Ухвала суду № 51372407, 22.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2015 р. м. Київ К/800/43718/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Бурдак О.В.,

від відповідача - Українська Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2014

у справі № 0870/12559/12

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Запорізької області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2014, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії СДПІ з нарахування Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» пені з податку на прибуток у розмірі 2893452,30 грн. Зобов'язано відповідача скасувати в картці особового рахунку Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» суму нарахованої пені з податку на прибуток у розмірі 2 893 452,30 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено

Не погодившись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в касаційній скарзі, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2014, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Також, представником відповідача були надані заперечення на касаційну скаргу позивачу, в яких він з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу товариства залишити без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 11.09.2009 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом прийнято постанову від 08.11.2012, якою визнано на користь СДПІ донараховані ПАТ «Запоріжгаз» суми податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 350 097,75 грн. Суму податкового зобов'язання позивачем фактично сплачено 17.11.2012.

На виконання вимог пп. 129.1.2 п. 129.1 та пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України, у день настання строку погашення вищезазначеного податкового зобов'язання, на суму заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та судового оскарження) на дану заборгованість податковим органом нараховано пеню у розмірі 4 878 589,91 грн.

Про вказані обставини СДПІ повідомило позивача листом № 6725/10/2811 від 26.11.2012.

Крім того, за наслідками судового оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення №0000300302/0 від 07.07.2004, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 по справі №2а-1552/09/0870 скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.06.2009 по зазначеній справі та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000300302/0 від 07.07.2004, прийняте СДПІ в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 35 374 860,60 та застосування штрафних санкцій у розмірі 35 374 860,60 грн. На користь СДПІ визнано донараховані відповідачем суму податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 79524,96 грн. Зазначена сума сплачена товариством 16.06.2012.

На дане податкове зобов'язання, за період заниження податковим органом також нараховано пеню у розмірі 80 650,49 грн.

Не погодившись з нарахованою СДПІ пенею, позивач звернувся до суду, вважаючи дії контролюючого органу протиправними та необґрунтованими.

Рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог мотивовані тим, що оскільки у період часу до 01.01.2011 несплата суми занижень податкових зобов'язань, у тому числі тих, які не є узгодженими в установленому законом порядку, не визначалось Законом як порушення, то нарахування відповідачем позивачу суми пені у період до 01.01.2011 та занесення її до картки особового рахунку платника податку є неправомірним.

Щодо відмови у задоволенні частини позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що з 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, нормами якого передбачено нарахування пені за прострочення сплати податкового зобов'язання.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, в обґрунтування позовних вимог ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" посилається, зокрема, на те, що по-перше, пеня, передбачена пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України, починає нараховуватися з періоду визначення податкового зобов'язання, встановленого в акті перевірки, в той час як відповідачем за актом перевірки від 31.08.2009 нарахована пеня, починаючи з 20.08.2007; по-друге, склад порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді пені згідно норм ПК України, був відсутній у Законі №2181; по-третє, позивач не згоден з розміром нарахованої пені та методикою її нарахування; по-четверте, позивач зазначає про нарахування позивачем пені з податку на прибуток у розмірі 80650,49 грн. без будь-якого повідомлення про таке нарахування та надання відповідного розрахунку.

Разом з тим, заперечуючи позовні вимоги, відповідач посилається на те, що Податковим кодексом України не встановлено винятків щодо порядку або строків сплати для податкових зобов'язань, які були занижені до набрання чинності цим кодексом та узгоджені в період його дії, отже, пеня не підлягала б сплаті лише у випадку сплати податкового зобов'язання до 01.01.2011. Також, відповідач посилається на той факт, що чинним законодавством не передбачено обов'язок податкового органу додатково повідомляти платника податків про нарахування пені та відображення її у картці особистого рахунку.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В даному випадку судами обох інстанцій не досліджено питання наявності у позивача суми пені в розмірі, заявленому в позові та чи включена така сума пені в картку особистого рахунку з податку на прибуток ПАТ «Запоріжгаз».

Для цього судам необхідно дослідити зворотній бік картки особового рахунку позивача та розрахунок нарахування пені.

Надаючи оцінку правомірності дій податкового органу, судам необхідно дослідити правовий механізм регулювання спірних правовідносин з відповідним розмежуванням висновків щодо передумов та наслідків юридичних фактів у межах спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль