Ухвала суду № 51372262, 23.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 року м. Київ К/800/34606/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Кошіля В.В.

при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

за участю представників сторін: від позивача - Гусєва К.В., Прокофєв С.В.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2009р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2011р.

у справі № 2а-13866/08/0470

за позовом публічного акціонерного товариства «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин»

до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2008 року відкрите акціонерне товариство «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» (далі - позивач, ПАТ «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, правонаступником якої є Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Західно-Донбаська ОДПІ), в якому просило суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 26.11.2008 р. № 0002402342/1.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2009 р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2011 р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2009 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2011 р., справу направити новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 21.07.2008 р. по 01.09.2008 р., на підставі направлень від 21.07.2008 р. № 1349, від 18.08.2008 р. № 1420 та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на ІІІ квартал 2008 р. посадовими особами Західно-Донбаської ОДПІ була проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ВАТ «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 30.03.2008 р., за результатами якої складено акт від 08.09.2008 р. №556-23-2-00222151 та встановлено порушення позивачем вимог підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1, підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено валовий дохід за 2007 рік на суму 3 853 204 грн. та пункту 22.13 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено валові витрати за 2007 рік на суму 2 216 938 грн., що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за 2007 рік на загальну суму 1 169 567 грн.

На підставі вказаного акта податкової перевірки відповідачем 19.09.2008 р. було винесене податкове повідомлення-рішення № 0001872342/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 1 223 730 грн., з яких 623 011 грн. - за основним платежем та 600 719 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 19.09.2008 р. № 0001872342/0, позивач, в порядку адміністративного оскарження, подав скаргу до Західно-Донбаської ОДПІ.

З метою перевірки викладених у скарзі обставин посадовою особою Західно-Донбаської ОДПІ, у період з 04.11.2008 р. по 17.11.2008 р., на підставі направлення від 04.11.2008 р. № 1652 та наказу від 04.11.2008 р. № 883, була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ВАТ «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» з питань повноти формування валового доходу та валових витрат, визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток в зв'язку з аргументами, наведеними у скарзі за період з 01.04.2005 р. по 31.03.2008 р., за результатами якої складено акт від 24.11.2008 р. № 718/23-2-00222151 та встановлено порушення позивачем вимог підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1, підпункту 8.1.2 пункту 8.1, підпункту 8.3.1 пункту 8.3 статті 8, підпунктів 12.1.1, 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено валовий дохід за 2007 рік на суму 2 829 093 грн., завищено валові витрати за І квартал 2008 року на загальну суму 982 грн., завищено суму амортизаційних відрахувань за І квартал 2008 року в розмірі 6530 грн. та занижено суму амортизаційних відрахувань за 2007 рік в розмірі 288 585 грн., що призвело до зменшення збитків за 2007 рік в сумі 1 391 872 грн. та заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за період, що перевірявся, на загальну суму 289 037 грн.

Так, на підставі ату від 08.09.2008 р. № 556-23-2-00222151 та акту від 24.11.2008 р. № 718/23-2-00222151 відповідачем було винесене спірне податкове повідомлення рішення від 26.11.2008 р. № 0002402342/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 423 168 грн., з яких 289 037 грн. - за основним платежем та 134 131 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як слідує з актів податкових перевірок підставами для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток слугували твердження перевіряючих про заниження позивачем валові доходи внаслідок не включення до складу валових доходів кредиторської заборгованості та безповоротної фінансової допомоги у вигляді непогашеної кредиторської заборгованості перед ТОВ «Торгово-Будівельний Союз», а також завищення у 2007 році валових витрат.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем оспорюється лише епізод щодо факту визнання суми кредиторських вимог боржником. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2007 р. у справі № Б24/194-06 визнано вимоги кредиторів у справі про банкрутство ВАТ «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» на загальну суму 7 319 315,62 грн. Судове рішення у справі № Б24/194-06 набрало законної сили.

Згідно статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Отже, мораторій зупиняє лише виконання зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а не декларування вказаних зобов'язань в податковому обліку.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Тобто, встановлено обмеження в застосуванні вказаного Закону лише щодо погашення та стягнення податкового боргу платників податків, які знаходяться в процедурах банкрутства.

Частиною четвертою статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено заборону на нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших санкцій лише за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). Проте, заборони щодо застосування до такого платника податків штрафних санкцій за заниження податкових зобов'язань чинне законодавством не містить.

Беручи до уваги вищезазначені правові норми, встановлені фактичні обставини справи та з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2009 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2011 р. у справі № 2а-13866/08/0470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) В.В. Кошіль