Постанова № 51380852, 16.09.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2015 р. Справа № 907/1178/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

Матущака О.І.

При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2 б/н від 26.06.2015 року

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2015 року

у справі № 907/1178/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с.Оноківці Ужгородського району Закарпатської області

про стягнення заборгованості на суму 40 353,65 грн.

за участю представників:

від позивача: Гнатишак О.В. - довіреність № 4716-О від 01.11.2013 року;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» звернулось до Господарського суду Закарпатської області із позовом до ПП ОСОБА_2 про стягнення 40353,65 грн. боргу.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2015 року у справі № 907/1178/149 (суддя Йосипчук О.С.) позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Суд виніс рішення, яким стягнув з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» суму 40353,65 грн., в тому числі 25940,10 грн. основного боргу за договором банківського обслуговування, заборгованість за процентами за користування кредитом на суму 9578,34 грн., пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором на суму 3123,51 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом на суму 1711,70 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням ПП ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу б/н від 26.06.2015 року, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2015 року скасувати і припинити провадження у справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки справу розглянуто без участі представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Позивачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 16.07.2015 року, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2015 року без змін.

Відповідачем було подано до суду клопотання б/н від 14.09.2015 року про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання. Дане клопотання колегією суддів відхилене оскільки не є документально обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2013р. ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» із заявою про відкриття поточного рахунку, яка оформлена на бланку типової форми у вигляді анкети, містить підпис клієнта.

18.04.2013 року ПП ОСОБА_2 (відповідач) приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (далі - Умови), тарифів Банку (позивача), що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, згідно заяви від 18.04.2013 року, які разом складають договір банківського обслуговування від 18.04.2013 р.

Згідно з зазначеного договору позивач відкрив відповідачу поточний рахунок: НОМЕР_1, по якому, відповідно до договору, та при наявності вільних грошових коштів, банк здійснив обслуговування кредитного ліміту відповідача за рахунок власних коштів. Про операції на кредитному рахунку, банк повідомляв у спосіб, прописаний у договорі; - або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку між сторонами.

Позивач стверджує, що він свої зобов'язання за договором банківського обслуговування б/н від 18.04.2013р. перед відповідачем виконав у повному обсязі, надавши йому кредитний ліміт в розмірі 30000 грн., про що свідчать виписки банку з рахунку підприємця за період з 25.11.2013р. по 30.10.2014р., за період з 19.04.2013р. по 10.12.2014р. та довідка банку про встановлення кредитних лімітів від 07.11.2014р.№08.7.0.0.0/141107103619, що містяться в матеріалах справи. Зазначений факт не заперечується відповідачем.

Натомість, відповідач взяті на себе зобов'язання за цим кредитним договором не виконав в повному обсязі та не повернув отримані у кредит кошти у сумі 25940,10 грн. і не сплатив відсотки за користування коштами у сумі 9578,34грн.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 ЦК України, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

Відповідно до ч.1 п.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2. ст.639 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно п.3.2.1.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п.3.2.1.1.3 зазначених вище Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, чи у будь-якій іншій формі - "Угода").

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (п. 3.2.1.1.6. Умов).

Відповідно до п.3.2.1.4.1. Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно п. 3.2.1.4.1.1 Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.2.1.4.1.2 Умов).

Пунктом 3.2.1.4.1.3 зазначених Умов встановлено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Цим же пунктом Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається (п. 3.2.1.4.9 Умов).

У відповідності до п.3.2.1.4.4 Умов, Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні строки, вони вважаються простроченими (п. 3.2.1.4.10 Умов).

Отже, виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вищенаведені норми Умов та правил надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач, підписавши Заяву про відкриття поточного рахунку, містять істотні умови змішаного договору - кредитного договору та договору банківського рахунку, оскільки Умовами передбачено порядок надання коштів, строки користування кредитною лінією, відповідальність за непогашення кредиту, порядок нарахування відсотків за користування кредитом та їх розмір, тощо.

А відтак, договір від 18.04.2013 року укладений між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ПП ОСОБА_2 шляхом приєднання є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Судом встановлено, що 18.04.2013 р. відповідачем було підписано заяву про відкриття поточного рахунку у ПАТ КБ «Приватбанк». Підписавши вказану заяву відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт, який згідно довідки про розміри встановлених кредитних лімітів від 07.11.2014р. було встановлено відповідачу кредитний ліміт станом на 19.04.2013 року в сумі 30 000,00 грн., станом на 01.03.2014 року в сумі 30 000,00 грн. та станом на 02.03.2014 року в сумі 2 7489,72 грн. Факт надання позивачем відповідачу кредиту підтверджується виписками по рахунках боржника. Відповідач не заперечує факт отримання ним від банку зазначених коштів.

В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в сумі 25 940,10 грн. по тілу кредиту.

Оскільки відповідач не розрахувався в повному обсязі перед позивачем, згідно умов договору і не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов'язань за договором, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 25 940,10 грн. по тілу кредиту.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

За умовами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із абзацом 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, в строк та в порядку, що встановлені договором.

Нормами ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Окрім вимог про повернення тіла кредиту, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу в розмірі 3123,51грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 9 57834 грн. та також заборгованості з комісії на суму 1711,70 грн.

Враховуючи Умови та Правила надання банківських послуг та дослідивши наявні в справі матеріали, перевіривши розрахунок боргу, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 125,51 грн. пені за період з 09.01.2014 року по 30.10.2014 року, 9 578,34 грн. процентів за користування кредитом за період з 27.12.2013 року по 30.10.2014 року та 1711,70 грн. комісії за період з 03.02.2014 року по 30.10.2014 року підлягають до задоволення.

Необґрунтованим є твердження апелянта про те, що суд першої інстанції розглянув справу без участі представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.12.2014 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 16.12.2014 року. Дана ухвала була направлена на адресу відповідача вул. Кільцева,41 с. Оноківці, Ужгородський район. Поштовий конверт (який був адресований на адресу відповідача) з ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.12.2014 року повернувся на адресу суду з відміткою органу поштового зв'язку: «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.12.2014 року було відкладено розгляд справи на 23.01.2015 року. Зазначена ухвала була направлена на адресу відповідача вул. Кільцева,41 с. Оноківці, Ужгородський район та була отримана останнім 20.12.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2015 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2015 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Закарпатської області.

Повний текст постанови складено та підписано 21.09.2015 року

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

Судді Дубник О.П.

Матущак О.І.