Постанова № 51380683, 14.04.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2010 р. Справа № 22/120

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Кузь В.Л. /головуючий/, ОСОБА_1., ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 банку «Золоті Ворота» (м. Харків)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області

від 21.12.2009р. у справі № 22/120

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медекс» (м. Івано-Франківськ)

до відповідача ОСОБА_3 банку «Золоті Ворота» (м. Харків) в особі філії АКБ «Золоті ворота» (м. Івано-Франківськ)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у справі: 1. ОСОБА_4 (м. Івано-Франківськ); 2. ОСОБА_5 (м. Івано-Франківськ); 3. ОСОБА_6 (м. Івано-Франківськ); 4. ОСОБА_7 (м. Івано-Франківськ); 5. Національний банк України (м. Київ)

про розірвання договору №02/05ю на кредитну лінію (не відновлювальну) від 26.10.2006р., визнання припиненим договору іпотеки від 26.10.2006р. за реєстр. №Д-1181, усунення перешкод у здійсненні права розпорядження нерухомим майном, визнання припиненими договорів іпотеки від 26.10.06 за реєстр. №Д-1190, за реєстр. №Д-1184, за реєстр. №Д-1187, визнання припиненими договорів застави товарів в обороті №02/188дз від 31.08.07р. та застави №02/187дз від 31.08.2007р.

за участю представників: не зявились

Розгляд апеляційної скарги по суті було здійснено в судовому засіданні 13.04.10, а вступна та резолютивна частини постанови оголошено 14.04.2010 року після оголошеної перерви.

Рішенням від 21.12.2009р. у справі №22/120 Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Малєєва О.В.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Медекс» (м. Івано-Франківськ) до ОСОБА_3 банку «Золоті Ворота» (м. Харків) в особі філії АКБ «Золоті ворота» (м. Івано-Франківськ) про розірвання договору №02/05ю на кредитну лінію (не відновлювальну) від 26.10.2006р., визнання припиненим договору іпотеки від 26.10.2006р. за реєстр. №Д-1181, усунення перешкод у здійсненні права розпорядження нерухомим майном, визнання припиненими договорів іпотеки від 26.10.06 за реєстр. №Д-1190, за реєстр. №Д-1184, за реєстр. №Д-1187, визнання припиненими договорів застави товарів в обороті №02/188дз від 31.08.07р. та застави №02/187дз від 31.08.2007р.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_3 банком «Золоті Ворота» (м. Харків) подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області скасувати, з огляду на наступне:

- суд не врахував, що позовні вимоги про визнання припиненими договорів іпотеки та усунення перешкод фізичним особам у здійснені їх права розпорядженням майном є спрямованим до фізичних осіб, а отже, фізичні особи, в даному випадку, мають виступати в якості відповідачів, а справа повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства;

- суд не встановив, що предметом частини позовних вимог є цивільні правовідносини між АКБ «Золоті ворота» та фізичними особами як між іпотекодержателем та майновим поручителем;

- судом не було враховано вимоги ч. 3 ст. 653 ЦК України, яка визначає момент, з якого договір вважається розірваним;

- суд дійшов хибного висновку про те, що факт розірвання договору є доведеним, інше.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області підлягає скасуванню, з огляду на наступне:

Підставою для розірвання договору за рішенням суду відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, на яку посилається позивач у справі, аргументовуючи свої позовні вимоги, є істотне порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Місцевий господарський суд оцінюючи доводи, наведені позивачем, прийшов до висновку про те, що відповідач порушив умови договору на кредитну лінію (відновлювальну) від 26.10.06 №02/05ю, не надавши позивачу кредитні кошти на суму 236196,66 доларів США для закупівлі медичного обладнання для відділу мікрохірургії ока на суму 1070464,00 грн.

Дане обладнання було необхідне позивачу для відкриття відділу мікрохірургії ока, що дозволило б отримати дохід по видаленню катаракти на суму 4800000,00 грн в рік, а також 400000,00 грн в рік від надання супутніх послуг. Даний висновок зроблено, як зазначено в рішенні, згідно пояснень позивача та наданої ним довідки. Також, суд зазначив, що можливість купівлі вищезгаданого обладнання підтверджено укладеним позивачем з ТзОВ «Медична компанія «Медекс» договором купівлі-продажу від 24.04.08 №3324/08, специфікацією та рахунком-фактурою від 24.04.08 до нього.

Однак, такі висновки суду зроблені при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, суд не врахував, що умовами договору на кредитну лінію (відновлювальну) від 26.10.06 №02/05ю (надалі Договір) не встановлено такого цільового надання кредиту, як закупівля медичного обладнання.

Разом з цим, відповідачем, що підтверджено бухгалтерською довідкою позивача, за період з 26.02.08 по 22.04.08 було надано позивачу 304000,00 доларів США.

Позивачем було подано заяви за цей період на 370000,00 доларів США і 21.05.08 ще на 16196,66 доларів США, що разом становило 386196,66 доларів США. Різниця між заявленою та наданою сумою кредиту становить 82196,66 доларів США, а не 236196,66 доларів США, як зазначено в рішенні суду з посиланням на відзив на позов, який в цій частині документально не підтверджений.

При цьому, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що отриманих позивачем згідно заявок №29 від 20.02.08; №30 від 20.02.08; №58 від 18.04.08 кредитних коштів на вищенаведену суму 304000,00 доларів США було цілком достатньо для закупівлі обладнання на суму 1070464 грн. (при курсі НБУ гривні до долара США 5,05 грн за 1 долар). Також, позивач не звертався після 24.04.08 дати укладення договору купівлі-продажу до відповідача про надання кредиту для закупівлі обладнання на суму еквівалентну 1070464,00 грн.

Разом з цим, згідно поданих заявок №29; 30; 58; 70 позивач просив виділити 102200,00 доларів США на придбання стоматологічного та лабораторного обладнання. Решта коштів потребувалась на проведення капітально-відновлювальних робіт будинку поліклініки по вулиці Військових Ветеранів, 10. У жодній із зазначених заявок не ставилась вимога про надання коштів для придбання обладнання для відділу мікрохірургії ока, чи поповнення обігових коштів (т. 1, а.с. 45-48).

Таким чином, позивачем не доведено, а судом належним чином не встановлено наявності причинного звязку між ненаданням відповідачем кредиту на 82196,66 доларів США та неможливістю позивача купити медичне обладнання.

Відсутність заявок на поповнення обігових коштів чи придбання обладнання для відділу мікрохірургії ока підтвердив і сам позивач в поясненні від 09.12.09 (т. ІІ, а.с. 1-5).

Також судом не прийнято до уваги, що на момент подання відповідачем вищезгаданих заявок на отримання кредитних коштів у нього перед відповідачем існувала заборгованість на суму 31379,17 доларів США по відсотках за користування кредитом та нарахованій комісії банку. Станом на 22.04.08 позивачем було отримано кредитних коштів на загальну суму 1752000,00 доларів США, що підтверджено довідкою позивача від 03.12.09 (а.с. 206, т. І).

Відповідно до умов Договору (п. 5.3.1) банк має право відмовитись від подальшого кредитування позичальника за Договором у випадку невиконання своїх зобовязань по сплаті процентів та нецільового використання кредиту. Це право відповідача є договірним, тобто встановлене за домовленістю сторін і застосовується в односторонньому порядку без розірвання Договору, що і було зроблено банком.

Виходячи з цього, Львівський апеляційний господарський суд не встановив істотного порушення відповідачем умов Договору та завдання позивачу шкоди внаслідок порушення умов договору і, як підстави для розірвання Договору за рішенням суду.

Львівським апеляційним господарським судом також встановлено порушення судом норм матеріального права при задоволенні позову про припинення договорів іпотеки від 26.10.06 за реєстром №Д-118 та застави №02/187дз від 31.08.07, укладених між позивачем та відповідачем. Зокрема, ч. 3 ст 653 ЦК України, якою встановлено, що договір розривається у судовому порядку з моменту набрання рішення суду про розірвання договору законної сили. Тобто, суд, розірвавши кредитний договір одночасно, припинив забезпечення виконання зобовязання. При цьому, рішення суду в частині розірвання договору не набрало законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Стосовно прийнятого місцевим господарським судом рішення в частині припинення договорів іпотеки, укладених між відповідачем та третіми особами, які є фізичними особами, то дане рішення в цій частині прийнято з порушенням норм ст. ст. 1; 2; 12; 21 ГПК України.

Зокрема, суд, розглянувши спір в цій частині, припинив договірні відносини, стороною в яких є фізичні особи і щодо договорів, у яких позивач не був стороною, а фізичні особи не були відповідачами у справі. Господарський процесуальний Кодекс не надає повноважень господарському суду розглядати по суті спір за участю фізичних осіб, які не є субєктами підприємницької діяльності і по категоріях, не передбачених ст. 12 ГПК України стосовно участі фізичних осіб як сторін.

Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що розглянувши позов і прийнявши рішення про припинення договорів іпотеки, укладених відповідачем з третіми особами без участі позивача, не змінивши їх статус на відповідачів, суд неправильно застосував норми ст. 21 ГПК України, а також невірно протрактував норму ст. 11 Закону України України «Про іпотеку» як право іншої особи ставити вимогу саме про припинення договору, учасником якого вона не була. Тобто, позивач у цій частині вибрав неправильний спосіб захисту, що є також підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищенаведене, Львівський апеляційний господарський суд встановив безпідставність та незаконність позовних вимог ТзОВ «Медекс», а також неправомірність прийнятого місцевим господарським судом рішення про їх задоволення.

Подане позивачем клопотання від 12.04.10 про залучення до справи в якості третіх осіб ТзОВ «Фірма «Експрес» та громадянина ОСОБА_8 у звязку з укладеними договорами цесії від 26.02.10 між відповідачем та даними особами судом апеляційної інстанції розглянуто й до задоволення не приймається, оскільки апеляційний господарський суд переглядає правильність прийнятого місцевим господарським судом стосовно обставин та доказів, які існували на час розгляду справи.

Рішення судом першої інстанції було прийнято 21.12.09, а тому обставини, що виникли 26.02.10 не можуть впливати на оцінку такого рішення в порядку апеляційного розгляду.

Щодо поданого клопотання позивача від 14.04.10 про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю явки представників та необхідністю подання додаткових доказів, то суд не знайшов підстав для його задоволення, оскільки всі доводи сторонами були наведені в попередньому судовому засідання 13.04.10 і оголошення перерви на 14.04.10 було проведено для підготовки й проголошення постанови суду. Окрім цього, заявник клопотання не зазначив, які саме докази мав подати й підстави неможливості їх подання суду першої інстанції та в попередніх судових засіданнях Львівського апеляційного господарського суду.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу задоволити.

Рішення від 21.12.2009р. у справі №22/120 Господарського суду Івано-Франківської області скасувати. Прийняти нове рішення: в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медекс» (вул. Військових ветеранів, 10, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20548257) на користь ОСОБА_3 банку «Золоті Ворота» (пр. Леніна, 36, м. Харків, 61200, код ЄДРПОУ 20015529) 552,50 грн. державного мита, сплаченого за подання та розгляд апеляційної скарги.

Судові витрати по розгляду апеляційної скарги, понесені відповідачем стягнути на його користь з позивача

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

ГоловуючийсуддяКузь В.Л.

суддяЮркевич М.В.

суддяГородечна М.І.