Ухвала суду № 51379699, 17.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 року м. Київ К/800/65581/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Повного товариства «ХН-ЛОМБАРД» ОСОБА_4 і Компанія» до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Гарбуз Т.О., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 про визнання дій протиправними, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Повного товариства «ХН-ЛОМБАРД ОСОБА_4 і Компанія» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 року Повне товариство «ХН-ЛОМБАРД ОСОБА_4 і Компанія» (далі - позивач) звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило визнати протиправною бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби, яка виразилась в неподанні запиту до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції за параметром «об'єкт» для перевірки наявності або відсутності в Реєстрах обтяжень арештів та заборони відчуження нерухомого майна; визнати протиправними дії Київського відділу державної виконавчої служби щодо проведення виконавчих дій по примусовій реалізації нерухомого майна та винесення постанови і акту про передачу майна стягувачу від 21.05.2013 року; визнати протиправними дії Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції щодо формування та надання інформаційної довідки і.н. 591474 від 19.02.2013 року на запит Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції без урахування та зазначення активного запису про наявність накладення арешту та заборони відчуження частини домоволодіння на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2011 року та інформаційної довідки і.н. 591619 від 19.02.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що оскаржувані дії відповідачів вчинені та прийняті у межах та спосіб наданих повноважень, відповідно до вимог діючого законодавства України.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясували обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосували до спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 2, ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ч. 1 ст. 11, ч.ч. 1-3 ст. 57, ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

31.10.2012 року старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Хабловим В.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 34990157 з примусового виконання виконавчого листа № 2035/8245/2012, виданого 29.10.2012 року Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_9. на користь ОСОБА_6, суми боргу у розмірі 360000 грн.

В межах вказаного виконавчого провадження державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби Хаблов В.М. провів виконавчі дії по примусовій реалізації нерухомого майна - 34/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 та виніс постанову і акт про передачу майна стягувачу ОСОБА_6 в рахунок погашення боргу ОСОБА_9 від 21.05.2013 року.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Щодо заявлених вимог до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Згідно повідомлень АБ «Укргазбанк» отриманих Київським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, коштів на рахунках ОСОБА_9 недостатньо для погашення боргу у розмірі 360000,00 грн., автотранспортні засоби за вказаною особою не зареєстровані.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом.

Київським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було направлено запит до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про надання інформації № 236099, відповідно до якого просили надати розширений витяг заборон з Державного реєстру речових прав на боржника ОСОБА_9

Відповідно до п. 4 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року № 1844/5, пошук записів про обтяження речових прав на нерухоме майно у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек здійснюється за такими ідентифікаторами:

за реєстраційним номером запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек;

за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно;

за кадастровим номером земельної ділянки;

за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна;

за ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи (особи, щодо майна якої встановлено обтяження/боржника):

для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства) - прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, податковий номер (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України);

для юридичної особи (резидента та нерезидента) - найменування юридичної особи та податковий номер.

Тобто, законодавець визначив декілька критеріїв пошуку записів про обтяження речових прав на нерухоме майно, які можуть застосовуватись окремо один від одного, в залежності від інформації зазначеної в запиті, який подає держаний виконавець.

Таким чином, в Україні на теперішній час встановлено та діє заявочний принцип надання інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Заявник в процедурі державної реєстрації прав та їх обтяжень самостійно та на власний розсуд формує пакет документів, подає заяву встановленої форми.

На вказаний запит державним виконавцем отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 591474 від 19.02.2013 року та інформаційну довідку з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 591619 від 19.02.2013 року.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанцій погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що поданий державним виконавцем запит до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції відповідає вимогам чинного законодавства та не порушує прав позивача. Крім того, вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо не подання запиту за параметром «об'єкт» та щодо визнання протиправним дій при проведенні виконавчих дій по примусовій реалізації нерухомого майна не підлягають задоволенню, тому що відповідачем жодним чином не порушено права позивача при здійсненні таких дій в межах виконавчого провадження № 34990157, оскільки стягнення звернено на 34/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 на яке не було встановлено заборони щодо відчуження. В той же час, щодо 59/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1, на яке ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2011 року накладено заборону на відчуження, державним виконавцем не вчинялось жодних дій.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дії Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції щодо формування та надання інформаційної довідки і.н. 591474 від 19.02.2013 року на запит Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції без урахування та зазначення активного запису про наявність накладення арешту та заборони відчуження частини домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2011 року, що належало ОСОБА_9, та інформаційної довідки і.н. 591619 від 19.02.2013 року, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Інформаційну довідку з Державного реєстру прав, відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підставі письмового запиту мають право отримувати суд, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи доходів і зборів, органи Служби безпеки України та інші органи державної влади (посадові особи), якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом.

Інформація з Державного реєстру прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до п. 1 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, надається у формі витягу, інформаційної довідки та виписки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при наданні інформації з Державного реєстру прав на запит державного виконавця використані всі Реєстри України за критерієм пошуку інформації - за суб'єктом фізична особа ОСОБА_9 та надана вся наявна інформація.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що державним реєстратором прав виконані всі дії передбачені чинним законодавством України з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження та наданні інформації.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Повного товариства «ХН-ЛОМБАРД» ОСОБА_4 і Компанія» залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року у справі № 820/13094/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. РибченкоВищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Повного товариства «ХН-ЛОМБАРД» ОСОБА_4 і Компанія» до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Гарбуз Т.О., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 про визнання дій протиправними, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Повного товариства «ХН-ЛОМБАРД ОСОБА_4 і Компанія» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 року Повне товариство «ХН-ЛОМБАРД ОСОБА_4 і Компанія» (далі - позивач) звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило визнати протиправною бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби, яка виразилась в неподанні запиту до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції за параметром «об'єкт» для перевірки наявності або відсутності в Реєстрах обтяжень арештів та заборони відчуження нерухомого майна; визнати протиправними дії Київського відділу державної виконавчої служби щодо проведення виконавчих дій по примусовій реалізації нерухомого майна та винесення постанови і акту про передачу майна стягувачу від 21.05.2013 року; визнати протиправними дії Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції щодо формування та надання інформаційної довідки і.н. 591474 від 19.02.2013 року на запит Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції без урахування та зазначення активного запису про наявність накладення арешту та заборони відчуження частини домоволодіння на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2011 року та інформаційної довідки і.н. 591619 від 19.02.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що оскаржувані дії відповідачів вчинені та прийняті у межах та спосіб наданих повноважень, відповідно до вимог діючого законодавства України.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясували обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосували до спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 2, ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ч. 1 ст. 11, ч.ч. 1-3 ст. 57, ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

31.10.2012 року старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Хабловим В.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 34990157 з примусового виконання виконавчого листа № 2035/8245/2012, виданого 29.10.2012 року Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_9. на користь ОСОБА_6, суми боргу у розмірі 360000 грн.

В межах вказаного виконавчого провадження державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби Хаблов В.М. провів виконавчі дії по примусовій реалізації нерухомого майна - 34/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 та виніс постанову і акт про передачу майна стягувачу ОСОБА_6 в рахунок погашення боргу ОСОБА_9 від 21.05.2013 року.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Щодо заявлених вимог до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Згідно повідомлень АБ «Укргазбанк» отриманих Київським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, коштів на рахунках ОСОБА_9 недостатньо для погашення боргу у розмірі 360000,00 грн., автотранспортні засоби за вказаною особою не зареєстровані.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом.

Київським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було направлено запит до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про надання інформації № 236099, відповідно до якого просили надати розширений витяг заборон з Державного реєстру речових прав на боржника ОСОБА_9

Відповідно до п. 4 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року № 1844/5, пошук записів про обтяження речових прав на нерухоме майно у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек здійснюється за такими ідентифікаторами:

за реєстраційним номером запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек;

за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно;

за кадастровим номером земельної ділянки;

за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна;

за ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи (особи, щодо майна якої встановлено обтяження/боржника):

для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства) - прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, податковий номер (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України);

для юридичної особи (резидента та нерезидента) - найменування юридичної особи та податковий номер.

Тобто, законодавець визначив декілька критеріїв пошуку записів про обтяження речових прав на нерухоме майно, які можуть застосовуватись окремо один від одного, в залежності від інформації зазначеної в запиті, який подає держаний виконавець.

Таким чином, в Україні на теперішній час встановлено та діє заявочний принцип надання інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Заявник в процедурі державної реєстрації прав та їх обтяжень самостійно та на власний розсуд формує пакет документів, подає заяву встановленої форми.

На вказаний запит державним виконавцем отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 591474 від 19.02.2013 року та інформаційну довідку з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 591619 від 19.02.2013 року.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанцій погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що поданий державним виконавцем запит до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції відповідає вимогам чинного законодавства та не порушує прав позивача. Крім того, вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо не подання запиту за параметром «об'єкт» та щодо визнання протиправним дій при проведенні виконавчих дій по примусовій реалізації нерухомого майна не підлягають задоволенню, тому що відповідачем жодним чином не порушено права позивача при здійсненні таких дій в межах виконавчого провадження № 34990157, оскільки стягнення звернено на 34/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 на яке не було встановлено заборони щодо відчуження. В той же час, щодо 59/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1, на яке ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2011 року накладено заборону на відчуження, державним виконавцем не вчинялось жодних дій.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дії Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції щодо формування та надання інформаційної довідки і.н. 591474 від 19.02.2013 року на запит Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції без урахування та зазначення активного запису про наявність накладення арешту та заборони відчуження частини домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2011 року, що належало ОСОБА_9, та інформаційної довідки і.н. 591619 від 19.02.2013 року, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Інформаційну довідку з Державного реєстру прав, відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підставі письмового запиту мають право отримувати суд, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи доходів і зборів, органи Служби безпеки України та інші органи державної влади (посадові особи), якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом.

Інформація з Державного реєстру прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до п. 1 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, надається у формі витягу, інформаційної довідки та виписки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при наданні інформації з Державного реєстру прав на запит державного виконавця використані всі Реєстри України за критерієм пошуку інформації - за суб'єктом фізична особа ОСОБА_9 та надана вся наявна інформація.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що державним реєстратором прав виконані всі дії передбачені чинним законодавством України з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження та наданні інформації.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Повного товариства «ХН-ЛОМБАРД» ОСОБА_4 і Компанія» залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року у справі № 820/13094/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко