіль і розповів про це своєму знайомому ОСОБА_16, який на початку січня 2010 року зателефонував йому і повідомив, що знайшов покупця на автомобіль і передав телефон покупцю - особі на ім'я ОСОБА_8.

Під час розмови з ОСОБА_8 він домовився про продаж свого автомобіля і обмінявся номерами телефонів з ним.

Через декілька днів ОСОБА_8 зателефонував і повідомив що знайшов покупця на автомобіль і домовився з ним про зустріч, щоб оглянути автомобіль.

Він разом зі своїм сином ОСОБА_28 приїхав на своєму автомобілі на об'їзну дорогу Ужгорода біля готелю «Шервуд». Через деякий час приїхали двоє чоловіків віком близько 20-25 років і почали оглядати автомобіль.

Доки один з цих чоловіків оглядав автомобіль під капотом, інший сів за кермо та газував. Той чоловік що дивився під капот, зачинив його, а той, що сидів за кермом увімкнув передачу і зірвався з місця. Інший чоловік наздогнав автомобіль, сів у нього і вони вдвох поїхали. Він з сином намагалися наздогнати автомобіль, але не змогли цього зробити.

В залі судових засідань він вказав на підсудних - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і заявив, що саме ці особи, вкрали у нього автомобіль «Шкода-Супер Б».

Показами свідка ОСОБА_28, які ним дані на досудовому слідстві та в судовому засіданні, які оголошені в теперішньому судовому засіданні.

- легалізованими матеріалами ОТЗ, а саме телефонними розмовами (дослівними роздруківками розмов) між ОСОБА_8, ОСОБА_7 та іншими особами відповідно до яких вказані особи обговорюють питання підшукання, слідкування та заволодіння автомобілями, зокрема відповідно до розмови між ОСОБА_8 та невідомою особою від 11.01.2010 року ОСОБА_8 повідомляє, що він знаходиться не доїжджаючи 20 км. до Тячева на автомобілі в який не може сісти, оскільки остерігається, що за ним спостерігають і просить співбесідника перевірити чи немає засади.

- Іншими матеріалами ОТЗ а.с.187, 6-294, Т.7 .

По факту незаконного заволодіння автомобілем марки «BMW 740» н/з НОМЕР_15.

Потерпілий ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив суду, що 01.03.2010 року приблизно о 23 год. він разом зі своїм знайомим ОСОБА_20 приїхав на автомобілі марки «БМВ 740» д/н НОМЕР_15, який належить ТОВ «Владар» до себе додому по вул. Заставнянській 74. Зупинившись на дорозі він попросив ОСОБА_20 відчинити ворота щоб заїхати у двір. В цей момент на ОСОБА_20 напали двоє чоловіків, які намагалися витягнути його з салону автомобіля. Він натиснув на педаль газу і разом з ОСОБА_20 на автомобілі втекли від нападників.

Після цього він відвіз ОСОБА_20 додому, а сам поїхав ночувати до своєї дівчини на вул. П.Кільцеву.

Приблизно о 23 год. 30 хв. він залишив свій автомобіль на охоронюваній стоянці біля магазину «Богодар» по вул. П.Кільцевій №1. Коли проходив по переходу між будинками №1 та №1-Б по вул. П.Кільцевій на нього знову напав невідомий чоловік, який нападав на вул. Заставнянській. Цей чоловік почав наносити удари руками та ногами по різних частинах тіла, застосував електрошокер, повалив його на землю та вирвав сумку в якій знаходилися його документи, техпаспорт від автомобіля «БМВ 740» д/н НОМЕР_15, мобільний телефон, гроші та ключ від зазначеного автомобіля.

Він піднявся і хотів наздогнати нападника, однак в цей час до нього підбіг чоловік який стояв поруч з охоронником і наніс йому удар кулаком в голову від чого він втратив свідомість.

Коли він прийшов до тями і побіг до стоянки то побачив, що його автомобіль від'їжджає зі стоянки, у зв'язку з чим він побіг в квартиру своєї дівчини і зателефонував в міліцію.

Під час досудового слідства проводилось впізнання, під час якого він впізнав підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які напали на нього на вул. Південно-Кільцевій в м. Чернівці і заволоділи автомобілем та його речами.

- протоколом огляду місця події від 01.03.2010 року, відповідно до якого 01.03.2010 року о 23 год. 45 хв. на території автостоянки по вул. П-Кільцевій 1-Б в м. Чернівці відсутній автомобіль марки «BMW 740» н/з НОМЕР_15, а на переході між будинками №1 та №1-Б по вул. П.Кільцевій виявлено фрагменти електрошокера а.с.6-11, Т.5 ;

Протоколом огляду від 02.03.2010 року, відповідно до якого 02.03.2010 року о 05 год. на узбіччі дороги перед с. Орошани виявлено автомобіль марки «BMW 740» н/з НОМЕР_15. В автомобілі виявлено та вилучено два мобільні телефони «Нокіа» та «Тошиба» а.с.12-20, Т.5 ;

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив суду, що 01.03.2010 року приблизно о 23 год. він разом зі своїм знайомим ОСОБА_19 приїхали на автомобілі ОСОБА_19 марки «БМВ 740» д/н НОМЕР_15 до додому до ОСОБА_19 по вул. Заставнянській 74. Зупинившись на дорозі ОСОБА_19 попросив ОСОБА_20 відчинити ворота щоб заїхати автомобілем у двір. У цей момент на нього напали двоє чоловіків, які намагалися витягнути його з салону автомобіля. ОСОБА_19 натиснув на педаль газу і разом з ним на автомобілі втекли від нападників.

Під час досудового слідства проводилось впізнання, під час якого він впізнав підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які нападали на нього та ОСОБА_19 на вул. Заставнянській в м. Чернівці.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні пояснив суду, що він працює охоронцем магазину «Богодар», що по вул. П-Кільцевій в м. Чернівці. Перед зазначеним магазином знаходиться автостоянка, за автомобілями на якій він також спостерігає.

01.03.2010 року приблизно о 23 год. 30 хв. на автостоянку заїхав автомобіль марки «БМВ» темно-синього кольору з якого вийшов молодий хлопець і пішов до переходу між будинками. Коли ОСОБА_30 підійшов також до цього переходу то побачив, що хлопець, який вийшов з автомобіля «БМВ» б'ється з невідомим чоловіком. Він хотів підійти щоб розібратися, однак в цей момент до нього підійшов інший невідомий хлопець і сказав що це не його справа і щоб йшов звідти, що він і зробив. Через декілька хвилин побачив, як зі стоянки виїхав автомобіль «БМВ», який щойно приїхав.

Показами свідка ОСОБА_31, які дані ним на досудовому слідстві та в судовому засіданні, які оголошені в теперішньому судовому засіданні, який пояснив, що він працює в УДАІ УВС України в Чернівецькій області і 01.03.2010 року разом з інспектором Довбенчуком Г.М. заступив на чергування по забезпеченню безпеки дорожнього руху по Кіцманському району. Приблизно о 23 годині черговий по УДАІ повідомив, про незаконне заволодіння автомобілем марки «БМВ» н/з НОМЕР_15. Він на службовому автомобілі знаходився на АЗС в с. Дубівці і приблизно о 3 годині 05 хвилин побачив як зі сторони с. Глиниця в напрямку м. Снятин на великій швидкості рухався автомобіль «БМВ» схожий на той, що був в орієнтуванні. Він разом з ОСОБА_32 сіли у службовий автомобіль та включивши проблискові маячки почали переслідувати зазначений автомобіль. При в'їзді в с. Орошани автомобіль «БМВ» різко зупинився, а водій з нього вибіг, побіг у поле і втік. Як з'ясувалося виявлений автомобіль був саме тим автомобілем, що був викрадений.

- висновком судово-медичної експертизи № 498, відповідно до якого у ОСОБА_19 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці голови, саден в ділянці тулуба, обох нижніх кінцівок, правої верхньої кінцівки, крововилив правого ока і які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Виявлені у ОСОБА_19 тілесні ушкодження виникли в результаті дії твердих тупих предметів, не менше 7 травмуючих ударів, можливо від ударів руками та ногами а.с.184-185, Т.5 ;

- легалізованими матеріалами ОТЗ, а саме телефонними розмовами (дослівними роздруківками розмов) між ОСОБА_7, ОСОБА_8 та іншими особами відповідно до яких вказані особи обговорюють питання підшукання, слідкування та заволодіння автомобілями, зокрема відповідно до розмов між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 02.03.2010 року ОСОБА_7 і ОСОБА_8, спілкуються між собою під час руху на автомобілі БМВ 740, яким вони заволоділи та супроводження його. Розмовою ОСОБА_8 з невстановленою особою від 04.02.2010 року під час якої ОСОБА_8 описує автомобіль БМВ 740, яким в подальшому він з ОСОБА_7 заволоділи.

Іншими матеріалами ОТЗ а.с. 139-155, 229 Т.7 .

Винність підсудних у вчиненні злочинів підтверджується також показами наступних свідків.

Показами свідка ОСОБА_33, які він дав в ході судового засідання і які були оголошені в ході теперішнього судового засідання, який пояснив, що він раніше працював начальником відділу УКР УМВС України в Чернівецькій області. З присутніх підсудних він знає ОСОБА_7, як особу, яка вчиняла злочини викрадаючи у громадян автомобілі та збувала їх. Підсудного ОСОБА_8 знає, як особу, що разом із ОСОБА_7 вчиняла злочини. Підсудного ОСОБА_9 знає також по цим злочинах.

У вересні 2009 р. по АДРЕСА_6 невідомі особи заволоділи автомобілем потерпілого ОСОБА_4. Крім цього, вони вивезли в автомобілі потерпілого та залишили його на трасі між м. Житомир та м. Київ. Було встановлено, що до вказаного злочину можуть бути причетні ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9. Йому відомо про порушення кримінальної справи, а також про проведення оперативно-розшукових дій, прослуховування телефонів. Також з дозволу суду було проведено моніторинг місця вчинення злочину. Встановлювались особи підозрюваних, проводились обшуки в житлах підсудних, під час яких в одній квартирі було знайдено технічний паспорт на автомобіль марки „БМВ Х6", багато телефонних карток, різні ноутбуки, по яким проведено експертизи.

Після затримання підсудний ОСОБА_9 розповідав слідчому за яких обставинах і як саме відбулось заволодіння автомобілем марки „БМВ Х6", що автомобіль ОСОБА_4 був викрадений з під дому в якому той проживав.

ОСОБА_8 був затриманий в м. Києві працівниками міліції, але ким він не знає. Були складені відповідні документи з яких йому стало відомо, що був проведений «моніторинг». Відносно потерпілого ОСОБА_4 він не пам'ятає, які саме документи ОСОБА_4 він бачив. Анкетні дані ОСОБА_4 він записував з його слів. Молдавський документ був опечатаний в прозорому пакеті.

З ОСОБА_9 він познайомився, коли останнього було доставлено для проведення допиту. ОСОБА_9 написав явку з повинною за власним бажанням, психологічного чи фізичного впливу на нього не здійснювалось. В кабінеті при опитуванні ОСОБА_9 знаходився ще його колега. Де провів ніч ОСОБА_9 йому не відомо, додому він його не відпускав. Він не пам'ятає щоб ОСОБА_9 скаржився на своє здоров'я і не знає чи були у нього з собою речі. Обшук в житлі ОСОБА_9 проводили працівники УКР УМВС України в Чернівецькій області, він участі в цьому не приймав. Йому не відомо, щоб на ОСОБА_9 зі сторони працівників міліції був тиск.

Свідок ОСОБА_34 в судовому засіданні пояснив суду, що підсудних знає у зв'язку із їхнім затриманням по підозрі в заволодінні транспортним засобом. Він був в групі, яка проводила оперативно-розшукові дії. Він приймав участь при проведенні відтворення обстановки і обставин події та складав відповідний протокол. При проведенні відтворення вони рухалися на двох автомобілях, в одному із них знаходився він та ОСОБА_9. Також були поняті, слідчий та ще один працівник, який супроводжував всіх. Першим із автомобіля вийшов ОСОБА_9 та показав куди необхідно йти. Це відбувалося в районі вул. Толбухіна, потім в районі ТЦ «Майдан» та базару по вул. Дубинській. ОСОБА_9 розповідав, що він чекав на автомобілі марки „Мерседес" ОСОБА_7 та ще одну особу, а останні повинні були забрати автомобіль у потерпілого ОСОБА_4. На автомобіль, яким мали заволодіти, був встановлений

„ жучок" завдяки якому їм було відоме місце знаходження автомобіля. З протоколом відтворення обстановки та обставин події були ознайомлені всі присутні, про зауваження до протоколу він не пам'ятає. Він особисто набирав стенограми до протоколу відтворення обстановки та обставин події та з протоколом ознайомив всіх присутніх. Ніхто ніякого тиску на ОСОБА_9 не чинив, всі пояснення ОСОБА_9 давав добровільно. В кабінеті у нього ОСОБА_9 не ночував. В суд подання про зняття інформації з телефонів готував він. Диски були надані з УОТЗ після легалізації, носії були на них. Дисків було декілька, вони були опечатані. Стенограму він виготовляв в УОТЗ більше двох тижнів, програючи диски на комп'ютері, звук йшов через наушники. Диски в кінці дня залишав в УОТЗ, передавав іншим працівникам. Він не пам'ятає чи були поняті. До початку слідчих дій ОСОБА_9 був в його кабінеті і якщо він виходив, то ОСОБА_9 переводили в кабінет ОСОБА_33, не залишаючи його без нагляду. ОСОБА_9 в управлінні до початку слідчих дій знаходився декілька годин. Він не пам'ятає чи був в наручниках ОСОБА_9, не пам'ятає чи давав йому їжу. ОСОБА_9 розкаявся у вчиненому злочині і написав явку з повинною добровільно, він заходив в кабінет і бачив, як він цю явку писав, також це бачив ОСОБА_35. Йому не відомо, щоб ОСОБА_9 відпускали додому. Місце знаходження автомобіля марки „БМВ Х6 „ йому не відоме.

Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні пояснив суду, що підсудних знає з моменту їх затримання. В березні 2010 р. він в складі оперативної групи поїхав в м. Київ для затримання ОСОБА_9, відносно якого була оперативна інформація щодо вчинення ним злочину. Затримання ОСОБА_9 відбувалося на вулиці, опору він не чинив, представившись працівником міліції. При затриманні були присутні приблизно п'ять працівників міліції. Вони знаходилися в мікроавтобусі, а ОСОБА_9 сів в автомобіль співробітника Департаменту і його доставили в МВС України в м. Києві. Особисто він протокол затримання ОСОБА_9 не оформляв. При проведенні обшуку в квартирі ОСОБА_9 були присутні він, слідчий Тонієвич, ОСОБА_9 та ще декілька працівників міліції, поняті. ОСОБА_9 було роз'яснено в чому його підозрюють та інше. На прохання ОСОБА_9, його родичів вони не повідомляли. Ключі від квартири дав ОСОБА_9. Перед квартирою в присутності понятих, простих громадян, був проведений попередній огляд ОСОБА_9. При проведенні обшуку ОСОБА_9 все доставав і розповідав сам, з його боку не було ніяких зауважень. При попередньому огляді ОСОБА_9 та при обшуку його житла були присутні різні поняті. При проведенні обшуку технічних засобів не було, лише можливо фотоапарат. Двері в квартиру відчинив ОСОБА_9 при працівниках міліції та понятих. Квартира складається з двох кімнат та кухні. Вилучалося все те, що описано в протоколі обшуку. Обшук був тривалим, оскільки було багато речей, запасних частин, ноутбук, телефонні картки. Розпочався обшук після обіду, а закінчився ввечері. Після обшуку ОСОБА_9 зібрав свої речі, зачинив квартиру і вони всі на мікроавтобусі відправилися в м. Чернівці. Наручники з ОСОБА_9 в УМВС зняли. В його присутності ОСОБА_9 рапорт не писав, про його існування йому стало відомо пізніше. Коли вони знаходилися в квартирі ОСОБА_9, то після закінчення обшуку та як пішли поняті, ніяких слідчих дій вони не проводили, нічого не вилучалось. 11.03.2011 р. вони приїхали в м. Чернівці і доставили ОСОБА_9 в УМВС України в Чернівецькій області, в подальшому з ним працював слідчий. Він був у ОСОБА_9 в ІТТ. ОСОБА_9 був доставлений в м. Чернівці на підставі окремого доручення слідчого. Ніякого тиску на ОСОБА_9 не здійснювалось. Особисто він права ОСОБА_9 не роз'яснював. ОСОБА_9 відразу повідомив, що буде дотримуватись вимог ст. 63 Конституції України. Протокол затримання ОСОБА_9 він не оформляв. Зі слів ОСОБА_9 йому відомо, що автомобіль марки „ БМВ Х6 „ проданий.

Начальником обласного управління карного розшуку був ОСОБА_44 і всі свої дії він узгоджував з ним. З ОСОБА_33 він нічого не узгоджував.

Також він приймав учать при затриманні ОСОБА_8. Була створена оперативна група з УВС Чернівецької області, були експерт, дізнавач. ОСОБА_8 затримали в м. Києві на залізничному вокзалі. Чи приймав він участь при його затриманні він не пам'ятає. ОСОБА_8 доставили в м. Чернівці. Огляд ОСОБА_8 він не здійснював, тільки їхав з ним в одному автомобілі, чи був на той час ОСОБА_8 в наручниках він не пам'ятає. Протокол затримання ОСОБА_8 він не оформляв. Участі при проведенні інших слідчих дій з ОСОБА_8 він не приймав. Крім цього, він був присутнім при затриманні ОСОБА_10. Разом з ним було двоє працівників міліції. Їм було відомо, що ОСОБА_10 міліціонер. З УВБ при затриманні були працівники. Протокол затримання ОСОБА_10 він не оформляв. ОСОБА_10 затримали на вулиці біля будинку. ОСОБА_10 зателефонував своїй дружині і повідомив про своє затримання. Чи проводив ніч ОСОБА_10 в УВС він не пам'ятає. В його присутності ОСОБА_9 рапорт не писав. Про те що ОСОБА_9 є працівником міліції йому стало відомо на початку відрядження в м. Київ.

З показів свідка ОСОБА_36, які ним дані в ході судового засідання і які оголошені в теперішньому судовому засіданні вбачається, що він отримав для розслідування кримінальну справу приблизно 17.03.2010 р. по епізоду де проходив потерпілим ОСОБА_4 і на той час ОСОБА_9 вже було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В той день він пред'явив ОСОБА_9 обвинувачення в СІЗО та допитав його в присутності адвоката Кирницького. ОСОБА_9 підтвердив раніше данні ним покази, доповнень до показів у нього не було. Через декілька днів передали іншу кримінальну справу по факту заволодіння транспортним засобом „ Мітсубісі Аутлендер". В УКР був доставлений ОСОБА_10. Йому передали матеріали, які були проаналізовані і ним був складений протокол про затримання ОСОБА_10. З ОСОБА_10 був його батько та адвокат Хоміцький, якого він допустив до участі в справі в якості захисника. З участю адвоката, експерта та за допомогою відеозйомки був проведений допит підсудного ОСОБА_10, після чого останнього відправили в ІТТ. Через день в присутності адвоката він пред'явив ОСОБА_10 обвинувачення. Враховуючи, що ОСОБА_10 визнав вину, підписав покази, які раніше давав, має на утриманні неповнолітню дитину, вчиняв лише певні дії при вчиненні злочину, за погодженням з керівництвом йому було обрано запобіжний захід у вигляді застави і звільнено з ІТТ.

В квітні - травні 2010 р. йому передали кримінальну справу по факту заволодіння автомобілями марки „ БМВ-7" і „Шкода супер Б". Всі справи були об'єднані в одне провадження і по ним були вже затримані ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які знаходились під вартою. По справі були проведені експертизи, допити, інші слідчі дії та наприкінці досудового слідства обвинуваченим були пред'явлені обвинувачення.

ОСОБА_10 розповідав про друзів на ім'я ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та однокурсника, який приїжджав з ним в м. Чернівці і познайомив з цими друзями.

При виконанні вимог ст. 218 КПК України ОСОБА_9 заявив, що під час його затримання працівниками міліції відносно нього були застосовані певні незаконні дії. Досудове слідство було закінчено і справа була направлена на перевірку. Інших скарг не було, лише клопотання по суті справи. В порушенні кримінальної справи щодо незаконного затримання ОСОБА_9 було відмовлено. Відеозапис зберігається в НДКЦ. Відносно ОСОБА_9 слідча дія фіксувалася на відео. В прокуратурі Чернівецької області зберігаються відеозаписи відтворення обстановки і обставин подій з участю ОСОБА_9. Йому була передана справа в якій була роздруківка відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_9, вона не була підписана останнім. Він пред'явив її ОСОБА_9 для ознайомлення і підпису. Прочитавши роздруківку ОСОБА_9 відмовився її підписати, про що він зазначив. Потерпілого ОСОБА_4 він не бачив, не допитував, оскільки останній залишив територію України і його викликати не вдалось. Ніяких гарантій нікому відносно міри запобіжного заходу він не давав, нічого не обіцяв.

Допит ОСОБА_10 проводився з відеозйомкою, після чого протокол допиту набрали на комп'ютері та ознайомили ОСОБА_10 та його адвоката з цим протоколом. Ніякого тиску на ОСОБА_10 він не чинив, його до нього доставили працівники УКР. Де ОСОБА_10 знаходився до цього часу, хто склав протокол про його затримання, йому не відомо. Йому відомо лише те, що ОСОБА_10 привезли з м. Києва. Також пояснив, що він ретельно ознайомлювався з матеріалами справи, коли складав протоколи пред'явлення обвинувачення ОСОБА_9. З протоколом обшуку житла ОСОБА_9 знайомився. Речові докази були опечатані в пакети та ящики. Всі речові докази, які не мають значення по справі, повернуті родичам, а ті що визнані речовими доказами зберігаються в камері схову.

Підписи потерпілого ОСОБА_4 в документах він не завіряв, оскільки всі документи були складені службовими особами, яку несуть певну відповідальність і у нього не було сумнівів у цих документах.

Автомобіль марки « БМВ Х6 » належав ОСОБА_4, а документи були оформлені на ОСОБА_12.

Напад був вчинений на ОСОБА_4. Знаходження ОСОБА_12 встановити не змогли, оскільки він є громадянином іншої держави і перебував за межами України, автомобіль марки «БМВ Х6» було викрадено і місце його знаходження невідомо.

Під час обшуку у ОСОБА_7 вилучили свідоцтво про реєстрацію автомобіля „ БМВ Х6," яке згідно з експертизою не є фіктивним. Відомості з митниці підтверджують, що даний автомобіль перетинав кордон України. Крім того, на наявність цього автомобіля вказували свідки, які його бачили. Факт виготовлення цього автомобіля підтвердив завод виробник. Автомобіль перебував на обліку в Молдові. Автомобіль «БМВ Х6» випущений в 2007 р., зареєстрований в 2008 р., номер кузову співпадає. Справа по угону вказаного автомобіля в його провадженні перебувала біля 5 місяців. Документів на право власності на автомобіль на ім'я ОСОБА_4 він не бачив. Він давав доручення в органи дізнання для проведення оперативної роботи.

Згідно з висновком комп'ютерно-технічної експертизи №0348-К на жорсткому диску портативного комп'ютера ноутбук «Тошиба Сателіт», виявленого та вилученого під час огляду автомобіля марки «Хонда Акорд» на якому приїхав ОСОБА_7 виявлено програмне забезпечення для керуваннями мобільними телефонами, а також наявна історія відвідування Інтернет сайтів, яка скопійована а.с.127-132 Т.5 .

Невизнання підсудними ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 своєї вини у вчиненні злочинів визнається судом як метод їхнього захисту з метою уникнути відповідальності за вчинене і спростовуються вищенаведеними доказами.

Суд також враховує те, що в ході досудового слідства підсудні визнавали свою вину, що на думку суду відповідають дійсності.

Покази підсудних про застосування відносно них під час проведення дізнання та досудового слідства незаконних методів в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, прокуратурою Чернівецької області проведено з цього приводу перевірки і винесено постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. На відеозапису їх допиту неможливо встановити, що до них застосовувалося будь-яким чином фізичне чи психічне насилля.

Проаналізувавши наведені докази суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів знайшла своє повне підтвердження під час судового слідства, але разом з тим їхні дії тільки частково правильно кваліфіковані органом досудового слідства.

По епізоду незаконного заволодіння автомобілем марки «BMW X6», д/н «НОМЕР_22» дії підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_9 правильно кваліфіковані за ст. 289 ч.3 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, що завдало великої матеріальної шкоди потерпілому.

По епізодам незаконного заволодіння автомобілями марки « Шкода супер Б », н/з НОМЕР_4 та марки «BMW 740», н/з НОМЕР_15 дії підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повинні бути перекваліфіковані з ст. 289 ч.3 на ст. 289 ч. 2 КК України у зв'язку з наступним.

Пред'являючи підсудним ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачення за ст. 289 ч.3 КК України орган досудового слідства виходив з того, що згідно з висновком автотоварознавчої експертизи № 804 а.с.71-73 Т.3 залишкова вартість автомобіля марки «Шкода супер Б» д/н НОМЕР_4 станом на січень 2010 року становила 151841 грн.

Але вартість цього автомобіля ОСОБА_39, враховуючи розмір заподіяної йому шкоди, сам оцінив в межах 8000 доларів США, що складає 64000 грн., через наявність багатьох неполадок, пошкоджень, які він намагався усунути. Саме суму 64000 грн. ОСОБА_17 зазначив як в судовому засіданні так і під час досудового слідства. Вищезазначений висновок експертизи щодо цього автомобіля зроблений теоретично, без огляду транспортного засобу, без врахування його справжнього технічного стану є лише припущенням.

Отже в цій ситуації підсудними потерпілому була заподіяна значна матеріальна шкода оскільки її розмір станом на 2010 рік перевищує сто, але не перевищує двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Що ж стосується викрадення автомобіля марки «BMW 740» н/з НОМЕР_15, то в судовому засіданні встановлено, що цей автомобіль в подальшому було знайдено і повернуто власнику. Отже реальні збитки викраденням автомобіля заподіяні не були.

Також судом встановлено, що під час вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 цього злочину ними не застосовувалось насильство, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого оскільки удари потерпілому наносились руками та ногами по різних частинах тіла. Після цього він не перебував на лікуванні в медичних закладах. Застосування електрошокера на думку суду також не свідчить про небезпеку для життя та здоров'я потерпілого, оскільки основною метою його використання є нейтралізація, а не враження особи, відносно якої він застосовується, шкода здоров'ю та фізичному стану людини зводиться до мінімуму.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 498 потерпілому ОСОБА_19 було заподіяно легкі тілесні ушкодження а.с.184-185 Т.5 .

За таких обставин дії підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по цим двом епізодам мають бути кваліфіковані за ст. 289 ч.2 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, щодо автомобіля « Шкода супер Б » н/з НОМЕР_4 ще й за кваліфікуючою ознакою, що завдало значної шкоди потерпілому, а щодо автомобіля «BMW 740» н/з НОМЕР_15 ще й за кваліфікуючими ознаками - поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, поєднане з проникненням у сховище.

Також на думку суду невірно кваліфіковані дії підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо автомобіля « Мітсубісі аутлендер », д/н НОМЕР_3 за ст. 289 ч.3 КК України, а дії підсудного ОСОБА_10 за ст.ст. 15, 289 ч.3 КК України у зв'язку з наступним.

В судовому засіданні встановлено, що підсудні вчинили замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, оскільки 05.02.2010 року вони незважаючи на всі вжиті ними заходи, не змогли здійснити свої злочинні наміри через втрату зв'язку з мобільним телефоном, встановленим ними на вказаному автомобілі, тобто злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

Доказів тому, що в ніч з 16 на 17 лютого 2010 року саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з території господарського двору Чернівецького драматичного театру ім. О.Кобилянської викрали цей автомобіль немає, це є тільки припущенням органу досудового слідства. Підсудний ОСОБА_10 під час допиту пояснював, що в телефонній розмові інші підсудні йому повідомили, що заволодіти автомобілем « Мітсубісі аутлендер » д/н НОМЕР_3 їм не вдалося і вони продали ключі від нього іншим особам.

За таких обставин судом встановлено, що підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не заволодівали автомобілем « Мітсубісі аутлендер », д/н НОМЕР_3, відповідно реальних збитків потерпілому не заподіювали.

А тому по епізоду щодо автомобіля « Мітсубісі аутлендер », д/н НОМЕР_3 дії підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 мають бути кваліфіковані за ст.ст. 15 ч.1, 289 ч.2 КК України як замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб.

Що ж стосується обвинувачення підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.2, 357 ч.3 КК України, то суд вважає, що воно не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, вони мають бути виправдані за цими статтями у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що нападаючи на потерпілого ОСОБА_19 умисел підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 був спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, про що свідчать їхні дії - забираючи у потерпілого сумку вони шукали саме ключі від автомобіля, відповідно додаткової кваліфікації за відповідною статтею розділу 6 Особливої частини КК України, окрім ст. 289 КК України, не потребують. Крім того, під час вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 цього злочину ними не застосовувалось насильство, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого оскільки удари потерпілому наносились руками та ногами по різних частинах тіла. Після цього він не перебував на лікуванні в медичних закладах, йому були заподіяні легкі тілесні ушкодження. Застосування електрошокера на думку суду також не свідчить про небезпеку для життя та здоров'я потерпілого оскільки основною метою його використання є нейтралізація, а не враження особи, відносно якої він застосовується, шкода здоров'ю та фізичному стану людини зводиться до мінімуму.

Також на думку суду не доведено, що заволодіваючи автомобілями умисел підсудних крім цього був направлений ще й на заволодіння документами на них. Документи на автомобілі «BMW X6», д/н «НОМЕР_22» та «Шкода Супер Б», д/н НОМЕР_4 знаходились всередині них і відповідно заволодіваючи цими автомобілями, підсудні не знали чи є там документи на них чи ні. Документи на автомобіль «BMW 740» н/з НОМЕР_15 також знаходились в сумці, в якій були ключі від нього і саме знаходження ключів було метою підсудних, коли вони забирали сумку.

Також підсудний ОСОБА_7 органом досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 263 ч.1 та 309 ч.1 КК України як незаконне поводження з бойовими припасами, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу та як незаконне зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту. Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_7 у вчиненні цих злочинів не знайшла свого підтвердження, а тому він повинен бути виправданий за цими статтями.

Судом встановлено, що фактично як наркотичних засобів, так і бойових припасів у ОСОБА_7 не було вилучено, а ті вилучені предмети є недопустимими доказами, оскільки були вилучені в автомобілі та одязі ОСОБА_7 без участі понятих. Крім цього не було встановлено з достовірністю чи могли боєприпаси та наркотичні засоби, які були вилучені у ОСОБА_7 поміститися в його одязі, як це зазначено в протоколі огляду. Окрім цього зазначено час виявлення їх один, а при фіксуванні огляду на відеокамеру час зазначений на годину пізніше. Також було встановлено, що куртка в якій було вилучено наркотичні засоби та бойові припаси знаходилася не на ОСОБА_7, а в іншому місці, до якої мали доступ оперативні працівники міліції без участі понятих. Це знайшло своє підтвердження показами свідків ОСОБА_40 та ОСОБА_41. Таким чином суд вважає, що в діях ОСОБА_7 відсутній склад злочину передбачений ст.ст. 263 ч.1 та 309 ч.1 КК України, а тому його цими статтями КК України слід виправдати.

При призначенні підсудним покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, що підсудні позитивно характеризуються за місцем проживання, що на утриманні ОСОБА_10 знаходиться одна неповнолітня дитина, що підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 позитивно характеризуються за місцем колишньої роботи, що підсудний ОСОБА_8 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак судимість погашена, що підсудний ОСОБА_7 вчинив злочини під час іспитового строку за іншим вироком суду, що підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, ступінь участі підсудних у вчиненні злочинів, і вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 неможливе без ізоляції від суспільства, їм слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, а виправлення та перевиховання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 можливе без ізоляції від суспільства, їм слід призначити покарання, яке було би достатнім для їх виправлення, але звільнити від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку.

Разом з тим суд враховує, що підсудний ОСОБА_9 позитивно характеризується за місцем проживання та колишньої роботи, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, ступінь його участі у вчиненні злочину, і ці обставини на думку суду пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та з урахуванням особи винного суд вважає за можливе призначити ОСОБА_9 покарання з застосуванням ст. 69 КК України.

Суд також враховує, що підсудні ОСОБА_8 та ОСОБА_7 позитивно характеризуються за місцем проживання, ступінь винуватості їх, те, що тривалий час знаходяться в місцях позбавлення волі звідки також характеризуються позитивно і ці обставини на думку суду пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, тому з врахуванням цих чинників та особи, суд вважає за можливе призначити їм покарання з застосуванням ст. 69 КК України.

Що ж стосується призначення підсудним покарання у вигляді конфіскації належного їм майна, то на думку суду необхідності в цьому немає.

В задоволенні цивільних позовів ОСОБА_25 та ОСОБА_13 слід відмовити, оскільки ОСОБА_14 відмовилася від заявленого позову, а ОСОБА_13 підтримала позов тільки в частині стягнення моральної шкоди, однак суд вважає, що вчиненням злочину їй не було завдано моральної шкоди. Автомобіль підсудними ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у неї не вилучався, реальних збитків їй не було заподіяно.

Що ж стосується потерпілих ОСОБА_19 та ОСОБА_17, то вони ні під час досудового слідства, ні під час судового слідства не зверталися з позовною заявою, позовних вимог не заявляли і не підтримували їх. а.с. 29-30 , т. 3, а.с. 96, т.5 .

Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 289 ч.2, 15 ч.1, 289 ч.2, 289 ч.3 КК України і призначити йому покарання:

За ст. 289 ч.2 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна,

За ст.ст. 15 ч.1, 289 ч.2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна,

За ст. 289 ч.3 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді п'яти років і шести місяців позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді п'яти років і шести місяців позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати частину не відбутого покарання за вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29.05.2009р. і остаточно ОСОБА_7 призначити покарання у вигляді п'яти років восьми місяців позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

За ст.ст. 187 ч.2, 357 ч.3, 263 ч.1, 309 ч.1 КК України ОСОБА_7 виправдати.

Запобіжний захід ОСОБА_7 залишити у вигляді тримання під вартою і строк відбування покарання рахувати з 07 березня 2010 р.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч.2, 15 ч.1, 289 ч.2 КК України і призначити йому покарання :

За ст. 289 ч.2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді чотирьох років і одного місяця позбавлення волі без конфіскації належного йому майна ;

за ст.ст. 15 ч.1, 289 ч.2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді чотирьох років і одного місяця позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

За ст.ст. 187 ч.2, 357 ч.3 КК України ОСОБА_8 виправдати.

Запобіжний захід ОСОБА_8 залишити у вигляді тримання під вартою і строк відбування покарання рахувати з 12.03.2010 р.

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч.3 КК України і призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2-х річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України, а саме :

1) не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи ;

2) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання ;

3) періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді застави.

Після набрання вироком законної сили, заставу в розмірі 25000 гривень, яка внесена ОСОБА_9 згідно квитанції ПУАТ « ФІДОБАНК » від 20 грудня 2012 року на рахунок ТУ ДСА у Чернівецькій області повернути ОСОБА_9.

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.1, 289 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2-х річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України, а саме :

1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи ;

2) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання ;

3) періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_10 до набрання вироку законної сили залишити у вигляді застави.

Після набрання вироком законної сили, заставу в сумі 8500 гривень, яка внесена згідно квитанції № 278/365 ОПЕРВ ОУ Ощадбанку м. Чернівці від 19 березня 2010 року за ОСОБА_10 на рахунок прокуратури Чернівецької області, повернути заставодавцю ОСОБА_42.

Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 солідарно судові витрати по справі за проведення експертиз на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області в сумі 5228 грн. 09 коп., які перерахувати на р/р 31256272210002, банк УДК в Чернівецькій області, МФО 856135, код ЄДРПОУ 25575279.

Речові докази по справі - 30 гільз та 28 патронів, фрагменти електрошокеру з акумуляторною батареєю, які зберігаються в камері схову збереження зброї та речових доказів Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області ; наркотичний засіб - канабіс у висушеному стані вагою 17,8 гр. вилучений у ОСОБА_7, який знаходиться в камері речових доказів ВРЗ УМВС України в Чернівецькій області а.с. 206, 207, 209, 210, 217, 218 т. 5 - знищити.

Речові докази по справі - майно потерпілого ОСОБА_4 - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу республіки Молдова ; туфлі, брюки,футболка, двоє трусів, зубна щітка, хрестик з жовтого металу, фотознімок, пачка від цигарок, які зберігаються в камері схову Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу республіки Молдова, яке зберігається в прокуратурі Чернівецької області , - повернути потерпілому ОСОБА_4 а.с. 121, 219 т. 2 .

Речові докази - мобільний телефон « Нокіа 1200 », ІМЕЛ НОМЕР_25 з стартовим пакетом « ДІДЖУС », мобільний телефон « Тошіба G-450 », ІМЕЛ НОМЕР_26 зі стартовим пакетом « МТС », ноутбук « Тошіба », серійний номер 261473050, які були вилучені у ОСОБА_7 та знаходяться в камері схову речових доказів Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області повернути ОСОБА_7 або його представнику. / а.с. 203,220 т.5/.

Речові докази по справі - вилучені у ОСОБА_9 сім-картки та корінці від них, які зберігаються в прокуратурі Чернівецької області, - повернути ОСОБА_9, корінець від СІМ-карти оператора « Лайф » НОМЕР_27 та блокнот синього кольору повернути ОСОБА_8, телефонна картка СІМ-оператора « Київстар » з номером НОМЕР_21 повернути ОСОБА_10 а.с. 266 т. 8 .

Речовий доказ - матеріали ОТЗ ( записи розмов ) компакт диск DVD+R Verbatiom,інв. № 104 зберігати в камері схову речових доказів прокуратури Чернівецької області. / а.с. 266 т.8 / .

Речові докази по справі - автомобіль «BMW 740» н/з НОМЕР_15 залишити у розпорядженні власника ОСОБА_19 / а.с. 231 т.5 /.

Зняти арешт з грошових коштів в сумі 700 доларів США, які були вилучені у ОСОБА_7, накладений згідно постанови слідчого Олійнича Ю.В. від 09 березня 2010 року та які зберігаються в фінансовій службі Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області та передати їх ОСОБА_7 чи його представнику / а.с. 202 т. 5 /.

Зняти арешт з мобільного телефону « SAMSUNG DUOS FCCID A3LSGHP240 », який був вилучений у ОСОБА_7, накладений згідно постанови слідчого Олійнича Ю.В. від 08 квітня 2010 року та який зберігається в камері речових доказів Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області та повернути його ОСОБА_7 чи його представнику. / а.с. 220 т. 5 /.

Зняти арешт з « ЮСБ » пристрою та « ЮСБ » накопичувача, які були вилучені у ОСОБА_7, накладений згідно постанови слідчого ОСОБА_36 від 08 серпня 2010 року та які зберігаються в камері схову речових доказів прокуратури Чернівецької області та повернути їх ОСОБА_7 чи його представнику. / а.с. 267 т.8 /.

Зняти арешт з гаманця чорного кольору з рельєфним написом « ВОНД », 5 візиток та дисконтної картки магазину « Велика кишеня », стартового пакету « Київстар » НОМЕР_28, туфель чорного кольору на шнурках, кросівки « Lakoste », пляшки об»ємом 0,5 літра заповненою рідиною прозорого кольору з етикеткою « MAXIMUM », спортивного костюма ( куртка з капюшоном, штани ) назовні - чорного кольору, в середині - сірого кольору, кепки чорного кольору, на передній частині з написом латинськими літерами білого кольору, накладений постановою слідчого Олійнича Ю.В. від 09 березня 2010 року та які зберігаються в камері схову речових доказів Шевченківського РВ УМВС України та повернути їх ОСОБА_7 чи його представнику.

Зняти арешт з грошових коштів в сумі 590 грн. 02 копійки, які були вилучені у ОСОБА_8, накладений постановою слідчого Олійнича Ю.В. від 13 квітня 2010 року та які передані на збереження фінансовій службі Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області та передати їх ОСОБА_8, або його представнику.

Зняти арешт з грошових коштів в сумі 468 гривень, які були вилучені у ОСОБА_9, накладений постановою слідчого ОСОБА_36 від 08 серпня 2010 року, які передані на депозит прокуратури Чернівецької області та передати їх ОСОБА_9.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці, а засудженими в тому ж порядку і в той же строку з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя Богдан С.І.