Ухвала суду № 51372211, 22.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2015 р. м. Київ К/800/62347/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014

у справі № 804/5407/13-а

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпродзержинський завод продтоварів»

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Дніпродзержинський завод продтоварів» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції щодо застосування штрафних санкцій до позивача у розмірі 25% від суми, помилково визначеної ним суми задекларованого зменшення податкового зобов'язання у розмірі 219 045 грн.; визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001481501 від 27.03.2013.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2013 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного адміністративного суду - без змін, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на прибуток за 2012 рік (декларація з податку на прибуток від 11.02.2012 № 9087367025), складено акт № 2165/104/15.1/00377532 від 04.03.2013, в якому зафіксовані порушення порядку заповнення декларації з податку на прибуток за 2012 рік за формою, затвердженою Міністерством фінансів України від 28.09.2011 № 1213 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2011 за № 1215/19953) з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2012 № 1281, що в свою чергу призвело, з урахуванням проведених коригувань за звітні періоди 2012 року, до невірного визначення в цілому податкового зобов'язання за 2012 рік.

27.03.2013 податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001481501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 273 806 грн., в т.ч.: 219 045 грн. основного платежу та 54 761 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Матеріалами справи встановлено, що в І кварталі 2012 року ТзДВ «Дніпродзержинський завод продтоварів» надано декларацію з податку на прибуток (вх. № 9025453357 від 10.05.2012), в якій задекларовано доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 01) у сумі 1 120 884 грн., витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04) - в сумі 1 097 556 грн., об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07) в сумі 23 328 грн. та податок на прибуток (рядок 16) у сумі 4 899 грн. Згідно додатка ВП (реєстр. № 9087366572), в якому підприємство уточнює дані декларації за І квартал 2012 року, підприємством відображено тільки витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04) в сумі 158 089 грн. та об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07) у сумі «-» 158 089 грн.

У І півріччі 2012 року підприємством надано декларацію з податку на прибуток (вх. № 9047642844 від 09.08.2012), в якій задекларовано доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 01) в сумі 1 742 904 грн., витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04) - в сумі 1 693 052 грн., об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07) в сумі 49 852 грн. та податок на прибуток (рядок 16) у сумі 5 570 грн. Згідно додатка ВП (реєстр. № 9087366500), в якому підприємство уточнює дані декларації за І півріччя 2012 року, підприємством відображено тільки витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04) в сумі 75 195 грн. та об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07) у сумі «-» 75 195 грн.

У декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року (реєстр. № 9070248123 від 09.11.2012) підприємством задекларовано доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 01) у сумі 2 353 175 грн., витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04) - в сумі 2 285 542 грн., об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07) в сумі 67 633 грн., податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 14) - в сумі 14 203 грн., податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 15) - в сумі 10 469 грн. та податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (рядок 16) у сумі 3 734 грн. Згідно додатка ВП (реєстр. № 908736634), в якому підприємство уточнює дані декларації за 9 місяців 2012 року, підприємством відображено адміністративні витрати (рядок 06.1) в сумі «-» 54 182 грн. та інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати (рядок 06.4 1В) в сумі 54 182 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в результаті проведених коригувань підприємством задекларовано по рядку 26 суму зменшення податкового зобов'язання (звітного) податкового періоду, що уточнюється на 233 284 грн., а повинно складати 14 203 грн., що в свою чергу, призвело до заниження податкового зобов'язання та виникнення на особовому рахунку ТзДВ «Дніпродзержинський завод продтоварів» з податку на прибуток підприємств необґрунтованої переплати, яка станом на 21.02.2013 складає 233 284 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд посилався на те, що при проведенні камеральної перевірки досліджувалась виключно податкова звітність, а первинна документація за результатами фінансово-господарської діяльності або акти документальної перевірки, в яких би досліджувалось дане питання не враховувались, які впливають на визначення об'єкту оподаткування податку на прибуток.

Однак, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно роз'яснень ДПА України (листи ДПА України від 27.04.2011 № 11920/7/15-0217, від 21.06.2011 № 17197/7/15-0617) під час камеральної перевірки з'ясовується питання порушення терміну подання звітності, правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов'язання, а також несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання, наявність арифметичних або методологічних помилок.

Відповідальність за заниження податкового зобов'язання або завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток передбачена у вигляді штрафу, що відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, складає 25 % суми визначеного податкового зобов'язання.

В даному випадку судами обох інстанцій не досліджено питання правомірності визначення позивачем грошового зобов'язання в деклараціях з податку на прибуток за 2012 року, з урахуванням уточнень до них, в розрізі із визначеним грошовим зобов'язанням та нарахованими штрафними (фінансовими) санкціями спірним податковим повідомленням-рішенням.

В разі неможливості з'ясування вказаних обставин, з урахуванням того, що вони потребують спеціальних знань, суд може розглянути питання про призначення економічної експертизи.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому судовому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2013 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний